 |
|
Багатовибійний варіант комбінованої системи розробки
Суть цієї системи полягає в тому, що крило поверху по простяганню ділиться на дві частини, розмір однієї з яких приблизно на 20-25% більше іншого (мал.5.1). Від капітальних похилих вироблень проводять поверхові відкатувальний і вентиляційний штреки на вказану довжину (L на 20-25% більше половини крила поверху), потім проходиться розрізна пекти, яка оснащується необхідним забійним устаткуванням, і західна (ліва) частина крила відпрацьо-вується зворотним ходом за принципом стовпової системи розробки лава-поверх, а східна (права) – прямим ходом за принципом суцільної системи розробки.
Можливі два варіанти проведення розрізної печі і черговості введення лав в роботу.
По першому з них розрізна пекти проходиться у вигляді одного вироблення, від якого очис-ні роботи ведуться тільки в одній лаві, а друга не працює (мал.5.2а). Вона включається в роботу після посування першої лави на величину кроку первинного осідання основної покрівлі і її обвалення, залежних від физико-механических характеристик, структури масиву вміщаю-чих порід, швидкості посування забою і ін. чинників. Інакше площа оголення покрівлі непри-пустима великою, що може привести до завалу однієї або обох лав.
По другому варіанту проводиться дві розрізні печі, розділені між собою цілком шириною 8-10 м, а лави вводяться в роботу одночасно (мал.5.2б).
1-капітальні похилі вироблення; 2- поверховий відкатувальний штрек; 3- поверховий венти-ляційний штрек; 4 - розрізна пекти; 5- бутові смуги; 6-граница шахтного поля (поверху); 7- очисні вибої
Малюнок 5.1 – Багатозабійний варіант комбінованої системи розробки
| 1-й пласт |
| 2-й пласт |
| а) |
| б) |
|
проведення двох ви-роблень з одночасним введенням лав в роботу
Малюнок 5.2 – Способи проведення розрізної печі і черговість введення лав в роботу
а) у вигляді одиночного вироблення з послідовним введенням лав в роботу; б) шляхом
Проте цей варіант не може застосовуватися у випадку, якщо поряд з тим, що розробляється є пласти, що зближують, оскільки залишений целик вугілля створюватиме великий опорний тиск, а, отже, і додаткові труднощі при їх розробці.
Транспорт вугілля і провітрювання очисних забоїв показані на малюнку 5.1 стрілками і не вимагають додаткових пояснень.
Достоїнства даної системи розробки:
- збільшується концентрація гірських робіт на 1 вироблення, крило поверху, пласт;
- при відробітку шахтних полів з різними розмірами крил знижується розкиданість гірських робіт і поліпшується їх обслуговування.
Недоліки системи:
- трудність в здійсненні маневрових робіт в період, коли очисні забої знаходяться на невеликій відстані один від одного (коли лави відійдуть на відстань 150-200 м цей недолік практично не впливає на їх роботу);
- дві лави на одному поверсі знаходяться в різних умовах по провітрюванню і можливостям досягнення максимального навантаження: лава прямого ходу по газоносності вище за лаву зворотного ходу і на її роботі позначається взаємозалежність очисних і підготовчих ро-біт, тоді як в лаві зворотного ходу вона відсутня і в неї поступає максимальна кількість свіжого повітря (у міру підходу до межі поверху його катастрофічно не вистачатиме із-за великих витоків і труднощів регулювання). В результаті швидкість посування лави зворотного ходу буде на 20-25% більше в порівнянні з лавою прямого ходу, а тому знижується і її добове навантаження.
Сфера застосування системи:
- при поверховій підготовці шахтних полів (розмір крила панелі по простяганню дуже малий для ділення його на частини);
- при необхідності збільшення навантаження на пласт за рахунок додаткового введення очисних вибоїв;
- при необхідності форсованого відробітку горизонту (поверху);
- при відробітку шахтних полів з різними розмірами крил, коли перехід гірських робіт на новий горизонт без застосування системи пов'язаний з появою додаткового ступеня.