Главная | Обратная связь

Методи розрахунку перспективної кількості населення

Перспективні розрахунки - це обчислення очікуваної кількості й статево-вікової структури населення певного регіону.

Перспективні розрахунки поділяються на:

· короткострокові - здійснюються, як правило, на міжпереписний період та стосуються кількості і статево-вікового складу населення країни та її регіонів. Тривалість прогнозу-до п'яти років;

· середньострокові - здійснюються на перспективу, що дорівнює
одній довжині покоління (20 - 30 років), або іноді на 10 - 15 років і стосу­ються лише загальної кількості населення країни та її регіонів;

· довгострокові - здійснюються на перспективу, що дорівнює дов­жині двох-трьох поколінь (60 - 100 років) і стосуються лише загальної кі­лькості населення країни.

Підставою для перспективних розрахунків є дані переписів населення, поточного обліку, а також теоретичні моделі імовірнісного характеру.

Кількість населення для короткострокового прогнозу обчислюється на підставі даних останнього перепису, які корегуються за даними поточного обліку природного та механічного приростів, і визначається на початок року. При цьому складається баланс кількості населення за формулою:

S₁=S₀+∆e+∆m,

де S₁- кількість населення на кінець року;

S₀ - кількість населення за даними перепису;

∆e - абсолютний природний приріст населення за рік;

∆m - абсолютний механічний приріст населення за рік.

Середньорічний коефіцієнт загального приросту населення (Кй) розраховується за формулою:

,

де ∆_e - абсолютний природний приріст населення за рік;

∆_m - абсолютний механічний приріст населення за рік;

- середньорічна кількість населення;

К_e - середньорічний коефіцієнт природного приросту населення;

К_m - середньорічний коефіцієнт механічного приросту населення.

Крім того, в процесі розрахунку прогнозованої кількості населення обов'язково потрібно враховувати вплив міграції та його статево-вікову структуру на процеси відтворення населення, оновлення трудових ресурсів та інші соціально-економічні процеси.