Здавалка
Главная | Обратная связь

Технологія очисних робіт при розробці пологих і похилих пластів похилими шарами з обваленням порід покрівлі.



Найбільшого розповсюдження (близько 60%) у нашій країні набула розробка потужних пластів похилими шарами, коли потужний пласт ділять напластованию на шари по 2,3-3,5 м, кожен з яких відпрацьовують довгими стовпами по простяганню або падіння, а іноді і в діа-гональному направлінни на свої виїмкові вироблення, як пласт середньої потужності. Шари в межах виїмкової поля або крила панелі можна відпрацьовувати послідовно за схе-мою «шар-пласт» або одночасно.

Послідовну відпрацювання шарів застосовують при залягання в безпосередній покрівлі пласта добре злежуються та ущільнюючих порід, що утворюють через деякий час (6-10 міс.) Стійку покрівлю для нижчого шару. Подача у вироблений простір глинистого раствора на 2-3 міс. прискорює процес злежування і ущільнення порід.

Одночасну відпрацювання шарів можна застосовувати як при злежуються породах по-крівлі, так і при неслежівающих. В останньому випадку застосовують штучні межшаровоє перекриття. При одночасній відпрацювання шаров відчинені досігається висока концентрація гірничих робіт, але для усунення взаємного впливу потрібно необхідна ув'язка їх в часі і просторі. Випередження між очисними вибоми в суміжних шарах встановлюють дослід-ним шляхом і, як правило, дорівнює не менше 20 м. Недостатнє випередження може привести до появи динамічних навантаження кріплення в лавах су-міжних шарів, а значне опереження-к деконцентрації гірських робіт і погір-шення состояння штучних межшарових перекриттів.

При послідовної відпрацювання шарів за схемою «шар-пласт» в очисних вибоях застосовують ті ж механізовані комплекси, що і при розробці пластів середньої потужності. Тому тех-нологія очисних робіт при відпрацюванного шару практично не відрізняється від технології очисних робіт на пластах се-редньої потужності. Відмінність може полягати лише у вико-нанні процесів обробки завалених порід глинистій пульпою або змочуванням (у разі їх застосування) для прискорення злежуваності порід.

При одночасній відпрацювання шарів з застосуванням спокусних межшарових металевих перекриттів технологія очисних робіт у верхньому (першому) шарі ускладнюється необхід-но монтажу на грунті шару гнучкого металевого перекриття. У верхньому шарі при відпра-цюванні сільногазового пласта не-обхідно застосовувати системи розробки збереганієм позаду очисного вибою виємкової виробки для прямоточного провітрювання і механізовані кріпи з більшим вільним перетином, що дозволяють робити монтаж гнучкого перекриття. У нижчих шарах багаті на газ знижується внаслідок дегазації при відпрацюванні верхнього шару. Тому застосовують найбільш простий варіант стовпової системи розробки з зворотноточним

Мал. 7.2. Технологічна схема очисних робіт в похилих шарах при відпрацюванні на два шари по падінню з гнучким перекриттям: 1 - комбайн; 2 - конвеєр; 3 - механізоване кріп-лення, 4 - кріплення з-напружень; 5-конвеєр у підготовчій виробці; 6 - гнучке перекриття; 7 - монтажний агрегат.

провітрюванням і механізірованни кріплення з меншим вільним перетином. Крім того, у верхньому шарі необхідно застосовувати кріплення підвищеної несучої здатності, в нижньому шарі - полегшені кріплення, що забезпечують мінімальні оголення завалених порід по-крівлі. Для верхнього шару най-більше підходить механізованому кріплення М-130 під-тримує, а для нижнього-ОКП-70 захисно-підтримующего типу.

Технологічна схема очисних робіт при відпрацюванні пласта в два шари з падіння з застосуванням гнучкого перекриття показана на мал.7.35. Очисний вибій верхнього шару обладнаний механізованим комплексом КМ-130, а нижнього-комплексом ОКП-70. При виїмці першого (верхнього) шару на грунт настилають гнучке металеве перекриття, другий (нижній) шар відпрацьовують без залишення межшаровой пачки вугілля. Як гнучкого перекриття застосовують металеву сітку з дроту діаметром 2 мм з розміром осередків 20x20 мм. Барабани з смугами металевої сітки кріплять до оградітельним щитів секцій кріплення. При пересуван-ні секцій смуги сітки вільно змотуються з барабанів і лягають на грунт шару з перекриттям на 0,25-0,5 їх ширини. Для виключення деформацій сітки при пересуванні секцій на нижні кінці огражденії встановлюють спеціальні лижі або катки. У міру посування вибою на звіль-нені барабани усилюють нові рулони сітки.

