Здавалка
Главная | Обратная связь

ІУ. ОБРОБКА конструкційних матеріалів

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Розділ 1

На машинобудівному підприємстві – штампувальні, ливарні, ковальські цехи відносяться до: а) заготівельних цехів; б) цехів обробки; в) складальних цехів; г) допоміжних цехів. а б в г а
В залежності від зрізуваного припуску обробка буває: а) проста і складна; б) ліва та права; в) чорнова або чистова; г) автоматична і ручна. а б в г в
Прохід (робочий хід) – це: а) процес надання необхідного положення загото­вці та її закріплення; б) одно­кратний відносний рух заготовки з пристосуванням й інструмента, результа­том якого є видалення з поверхні заготовки одного шару матеріалу, то­вщина якого дорівнює глибині різання; в) закінчена сукупність дій робітника, об'єднаних од­ним цільовим призначенням та спрямованих на виконання переходу чи його частини при незмінності матеріальних факторів; г) кожне нове фіксоване положення заготовки разом із пристосуванням відносно інструмента (робочих органів верстата) або неру­хомої частини устаткування для виконання певної частини операції. а б в г б
Приймання (прийом) – це: а) процес надання необхідного положення загото­вці та її закріплення; б) одно­кратний відносний рух заготовки з пристосуванням й інструмента, результа­том якого є видалення з поверхні заготовки одного шару матеріалу, то­вщина якого дорівнює глибині різання; в) закінчена сукупність дій робітника, об'єднаних од­ним цільовим призначенням та спрямованих на виконання переходу чи його частини при незмінності матеріальних факторів; г) кожне нове фіксоване положення заготовки разом із пристосуванням відносно інструмента (робочих органів верстата) або неру­хомої частини устаткування для виконання певної частини операції. а б в г в
Установлення (установ) – це: а) процес надання необхідного положення загото­вці та її закріплення; б) одно­кратний відносний рух заготовки з пристосуванням й інструмента, результа­том якого є видалення з поверхні заготовки одного шару матеріалу, то­вщина якого дорівнює глибині різання; в) закінчена сукупність дій робітника, об'єднаних од­ним цільовим призначенням та спрямованих на виконання переходу чи його частини при незмінності матеріальних факторів; г) кожне нове фіксоване положення заготовки разом із пристосуванням відносно інструмента (робочих органів верстата) або неру­хомої частини устаткування для виконання певної частини операції. а б в г а
Позиція – це: а) процес надання необхідного положення загото­вці та її закріплення; б) одно­кратний відносний рух заготовки з пристосуванням й інструмента, результа­том якого є видалення з поверхні заготовки одного шару матеріалу, то­вщина якого дорівнює глибині різання; в) закінчена сукупність дій робітника, об'єднаних од­ним цільовим призначенням та спрямованих на виконання переходу чи його частини при незмінності матеріальних факторів; г) кожне нове фіксоване положення заготовки разом із пристосуванням відносно інструмента (робочих органів верстата) або неру­хомої частини устаткування для виконання певної частини операції. а б в г г
Базування – це: а) розміщення заготовки або деталі у горизонтальному положенні; б) закріплення заготовки або деталі у пристосуванні; в) надання заготовці або деталі необхідного положення відносно вибраної системи координат; г) фіксація заготовки або деталі у вертикальному положенні; а б в г в
Коефіцієнт використання матеріалу ηмат. – це: а) mз.– mд.; б) (mз.– mд.)/ mз; в) mд. / mз; г) mз. / mд. Прим.: mз. – маса заготовки; mд. – маса деталі. а б в г в
Тактом випуску τ називається: а) кількість деталей, однакового найменування, що виготовляються на підприємстві; б) кількість змін на добу; в) відрізок ча­су, протягом якого виготовляється деталь або виріб; г) кількість годин у зміні. а б в г в
Такт випуску розраховується за формулою: а) ; б) ; в) ; г) . Прим.: ПР – річна програма випуску; FД – дійсний фонд часу роботи обладнання. а б в г б
Інструменти, що виготовляються з вуглецевої сталі, витримують температуру під час різання не більше: а) 200-250˚С; б) 250-300˚С; в) 600-650˚С; г) 900-1000˚С. а б в г а
До якої групи інструментальних матеріалів належить У12А? а) вуглецеві інструментальні сталі; б) леговані інструментальні сталі; в) швидкорізальні сталі; г)металокерамічні (тверді) сплави. а б в г а
Число на початку марки легованої сталі показує вміст вуглецю в: а) десятках відсотків; б) відсотках; в) десятих долях відсотків; г) сотих долях відсотків. а б в г б
В маркуванні легованих сталей цифра, що стоїть після букви, вказує на приблизний вміст легуючого елементу у: а) десятках відсотків; б) відсотках; в) десятих долях відсотків; г) сотих долях відсотків. а б в г б
Інструменти, що виготовляються з швидкорізальної сталі, витримують температуру під час різання не більше: а) 200-250˚С; б) 250-300˚С; в) 600-650˚С; г) 900-1000˚С. а б в г в

