Бурошнекові виїмка вугілля.
Бурошнековий спосіб виїмки полягає в послідовному бурінні свердловин по пласту в одну або обидві сторони від підготовчої виробки, діаметр яких трохи менше потужності пласта. Між свердловинами залишаються невитягуваними технологічні цілики вугілля шириною 0,2-0,3 м. Робочим агрегатом служить двошпиндельні установка БШУ, призначенна для виїмки пластів по-тужністю 0,55-0,85 м з кутом падіння до 150 і з опірністю вугілля різанню до 250 кн/м; бічні породи можуть бути будь-якими, в т.ч. і нестійкими; технологія застосовна при відпрацюванні сильно порушених ділянок зі складною гіпсометрія і може бути використана для погашення охоронних ціликів вугілля. Установка складається з бурошнековий машини, шнекового секційного става, бурових коронок, які виробляють руйнування вугілля, улаштування нарощування та складування секцій шнекового става і засобів пилоподавлення. Пристрій для нарощування та складування секцій шнекового става включає монорейка, що підвішується до верхняками кріплення виїмкової штреку, і переміщується по ньому підйом-ник. Обертання і подача бура на вибій здійснюється бурошнековий машиною, транспортування вугілля по штреку - конвеєром.
1 - бурошнекових машина; 2 - шнековий секційний став; 3 - бурові коронки, 4 - монорельс для нарощування та складування секцій шнекового става. Малюнок 14.1 - Бурошнекові установка БШУ. У початковий період освоєння технології в виїмковому штреку розміщувалася тільки одна виймальних машина. В даний час передбачається одночасна відпрацювання двох стовпів на кожній стороні виїмкової ділянки при виїмці кожного стовпа двома установками БШУ, розташованими у штреку (мал.14.2). Відпрацювання стовпів може проводитися при цьому як з падіння, так і по простяганню, як із залишенням, так і без залишення породи, одержуваної від проведення підготовчих виробок, в шахті.
ШГ, - головні штреки відповідно відкатний і вентиляційний; шя - ярусні штреки; Х - панельні флангові ходки; Бп - панельний бремсберг. Малюнок 14.2 - Технологічна схема бурошнековий виїмки. При цьому застосовується стовпова система розробка за панельному або погорізонтного способі підготовки. Довжина свердловин складає - 35-50 м, а ширина відпрацьовується стовпа -70-100 м. Транспортування вугілля від місць ведення очисних робіт проводиться кон-веєром, допоміжний транспорт-монорейковими дорогами. Основними недоліками бурошнековий виїмки є: - мала довжина бурим свердловин (35-50 м) і пов'язаний з ним великий питомий обсяг проведених підготовчих виробок, що обумовлено технічною недосконалістю установок; - високі втрати вугілля в надрах, що досягають 40-60%. Втрати можуть бути знижені при використанні двохстадійної виїмки, при якій оставшійся у виробленому просторі вугілля з деяким відставанням від бурим свердловин виймається скрепероструговой або іншими установками; - обмеженість діапазону застосування по потужності і куту падіння пластів, що розробляються; - складність з провітрюванням через великі витоків повітря у вироблений простір. Установки БШУ знайшли застосування на шахтах Львівсько-Волинського, Придніпровсь-кого і Донецького басейнів. Досягнуті техніко-економічні показники відкривають обнадій-ливі перспективи для застосування бурошнековий виїмки. На пласті потужністю 0,7м середньодобовий видобуток склав 140-280 т, продуктивність праці - 12 - 16 т/зміну, втрати вугілля - 40-50%. Рекордні показники набагато вище й дозволили досягти навантаження на виїм-\ко-вих ділянку 600-900 т/добу і продуктивність праці робітника очисного вибою 50-60 т/вихід, а робочого по ділянці - 30-40 т/вихід.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|