 |
|
Значення атмосферного повітря, його склад і біохімічна роль
Тема 9. Відтворення та регулювання стану атмосферного повітря
9.1. Значення атмосферного повітря, його склад і біохімічна роль
9.2. Джерела забруднення атмосферного повітря та його наслідки
9.3. Показники рівня шкідливих викидів в атмосферу
9.4. Раціональне науково обґрунтоване відтворення та регулювання стану повітря басейну
Значення атмосферного повітря, його склад і біохімічна роль
Атмосфера – одна з найвразливіших оболонок Землі. Вона надзвичайно чутливо реагує на зміни інших підсистем біосфери. Роль повітря в житті людини та всіх інших живих істот надзвичайно важлива, а тому його якість відразу ж позначається на всьому живому в біосфері.
Атмосферне повітря – це природна суміш газів приземного шару атмосфери, що склалася в ході еволюції Землі.
Маса цієї оболонки приблизно складає п’ять квадрильйонів тонн. Газова оболонка охороняє Землю від надмірного охолодження і нагрівання, рятує все живе від згубних ультрафіолетових, рентгенівських і космічних променів.
Склад атмосфери над поверхнею Землі:
78,08 % – азот
20,95 % – кисень
0,93 % – аргон
0,04 % – вуглекислий газ
решта – водень, неон, гелій, криптон, ксенон, аміак.
З точки зору дихання, центральний компонент цієї системи – кисень: за підрахунками акад. Вернадського у вільному стані цього елемента міститься атмосфері 1,5 
10т. Переважна частка кисню в атмосфері одержується в результаті фотосинтетичної діяльності рослин. Підраховано, що рослини за рік виділяють в атмосферу близько 70 млрд. т кисню. Близько 80% всього кисню в атмосферу постачає морський фітопланктон, 20% виробляє наземна рослинність.
Дисбаланс кисню в атмосфері формується внаслідок двох взаємопов’язаних процесів – з одного боку, за історичний період (приблизно за останні 15 років) площа лісів скоротилась з 6,2 млрд. га до 4,2 млрд. га, тобто на третину, що значно вплинуло на виділення вільного кисню та утилізацію продуктів життєдіяльності організмів.
Приблизно до висоти 400—600 км зберігається переважно киснево-азотний склад атмосфери. Істотна зміна складу повітря спостерігається лише з висоти близько 600 км. Тут починає переважати гелій. «Гелієва корона Землі», як назвав гелієвий пояс В.І.Вернадський, простягається приблизно до висоти 1600 км від поверхні Землі, а далі вище 2—3 тис. км переважає водень. Так поступово газова оболонка Землі перетворюється у міжзоряний газ, який складається на 76% (за масою) з водню і на 23% з гелію.
З іншого боку, людина постійно нарощує темпи та масштаби своєї діяльності, спалює дедалі більше вуглецевих речовин (дерева, вугілля, нафти, газу), споживаючи таким чином, природні запаси, над створенням яких біосфера «працювала» сотні мільйонів років.
У результаті цього в складі атмосфери постійно зростає відсоток вуглекислого газу. Нині сукупний приріст вуглекислого газу за рахунок діяльності людини становить понад 14млрд. т щорічно, а кисню вилучається кількість, еквівалентна потребам для дихання 50 млрд. чоловік.
Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря», Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
Цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
Охорона атмосферного повітря – система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів