Главная | Обратная связь

Класифікації мов світу та їхні критерії

У мовознавстві виділяють 4 типи класифікації мов :

- Генеалогічна

- Типологічна

- Ареальна

- Соціолінгвістична

Основними базовими класифікаціями є генеологічна і типологічна. Вони добре досліджені, ґрунтуються на фундаментальних методах , точно класифікують мови.Ареальна і соціолінгвістична є периферійними. Ареальна групує рідкісні мови на окремих ареалах (регіонах) Соціолінгвістична класифікація є дискусійною. Не всі науковці вважають критерій поширення мов надійним і науковим.

2.Генеологічна класифікація мов— класифікація мов, в основу якої покладено принцип їх спорідненості .Цей принцип базується на існуванні регулярних системних фонет., грамат. і лекс. відповідностей, що закономірно повторюються у спорід. мовах. Спорідн. мови виникли шляхом диференціації діалектів однієї первісної мови, яку називають прамовою або мовою-основою (напр., сучас. слов’ян, мови походять від колишньої спільнослов’ян., або праслов’ян., мови). Диференціація мов є наслідком різних соціальних причин, у т. ч. міграції племен, завоювань, змін держ. кордонів, етн. змішування і т. ін. Спорід. мови об’єднують у підгрупи, групи (гілки), сім’ї, або родини, а також в одиниці вищої ієрархії — надродини (гіперсім’ї). Напр., укр. мова належить до східнослов’ян. підгрупи слов’ян, групи індоєвроп. родини мов, яку окр. вчені об’єднують разом з ін. родинами в ностратичну (бореальну) надродину. Генетичній спорідненості протиставляють спорідненість набуту в процесі взаємодії мов. Це мовний союз, який може об’єднувати мови неблизькоспоріднені і навіть неспоріднені, що внаслідок міжетн. та міжмов. контактів мають у своїй структурі спільні риси. Сучасна Г. к. м. у різних її варіантах визнає існування від кількох десятків до 200 мовних родин, серед яких найголовніші: індоєвропейська, афразійська, уральська з фінно-угорським та самодійським відгалуженнями , тюркська, монгольська, тунгусо-маньчжурська, картвельська, абхазько-адигейська, нахсько-дагестанська, В Африці, крім згаданої афразійської родини, поширені родини конгокордофанських (нігеро-кордофанських)нілосахарських і койсанських мов. Мови тубільців амер. континенту об’єднуються в родини: надене, алгонкіно-мосанську, пенутіанську, хокальтекську, каддо-ірокезьку, сіу, мускогі-натчезьку, юто-ацтекську, майя-соке-тотонакську, отомангську, чибчанську, аравакську, карибську, кечуа-аймара, же(жес), тупі-гуарані та ін. Окр. мови не піддаються Г. к. м., залишаючись ізольованими представниками своїх родин. До них належать баскська, кетська, бурушаскі, нівхська, айнська, керекська та ін., які іноді включаються до ін. родин. Прихильники визнання існування гіперсімей об’єднують індоєвроп., урал., тюрк., монг., тунгусо-маньчж., картвел. та афразійську родини в ностратичну надродину, до якої деякі вчені відносять ще чукотсько-камчатські, корейську та японську мови. Ностратична гіпотеза не є загальновизнаною серед лінгвістів.Генеологічна класифікація 1)Критерій спорідненість мов 2)Порівняльно-іст метод 3)Теорія споріднених мов. Критерій : фонетичний граматичний лексичний 4) Індоєвропейська мовна сім’я,германські,слов’янські мови.