Главная | Обратная связь

Зовнішня політика. Падіння режиму Скоропадського.

Гетьманат Павла Скоропадського

Держава гетьмана Скоропадського. Внутрішня політика.

Зовнішня політика. Падіння режиму Скоропадського.

1.1. Наприкінці квітня 1918 року виникла ідея державного перевороту. 29 квітня 1918 р. ЦР була розпущена. Від конгресу хліборобів гетьманом України був обраний Павло Скоропадський, представник старовинного козацького роду, крупний поміщик, ад’ютант Миколи II, авторитетний генерал.

1.2. 30 квітня 1918 року Скоропадський опублікував Маніфест про розпуск УЦР і земельних комітетів. Був виданий закон «Про тимчасовий державний устрій України», згідно якого: а) УНР ліквідовувалась, б) створювалась Українська Держава, в) законодавча та виконавча влада зосередилися у гетьмана, г) сформувався уряд на основі дореволюційної адміністрації, д) ліквідували органи місцевого самоврядування, створювався новий адміністративний апарат (старости, урядники, чиновники, поліція та ін.), е) вибори до парламенту відкладалися до стабілізації ситуації в Україні.

1.3. В сфері аграрної політики проведені наступні заходи: а) збереглось поміщицьке землеволодіння, б) поміщики могли продавати землі державному банку, в) для охорони маєтків могли використовувати військові частини; г) повернення поміщикам їх майна, що було конфісковано УЦР, д) для селян вводився обов’язок постачання хлібу та продуктів, е) для незадоволених – в’язниця.

1.4. В промисловості: а) введено 9-12 часовий робочій день, б) впорядкована робота транспорту, в) формується система банків і грошова система, г) забороняються страйки, застосовуються локаути.

1.5. В сфері національно-культурної політики: а) пропагуються українські традиції, одяг, б) вводиться обов’язкова українська мова для державного апарату, в) відриваються курси українознавства, г) відкриваються школи з українською мовою навчання, д) вводиться обов’язкове вивчення історії, географії України та української мови, е) відкривається Державний український університет та інші ВНЗ, створена українська Академія наук (Вернадський), з) створена Українська національна бібліотека, Національний архів, галерея мистецтв, український історичний музей, український театр (Саксоганський) та «Молодий театр» (Курбас).

1.6. Були заборонені соціал-демократичні газети, партії та посилена цензура.

1.7. В сфері військової політики формується українська національна армія, вводиться військова повинність, починається відродження козацтва.

1.8. Внутрішня політика гетьмана викликала незадоволення робітників, середнього та бідного селянства, українські соціалістичні партії та українських більшовиків. Вже літом 1918 року проти режиму Скоропадського відбулися масові виступи, почалось формування революційних полків в лівобережній Україні, партизанських загонів, на Катеринославщині діяли закони Махна, які вимагали встановлення радянської влади на місцевому рівні без центральних органів і проведення земельних реформ. Представники партії соціалістів-федералістів, соціалістів-самостійників, хліборобів-демократів створили Український національно-державний союз, який виступив проти реставрації в Україні російських порядків. Вони почали підготовку до повстання проти гетьмана, звернувшись за підтримкою до більшовиків.

2.9. В сфері зовнішній політики:

а) відношення за радянською Росією. У травні розпочалися переговори між делегаціями, був підписаний попередній договір про припинення війни, відновлення залізниці і телеграфного зв’язку, про організацію консульств. Україна була визнана самостійною державою, а восени переговори були зірвані.

б) Питання про Бессарабію. Ці території були окуповані Румунією. Українська держава пред’явила свої претензії, перервала відносини з Румунією, домагалася відторгнення українських земель від Молдови. Рішення питання було відкладено до закінчення І світової війни.

в) Питання про Крим. Територія Криму була окупована німецькими та австро-угорськими військами. В Криму був створений Курултай кримськотатарського населення, влада над Кримом передана генералу Сулькевичу. Рішення питання було відкладено, а Крим проголосив свою самостійність. Українська держава почала блокаду Криму, уряд був повалений, почалися переговори, які перервалися у зв’язку з відставкою гетьмана.

г) Питання про Холмщину і Підляща. Окуповані німецькими та австро-угорськими військами і передані в розпорядження Польщі. Держава висунула претензії про необхідність об’єднання всіх українських земель. Після розпаду Австро-Угорщини територія Холмщини передана Польщі остаточно. Після революції в Германії Підляща залишилося у складі Польщі і Німеччині.

д) Українська держава встановила відносини з 30-ю державами (Росія, Австро-Угорщина, Швейцарія, Туреччина, Фінляндія, Франція, Англія та інші)

2.10. Восени 1919 року становище в Україні погіршилось: війна, розруха, незадоволення населення, агітація більшовиків, посилення опозиції, поразка Четвертного союзу, революції в Австро-Угорщині і Німеччині. 13 листопада 1918 року більшовики анулювали Брестський договір, сформували радянський уряд України і почали наступ на Україну з метою відновлення радянської влади.

2.11. У цей період гетьман намагався змінити зовнішньополітичну орієнтацію на Антанту, яка почала інтервенцію півднем України, і білогвардійську армію Денікіна. Він проголошує Маніфест про федерацію України з майбутньою не більшовицькою Росією, чим відштовхнув патріотичні сили.

2.12. У ніч на 14 листопада 1918 року на таємній нараді Українського Національного Союзу був створений новий орган – Директорія УНР, до складу якого увійшли Винниченко, Петлюра, Андрієвський, Макаренко та Кравець. Було ухвалено рішення про повстання проти гетьману. Центром стала Біла Церква, ядром військ Директорії став полк Коновальця. 18 листопада гетьманські війська були розбиті під Мотовилівкою. 14 грудня Гетьман зрікся влади і втік до Берліну. Влада перейшла до Директорії УНР