Главная | Обратная связь

РОЗДІЛ 2. Система оподаткування в Україні та її значення для суспільства.

Історія сучасної податкової системи України починає свій відлік з 1992 року. Це досить короткий час для створення високоефективної політики оподаткування, оскільки створення ефективної системи оподаткування – це не тільки практична, а й дуже серйозна наукова проблема. Адже податкова система включає в себе цілу низку встановлених в країні податків, обов’язкових платежів, а також складні механізми їх нарахування та внесення до бюджету та до державних цільових фондів.

Сучасна система оподаткування регулюється – Податковим кодексом України - визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів.

У той же час це не механічна сукупність, а внутрішньо організована, функціонально взаємоузгоджена, взаємодоповнююча, цілеспрямована система, яка базується на науково обґрунтованих і вже історично перевірених принципах податкової політики. Принцип відносно будь-якої системи – це та наукова основа та правило, від якого не відступають. Дотримання основних принципів оподаткування дуже важливе для ефективної реалізації податкової політики сьогодні та створення оптимально справедливої та економічно виправданої системи оподаткування в найближчому майбутньому.

Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеному порядку. Її сьогоднішній стан можна схарактеризувати як створення основ, реформування самої податкової системи (впровадження податків, характерних для більшості розвинутих країн з ринковою економікою, наприклад, податку на додану вартість, наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом. Основне призначення системи оподаткування полягає в тому, щоб максимально сприяти розвиткові підприємництва, тобто різних форм власності, й тим самим досягти максимально можливого росту дохідної частини Державного бюджету.

Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій. Податки виконують дві основні функції – фіскальну та економічну. За допомогою фіскальної функції здійснюється формування бюджетного фонду країни, реалізація економічної функції дає змогу державі безпосередньо впливати на процес суспільного відтворення в цілому, стимулюючи або стримуючи розвиток тих чи інших галузей народного господарства, посилюючи чи послаблюючи нагромадження капіталу, а також впливаючи на платоспроможний попит населення. В Україні найкращими помічниками держави в цьому плані є такі непрямі податки, як мито, а також такі прямі податки, як податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю.

Кожна держава в світі енергійно використовує свою податкову систему для регулювання ринку та грошового обігу. Молода Українська держава протягом десяти останніх років створює свою власну податкову систему, яка враховує досвід інших країн, але не є простим його копіюванням. Адже, податкова система кожної окремо взятої держави повинна відображати конкретні особливості країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішню політику та безліч інших чинників. Ось чому форми оподаткування однієї країни суттєво відрізняються від форм оподаткування іншої, і в світі немає хоча б двох країн з повністю однаковими системами оподаткування.

Сьогоденні реалії функціонування податкової системи України не можна порівняти з жодною європейською державою ні за економічним розвитком , ні за податковою культурою, ні за рівнем корупції , ні за рівнем тіньової економіки. Фіскальна ефективність системи оподаткування в Україні хоча і має тенденцію до збільшення, але є нижчою від країн Євросоюзу, як в цілому, так і по основних бюджетоформуючих податках (33 та 37.4% відповідно). Сума ПДВ , зібраного в Україні з вітчизняних товарів, становила 5,5% ВВП, в країнах Євросоюзу даний показник становить 7,7%.

Для досягнення цієї мети необхідне реформування податкової політики, а саме перетворення її з суто фіскального інструменту на ефективний засіб впливу на соціально – економічну стратегію держави. Податкова система має стимулювати інноваційну та інвестиційну діяльність, що потребує зменшення податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимальне спрощення процедури оподаткування .

Прийнятий в 2010р. Податковий кодекс України є пріоритетним законодавчим актом, яким реалізована низка елементів європейської гармонізації законодавства, зокрема зменшення податкового тиску, на економіку та соціальну сферу.

Вдосконалення податку на додану вартість і його наближення до вимог ЄС передбачає наступне :

- скорочення переліку пільгових операцій

- поступовий перехід до диференційованої шкали ставок, керуючись принципом: товари першої необхідності – знижена ставка, усі інші – стандартна ставка. Це допоможе стимулювати економічне зростання, створити передумови для постійного збільшення податкової бази в майбутньому; зробити економіку більш прозорою й легальною, поліпшити інвестиційний клімат, збільшити приплив капіталу в Україну

- запровадження автоматичного бюджетного відшкодування ,що встановлює рівні права для всіх платників ПДВ, які мають одержати таке відшкодування та підвищує рівень податкової культури платників податків.

Є пропозиції зниження ставки ПДВ до оптимальної європейської (15%). Такий крок не повинен зменшити податкові надходження, якщо позбутися зайвих пільг, особливо для окремих галузей економіки, та активізувати боротьбу з ухилянням від сплати податків. Водночас не варто запроваджувати пільгові ставки ПДВ.

