Здавалка
Главная | Обратная связь

Технологія очисних робіт механогідравліческім спосібом.



Сутність механогідравліческого способу очисних робіт зістоїть в тому, що виїмку вугілля виробляють механічними засобами (комбайнами), а змив і транспортування вугілля (за виїм-кових виробках)-самопливом водою але грунта або жолобам, покладеним у канавки виробок. Цей спосіб применяють під час розробки пластів з міцними в'язкими вугіллям, де відбійки гідромоніторами недостатньо ефективна. При цьому застосовують машини, що руйнують вугілля виконавчим органом механічного, механогідравліческого або гідромеханичного типів.

Комбайн К-56МГ призначений для виїмки вугілля з опору різанню до 2,5кН /см і покрів-лями, допускають короткочасне оголення площею не менше 8,5 м2, короткими очисними вибоями на пластах потужністю 2-3,5 м з кутом залягання до 15° і проведення підготовчих виробок з присічкою вміщую-чих порід з f ≤ 4. Комбайн самохідний, на гусеничному хіду. Виконавчий орган корончатої, на поворотной стрілі. Керування комбайном машиніст з пульта, розташованого на задньому торці комбайна, або дистанційно з відстані 8-12 м. На стрілі комбайна може бути встановлено спеціальний гідромонітор для руйнування верхньої пачки вугілля на пластах потужністю до 5 м і більш повної виїмки целиків близько виробленого простору.

Для проведення підготовчих і нарізних виробок виробляється прохідницькі комбайни.

Комбайн «Урал-38" призначений для проведення нарізних виробок на пластах потужністю 0,8-1,8 м з кутами залегання до 15°, коефіцієнтом міцності вугілля f ≤ 2 і покрівлями, допускають короткочасне оголення площею не менніє 15-18 м2. Для проведення горизонтальних і похилих підготовчих виробок по вугіллю і з присічкою порід f ≤ 4 завишки 1,8-3,8 м і шириною 2,2-4,7 м застосовують проходческій комбайн ГПКГ, а для проведення по вугіл-лю на пластах потужністю більше 1,8 м-прохідницьку машину ЛМГП-5. Комбайн ГПКГ використовують як очисного обладнання для виїмки вугілля короткими вибоями.

Технологію очисних робіт із застосуванням механогідравліческого комбайна К-56МГ успіш-но застосовують для відпрацювання пласта потужністю 3,7 м з кутом залягання 5-12 °. Від-працьовують пласт короткими стовбурами з падіння.

Підготовку пласта починають з проведення вентиляційного та акумулюванного основного й паралельного штреків. Виємковую ділянку по простяганню поділяють на блоки довжиною 70-90 м. Для відпрацювання блоку по піднят-тю комбайном проводять виїмкові печі скле-пінчастою форми без кріплення довжиною до 200 м. Ширина цілика (смуги вугілля) між печами 4-5 м. Для провітрювання печі через 15-20 м з'єднують збійки. Виїмку ціликів виробляють заходками шириною 5-7 м і длиной 5-6,5 м. При цьому спочатку біля нижньої межі заходки комбайн (прямим хідом) виймають камеру до обвалення простіру на всю потужність пласта. При зворотному хіді комбайн виймають цілик, надісланий з боку повстання при прямому ході комбайна (мал. 8.4.), І ширина камери збільшується до розмірів заходки або трохи меньше, якщо цілик виймають не повністю. Очисна виїмка одностороння, без кріплення. Відбитий виконавчим органом комбайна вугілля водою самопливом по грунті транспор-тується по виємковой делянці.

Воду до комбайна підводять від магістрального водовода за гнучким рукаву.

До складу змінного ланки при виїмці вугілля комбайном К-56МГ з гідрозмиву вугілля входять два машиніста комбайна і гірноробочий очисного вибою.

Мал. 8.4. Технологічна схема виїмки вугілля в заходці комбайном К-56МГ: а - виїмка камери, б-виїмка цілика, по-виїмка стелини в заходці; г - виїмка цілика у штреку; д - виїмка стелини у штреку; I, II, III - номери заходок печі і далі по жолобах, покладеним у канавки, - на акумулюющий штрек.

Перед початком роботи вони осматрівають робоче місце і приводять його в небезпечний стан, підтовлена комбайн до роботи і випробують шланг гідросмива. Під час виїмки вугілля машиніст керує роботою виконавчого органу комбайна, при розвороті в процесі виїмки і при перегоні включає воду для гідрозмиву. Гірник спостерігає за водонапірним шлангом і силовим кабелем, виробляєт маніпуляції з ним, пропускає пульпу до печі по штреку або по печі залежно від типу виємковой виробітки. Машиніста комбайна і гірник вкорочують або нарощують вентиляційні труби і водонапірний ставши в міру просування вибою, оглядуєт і за-мінюють різці на коронці у процесі роботи.

Застосування даної технології дозволило навіть при досить в'язкому вугіллі отримати про-дуктивність праці рабочого очисного вибою 55 т/зміну, а експ-луатаційні втрати вугілля знизити до 22%.

Механогідравліческую технологію застосовували для відпрацювання пласта потужністю

3,7 м з кутом залягання 10° короткими стовпами по простяганню. При цьому блок довжиною 150 м готували ходової та пульпоснускной печами, від яких через кожні 6 м проводили виїм-кові штреки, які збиваються між собою печами для вентиляції. Утворилися короткі стовпи відпрацьовували зворотним хідом однобічними (по підняттю) заходками шириною 5-6 м. виїмкові і нарізні виробки проводили комбайнами К-56МГ арочної форми без кріплення.

