Главная | Обратная связь

Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді

РОЗДІЛ 14

СУДОВІ ВИТРАТИ

 

Поняття та види судових витрат

 

Під час розгляду справи в суді та виконання судового рішення учасники процесу: суд, сторони, треті особи, їх представники, свідки та ін., - несуть певні витрати.

Отже, судові витрати – це затрати учасників процесу, що пов’язані з розглядом справи в суді і виконанням судового рішення.

Встановлення судових витрат є превентивним заходом, що застерігає сторони, перш за все позивача, від подання необґрунтованого позову, спонукання сторін до добровільного виконання своїх обов'язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночасно є і частковим відшкодуванням витрат держави на здійснення правосуддя.

Витрати по провадженню справи в цивільному судочинстві складаються з двох видів — судового збору і витрат, пов’язаних з розглядом справи (ст.79 ЦПК).

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються Законом України від 08 липня 2011 р. «Про судовий збір»[1] (далі – Закон).

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 5) витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (ст. 79 ЦПК).

Розмір судового збору встановлюється відповідно до Закону України «Про судовий збір» залежно від категорії цивільної справи, а розмір витрат, пов’язаних з розглядом справи, залежить від фактичних затрат учасників процесу, пов’язаних з викликом свідків, проведенням експертиз, вилученням доказів тощо.

 

Судовий збір

 

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Судовий збір виконує кілька функцій:

– компенсаційну. Судовий збір частково компенсує державні витрати на утримання судів. Однак фінансування судів не залежить від розміру зібраного судового збору;

– дисциплінуючу. Судовий збір певною мірою перешкоджає заявленню необґрунтованих позовів та клопотань, оскільки у разі відмови у позові ці витрати позивачу не компенсуються і, окрім того, йому доведеться відшкодувати витрати, яких зазнав відповідач;

– стимулюючу (превентивну). Відносно високі ставки судового збору (наприклад, у справах про відшкодування моральної шкоди, у позовах майнового характеру), які у разі позитивного судового рішення доведеться компенсувати, мають на меті стимулювати відповідача в добровільному, позасудовому порядку відновити порушені права потенційного позивача[2].

Об’єктом справляння судового збору в судах виступають цивільні процесуальні документи, перелік яких визначений в нормативному порядку:

– за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

– за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

– за видачу судами документів.

У випадках, встановлених Законом, судовий збір не справляється. Він не справляється за подання:

1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

2) заяви про скасування судового наказу;

3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;

4) заяви про поворот виконання судового рішення;

5) заяви про винесення додаткового судового рішення;

6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою або недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менш як три роки;

7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;

8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

9) заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

10) заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

14) заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей (ст.2 Закону).

Суб’єктами справляння судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Розміри ставок судового збору визначаються у відсотковому відношенні до ціни позову або фіксованому розміру частин мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, що встановлюється законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розміри ставок судового збору складають за подання:

1) позовної заяви майнового характеру - 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати

2) позовної заяви немайнового характеру - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

3) позовної заяви про розірвання шлюбу - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

4) позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу - 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати

5) заяви про видачу судового наказу - 50 % ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження

6) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди і визначається з урахуванням ціни позову,

7) заяви про перегляд заочного рішення - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

8) апеляційні скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

9) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду - 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

10) заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

11) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України - 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

12) апеляційні скарги на судовий наказ - 50 % ставки, що підлягає сплаті за подання заяви про видачу судового наказу в наказному провадженні

13) заяви про забезпечення доказів - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

14) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати

15) заяви про скасування рішення третейського суду - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати

16) заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати

17) заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

У справах, які підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, судовий збір сплачується до подання позовної заяви, заяви і скарги та до повторної видачі копії судового рішення чи іншої постанови за місцем виконання таких процесуальних дій. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Сплачений судовий збір відповідно до ст.7 Закону підлягає поверненню частково або повністю у наступних випадках:

– зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

– повернення заяви або скарги;

– відмови у відкритті провадження у справі;

– залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

– закриття провадження у справі.