Однак, в сучасних умова податкова система України має ряд недоліків:

1) Значна складність та суперечливість податкової системи;

2) Переважно фіскальна спрямованість податкової системи і недостатня орієнтація регулюючої функції на стале економічне зростання ;

3) Складна, неоднорідна та нестабільна нормативно-правова база оподаткування, а також неузгодженість та суперечливість окремих законодавчих норм, що збільшує ризик виникнення конфліктів між платниками податків та контролюючими органами

4) Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;

5) Значна нерівномірність розподілу податкового тягаря через наявність великої кількості податкових пільг та існування різноманітних схем ухиляння від сплати податків;

6) Непрозорість податкового регулювання;

7) Діяльність Міністерства Фінансів, ДФС, щодо реалізації державної податкової політики поки що є недостатньо узгодженою і ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин;

8) Корумпованість і каральний зміст податкових відносин.

Дані недоліки призвели до таких проблем у системі оподаткування України, як: податкова заборгованість платників перед бюджетом; бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ; ухилення від оподаткування; нерівномірне податкове навантаження, найбільша частка якого покладена на законослухняних платників.

На підставі зазначеного та з урахуванням сучасних економічних умов, ми можемо стверджувати, що основним пріоритетом податкової політики в перспективі має стати: створення сприятливих умов для розвитку підприємницької та інвестиційної діяльності, а також їх ефективного захисту.

Для реалізації пріоритетів розвитку податкової політки, необхідно здійснювати комплекс стимулюючих заходів, які передбачають: зниження податкового тиску, стимулювання інноваційної діяльності, сприяння розвитку малого підприємництва, підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, поліпшення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, декриміналізація податкового законодавства .

Податки можуть відігравати роль стимуляторів або дестимуляторів економічних процесів у державі, залежно від особливостей податкової політики, яка сформована у державі. Характерним і дестабілізуючим фактором для України сьогодні є значна кількість податків, безсистемне надання пільг, значний податковий тягар, часті зміни податкового законодавства.

Для податкової політики нашої держави поки що характерне те, що:

- по-перше, нові податки ніде на підприємствах, у районах або містах не апробуються;

- по-друге, не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна Рада України змушена знову й знову змінювати їх;

- по-третє, в економічну систему України впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн, що не враховує особливостей нашої економіки.

Дослідження суті та особливостей податкової політики України дозволяє зробити певні узагальнюючі висновки і пропозиції щодо її реформування: прагнення України увійти до Європейського Союзу вимагає узгодженості вітчизняного податкового законодавства до законодавчих вимог у сфері оподаткування, що існують у ЄС; необхідна поступова лібералізації податкової політики в напрямі зменшення податкових ставок і надання податкових пільг за основними податками в Україні, детінізації доходів підприємців і населення, а також більш ефективного адміністрування податків; створення умов для реалізації принципу соціальної справедливості у оподаткування; забезпечення рівномірного розподілу податкового навантаження; запровадження диференціації ставок податку на додану вартість у розрізі товарів першої необхідності та широкого вжитку, а також уведення прогресивної шкали оподаткування за податком із доходів фізичних осіб; розширення бази оподаткування та зменшення податкових витрат; розробка ефективних механізмів і процедур податкового адміністрування; належна діяльність правоохоронних органів щодо виявлення і протидії податковим правопорушенням; Україна має активніше залучатися до ведення дискусій із податкової проблематики на міжнародному рівні з метою формування позитивного іміджу України на міжнародно-правовій арені.

Частково вказані питання вирішені Податковим кодексом України, прийнятим у 2010 році, зі змінами та доповненнями.

РОЗДІЛ 3. Пропозиції щодо реформування податкової системи України, враховуючи досвід європейських країн.

Реформування податкової системи України становить у сучасних умовах одну з актуальних проблем. Процес адаптації вітчизняної податкової системи до європейських стандартів має свою динаміку та особливості. В сучасних умовах визначальними напрямами роботи є: розвиток партнерських відносин з громадянами та бізнесом; надання високоякісних послуг громадянам та бізнесу; здійснення контролю за повнотою сплати податків, зборів, митних платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; поступове збільшення рівня оподаткування; вирішення питання щодо зменшення податкового тиску на економіку за рахунок зменшення ставок за основними бюджетоутворюючими податками (ПДВ та податок на прибуток), скорочення кількості податків та платежів (зменшено з 22 до 11); проведення всеохоплюючих заходів щодо автоматизації процесів оподаткування (електронна звітність, ЄРПН, відшкодування ПДВ) з метою усунення схем мінімізації, зокрема, по ланцюгу: вигодонабувач – транзитер – «податкова яма», зменшення частки тіньової економіки, яка за оцінками спеціалістів в 1,5-2 рази перевищує середній показник ЄС, а також протидії корупції; розширення диференціації ставок податку з доходів фізичних осіб. Трансферне ціноутворення посідає особливе місце у вирішенні масштабної проблеми заниження податкової бази.

