Здавалка
Главная | Обратная связь

Норвегія та Європейський Союз



Європейська асоціація вільної торгівлі, ЄАВТ

 

Трохи історії

Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) була створена 1960 року за Стокгольмською конвенцією. Спочатку до неї увійшли сім країн: Австрія, Велика Британія, Данія, Норвегія, Португалія, Швеція та Швейцарія. Ініціатором виступила Британія, яка прагнула скористатися перевагами вільної торгівлі в Європі, але на той час не хотіла вступати в Європейське Економічне Співтовариство (далі – ЄС) з його наднаціональними органами, митним союзом та спільною сільськогосподарською політикою.

 

1961 року до ЄАВТ вступила Фінляндія, 1970 року – Ісландія, 1991 року – Ліхтенштейн. 1973 року Велика Британія й Данія покинули ЄАВТ, вступивши в ЄС; 1986 року їх наслідувала Португалія, а 1996 року – Австрія, Фінляндія та Швеція.

 

ЄАВТ сьогодні

Наразі до ЄАВТ входять чотири країни: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія, в яких мешкають разом трохи менше 13 мільйонів мешканців.

 

Діяльність організації здійснюється по трьох головних напрямах: внутрішні відносини, відносини з ЄС – Європейська економічна зона (крім Швейцарії, див. далі), та угоди ЄАВТ про вільну торгівлю з третіми країнами (поза межами ЄС).

 

ЄАВТ посідає дев’яте місце у світі за продажем товарів. Асоціація уклала 18 угод про вільну торгівлю з 27 країнами за межами ЄС. Преференційні торговельні угоди охоплюють 80% торгівлі ЄАВТ товарами.

Вищим керівним органом ЄАВТ є Рада. Щомісячно вона засідає на рівні послів держав-членів – голів постійних представництв в ЄАВТ у Женеві. Двічі на рік держави-члени зустрічаються на рівні міністрів. Кожна країна має одного представника і один голос в Раді, рішення зазвичай ухвалюються консенсусом.

 

 

Рада опікується внутрішніми проблемами Асоціації та ЗВТ з третіми країнами. Відносини з ЄС регулює спеціальний Постійний комітет ЄАВТ у Брюсселі.

 

Держави-члени головують в Раді та Постійному комітеті по черзі, змінюючись щопівроку. 2009 року в Раді ЄАВТ головують Норвегія – до червня, і Ліхтенштейн.

 

ЄАВТ – Україна

У червні 2000 року Україна підписала з країнами ЄАВТ декларацію про торговельно-економічну співпрацю, в якій уперше проголошувалась перспектива створення зони вільної торгівлі. За декларацією був створений спільний комітет Україна – ЄАВТ.

У листопаді 2008 року на засіданні міністрів торгівлі ЄАВТ вирішила розпочати 2009 року з Україною переговори про ЗВТ.

Норвегія

17 травня, найпівнічніша країна Європи відзначила національне свято – День конституції. Втім, досвід повної незалежності в цієї промислово розвинутої країни не такий уже й великий – трохи більше за сто років, відколи 1905 року відбулося мирне «розлучення» зі шведською короною.

 

Назва країни перекладається як «шлях на північ». Всім відомо, що Норвегія – країна фіордів. А ще гір, льодовиків і боліт – близько 70% території країни, вдвічі меншої за українську, непридатні для життя, а орної землі тут не більше 3% (в Україні понад 50%). У Королівстві Норвегія мешкає вдесятеро менше людей, ніж в Україні, та живуть вони довше й багатше –ВВП на душу населення ( за паритетом купівельної спроможності) –у понад 7 разів більший.

 

Нафта й газ

У чому ж секрет? Країна володіє великими покладами нафти й газу і вміло ними розпоряджається. Норвегія – восьмий у світі виробник і третій світовий експортер природного газу (після Росії та Канади), а також третій світовий експортер сирої нафти (після Саудівської Аравії та Росії). Надходження від експорту нафти й газу становлять понад 20% ВВП Норвегії, і 1995 року уряд почав заощаджувати «нафтогазові гроші, створивши державний пенсійний фонд. 2007 року фонд накопичив близько 300 мільярдів (понад 62000 доларів на душу населення) і нині є другим у світі так званим державним фондом добробуту нації після фонду ОАЕ.

 

Риба

Ну й звісно, ж, риба, річний вилов перевищує 500 кг риби на кожного норвежця! Країна експортує до 150 країн світу близько 90% своєї рибопродукції на понад 4,5 мільярди доларів щороку. Традиційні різновиди – норвезька тріска, оселедець, скумбрія, а також креветки, краби тощо. Крім Норвезького й Баренцового морів, джерелом морепродуктів для Норвегії слугують сучасні рибогосподарства. Понад 40% норвезького експорту морепродуктів, насамперед, лосось – вирощені на рибних фермах.

 

Норвегія та Європейський Союз

Якби журналісти мали змогу взяти в Норвегії інтерв’ю, найпопулярнішим запитанням, без сумніву, було б «Чому ви не вступаєте в Європейський Союз?» Справді дивина, беззаперечно європейська, промислово розвинена країна, член СОТ, ОБСЄ, ОЕСР, НАТО тощо – не член і навіть не кандидат на членство в ЄС!

 

Взаємини Норвегії з ЄС складалися наче в казці про журавля й чаплю: по черзі сватались, так і не одружились. У 1960-х роках Норвегія двічі подавала заявку на членство, але тоді в Європейське Економічне Співтовариство (попередник ЄС) її не взяли. А 1972 року і 1994-го – вже й брали, та обидва рази вступу завадили негативні результати референдумів.

 

Чому ж ні? Часто, як причину, називають природні багатства Норвегії – нафту, газ і рибні запаси, «усуспільнення» яких вона начебто побоюється…

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.