Коли позивач оплатив судовий збір у більшому розмірі або коли зменшив розмір позовних вимог, він може звернутися із заявою про повернення надлишку сплаченої суми, в інших випадках судовий збір за заявою заінтересованої особи буде повертатися повністю.

Сплачений судовий збір повертається за ухвалою судді чи суду фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на заяву платника судового збору, подану ним протягом року з дня зарахування збору до бюджету.

На забезпечення більш повного доступу громадян і юридичних осіб до правосуддя і судового захисту їх майнових і особистих немайнових прав та реалізації положень принципу публічності в цивільному судочинстві чинним законодавством, поряд з іншими гарантіями, встановлені пільги щодо сплати судового збору окремими категоріями осіб. Відповідно до ст.5 Закону від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів; позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину; державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді; Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель; Державне агентство резерву України - у справах, що вирішуються на підставі законодавства про державний матеріальний резерв; Міністерство юстиції України - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; позивачі - за подання позовів про уточнення списку виборців; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку; позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян; Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення; громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду; органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством; Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, Державна податкова служба України, Державна митна служба України, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Також ст.82 ЦПК України передбачено, що суд може, враховуючи майновий стан сторони, за своєю ухвалою відстрочити або розстрочити, зменшити розмір або звільнити від сплати судових витрат.

Визначення розміру судового збору за позовними заявами про стягнення грошових коштів, майна пов’язано із ціною позову. Ціна позову – це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається тільки щодо майнових вимог.

Ціна позову складається з грошової суми в гривнях, яка відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, встановленими ст. 80 ЦПК.

Ціна позову визначається:

1. у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується;

2. у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;

3. у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4. у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5. у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;

6. у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7. у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8. у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9. у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам – не нижче його балансової вартості;

10. у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог – загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ст. 80 ЦПК).

 

 

Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді

 

До витрат, пов’язаних з розглядом справи в суді, належать: 1) витрати на правову допомогу (ст.84 ЦПК); 2) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду (ст.85 ЦК); 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз (ст.86 ЦПК); 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (ст.87 ЦПК); 5) витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (ст.79 ЦПК).

Отже, фактично це витрати, що пов’язані з розглядом справи в суді і з виконанням в ній рішення. За викликаними до суду свідками, експертами та перекладачами зберігається їх середній заробіток за місцем роботи. Якщо зазначені особи не є працівниками підприємств, установ, організацій, їм виплачується винагорода за явку до суду або виконану роботу в розмірі пропорційному до розміру мінімальної заробітної плати і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять[3]. При виконанні ними процесуальних обов’язків свідка, експерта, перекладача за межами постійного місця проживання, їм відшкодовуються витрати, понесені у зв’язку з переїздом до місця виклику і назад, найманню житла і добові відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон[4].

Перекладачам, спеціалістам і експертам, яких призначено під час підготовки справи до розгляду або судового розгляду не в порядку службового доручення, за виконану роботу виплачується винагорода, що обчислюється пропорційно до середньої заробітної плати за кожну годину[5].

За правилом ст.84-87 ЦПК України кошти, необхідні на оплату свідків, експертів, а також на проведення огляду на місці, вносить наперед сторона, яка порушила відповідне клопотання. Якщо виклик цих осіб або огляд на місці провадиться за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, потрібні для цього кошти вносяться обома сторонами порівну. Перелічені суми не вносяться стороною, звільненою від оплати судових витрат. В таких випадках оплата провадиться з коштів, що відпускаються за кошторисом суду.

Окремий порядок передбачений для стягнення витрат, пов’язаних з розшуком відповідача, місце фактичного перебування якого невідоме, і що можливо як за ініціативою суду, так і за заявою позивача. Для цього суд (суддя) виносить ухвалу, покладаючи розшук відповідача на органи внутрішніх справ, витрати котрих стягуються з відповідача на користь держави в розмірі до п’яти мінімальних заробітних плат[6].