ДФС України оголошує курс на ліквідацію «податкових ям», кримінальних схем і конвертаційних площадок, які використовуються для виведення коштів з держбюджету. Ключовим моментом попередження неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість є запровадження ЄРПН. Створення ЄРПН є важливим елементом розвитку аналітичної складової в інформаційній діяльності органів фіскальної служби.

Реформування податкової політики в Україні треба спрямувати на створення конкурентоспроможного податкового режиму, який забезпечить збереження власного капіталу в межах держави, активізацію використання вільних коштів юридичних та фізичних осіб, а також взаємовигідні умови для залучення іноземного капіталу.

Застосування досвіду податкових систем зарубіжних країн щодо підвищення якісного рівня податкового режиму було б доцільним для України, а саме:

E Забезпечення стабільності податкового законодавства;

E Ліквідацію неоднозначності трактування окремих ситуацій різними нормативними актами;

E Спрощення порядку створення суб’єктів підприємницької діяльності і ліквідацію бюрократичних перешкод;

E Обґрунтування надання податкових пільг (податкові канікули, встановлення економічно обгрунтованих податкових ставок). Застосування пропорційних податків за умови великої диференціації доходів, яка спостерігається в Україні, суперечить і теорії і практиці. Ставка оподаткування прибутку 16% та ставка оподаткування доходів фізичних осіб 15% діють за пропорційним принципом, здатним призвести до надмірного оподаткування при незначному рівні доходів та несуттєвого - при їх високому рівні. Сьогодні в умовах недосконалої системи нарахувань податок із доходів фізичних осіб фактично перетворився у механізм надання пільг багатим людям.;

E Забезпечення регулювання сфери використання капіталу залежно від насиченості ринку певними товарами;

E Удосконалення регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

E Розроблення механізму, заснованого на принципі прогресивного оподаткування галузей. Для прикладу, національне законодавство Франції передбачає багато видів пільг з корпоративного податку, спрямованих на стимулювання участі підприємств у реалізації державних соціально-економічних програм;

E Удосконалення земельного законодавства (визначення приватної власності на землю, купівля-продаж, оренда і плата за землю);

E Приведення у відповідність вартості основних фондів, що використовуються до діючого рівня цін (індексація, урахування інфляції);

E Вдосконалення амортизаційної політики;

E Удосконалення правового регламентування механізму функціонування спрощеної системи оподаткування малого та середнього підприємництва;

E Збільшення обсягу прямих податків над непрямими у структурі надходжень. У нинішніх умовах за відсутності конкуренції та достатньої кількості на ринку товарів при розбалансованому фінансовому господарстві непрямі податки ведуть до загального підвищення цін і є суттєвим чинником інфляції, бо переважно включаються в ціну товару як надбавка до неї (ПДВ, акцизи), або відносяться до витрат виробництва;

E Надання свободи регіонам в процесі прийняття відповідних законів, під час встановлення ставок оподаткування та їх обсягів;

E Дотримання умов економічних наслідків та несплати податків. Порівняльні втрати у вигляді штрафних санкцій за недотримання податкового законодавства повинні бути більшими, ніж економічні вигоди від цих правопорушень;

E Удосконалення обліку і звітності;

E Перехід на універсальну з точки зору міжнародних стандартів систему.

Якщо говорити конкретно про податки, то основним напрямом реформування вітчизняної податкової системи є диференціація ставок податку на додану вартість. У багатьох країнах Європейського Союзу застосовують низові, універсальні та високі ставки податку на додану вартість, внаслідок чого товари, які підлягають оподаткуванню цим податком, можна поділити на товари першої необхідності, товари розкоші та інші. Такий поділ, а також ставки встановлюють, виходячи із цінностей, які вони становлять, тобто ступеня ризику, який виникає в процесі діяльності з ними. Саме тому за доцільне врахувати зарубіжний досвід та встановлення кількох ставок податку на додану вартість, що покращило б економічне становище в Україні.

Висновки

Враховуючи напружену економічну ситуацію сьогодення, яка зумовлена насамперед падінням курсу національної валюти по відношенню до іноземної, ростом цін на товари, продукти та послуги, інфляцією, низьким рівнем соціального забезпечення громадян, а також воєнними діями на території нашої держави, необхідність ефективного реформування економіки України, а зокрема й податкової системи з кожним днем набуває все більшої актуальності.