Розділ 2

До якої групи інструментальних матеріалів належить Т15К6? а) леговані інструментальні сталі; б) швидкорізальні сталі; в) металокерамічні (тверді) сплави; г) мінералокерамічні матеріали. а б в г в
До якої групи інструментальних матеріалів належить ЦМ-332? а) леговані інструментальні сталі; б) швидкорізальні сталі; в) металокерамічні (тверді) сплави; г) мінералокерамічні матеріали. а б в г г
До якої групи інструментальних матеріалів належать матеріали на основі КНБ (кубічного нітриду бору)? а) леговані інструментальні сталі; б) швидкорізальні сталі; в) металокерамічні (тверді) сплави; г) надтверді матеріали. а б в г г
Сплав ВК20 містить: а) 20% кобальту (Со) + 80% карбіду вольфраму (WС); б) 2% кобальту (Со) + 98% заліза (Fe); в) 20% кальцію (Са) + 80% карбіду вольфраму (WС); г) 2% вуглецю (С) + 98% заліза (Fe). а б в г а
Матеріали на основі КНБ (кубічного нітриду бору), витримують температуру під час різання не більше: а) 200˚С; б) 800˚С; в) 1600˚С; г) 2000˚С. а б в г в
Що означає перша цифра у позначенні моделі верстата? а) групу верстата; б) тип верстата; в) клас верстата за ступенем точності обробки; г) типорозмір. а б в г а
Що означає друга цифра у позначенні моделі верстата? а) групу верстата; б) клас верстата за ступенем точності обробки; в) тип верстата у відповідній групі; г) типорозмір. а б в г в
Скільки рухів має здійснюватись при роботі на токарному верстаті? а) 1; б) 2; в) 3; г) 4. а б в г б
Вузол, в якому міститься механізм перетворення обертального руху шпинделя в прямолінійний рух супорта, має назву: а) гітара; б) фартух; в) станина; г) шпиндельний вузол. а б в г б
Масивна чавунна ос­нова, на якій змонтовано головні вузли верстата, встановлена на двох тумбах, має назву: а) супорт; б) станина; в) фартух; г) гітара. а б в г б
Який з перерахованих вузлів не входить до складу супорта токарного верстата? а) каретка; б) фартух; в) різцетримач; г) гітара. а б в г г
Різцетримач розміщується на: а) супорті; б) станині; в) передній бабці; г) задній бабці. а б в г а
Коробка подач токарного верстата являє собою ме­ханізм, який: а) призначений для налагодження верстата на різні кроки на­різуваної різьби; б) передає обертання від шпинделя до ходового вала або ходово­го гвинта; в) призначений для за­кріплення й подавання стержневих інструментів (свердел, зенкерів, розверток); г) затискує заготовку, та надає їй обертального руху. а б в г б
Яку назву має деталь трикулачкового самоцентруючого патрону, зображена на мал.? а) корпус; б) зубчасте колесо (“планетарка”); в) привідна шестерня; г) кулачок. а б в г б
Яку назву має деталь трикулачкового самоцентруючого патрону, зображена на мал.? а) корпус; б) виступ; в) привідна шестерня; г) кулачок. а б в г г