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, відносяться інші витрати, які ст.79 ЦПК України не включені до судових витрат, але по суті є такими. Це, зокрема: 1) витрати заявника у справі окремого провадження про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника, пов’язані з публікацією в місцевій пресі оголошення про виклик до суду держателя цінного паперу (ст.263 ЦПК); 2) витрати сторони за фактичну втрату робочого часу та ін.

Витрати, понесені сторонами у справі, розподіляються між ними за правилами, встановленими ст. 88 ЦПК України. Стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі понесені витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витрати, понесені позивачем при відмові його від позову, відповідачем не відшкодовуються. Але якщо позивач не підтримує своїх вимог внаслідок добровільного їх задоволення відповідачем після пред’явлення позову, то суд за заявою позивача присуджує з відповідача всі понесені у справі витрати.

Витрати у справі, понесені стороною, відшкодовуються не тільки другою стороною, а також у передбачених законом випадках за рахунок держави. Так, при відмові повністю або частково в позові органам прокуратури, а також органам державного управління, іншим організаціям, установам, підприємствам і окремим громадянам, які звернулися з вимогою до суду на захист прав та охоронюваних інтересів інших осіб, відповідачеві відшкодовуються з коштів бюджету понесені ним у справі витрати повністю або пропорційно тій частині позовних вимог, в якій позивачеві відмовлено.

В разі відмови в позові позивачеві, звільненому від сплати судових витрат, вони приймаються на рахунок держави. Якщо обидві сторони звільнені від сплати витрат, то понесені судом витрати у зв’язку з розглядом справи відносяться за рахунок держави.

Витрати, понесені судом, стягуються з кожної сторони пропорційно до тієї частини позову, щодо якої рішення постановлено проти неї, і зараховуються в бюджет. Коли сторона, на користь якої постановлено рішення, звільнена від сплати судових витрат, то останні стягуються з другої сторони у бюджет держави.

 

Контрольні запитання:

1. Визначте поняття і види витрат та їх значення.

2. Охарактеризуйте судовий збір.

3. Охарактеризуйте об'єкт справляння судового збору.

4. Охарактеризуйте ставки справляння судового збору.

5. Назвіть випадки звільнення від сплати судового збору.

6. Розкажіть про витрати, пов'язані з розглядом справи у суді: на правову допомогу, витрат сторін та їх представників, пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, а також проведення огляду доказів за місцем знаходження.

7. Охарактеризуйте розстрочення, відстрочення та зменшення розміру судових витрат і звільнення від їх сплати.

8. Яким є розподіл судових витрат між сторонами?

 

Рекомендована література:

1. Бронз Й. Л. До питання про відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою праці адвокатів / Й. Л. Бронз // Адвокат. – 2010. – № 1. – С. 14.

2. Замченко А. Актуальні питання оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ / А. Замченко // Юридичний журнал. – 2009. – № 12. – С. 114-116.

3. Захарова О. Витрати на правову допомогу за ЦПК України / О. Захарова // Вища школа. – 2008. – № 6. – С. 25-28. – Бібліогр.: с. 28.

 

 

[1] Про судовий збір: Закон України від 08.07.2011 р. №3674-VI // Голос України. – 2011. - №142. – 03 серпня.

[2] Кравчук В.М.Угриновська О.І. Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України.— 2-ге вид., перероб. і доп.— Х.: Фактор, 2010. — С.238-239 (800с.)

[3] Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави: Постанова Кабінету Мінітстрів України від 27.04.2006 р. №590 // Урядовий кур’єр. – 2006. - №86. – 11 травня.

[4] Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.1998 р. №59 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98.

[5] Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави: Постанова Кабінету Мінітстрів України від 27.04.2006 р. №590 // Урядовий кур’єр. – 2006. - №86. – 11 травня.

[6] Про визначення розміру витрат, пов’язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.021995 р. №78 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-95-%D0%BF.