Проблема оподаткування в усі часи була надзвичайно актуальною, адже саме податки є тим джерелом надходження коштів до державної скарбниці, без якого неможливо уявити процвітаючу та стабільну країну. Податки є дуже складною фінансовою категорією, яка впливає на всі економічні явища та процеси. Жодна країна світу не може існувати без податкової системи, яка є основою розвитку суспільства та економічного зростання держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету, та відчутно впливає на доходи юридичних та фізичних осіб. Тому реформування податкової системи, особливо зараз, в умовах економічної кризи, набуває особливо великого значення.

На даний час податкова система зробила дуже великий крок щодо покращення адміністрування. Розбудували сервісні центри, запровадили електроні сервіси, шляхом внесення змін до податкового законодавства запроваджено системи автоматичного бюджетного відшкодування та електронного адміністрування ПДВ.

Створення центрів обслуговування платників податків сприяє формуванню клієнтоорієнтовної системи адміністрування податків та підвищенню рівня їх добровільної сплати до бюджету, і як результат – це забезпечення повноти і своєчасності надходження податків і зборів до державного та місцевого бюджетів.

Впровадження системи автоматичного відшкодування ПДВ є позитивною тенденцією, оскільки стимулює представників бізнесу до соціально – відповідальної поведінки, яка дозволяє отримати економічний ефект. Інвестиції в підприємства України дозволить збільшити рівень українських підприємств до європейських стандартів та відповідати критеріям для застосування автоматичного відшкодування ПДВ. Масштабна робота ДФС України, яка проводиться з метою залучення іноземних інвестицій і розвитку конкурентоспроможної економіки нашої країни - це ще одна ступінь на шляху до Європейського союзу.

Проблемним залишається питання технічного забезпечення діяльності Центру та облаштування їх технічними засобами, комп’ютерною та іншою оргтехнікою, особливо для використання платниками податків.

Стосовно здійснення процедури автоматичного бюджетного відшкодування необхідно зазначити недотримання строків проведення самого відшкодування, адже на практиці висновки про відшкодування ПДВ направляються до казначейства по декілька разів. Несвоєчасне бюджетне відшкодування негативно впливає на діяльність суб’єктів господарювання, оскільки затримка з боку держави щодо повернення коштів позбавляє підприємства вкрай необхідних оборотних коштів, не дає їм можливості розпоряджатися власними фінансовими ресурсами й спрямовувати їх на подальший розвиток своєї справи.

А взагалі, сьогодні є всі підстави вважати, що в цілому політика запозичення іноземного досвіду в податковій сфері, ураховуючи достатньо короткі терміни, мала свої позитивні результати.

Проте слід зауважити, що, перейнявши основні західні концептуальні підходи у податковій сфері, їх необхідно максимально адаптувати до українських умов так, щоб мінімально зашкодити власному економічному суверенітету, тобто насамперед потрібно приводити у відповідність ті показники, що значно виходять за межі аналогічного діапазону в ЄС.

Податкові системи розвинутих держав світу сьогодні є сформованим динамічним механізмом, який дає змогу вирішувати основні соціально-економічні завдання держави. Бюджетні системи окремих країн характеризуються різними підходами до вирішення своїх завдань, але вони обов'язково враховують специфіку розвитку держави.

Отже, враховуючи практику іноземних країн, можна зробити висновок про те, що основними напрямами вдосконалення чинної системи оподаткування повинні бути: помірне зниження і рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками залежно від виду діяльності; посилення ефективності податкового контролю за рівнем витрат виробництва; створення умов для активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних галузях економіки; забезпечення контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів, мобілізованих внаслідок застосування податкових пільг; мінімізація витрат на податкове адміністрування; а також оптимізація ставок різних податків та їхнє узгодження з європейськими стандартами.

Список літератури:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755 - 17 із змінами і доповненнями.

2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року N71-VIII.

3. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України :http://www.sfs.gov.ua.

4. Казюк Я.М. «Проблеми адаптації податкових механізмів в Україні до світових аналогів.

5. Тимченко Л.Д. Особливості формування податкових систем у країнах Центральної та Східної Європи // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2008. - № 2 (41).

6. Бабійчук А.Б. Напрямки вдосконалення системи оподаткування в Україні // Фінанси України. - 2008. - №10.

7. Вдовиченко М.І. Податкове регулювання: досвід США і його використання в умовах України // Фінанси України. - 2010. - №3.

8. Демиденко Л.М. Удосконалення прямого оподаткування у напрямку інтеграції в ЄС // Фінанси України. - 2010. - №4.

9. Особливості реформування податкової системи України в умовах економічної нестабільності / Н. О. Крихівська, М. В. Вацеба // Молодий вчений. - 2015. - №5. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/5/37.pdf

Робота виконана

__________________ Гуцалюк Т.М.

Підпис

 

«____» ____________ 2015 р.