Розділ 3

Коли для кріплення заготовки використовують центри? а) завжди; б) якщо довжина заготовка перевищує діаметр у 2 рази; в) якщо довжина заготовка перевищує діаметр у 3 рази; г) якщо довжина заготовка перевищує діаметр у 5 разів. а б в г г
Коли для підтримки заготовки закріпленої в центрах використовують люнети? а) завжди (якщо вони є в наявності); б) якщо довжина заготовка перевищує діаметр у 2 рази; в) якщо довжина заготовка перевищує діаметр у 5 разів; г) якщо довжина заготовка перевищує діаметр у 10 разів. а б в г г
Яку форму має хвостовик стандартного жорсткого центру? а) циліндричну; б) конічну; в) тригранну; г) чотиригранну. а б в г б
Чому дорівнює кут при вершині робочого конусу стандартного жорсткого центру? а) 30°; б) 60°; в) 90°; г) 120°. а б в г б
З якого матеріалу виготовляється стандартний жорсткий центр? а) з конструкційної сталі; б) з вуглецевої інструментальної сталі; в) з швидкорізальної інструментальної сталі; г) з мінералокерамічного матеріалу. а б в г б
Для чого використовують повідкові пристосування? а) для передачі обертання від електродвигуна до шпинделя; б) для кріплення ріжучого інструменту; в) для передачі обертання від шпинделя до заготовки, встановленої в центрах; г) для подачі МОР у зону контакту ріжучої кромки інструменту з заготовкою. а б в г в
Вкажіть, на якому з мал. зображено правильне встановлення різця у різцетримачі: а) б) в) г) а б в г б
Виліт різця з різцетримача не повинен перевищувати висоти державки: а) в 1,5 разів; б) в 2 рази; в) в 2,5 разів; г) в 3 рази. а б в г а
Різець встановлюють у різцетримачі так, щоб його вершина була розташована на рівні: а) найвищої точки оброблюваної заготовки; б) 2/3 від найвищої точки до вісі обертання заготовки; в) найнижчої точки оброблюваної заготовки; г) вісі обертання заготовки. а б в г г
Різці з малим (0,5-1 мм) радіусом заокруглення вершин використовують для: а) чорнового точіння; б) чистового точіння; в) обробки мінералокераміки; г) отримання отворів. а б в г а
Поверхня різання при точінні – це поверхня: а) заготовки, з якої зрізують шар металу; б) що утворюється на оброблюваній заготовці безпосеред­ньо за ріжучою кромкою різця; в) одержана внаслідок зняття шару металу з заготовки; г) на головці різця, яка в процесі різання контактує зі стружкою. а б в г а
Яку назву за технологічною класифікацією має різець зображена на мал.?   а) прохідний прямий; б) прохідний відігнутий; в) фасонний; г) розточувальний прохідний. б в г а в
В залежності від напрямку руху подачі різці бувають: а) чорнові та чистові; б) ліві та праві; в) суцільні і складені; г) трилезові, чотирилезові, п’ятилезові. а б в г а
Яку назву за технологічною класифікацією має різець зображена на мал.? а) прохідний відігнутий; б) прохідний упорний; в) розточувальний прохідний; г) розточувальний упорний. б в г а б
Яку назву за технологічною класифікацією має різець зображена на мал.? а) прохідний прямий; б) прохідний відігнутий; в) розточувальний прохідний; г) розточувальний упорний. а б в г в
                 

Розділ 4
 
Вкажіть на лезі інструменту (дивись мал.) передню поверхню: а) 1; б) 2; в) 3; г) 4. а б в г а
Вкажіть на лезі інструменту (дивись мал.) задні поверхні: а) 1 і 3; б) 2 і 3; в) 2, 3 і 4; г) 2 і 4. а б в г б
Яка з поверхонь на робочому лезі різця контактує зі стружкою під час роботи? а) передня; б) головна задня; в) допоміжна задня; г) бічна. а б в г а
Кут на робочому лезі, що зображено на мал., має назву: а) α – задній; б) β – загострення; в) γ – передній; г) δ – різання. а б в г б
Кут на робочому лезі, що зображено на мал, має назву: а) α – задній; б) β – загострення; в) γ – передній; г) δ – різання. а б в г г
Кут на робочому лезі, що зображено на мал., має назву: а) α – задній; б) β – загострення; в) γ – передній; г) δ – різання. а б в г а
Кут, що зображено на мал., має назву: а) головний кут в плані; б) допоміжний кут в плані; в) кут при вершині різця; г) кут нахилу ріжучої кромки. а б в г а
Кут, що зображено на мал., має назву: а) головний кут в плані; б) допоміжний кут в плані; в) кут при вершині різця; г) кут нахилу ріжучої кромки. а б в г б
Кут, що зображено на мал., має назву: а) головний кут в плані; б) допоміжний кут в плані; в) кут при вершині різця; г) кут нахилу ріжучої кромки. а б в г г
Який кут впливає на напрям сходження стружки при точінні? а) головний кут в плані; б) головний кут загострення; в) кут при вершині різця; г) кут нахилу ріжучої кромки. а б в г г
Глибина різання при зовнішньому обточуванні (дивись мал.) визначається як: а) ; б) ; в) ; г) . а б в г б
Глибина різання при розточуванні отвора (дивись мал.) визначається як: а) ; б) ; в) ; г) . а б в г в
Глибина різання при прорізанні канавки (дивись мал.) дорівнює: а) ; б) ; в) l; г) . а б в г в
Глибина різання при підрізанні торця (дивись мал.) дорівнює: а) D; б) ; в) ; г) l. а б в г г
В яких одиницях вимірюється величина подачі? а) мм; б) мм/об.; в) м/хв.; г) об./хв. а б в г б
                   

