Здавалка
Главная | Обратная связь

Система розробки довгими стовпами по простяганню при поверховій підготовці шахтного поля.



При поверховій підготовці шахтного поля існує декілька варіантів стовпо-вих систем розробки без розділення і з розділенням поверху на підповерхи.

У першому випадку в межах його крила розміщується одна лава, що відпрацьовується від меж поверху (шахтного поля) зворотним ходом і, отже, такий варіант називається системою розробки лава-поверх. Його відмінність від викладеного вище за аналогічний варіант при панельній підготовці шахтного поля полягає лише в тому, що лава нарезается у однієї з меж шахтного поля, а не біля кордонів панелі, і збільшеною довжиною відпрацьовуваного стовпа. У всьому останньому вони є ідентичними.

Сферою застосування цього варіанту є тонкі і середній потужності пласти при довжині крила шахтного поля 1,5-2,0 км. і спокійному їх заляганні, коли при довжині лави 200-250 м можна забезпечити навантаження на очисний вибій не менше 1000-1500 т/доб.

У другому випадку (коли поверх ділиться на підповерхи) його розділяють на виємковиє по-ля розміром по простяганню 600-1500 м, а по падінню – 350-500 м. Оптимальний розмір виємкового поля по простяганню у кожному конкретному випадку визначається техніко-еко-номічним розрахунком з урахуванням основних видів витрат, що мають місце в межах виємкового поля. По падінню выемочное поле ділять на виємковиє ділянки (підповерхи), число яких не перевищує три. Кожне виємеовоє поле обслуговується своїм проміжним бремсбергом, який розташовується у однієї з меж поверху (односторонні выемочные поля) або в се-редній частині (двосторонні выемочные поля). За-лежно від цього розрізняють 3 варіанти системи: з доставкою вугілля по промштреку на передній, задній і двосторонній проміжний бремсберг.

Якщо напрям переміщення фронту очисних робіт в межах поверху і виємкового поля збі-гаються один з одним, то такий варіант називається системою розробки довгими стовпами по простяганню з доставкою вугілля до пе-реднього проміжному бремсбергу (рис.4.13б). Якщо напрям переміщення очисних вибоїв в межах поверху і ввиємкового поля відбувається у різ-них напрямах, то такий варіант називається системою розробки довгими стовпами по простяганню з доставкою вугілля до заднього проміжному бремсбергу (рис.4.13а). При системі розробки з доставкою вугілля до двостороннього проміжного бремсбергу напрям переміщен-ня відробітку поверху і виємкового поля в одному крилі збігаються, а в іншому – відбуваєть-ся в протилежних напрямах (рис.4.13в).

У крилі поверху зазвичай знаходиться два що діють проміжних бремсберга: один служить для транспортування вугілля з верхніх лав виємкового поля, що діє, а другою обслуговує під-готовчі роботи у виємковом полі, що знов го-тується.

Підготовчі роботи в кожному поверсі починають вести від капітального бремсберга або ухилу шляхом проведення поверхових відкатувального, вентиляційного і проміжного штре-ків. Для зручності провітрювання підготовчих забоїв паралельно штрекам проводять просіки, що збиваються між собою печами. Якщо шахта негазова, то просіки можуть бути і відсутні-ми. Промштреки проводять до меж выемочного поля, а відкатувальні і вентиляційні повер-хові штреки проводять з випередженням з таким розрахунком, щоб можна було своєчасно підготувати до роботи нове выемочное поле.

б)
в)
3'
6'
4'
5'
а)

Очисний вибій верхнього підповерху, на відміну від суцільної системи розробки, випере

Рис. 4.13

джає забій нижнего, що забезпечує сприятливіші умови підт-римки ділянки промштрека позаду верхньої лави і виключає попадання води з виробленого простору верхнього підповерху в робочий простір нижньої ла-ви, оскільки вода перехоплюватиметься промштреком. Величина виперед-ження залежить від способу транспортування вугілля і при конвеєрному транспорті має бути не менше 10-15 м.

