Главная | Обратная связь

Розрахунки кошторису виробництва за окремими економічними елементами

Основні економічні елементи витрат, що входять до розрахунку кошторису виробництва, становлять п'ять основних груп.

1. Матеріальні витрати як елемент кошторису складаються з витрат на сировину й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції; вироби, що їх потрібно закупити для укомплектування продукції (двигуни, прилади, вузли, деталі тощо); покупні напівфабрикати (штампових, відливки, поковки ін.); виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції; допоміжні матеріали, які використовуються в технологічному процесі (кріпильні деталі, фарби, інструмент та ін.), або потрібні для його обслуговування (ремонту і експлуатації устаткування та ін.), на господарські та управлінські потреби (утримання будівель, канцелярські товари тощо); паливо та енергію зі сторони (електроенергію, тепло, пар, газ тощо).

Витрати на власне виробництво енергоресурсів включаються в кошторис за окремими елементами: пошук і використання природної сировини (відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі в вироблених кар'єрах, плату за деревину та ін.).

Як уже було сказано, витрати на матеріали обчислюються на підставі науково обґрунтованих норм їхнього витрачання та цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, які не є складовими інших елементів кошторису (плата за транспортування, вантажо-розвантажувальні роботи, комісійні заготівельним організаціям та ін.). При розрахунку кошторису на матеріальні витрати від їх вартості віднімають вартість відходів за ціною використання чи продажу.

2. Заробітна плата. Вона включає всі види і форми оплати праці штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства. Сюди входить персонал основного виробництва продукції, обслуговуючий і допоміжний персонал, служба управління. У кошторис собівартості не включаються виплати працівникам, що фінансуються з прибутку або інших джерел спеціального призначення.

3. Відрахування на соціальні потреби. Відповідно до законодавчих актів України здійснюється відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд та інші подібні доходи. Величина відрахування визначається законом, який приймається парламентом, або за його дорученням урядом держави. Відрахування обчислюються в установлених нормах від витрат на оплату праці незалежно від джерел її фінансування.

4. Амортизація основних фондів. Відповідно до балансової вартості встановлюються нормативи амортизаційних відрахувань на повне відтворення основних фондів. Нормативи відрахувань встановлюються окремо на кожний вид активної і пасивної частини основних фондів. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за рівномірно-лінійним методом, виходячи з терміну функціонування цих активів у межах до 10 років.

5. Інші витрати. До них належать витрати, які за змістом не можна віднести до вище перелічених. Це витрати різного призначення: оплати послуг зв'язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, оплати за ліцензії і робіт із сертифікації продукції, витрати за гарантійний ремонт, орендна плата за окремі об'єкти основних фондів, інформаційні й рекламні послуги та інші.

Кошторис виробництва дає можливість аналізувати поелементну ресурсну структуру, що дуже важливо для аналізу факторів формування та зниження собівартості продукції.