Главная | Обратная связь

Технологія очисних робіт при розробці потужних пластів похилими шарами із закладкою виробленого простору.

З закладкою виробленого простору відпрацьовують в основних крутопохилі і круті пласти похилими, горизонтальними і поперечно-похилими шарами. Закладка буває з пнев-матичної, гідравлічної та твердіє. Виїмку похилих шарів проводять довгими стовпами по простяганію або стовпами за підняттям (смугами по простяганню). Технологія очисних робіт при розделення пластів похилими шарами з закладкою. В останні роки створено ряд технологічних схем очис вих робіт в похилих шарах з твердіє закладкою вироботного простору і механі-зованої вийманням вугілля, а іноді і кріплення лави. На шахті «Ноградска» об'єднання «Прокопьевсквугіль» виробляли відпрацювання пласта I внутрішній потужностю 3,8 м з кутом залягання 58 ° стовпами по простяганню з твердіє закладкою виробленого простору. Пласт відпрацьовували двома похилни- ми шарами в низхідному порядку. Поділ на верстви виробляли зведенням з жорсткої твердіє закладки штучної покрівлі для нижнього шару в процесі віділення верхнього шару (мал. 7.5). Довжина очисного вибою 42 м. Вугілля виймали комбайном «Темп-1». Привибійний простір кріпили стійками ТПКН, які встановлювати рядами з падіння.

Мал. 7.5. Технологічна схема очисних робіт при відпрацюванні крутого пласту похилими шарами з твердіє закладкою: 1 - відкатний штрек; 2 - конвеєрний (паралельний) штрек; 3 - вентиляціонний закладний штрек; 4 - дільничний вентиляційний штрек, 5 - комбайн «Темп - 1 »(розміри в метрах)

Відстань між рядами стійок дорівнювало захопленню комбайн (1-1,2 м). Крок закладки також дорівнював 1-1,2 м. Після виїмки смуги вугілля і перегону ком-байна в нижню нішу приступали до закладки виробленого простору. Перед прийомом закладки виробляют демонтаж стійок у раніше зведеного закладного масива і наважку переносний металевої опалубки на стійки у знову закладається смуги другого від вибою ряду кріплення. У підготовлене таким чином простір із вхідного штреку по трубах подавали твердіючих закладний суміш. Після затвердіння закладного масиву стійки знову переносили і навішували опалубку на стійки наступній смугу, що підлягає закладці.

У результаті проведених робіт була доведена можливість поділу потужних крутих пластів на похилі шари, що відробативає у спадному порядку зі штучною покрівлею. Застосування твердіє закладки забезпечило малі величини зміщення природної і штучної покрівлі (2-5% потужності пласта).

Технологічна схема очисних робіт при відпрацюванні похилих шарів у висхідному порядку смугами по простяганню з гідравлевою закладкою. У цьому випадку пласт ділять на похилі шари потужністю 2,8-3,2 м і відпрацьовують їх в восходящим порядку. Поверх по простяганню ділять на двокрилі виїм-кові поля довжиною 200-300 м, які розкривають про-межного квершлагами, проведеними від польових штреків (мал. 7.6). Від відкатувального квершлагу на довжину виїмкової поля проводять у грунту пласта відкатний штрек, від якого на кордонах виїмкової поля і посередині його проводять три ската і з'єднують їх з вентиляційними квершлагами. Потім паралельно відкатуваль-ному штреку в нижньому шарі проводять кон-веєрний штрек для нижньої смуги. Вентиляційний штрек утворюється у верхній частині виробленого простору. Для доставки вугілля з блоків у виробленому просторі (в закладці) споруджують вуглеспускні скати.