Провітрювання вибоїв очисних і підготовчих вироблень здійснюється за рахунок загальношахтної депресії. При розробці вельми газоносних пластів застосовується відособлене про-вітрювання кожній з лав, що досягається проведенням два промштреков, як це показано на малюнку 4.13. Одін з них є вентиляційним для нижньої лави, по якому витікаючий струмінь поступає до людського ходку, а потім йде на поверховий вентиляційний штрек. Інший штрек є конвеєрним для верхньої лави і служить для подачі свіжого повітря. Рух повітряних стру-менів по виробленнях показаний стрілками на малюнку 4.13. На пластах з невеликим газови-діленням можливе застосування послі-довного провітрювання лав з подсвежением, при якому проводиться один проміжний штрек.

Транспорт вугілля з лави нижнього підповерху здійснюється по схемі: 10-7-9-1, з верхнього: 10-6-4-1. При цьому по просіку і угле- спускової печі він здійснюється скребковими кон-веєрами, а по промштреку і бремсбергу- стрічковими конвеєрами.

Основні елементи і параметри даної системи розробки наступні:

- розмір выемочного поля по простяганню визначається техніко-економічним розрахунком і при сучасних засобах механізації знаходиться в межах 750-1000 м для односторонніх виємкових полів і 1000-1500 м для двосторонніх, а при застосуванні сучасних комплексів нового технічного рівня може досяга-ти 2000 м;

- довжина лави – 150-200 м;

- кількість виємкових полів в крилі поверху – 2-3 (4 як виняток);

- похила висота поверху – 350-500 м;

- розмір крила шахтного поля – 2000 – 3000 м;

- розмір целиков, що залишаються для охорони поверхового відкаточного штреку, – 18-20 м, вентиляційного -близько 15 м, проміжних штреків -8-10 м.

Основними недоліками стовпової системи розробки з доставкою вугілля на задній проміжний бремсберг в порівнянні з переднім є:

- погіршуються умови підтримки проміжного бремсберга, оскільки він знаходиться поряд з виробленим простором і охороняється цілком вугілля, тоді як передній розташовується в ма-сиві вугілля;

- в межах кожного выемочного поля необхідно проводити монтаж і демонтаж мехкомплексов або комплектів устаткування, тоді як при передньому бремс-берге перехід в нове виємковоє поле можливий без демонтажу устаткування з погашенням охоронного целика у промбремсберга;

- погіршуються умови провітрювання верхньої лави, якщо застосовується возвратноточная схема провітрювання.

Перевагою цього варіанту в порівнянні з переднім бремсбергом є відсутність "перепробега" вантажів по поверховому і проміжному штреках, а, отже, і зниження соответствующих витрат. Залежно від числа виємкових полів в крилі поверху зниження об'ємів робіт і витрат на транспорт може досяга-ти 20-25%.

Сфера застосування даних варіантів витікає з вищевикладеного: при розробці газоносних пластів з возвратноточной схемою провітрювання рекомендується застосовувати систему розробки довгими стовпами по простяганню з доставкою вугілля на передній бремсберг, а при фланговому провітрюванні (прямоточной схеми) – до заднього бремсбергу, що виключає скупчен-ня метану до небезпечних концентрацій у верхній частині лави; при розробці плас-тів, схильних до самозагорання, переважний варіант системи розробки з доставкою вугілля на передній бремсберг, яке дозволяє переходити вибоями лав похилі вироблення з погашенням целиков; при розробці пластів з вугіллям, не схильними до самозагорання, і невеликим виділенням метану, слід застосовувати варіант з доставкою вугілля на задній проміжний бремсберг.

Система розробки з двостороннім проміжним бремсбергом дозволяє мати подвоєний фронт очисних робіт (4 лави замість 2-х у попередніх варіантів) і тому характеризується високою концентрацією і інтенсифікацією очисних робіт. Крім того, при ній зменшується кількість проміжних бремсбергов, що проводяться в межах шахтного поля (за рахунок різниці в розмі-рах виємко-вих полів). Відповідно і швидкість відробітку виємкового поля збільшується май-же в 2 рази. Проте при цьому для своєчасної підготовки нового виємково-го поля необхідно, щоб швидкість проведення підготовчих вироблень (поверхових і проміжних штреків, бремсбергов з ходками) була принаймні в 2,5 ра-зу більше швидкості посування очисних вибоїв, що на практиці важко досяжно. Тому не дивлячись на свої крупні переваги вона на шахтах не знайшла застосування.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.