Розділ 5


В яких одиницях вимірюється швидкість різання? а) мм; б) мм/об.; в) м/хв.; г) об./хв. а б в г в
В яких одиницях вимірюється частота обертання шпинделя? а) мм; б) мм/об.; в) м/хв.; г) об./хв. а б в г г
В яких одиницях вимірюється глибина різання? а) мм; б) мм/об.; в) м/хв.; г) об./хв. а б в г а
Швидкість різання: а) встановлюється відповідно до шорсткості поверхні, що потрібно отримати; б) залежить від конкретних умов обробки – обирається за довідником; в) розраховується за формулою ; г) встановлюється відповідно до точності поверхні, що потрібно отримати. а б в г б
Частота обертання: а) встановлюється відповідно до шорсткості поверхні, що потрібно отримати; б) розраховується за формулою ; в) залежить від конкретних умов обробки – обирається за довідником; г) встановлюється відповідно до точності поверхні, що потрібно отримати. а б в г б
В якій точці (дивись мал.), при незмінній частоті обертання, швидкість різання буде найбільшою? а) А; б) Б; в) В; г) в усіх трьох точках швидкість різання буде однаковою. а б в г а
В якій точці (дивись мал.), при незмінній частоті обертання, швидкість різання буде найменшою?   а) А; б) Б; в) В; г) в усіх трьох точках швидкість різання буде однаковою. а б в г в
Яка складова сили опору різанню спрямована в бік протилежний напрямку подачі? а) тангенціальна сила; б) радіальна сила; в) сила подачі; г) початкова сила. а б в г в
Реакція якої з складових сили опору різанню намагається вигну оброблювану заготовку? а) тангенціальної сили; б) радіальної сили; в) сили подачі; г) початкової сили. а б в г б
Яка з складових сили опору різанню діє в напрямку паралельному головному руху? а) тангенціальної сили; б) радіальної сили; в) сили подачі; г) початкової сили. а б в г а
Показник ступеню у функції залежності тангенціальної сили від швидкості: Pz = Cvvz: а) має додатне значення – Z > 0; б) має від’ємне значення – Z < 0; в) відсутній – Z = 1; г) Z = 0, тобто швидкість на тангенціальну складову сили опору різанню не впливає. а б в г б
Між роботою, виконаною під час різання А і теплотою Q, утвореною при цьому: а) існує залежність – Q = A∙α0 /E; б) існує залежність – Q = A ∙E/ α0; в) існує залежність – Q = A/E; г) не існує ніяких залежностей. Прим.: Е – механічний еквівалент теплоти; α0 – коеф., що враховує втрати на деформацію кристалічної решітки. а б в г а
Як впливає збільшення переднього кута γ на величину сили різання? а) сила різання збільшується; б) сила різання збільшується до певного значення; в) сила різання зменшується; г) сила різання залишається незмінною. а б в г в
Як впливає збільшення головного кута в плані φ на величину тангенціальної складової сили різання Рz при незмінних значеннях глибини різання t і подачі S? а) Рz збільшується; б) Рz зменшується; в) Рz збільшується до певного значення; г) Рz залишається незмінною. а б в г б
Вкажіть правильну послідовність вибору режиму різання: а) t → v → S → nфактична → n; б) v → t → S → n→ nфактична; в) t → S → v → n → nфактична; г) v → n → nфактична → t → S. а б в г в