При очисної виїмки в заходці спочатку проводили камери до виробленого простору вишерасположенного раніше відпрацьованого стовпа. При зворотному рухі комбайна вироб-ляється часткову виїмку ціликів між камерою та виробковим простіром і верхньої пачки вугілля (кірки). Після закінчення виїмки заходки комбайн відводили по штреку на ширину заходки, вкорочували жолоби і вентиляційні труби, виробляли маніпуляції з кабелем і водо-напірним шлангом.

На гідрошахтах застосовують також відпрацювання пластів довгими очисними вибоями (лавами) із застосуванням механогідравліческой технології, тобто виїмку вугілля виробляють механізованими комплексами з гідротранс-портування відбитої гірської маси.

Перспективною є відпрацювання лавами із застосуванням механогідравличних агрегатів АФГ-2. Агрегат складається з механізованого кріплення 2М-81Е з видовженими на 0,3 м козирьками перекриттів, двох-чотирьох комбайнів К-56МГ, гідро-та електрообладнання.

При роботі агрегату виїмку смуги вугілля шириною 0,7 м виробляють виконавчими органами комбайнів К-56МГ. Відбитий вугілля змивають водою і транспортують по грунті меж базовим жолобом та вибоєм лави на акумулю-ющеї штрек і далі по жолобах, покладеним в канавці штреку. У міру виїмки смуги вугілля пересувають секції кріплення.

При випробуванні експериментального агрегату були досягнути наступні показники: місячна навантаження на очисний вибій 7377 т, максимальна добова навантаження 656 т, продуктивність праці робітника 35,6 т / зміну, собівар-тість 1 т вугілля 100,37 грн. У по-рівнянні з відпрацюванням пласта короткими вибоями комбайном К-56МГ втрати вугілля знизилися в 2,5 рази, а питома обсяг нарізних робіт - в 3,5 рази.

Переваги гідротехнології в порівнянні зі звичайною: продуктивність праці в 1,5 рази вище; собівартість 1 т вугілля в 2 рази нижче, нижче частка витрат праці в собівартості вугілля (38, 2% в Кузбасі і 54, 1% у Донбасі); менша ме- таллоємкость гідрошахт (на 17, 4%); нижче в 2 рази питома вартість обладнання; хороша пристосовність технології до різних гірничо – гео-логічними умовами; на ефективність гідротехнології роблять менший вплив ускладняющиє чинники (зміна потужності і кута залягання пластів, геологічні порушення, стійкість порід, обвідність, газоносність, самовозгораемость вугілля); широкі можливость застосування безлюдної виїмки вугілля; малоопераціонность, що дозволяє успішно застосовувати комплексну механізацію і автоматизацію очисних робіт; простота очисного обладнання.

Недоліки гідротехнології: великі втрати вугілля (до 30%); великий обсяг підготовчих виробок на 1000 т видобутку; зниження якості вугілля; погіршення умов праці, пов'язане з подачею в шахту великої кількості води.

Багаторічним досвідом роботи гідрошахт і проведеними науково-дослідних роботами встановлено, що найболеє ефективно застосовувати гідравлічну технологію на на похилих і крутих пластах, а також на пологих пластах, залігающих в несприятливих гірничо-геологічних умовах.

Одним з резервів підвищення ефективності гідротехнології є збільшення робочого тиску води до 16 МПа і більше, що дозволить розширити область її застосування на пласти з в'яз-кими і міцними вугіллям.

 

 

Лекції № 9

Тема лекції: Спеціальні способи розробки вугільних пластів.

Мета: Дати загальні відомості про спеціальні способи розробки, розробка зближених пластів, підземна газифікація пластів

Зміст лекції

План лекцій:

1. Загальні відомості про особливі умови залягання пластів.

2. Особливості розробки зближених пластів.

3. Технологічні схеми розробки зближених пластів.

4. Підземна газифікація пластів


Джерело

1. Основна.

1.1. Технологія підземної розробки пластових месторожденії користних копалин: Учебнік для вузів / Под общ. ред. В.И. Бондаренко. – Днепропетровск: НГУ, 2003. – 708 с.

1.2. Технологія підземной розробки пластових месторожденії користних копалин: Учебнік для вузів / Под общ. ред. А.С. Бурчакова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Надра, 1987. – 487 с.

1.3. Технологія підземной розробки пластових месторожденії користних копалин: Учебнік для вузів / Под общ. ред. Д.В. Дорохова. – Донецк: ДГТУ, 1997. – 385 с.

 

2. Додаткова

2.1. 1. Бурчаков А.С., Жежелевский Ю.А., Ярунин С.А. Технологія и механізація підземной розробки пластових месторожденії: Учебнік для вузів. – М.: Надра, 1989.-431 с.

2.2. Технологія підземной розробки пластових месторожденії: Учебнік для вузів / Под общ. ред. А.А. Борисова. – М.: Надра, 1972. – 536 с.

2.3. Кілячков А.П. Технологія гірничего виробниства: Учебнік для вузів / - 4-е изд. перераб. и доп. - М.: Надра, 1992. – 415 с.

 

Питання для перевірки якості засвоєних знань

I. Особливості розробки зближених пластів.

2. Технологічні схеми розробки зближених пластів.

3. Що таке технологічний газ.

4. Що таке енергетичний газ

 

Питання для самостійної роботи

  1. Підземна газифікація вугілля.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.