Мал. 7.6. Технологічна схема очисних робітпри відпрацюванні напохилих шарів у висхід-ному смугами по простяганню з гідравлічною закладкою: а - система розробки; б – техно-логічних схема очисних робіт у ви бою смуги: 1 - проміжний квершлаг; 2 - польовий від-катний штрек; 3 - відкатний пластової штрек; 4 - блоковий квершлаг; 5 - конвеєрний штрек нижньої (першої) смуги; 6 - вугільний скат; 7 - конвеєрний штрек відпрацьовується смуги; 8 - очисний вибій смуги; 9 - вентиляційний шт.-рек; 10 - вентиляційний скат; 11 - польовий вентиляційний штрек; 12 - проміжний квершлаг, 13 - огорожа закладної смуги; 14 - конвеєр; 15 - закладний трубопровід.

Ширина смуги (довжина лави) 10-15 м. Виїмку вугілля в вибої смуги виробляють буровибуховим способом, для чого між суміжними стійками привибійної кріплення за потуж-ністю шару бурять по три шпуру довжиною 1,1 м. Під-ривають заряди серіями по три заряду в шпурах , розташованих по потужності шару. Перед підриванням для попередження попадання вугілля у вироблений простір по другому від вибою ряду стійок кріплення навішують металеву сітку. Відбитий вугілля самопливом надходить на конвеєрний шарової штрек смуги та конвеєрами транспортується до вуглеспускні скату. У міру виїмки вугілля виробляють оформлення вибою і зводять дерев'яну кріплення рядами з падіння. Відстань між рядами кріплення 1 м, що відповідає ширині виймальної за один вибух смуги вугілля.

Після посування вибою заходки на 12-15 м роботи по виїмки вугілля припиняють і готують вироблене простір до прийому закладного матеріалу. При цьому по другому (третьому) від вибою ряду привибійної кріплення зводять органу кріплення, посилену стропальну кріплен-ням, і обшивають її з боку ви-робленого простору дошками і металевою сіткою, обладнають шарової вентиляційний штрек заходки, а на конвеєрному штреку демонтують конвеєр на ве-личину кроку закладки (12-15 м). Перед закладанням виробленого простору у вуглеспускні ската нарощують кріплення ската.

При закладці пульпу подають з поверхні по трубопроводу на вентиляційний штрек заходки і направляють в вироблений простір. Закладний матеріал укладають в направленні від старої органки до нової, для чого трубопровід поступово нарощують. Воду з закладного масиву дренрують і по дренажним печей, які утворюють по обидві сторін вуглеспускних скатів, від-водять на відкатний штрек. Закладочний масив ущільнюється і злежується так, що при виїм-ці вищого шару він зберігає достатню стійкості без застосування межшаровоє перекриття, а це, у свою чергу, знижує витрату лісу на 5-6 м³ на 1000 т видобутку. Після закінчення закладних робіт у межах кроку закладки приступають до виїмки вугілля в вибої заходки. Доставку лісу по вентіляціонному скату до шарового вентиляційного штреку переводять в скі-пах, а по штреку і лаві-вручну.

Відпрацювання наступного (другого) шару починають після закінчення робіт у першому шарі, але вентиляційні скати у другом шарі проводять одночасно з відпрацюванням першого шару.

Недоліком даної технології очисних робіт є переважання ручної праці, мала навантаження на очисної вибій, низька продуктивність праці робітника і більшої витрата ліси (до 60 м³ на 1000 т видобутку).

Ведуться роботи по застосуванню технології очисних робіт на потужних крутих пластах при розробці їх похилими шарами з виїмкою шарів довгими стовпами по простяганню комп-лексів обладнання АК-3 з твердіє закладкою. В основі технології використовують серійно ви-пускається агрегат АК-3, гарно зарекомендував себе в Кузбасі при розробці крутих пластів середньої потужності з обваленням покрівлі. Особовость полягає в тому, що при відпрацю-ванні шарів і подверхово в шарах в спадному порядку застосовують жорстку твердеющу закладку, безперервно подається у вироблений простір з вен-тиляційного штреку слідом за по-сування комплекса.