 |
|
Структура фрагмента мовної картини світу студента
Сукупність реакцій, отриманих на визначені слова-стимули, дозволяє структурувати фрагмент мовної картини світу опитаних студентів. Частотність реакцій зумовлює їх позицію в ядрі чи на периферії асоціативного значення.
За методикою визначення частотності ядра асоціативного значення, ми встановили :
1. Кількість найчастотнішої реакції із кожного асоціативного значення було додано:
32 (на стимул ПОСАДА) + 9 (на стимул ДЕРЖАВНВ СЛУЖБА) + 21 (на стимул КЕРІВНИК) + 10 (на стимул НАРОД) + 16 (на стимул ПОСАДОВЕЦЬ) + 20 (на стимул ОБОВ'ЯЗОК) + 20 (на стимул ЛЮДИНА) + 12 (на стимул ГРОМАДЯНИН) + 21 ( на стимул ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ) + 19 (на стимул ПОВНОВАЖЕННЯ) + 14 (на стимул ПРОФЕСІЙНІСТЬ) + 12 (на стимул КОМПЕТЕНТНІСТЬ) + 12 (на стимул СЛУЖІННЯ) + 40 (на стимул ПРАВО) + 50 (на стимул КОМПЕТЕНЦІЯ) + 17 (на стимул ДЕПУТАТ) + 20 (на стимул АДМІНІСТРАЦІЯ) + 27 (на стимул ДОКУМЕНТ) + 14 (на стимул МІНІСТР) + 42 (на стимул РЕФОРМА) + 40 (на стимул СВОБОДА СЛОВА) + 20 (на стимул ПОЛІТИКА) + 40 (на стимул ПОГЛЯДИ) + 22 (на стимул РЕПУТАЦІЯ) + 24 (на стимул ВПЛИВ) + 28 (на стимул ЗАВДАННЯ) + 25 (на стимул СТАТУС) + 23 (на стимул ПРИНЦИПОВІСТЬ) + 48 (на стимул МЕТА) + 20 (на стимул СПРАВЕДЛИВІСТЬ) + 20 (на стимул ІНІЦІАТИВА) + 19 (на стимул ТОЛЕРАНТНІСТЬ) + 60 (на стимул БЮЛЕТЕНЬ) + 12(на стимул ПАРТІЯ) + 28 (на стимул СУСПІЛЬСТВО) + 12 (на стимул ПРІОРИТЕТ) +16 (на стимул ІНТЕРЕСИ) +18 (на стимул РЕЙТИНГ) +12 (на стимул СПІЛКУВАННЯ) +32 (на стимул КРИЗА) + 44 (на стимул ВИБОРИ) +12 (на стимул ОПІР) + 22 (на стимул ШКОДА) + 20 (на стимул ЧЕСНІСТЬ) +22 (на стимул ЗАКОН) + 44 (на стимул ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ) +19 (на стимул АВТОРИТЕТ) + 21 (на стимул СОВІСТЬ) + 20 (на стимул ВИКОНАВЕЦЬ) + 29 (на стимул ВЧИНОК) = 1200;
2. Суму усіх найбільш частих асоціацій було поділено на кількість асоціативних полів:
1200 : 50 = 24.
Отже, ядерними реакціями асоціативного поля опитуваних будуть ті асоціації, не менш, як 24 рази.
Відповідно до ядерних реакцій усі найбільш частотні асоціації кожного асоціативного ядра умовно поділимо на три групи:
1) Ядерні реакції (ті реакції, які зустрічаються не менш, ніж 24 разів);
2) Реакції, які наближаються до ядерних (ті реакції, кількість яких на 2-5 одиниць менша від ядерних);
3) Реакції, які знаходяться далеко від ядерних (ті, які не відносимо до ядерних).
Перша група. До цієї групи було віднесено реакції, які в асоціативному полі зустрічаються не менш, як 28 разів. Такі реакції є ядерними.
Такі реакції спостерігаємо у 17 асоціативних полях (таб. 1).
Таблиця 1.
| № | Стимул | Реакція | Кількість |
| Посада Право Компетенція Документ Реформа Свобода слова Погляди Вплив Завдання Статус Мета Бюлетень Суспільство Криза Вибори Відповідальність Вчинок | Робоче місце Закон Можливість Підпис Зміни Вільнодумство Думка Тиск Виконання Становище Ціль Вибори Народ Економіка Президент Серйозність Дія |
Друга група.До цієї групи відносимо реакції, кількість яких в одному асоціативному полі менша на 2 – 5 одиниць від кількості ядерних. Таких реакцій 18 (табл. 2):
Таблиця 2.
| № | Стимул | Реакція | Кількість |
| Керівник Обов’язок Людина Державний службовець Повноваження Адміністрація Політика Репутація Принциповість Справедливість Ініціатива Толерантність Шкода Чесність Закон Авторитет Совість Виконавець | Лідер Громадянин Жива істота Військовий Можливість Органи управління Конкуренція Становище в суспільстві Умовність Об’єктивність Крок вперед Ввічливість Автомобіль Правда Право Лідер Відсутність реакції Діяч |
Третя група. Такі реакції ядерними назвати не можна, адже їх кількість далека до 24. Цих реакцій 15 (табл. 3):
Таблиця 3.