Кінці старого і нового рулонів сітки скріплюють між собой дротом. Роботи по постачанню сітки і намотуванні її на барабани виконує окрема бригада.

Для усунення провисання сітки при виїмці вугілля в нижньому шарі межслоевое периттям посилюють металевими смугами (2-3 смуги на 1 м довжини лави).

Технологічна схема очисних робіт у нижньому шарі з застосуванням комплексу ОКП-70 нічим не відрізняється від техногічной схеми очисних робіт із застосуванням цього комплексу на пластах середньої потужності.

Технологічна схема очисних робіт з вийманням вугілля з межшаровой товщі. Пласти по-тужністю 5-7 м відпрацьовують двома шарами, потужністю 9-10 м-трьома шарами, а при більшій потужності пласта число шарів збільшують. Крім загальних підготовчих виробок (поверхових панельних) при шарової відпрацювання проводять шарові вироблення і вироблення, що з'єднують між собою шарові і загальні. Все це збільшує обсяг підготовчих виробок на 1000 т видобутку вугілля і витрати на 1 т вугілля, що видобувається. Крім того, при від-працюванні першого шару навантаження на очисний забій і посування очисного вибою обмежуються газовим чинником на високогазонісних пластах і необхідністю монтажа штучного перекриття. При залишенні межшарових вугільних пачок збільшуються втрати вугілля і небезпека виникновення пожеж від самозаймання. Тому цілком природним прагнання до зменшення числа відпрацьовуються шарів у пласті і створення способів розробки пластів потужністю понад 5 м без розділення на шари. З цією метою розроблені комплекси обладнання і технологія для виїмки пластів з випуском межшаровой і підпокрівельної товщі ву-гілля.

У країнах СНД для відпрацювання пласти потужністю до 15 м з кутами залягання до 35° з випуском межшаровиє товщі вугілля створений комплекс КТУ-2МКЕ.

При застосуванні комплексу КТУ-2МКЕ пласт вугілля ділять на два нерівних по потуж-ності шару: верхній (монтажний) потужністю 1,8-2,2 м і нижній-потужністю до 13 м. Верх-ній шар відпрацьовують стовпами по простяганню або падіння. При відрозробці верхнього шару з повним обваленням покрівлі проводять монтаж гнучкого перекриття, що складається з переплетених сталевих смуг перерізом 50x3 мм, покладених на них двох шарів металевою або з синтетичних матеріалів сітки. Під гнучким перекриттям виробляють відпрацювання нижнього шару комплексом КТУ-2МКЕ. До складу комплексу входить комбайн КШ-ЗМ або КШ-1КГ, скребковий конвеєр СКТ-64, кріплення КТУ-2МЕ, кріплення сполучення КС, перевантажувач ПКТУ, маслостанції, електро-і гідрообладнання.

Комплексом відпрацьовують пачку вугілля у грунту пласта (підсечно шар) потужністю 2,7 м, а решту межшаровую товщу відбивають буропідривним способім (мал. 7.36).

Комбайн працює за челноковій схемі і виймає за один прохід смугу вугілля шириною 0,5 м. Секції кріплення пересувають по черзі слідом за проходом комбайна, а конвеєр - по закін-чання виїмки смуги вугілля і пересування секцій кріплення. Після виїмки трьох смуг вугілля і посування вибою на 1,5 м приступають до виїмки та випуску вугілля з межшаровой товщі. Для цього в середній частині щита кожної секції є вікно для випуску вугілля, забезпечене люком для закриття, і два отвори для буріння шпурів. Відстань між шпурами 1 м. Після заряжання шпурів і підривання зарядів ВР у шпурах на окремих ділянках лави приступають до випуску вугілля. При цьому спочатку виробляють випуск вугілля на конвеєр через зазори попереду козирків перекриттів кріплення. Для цього по черзі секції домкрати пересування відсувають від вибою, а після закінчення випуску знову присувають до вибою. Іншу частину вугілля випускают через вікна і люки секцій відкриттям затворів.

