Здавалка
Главная | Обратная связь

Види і методи контролю



Види контрольних заходів можна характеризувати за кількома критеріями.

1) відповідно до способу контроля: традиційний і нетрадиційний (програмований контроль, тест);

2) відповідно до використання технічних засобів навчання: безмашинний і машинний;

3) за формою: усний, письмовий.

4) за рівнем масовості: індивідуальний, фронтальний, індивідуально-груповий.

5) відповідно до контролюючої особи: викладач – студент (зовнішній контроль), студент-студент (взаємоконтроль), студент самостійно (самоконтроль).

6) відповідно до використання дидактичного материала:

· контроль без дидактичного материала (твір, усне опитування, диспут);

· з дидактичним матеріалом (тести, письмові запитання, схеми, контролюючі програми)

7) за часом виділяють поточний та підсумковий контроль. Окремо виділяють попередній контроль (тобто такий що проводиться на початку курсу з метою виявлення попередніх знань з дисципліни).

У вищій школі широко використовуються різні методи контролю. Методи контроля – це засоби діяльності викладача і студентів, у ході яких виявляється засвоєння навчального матеріалу і оволодіння студентами необхідних знань, умінь і навичок.

До основних методів ми можемо віднести усне опитування, письмову і практичну перевірку, стандартизовані контролі тощо.

Зупинемося на особливостях підсумкового контроля. Він включає модульний, семестровий контроль та державну атестацію студента.

Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись. І оцінки виставляються по результатах модульних контрольних робіт, практичних занять, самостійної роботи студентів.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за національною чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано"), а також за шкалою ЕСТS; і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

В Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка використовують таку шкалу оцінювання:

 

Національна шкала Бали Шкала ЕСТS
відмінно 90-100 А - відмінно - відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок
добре 83 - 89 В - дуже добре - вище середнього рівня з кількома помилками
добре 75-82 С - добре - загалом правильна робота з кількома грубими помилками
задовільно 63-74 Б - задовільно - посередньо, зі значною кількістю недоліків
задовільно 50-62 Е - достатньо - виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки
незадовільно 21 -49 FХ - незадовільно - для одержання кредиту потрібне деяке доопрацювання.
незадовільно 0-20 F - незадовільно - необхідне повторне вивчення дисципліни

 

 

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.