 |
|
Як слухати і записувати лекцію
Важливо, аби студент конспектував зміст лекції, вмів виділяти у ній головне. Це розвиває пам'ять, сприйняття, вміння слухати і розуміти.
Механізм сприйняття лекції, виглядає наступним чином: сприймається інформація, потім у свідомості відбувається її аналіз, після цього інформація знову виражається словами (у вигляді конспекта лекції). Конспект є продуктом мислення студента, що потребує від нього значного розумового напруження.
Перша порада для успішної роботи на лекції – переконайте себе, що те що відбувається зараз в аудиторії, і про що говорить лектор – найважливіше для вас на даний момент, так легше буде концентрувати увагу
Якщо студент уважно слухає, то він напружено працює. Здатен аналізувати матеріал, виділяти головне, співвідносити з раніше відомим (а це дуже важливо, так інформація краще запам’ятовується і відповідно структурується у пам’яті). Інформацію слід стисло записувати.
По-перше, це дозволить надовго зберегти основні положення лекції.
По-друге, запис лекції сприяє утриманню уваги. Відомо, що читати можна неуважно, коли очі скользять по паперу, а думки десь далеко, але не можна писати не зосереджуючись.
По-третє, вірний запис активізує думку студента, оскільки він має вибрати головне, записати, продовжуючи у той же час слухати і аналізувати те, про що говорить лектор.
По-четверте, запис лекції сприяє кращому її запам’ятовуванню. Дослідження психологів О. Смірнова і П. Зінченка показали, що чим більше активність людини, яка запам’ятовує, у процесі запам’ятовування, то тим довшим буде збереження у пам’яті матеріалу.
І нарешті, той студент, який лише слухає, а не пише, скоріше втомлюється, і починає відволікатися.
Що ж і як записувати на лекції?
Перш за все слід записати назву теми, план лекції і літературу, яку деякі викладачі можуть давати перед кожною лекцією. Після цього приступати до запису змісту лекції.
Спостерігаючи за роботою студентів на лекціях, виявляєш, що більшість з них не може записувати лекції. Пишуть, хто як може. Одні все поспіль, намагаючись записати кожне слово лектора, інші тезиси (отримують тезисний конспект), треті взагалі нічого окрім плана не пишуть, сподіваючись на слухову пам'ять.
Виходячи з аналіза методичної літератури, можна виділити кілька порад щодо запису лекцій.
Записи лекції повинні бути стислими.
Записувати треба головне. На головних поняттях дисципліни лектори роблять акценти. Або словами попереджають, що цю інформацію слід записати, або інтонацією і повільним темпом.
Якщо лектор наводить цитати, слід стисло їх записати, якщо, звісно, їх не диктують (тоді пишемо повністю). Обов’язково слід записати джерело, аби потім знайти цитату і виписати, розібратися в ній.
Для прискорення запису корисно використовувати скорочення слів.
Зовнішнє оформлення конспекта також дуже важливе. Помітки на полях, кольорові підкреслення. Проте займатися цим краще після лекції.