Переваги даної технології: зменшення обсягу підготовчих робіт, комплексна механізація очисних робіт, зниження втрат вугілля, поліпшення техніко-економічних показників роботи.

Недоліки технології: необхідність монтажу гнучкого перекриття; застосування буровибухових робіт для руйнування міжшарової товщі, що обмежує застосування її на газонебезпечних пластах.

Технологічна схема очисних робіт з випуском підпокрівельної товщі вугілля. Дальнейшим розвитком технології з випуском вугілля є тех нологія випуском підпокрівельної товщі ву-гілля, яка позволяєт відпрацьовувати пласти потужністю до 10 м без розділення на шари з допомогою комплексів. При цій технології у грунту пласта проводять пластові підготовчі виробки (штреки або бремсберги), нарізають і обладнають комплексами КМ-81В або

КМ-130В лаву для виїмки підсічного шару у грунту пласта. Потужність підсічного шару 3-3,5 м. Комплекс КМ-81В (мал. 7.37) відрізняється від комплексу КМ-81Е наявністю вибій-ного 2 і завального конвеєрів стругивої установки 3. Секції кріплення відрізняються наяв-ністю наполегливої гідродомкрата 4, висувного шибера з гідродомк-ратом 5. Вугілля в під-січно шарі виймають комбайном /. Слідом за проходом комбайна пересувають кріплення. При цьому спочатку передвігают секції першого типу, а до них підтягують секції другого типу.

З відставанням від комбайна на 10-15 м розвантажують і гідродомкратами пересувають передні стійки кріплення, які опорної п'ятого пересувають конвеєр до вибою, і тим же домкратом повертають стійки до місця їх нової установки.

У міру посування вибою в підсічно шарі під дією ваги і тиску порід покрівлі підпокрі-вельна товща вугілля розшаровується і обвалюються на огорожу кріплення та грунт пласта. Покрівля пласта при цьому прогинається і обвалюються без значиних динамічних проявів на товщу розпушеного вугілля.

 

 

Мал. 7. 3. Схема виїмки вугілля в підсічно шарі і межшаровой товщі при застосуванні комплексу КТУ-2МКЕ :1-подсечной шар; 2 - межшаровоє товща; 5-шпури; 4-гнучке перекриті; 5 - випускний люк, 6 - кріплення КТУ-2МКЕ

Мал. 7.4. Схема виїмки вугілля в підсічно шарі з випуском підпокрівельної товщі при застосуванні комплексу КМ-81В (КМ130В)

Після виїмки смуги вугілля комбайном, пересування кріплення і вибійного конвеєра приступають до випуску підпокрівельної товщі. Для цього вмикають стругові установки і гід-родомкрати піднімають шибери. Для поліпшення випуску вугілля гідродомкратами підні-мають і опускають огорожі. При появлення в випускається вугіллі породи шибер закривають і загорожденням надають нахил, достатній для роботи стругової установки.

Переваги технології з випуском вугілля в порівнянні з шарової відпрацюванням: пласт виймають відразу на всю потужність, чим досягається висока кон-центрація гірничих робіт, зменшення втрат вугілля і зниження небезпеки його самовозгоряння; в 2-3 рази зменшується число підготовчих виробок; використовуються сили гірського тиску для руйнування підпо-

крівельної товщі, що знижує енергетичні витрати на видобуток вугілля; скорочуються в кілька разів витрати на обладнання очисних вибоїв, засоби транспорту у справах виїмкового поля, енерго-і водопостачання; зменшується витрати на монтаж ком-плексів у виїмковому полі, а также на профілактичні протипожежні заходи; снижається собівартість вугілля і чи-сельність робітників; ростуть навантаження на лаву і продуктив-ність праці робітника. Недоліки: підвищення зольності вугілля, віджимання і нестійкість вугілля у верхній частині вибою в підсічно шарі.

Зарубіжний досвід застосування технології з випуском вугілля і випробування вітчизня-них механізованих комплексів КМ-81В і КМ-130В показують, що ця технологія є одної з перспективних при розробці потужних пологих і похилих пластів.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.