Розділ 6
Скільки рухів має здійснюватись при роботі на свердлильному верстаті? а) 1; б) 2; в) 3; г) 4. а б в г б
Яку назву має частина свердла, що зображена на мал.? а) ріжуча частина; б) робоча частина; в) хвостовик; г) лапка. а б в г а
Яку назву має частина свердла, що зображена на мал.? а) робоча частина; б) шийка; в) хвостовик; г) лапка. а б в г г
Яку назву має частина свердла, що зображена на мал.? а) робоча частина; б) шийка; в) хвостовик; г) лапка. а б в г в
Яку назву має частина свердла, що зображена на мал.? а) робоча частина; б) шийка; в) хвостовик; г) лапка. а б в г б
Свердла малих діаметрів закріплюються на токарному верстаті: а) за допомогою перехідної втулки; б) за допомогою патрону; в) за допомогою затискних гвинтів; г) без допоміжних пристосувань. а б в г б
Свердла, зенкери і розвертки мають циліндричну форму хвостовика у випадках коли їх діаметр не перевищує: а) 10мм.; б) 14мм.; в) 20мм.; г) 24мм. а б в г а
Яку назву має поверхня ріжучої кромки свердла, що зображена на мал.? а) передня поверхня; б) головна задня поверхня; в) допоміжна задня поверхня; г) поверхня різання. а б в г б
На яких поверхнях (дивись мал.) розташовані стружколамні канавки? а) передніх поверхнях; б) головних задніх поверхнях; в) допоміжних задніх поверхнях; г) поверхнях різання. а б в г б
На яких поверхнях (дивись мал.) розташовані стружколамні канавки? а) передніх поверхнях; б) головних задніх поверхнях; в) допоміжних задніх поверхнях; г) поверхнях різання. а б в г а
Скільки головних ріжучих кромок має гарматне свердло? а) 1; б) 2; в) 4; г) 8. а б в г а
При глибокому свердленні гарматним свердлом видалення стружки: а) здійснюється по канавках, завдяки геометрії робочої частини свердла; б) здійснюється мастильно-охолоджуючою рідиною, що надходить до ріжучої кромки наскрізним каналом всередині свердла; в) відбувається вимушено, під тиском щойно утвореної стружки; г) роблять після закінчення свердління, при вийманні свердла з отвору. а б в г б
Яку назву має стержневій інструмент для обробки отворів, зображений на мал.? а) перове свердло; б) зенкер; в) цеківка; г) мітчик. а б в г б
Яку назву має стержневій інструмент для обробки отворів зображений на мал.? а) кільцеве (“трепануюче”) свердло; б) зенкер; в) цеківка; г) розвертка. а б в г в
Яку назву має стержневій інструмент для обробки отворів зображений на мал.?   а) зенкер; б) цеківка; в) розвертка; г) мітчик. а б в г в
                   

Розділ 7
Яку назву має стержневій інструмент для обробки отворів зображений на мал.?   а) перове свердло; б) зенкер; в) цеківка; г) мітчик. а б в г а
Розвертки – це: а) інструменти для утворення отвору в суцільному матеріалі; б) багатолезові інструменти для чистової обробки отворів; в) інструменти для нарізання внутрішньої різьби; г) однолезовий інструмент для розточування отворів. а б в г б
Мітчики – це: а) інструменти для утворення отвору в суцільному матеріалі; б) багатолезові інструменти для чистової обробки отворів; в) інструменти для нарізання внутрішньої різьби; г) однолезовий інструмент для розточування отворів. а б в г в
До якого інструменту відносяться мітчики? а) ріжучого; б) ударного; в) допоміжного (кріпильно-затискного); г) вимірювального. а б в г а
В залежності від формою профілю розрізняють різьби: а) однозахідні, двозахідні, тризахідні, чотиризахідні; б) ліві та праві; в) трикутні, трапецеїдальні, прямокутні, упорні, круглі; г) метричні та дюймові. а б в г в
Яку назву має вимірювальний інструмент, зображений на мал.?   а) штангенциркуль; б) штангенглибиномір; в) мікрометр; г) індикатор. а б в г б
Яку назву має вимірювальний інструмент, зображений на мал.?   а) штангенциркуль; б) штангенглибиномір; в) мікрометр; г) індикатор. а б в г г
Чому дорівнює розмір, що зображений на мал.? Вимірювальний інструмент – мікрометр.   а) 15,42 мм; б) 15,92 мм; в)16,08 мм; г) 16,42 мм. а б в г б
Чому дорівнює розмір, що зображений на мал.? Вимірювальний інструмент – мікрометр.   а) 5,35 мм; б) 5,85 мм; в) 6,15 мм; г) 6,35 мм. а б в г г
Чому дорівнює розмір, що зображений на мал.? Вимірювальний інструмент – штангенциркуль ШЦ-1, ціна поділки ноніуса 0,1 мм. а) 42,4 мм; б) 43,6 мм; в) 46,0 мм; г) 51,4 мм. а б в г а
До якого інструменту відносяться калібри? а) ріжучого; б) ударного; в) допоміжного (кріпильно-затискного); г) вимірювального. а б в г г
В калібрах різниця між прохідним “ПР” і непрохідним “НЕ” розмірами: а) відповідає межам поля допуску; б) дорівнює 1 мм; в) відповідає одному з граничних розмірів; г) дорівнює 0 мм, тобто обидва розміри – однакові. а б в г а
Як називається інструмент, зображений на мал.? а) однобічний граничний калібр-скоба; б) двобічний граничний калібр-скоба; в) індикатор; г) індикаторний калібр-скоба. а б в г б
Як називається інструмент, зображений на мал.? а) однобічний граничний калібр-скоба; б) однобічний регульований калібр-скоба; в) індикатор; г) індикаторний калібр-скоба. а б в г б
Як називається інструмент, зображений на мал.? а) однобічний граничний калібр-скоба; б) однобічний регульований калібр-скоба; в) двобічний граничний калібр-скоба; г) індикаторний калібр-скоба. а б в г а
                 

Розділ 8

В яких агрегатах при виробництві сталі використовують кисень? а) електрична піч; б) доменна піч; в) конвертор; г) мартенівська піч. а б в г в
Кінцевим продуктом доменного виробництва є: а) чавун; б) сплав; в) шлак; г) сталь. а б в г а
Який з методів дає максимальне очищення від твердих часток? а) рекристалізаційний; б) поліморфний; в) бессемерівський; г) електрошлаковий. а б в г г
Які продукти отримують внаслідок доменної плавки? а) чавун, алюміній; б) сталь, залізо; в) шлак, доменний газ; г) кокс, флюси, залізні руди. а б в г г
Який з перерахованих методів виробництва сталей є найбільш продуктивним? а) мартенівський; б) бесемерівський; в) конверторний; г) екран-рудний. а б в г в
Який фізико-механічний процес відбувається у доменній пічі? а) окислення; б) відновлення; в) корозія; г) ерозія. а б в г б
З якою метою проводять нагрівання при обробці металів тиском ? а) збільшення міцності; б) надання жароміцності; в) підвищення пластичності; г) попередження корозії. а б в г в
Який з методів лиття найбільше використовується в багатосерійному виробництві ? а) лиття в землю ; б) оболонкове лиття; в) кокільне лиття; г) лиття по виплавленим моделям. а б в г г
Основні ливарні властивості сплавів: а) плинність, усадка; б) твердість; в) пластичність; г) міцність. а б в г а
В яких формах одержують виливки при литті під тиском ? а) з деревини; б) металевих прес-формах; в) піщаних формах; г) паперових формах. а б в г б
Який способом отримують титан: а) доменним; б) магнієтермічним; в) хіміко-термічним; г) пірометалургійним. а б в г б
Сировиною для одержання титану є: а) боксит; б) титано-магнетитова руда; в) доломіт; г) флюс. а б в г б
Сировиною для одержання алюмінію є: а) алюмінієва руда; б) магнезіт; в) мідна руда; г) титано-магнетитова руда. а б в г а
Основним зміцнюючим елементом алюмінієвих сплавів є: а) свинець; б) олово; в) мідь; г) залізо. а б в г в
Якому виду термічної обробки піддають алюмінієві сплави? а) відпалу; б) гартуванню та старінню; в) відпуску; г) ізотермічному гартуванню. а б в г б