| № | Стимул | Реакція | Кількість |
| Державна служба Народ Посадовець Громадянин Професійність Компетентність Служіння Депутат Міністр Партія Пріоритет Інтереси Рейтинг Спілкування Опір | Військовослужбовець Громада Вимогливий Патріот Якість Відсутність реакції Церква Влада Тимошенко Комуністична Перевага Цікавість Рівень Розмова Боротьба |
Порівнявши отримані реакції з словниковими тлумаченнями стимулів, було побачено, що одна реакція повністю відповідає визначенню словника, інша – дуже від нього відрізняється. Хоча були випадки приблизної відповідності, тобто в загальних рисах словникове пояснення стимулу дорівнювало реакції ( наприклад, ПОСАДА – місце, ДОКУМЕНТ – цінний папір, НАРОД – люди та ін.) [71].
Отже, під час проведення вільного асоціативного експерименту від 165 інформантів було отримано більш, ніж 6500 реакцій-відповідей на 50 слів-стимулів. Реакції на кожен стимул склали асоціативне поле. Аналізуючи асоціативні поля, було помічено, що їх структури різноманітні. Для класифікації отриманих реакцій було взято за основу класифікацію Д.І.Терехової, О.О. Леонтьєва, Л.Маршалової, Ю.М.Караулова. Описуючи асоціативне поле кожного зі стимулів, було помічено, що "найвідоміші факти реальної дійсності у свідомості людини закріплені найбільш стереотипними вербальними асоціаціями" [21: 10].
У кожному асоціативному полі було виділено ядро – найчастіші реакції-відповіді. Одні ядра мають лише одну таку реакцію, що повторюється більш, як 24 разів, інші ж – складаються з декількох реакцій, але їх частота не дорівнює 24. Порівнявши найчастотніші реакції з словниковими визначеннями стимулів, спостерігаємо, що деякі з них повністю співвідносяться, а деякі – належать до різних сфер життєдіяльності людини. Проте якою б реакція-відповідь реципієнта не була, вона показує індивідуальне сприйняття людиною світу. Саме через неї можемо прослідкувати відношення індивіда до оточуючого середовища.
Висновки
Вільний асоціативний експеримент застосовується у соціологічних, політологічних, гуманітарних сферах для аналізу відповідних знань. Використання вільного асоціативного експерименту має і прикладний характер: він присутній у методології навчання іноземних мов, в укладанні асоціативних словників, у пато-, психодіагностиці, у психіатрії.
Стимульний список було отримано шляхом опрацювання словників термінів державного управління. Було відібрано 75 слів, після аналізу яких виділено 50 найважливіших, що виражають актуальні поняття сьогодення, якими оперують інформанти у своєму житті на даному етапі соціального розвитку.
Під час кількісного та якісного аналізу отриманих реакцій на слова-стимули було виділено такі типи асоціацій:
- синтагматичні (КЕРІВНИК – сильний, улюблений, розумний, РЕПУТАЦІЯ – ідеальна, позитивна, бездоганна, незаплямована, погана);
- парадигматичні (НАРОД – скупчення, поляки, українці, населення, нація, ДЕПУТАТ – брехун, злодій, бандит, злочинець, ВПЛИВ – рішучість, підкорення, вимога, якість);
- тематичні (ПОСАДА – президента, директора, інкасатора, вчителя, професора, декана, ПРАВО – на життя, на слово, на освіту);
- фонетичні (ПОСАДОВЕЦЬ – службовець, податківець, СЛУЖІННЯ – управління) ;
- словотвірні (ПОСАДОВЕЦЬ – посада, КЕРІВНИК – керує, МІНІСТР – міністерство);
- ремінісцентні та фразеологічні (ПОГЛЯДИ – біла ворона, СПРАВЕДЛИВІСТЬ – є, за неї варто боротися);
-реакції-персоналії (ЛЮДИНА – В. Симоненко, Янукович, РЕФОРМА – С. Шустер, Н. Шуфрич).
У процесі аналізу встановлено, що найбільш численними є синтагматичні та парадигматичні типи. У кожному асоціативному полі наявне ядро. Ядерними реакціями стали такі, що зустрічаються не менш як 24 разів.
Асоціації, що увійшли до асоціативного ядра, перебувають у різних відношеннях із словниковими визначеннями суспільно-політичних термінів. В одних випадках слова-реакції повністю відповідали визначенню, в інших – вони виступали синонімами. Проте численну групу склали слова-відповіді, які зовсім не стосувалися суспільно-політичної сфери. У процесі такого зіставлення було з'ясовано, що реципієнти деякими термінами не володіють взагалі, а інші – неправильно інтерпретують та вживають у контексті.
Саме через асоціації виявляється індивідуальний, неповторний світ носія мови, з їх допомогою з'ясовується ставлення мовця до оточуючого середовища, адже мова, що є формою існування думки, охоплює всі сфери індивідуального та суспільного життя людини, є невід'ємною частиною людської природи.