Главная | Обратная связь

Обгрунтування межі шахтного поля. Підрахунок запасів.

Розрізняють родовища корисних копалин з обмеженими і умовно необмеженими запасами. Родовища першої групи мають такі запаси, на яких явно можна побудувати тільки одну шахту. Їх межі фіксуються виходами пластів під наноси, великими геологічними порушеннями, виклинцьовуванням плас-тів або іншими природними та технічними чинниками.

На родовищах другої групи можна побудувати як одну, так і нескільки шахт. Питання про кількість шахт вирішується з застосуванням методів оптимального проектування, які дозволяють встановити оптимальну проектну потуж-ність шахт, які забезпечующую мінімальні сумарні наведені капітальні вкладеня та експлуатаційні витрати. Одночасно вирішується питання про межі шахтних полів.

Нижче будуть вирішуватися питання стосовно копален з обмеженими запасами, як до більш простому випадку. Запаси родовища підраховують геоло-горозвідувальни організації за спе-ціальними методиками. У нашому прикладі запаси родовища з фіксованими межами можлмво підрахувати за формулою (11.1.),якщо воно має правильну форму.

При складній конфігурації всю площу шахтного поля необхідно розбити на ряд геометричних правильних фігур, по кожній з них підрахувати запаси і підсумувати. Потім підсумувати запаси по окремих пластів.

При визначенні промислових запасів необхідно з балансових запасів виключити проектні втрати. Сумарні втрати визначаються на підставі розрахунків приватних видів потерь: загальношахтних, експлуаційних і поблизу геоло-гічних порушень.

Загальношахтні втрати Z₀ складаються із втрат вугілля в бар'єрних і охоронних ціликах. Бар'єрні цілики залишають біля кордонів шахтного поля, щоб виключити можливість розкриття старих затоплених гірничих виробок сусідніх шахт. Ширина бар'єрних ціликів виз-начається за емпіричними формулами або умовно приймається в межах l = 50 м.

Втрати в бар'єрних ціликах визначаються за формулою

т. (11.1)

де S, Н-розмір шахтного поля відповідно по простіруі з падіння, м;

m-потужність пласта, м;

γ - середня щільність вугілля, т/м³.

Охоронні цілики залишають для запобігання руйнувань технологічного комплексу на по-верхні, промислових будівель і споруд, а також природних об'єктів. Втрати в охоронних ці-ликах умовно складають при пологих пластах 1-2%, при крутих 2-4% від балансових запасів Z_Б, т. е.

т (11.2)

Втрати в ціликах поблизу геологічних порушень Z₃ визначаються характер і числом порушень, їх орієнтуванням по відношенню до простирання пласта і пр. Їх величина ориентировочно дорівнює.

т (11.3)

Таким чином, величина загальношахтних втрат і втрат у ціликах близько геологічних порушень,

.т (11.4)

Експлуатаційні втрати Z_е включають втрати в ціликах у гірських виробок, в межслоевое товщах, в пачках в покрівлі і грунті пласта, а також втрати відбитого вугілля в вибоях і при транспортуванні. З урахуванням втрат від неправильного ведення гірських робіт, а також викликаних раптовими викидами, величину експлуатаційних втрат можна приймати: для пластів тонких - 8%, середньої потужності -12%, потужних пологих -15%, крутих -20% балансових запасів Z_Б за вирахуванням загально-шахтних втрат, тобто

т (11.5)

де, с_п - коефіцієнт втрат для різних умов (0,08; 0,12 і т.д.).

Звідси сумарні втрати.

(11.6)

Промислові запаси визначаються за формулою

(11.7)