 

У. ОПІР МАТЕРІАЛІВ

Розділ 1

Як зміниться товщина сферичного балона тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться товщина сферичного балона тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо товщина балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо товщина балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо радіус і товщина балона збільшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г а
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо радіус і товщина балона зменшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г а
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі, а товщина зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) збільшиться у чотири рази. а б в г г
Як зміниться напруження в сферичному балоні тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі, а товщина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г г
Як зміниться несуча здібність сферичного балона тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться несуча здібність сферичного балона тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться несуча здібність сферичного балона тиску, якщо товщина балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться несуча здібність сферичного балона тиску, якщо товщина балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться несуча здібність сферичного балона тиску, якщо радіус і товщина балона збільшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г а

 

Розділ 2

Як зміниться товщина циліндричного балона тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться товщина циліндричного балона тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо товщина балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо товщина балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо радіус і товщина балона збільшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г а
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо радіус і товщина балона зменшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г а
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі, а товщина зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) збільшиться у чотири рази. а б в г г
Як зміниться напруження в циліндричному балоні тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі, а товщина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г г
Як зміниться несуча здібність циліндричного балона тиску, якщо радіус балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться несуча здібність циліндричного балона тиску, якщо радіус балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться несуча здібність циліндричного балона тиску, якщо товщина балона збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г в
Як зміниться несуча здібність циліндричного балона тиску, якщо товщина балона зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г б
Як зміниться несуча здібність циліндричного балона тиску, якщо радіус і товщина балона збільшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) збільшиться вдвічі; г) зменшиться у чотири рази. а б в г а

 

Розділ 3

Як зміниться критичне напруження місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо його довжина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться у чотири рази. а б в г а
Як зміниться критичне напруження місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо його довжина зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) збільшиться вдвічі; в) збільшиться у чотири рази; г) зменшиться вдвічі. а б в г а
Як зміниться несуча здібність місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо його довжина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться у чотири рази. а б в г а
Як зміниться несуча здібність місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо його довжина зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) зменшиться вдвічі. а б в г а
Як зміниться критичне напруження місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо товщина його полиць зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г в
Як зміниться критичне напруження місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо ширина його полиць збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г в
Як зміниться критичне напруження місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо товщина і ширина його полиць збільшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г а
Як зміниться критичне напруження місцевої стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо товщина і ширина його полиць зменшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) зменшиться вдвічі. а б в г а
Як зміниться критичне напруження загальної стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо його довжина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г в
Як зміниться несуча здібність загальної стійкості стрингера у вигляді рівнобокого кутика, якщо його довжина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г в
Як зміниться критичне напруження загальної стійкості стрингера, якщо момент інерції його перетину зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г б
Як зміниться критична сила загальної стійкості стрингера, якщо момент інерції його перетину зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г б
Як зміниться критичне напруження загальної стійкості трубчастого стрижня, якщо момент інерції його перетину зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г б
Як зміниться критичне напруження загальної стійкості трубчастого стрижня, якщо момент інерції його перетину зменшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г б
Як зміниться критичне напруження непідкріпленої циліндричної оболонки при осьовому стисканні, якщо її радіус і товщина зменшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г а

 

Розділ 4

Як зміниться критичне напруження непідкріпленої циліндричної оболонки при осьовому стисканні, якщо її радіус і товщина збільшаться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г а
Як зміниться критичне напруження місцевої стійкості трубчастого стрижня, якщо його довжина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г а
Як зміниться критична сила місцевої стійкості трубчастого стрижня, якщо його довжина збільшиться вдвічі? а) не зміниться; б) зменшиться вдвічі; в) зменшиться у чотири рази; г) збільшиться вдвічі. а б в г а
Для шпангоута у місці з´єднання циліндричної оболонки бака зі сферичним опуклим днищем записати умову роботоспроможності: а) sр £ sв ; б) sр £ s0,2 ; в) sр £ sкр ; г) sр £ s0,2 ; sр £ sкр, де sр – розрахункове напруження в шпангоуті, sв – границя міцності матеріалу, s0,2 – умовна границя текучості матеріалу, sкр – критичне напруження стійкості шпангоута. а
⇐ Предыдущая123






©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.