 |
|
Тема 7. ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА (КПВ) І НАПРЯМКИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ
Вступ .
1. Завдання, суть та значення комплексної підготовки виробництва та шляхи її вдосконалення в галузі.
2. Характеристика діючої організації КПВ на підприємстві.
3. Математичний розділ:
а) визначення показників економічності моделей та вибір моделей для запуску у виробництво;
б) визначення послідовності запуску моделей у виробництво;
в) побудова сітьової моделі КПВ та її оптимізація.
4. Удосконалення організації КПВ на підприємстві.
Висновки.
Література.
У вступі має бути обгрунтована тема курсового проекту, тобто значення КПВ у вирішенні завдань насичення ринку конкурентоспроможними товарами широкого вжитку, підвищення гнучкості виробництва на базі досягнень науково – технічного прогресу. Важливо підкреслити необхідність тісного зв’язку проектувальників продукції із службами маркетингу та їх роль у підвищенні прибутковості діяльності підприємств галузі.
В розділі 1 необхідно навести поняття КПВ, охарактеризувати види підготовки виробництва,її функції , зв’язок служб підготовки з іншими підрозділами підприємств. Слід підкреслити доцільність скорочення циклу КПВ в умовах ринкової економіки. З цією метою на базі досвіду передових зарубіжних та вітчизняних підприємств галузі висвітлити основні напрямки організаційно – технічного вдосконалення КПВ, в тому числі впровадження САПР, оперативного управління підготовкою на базі сітьових методів, функціонально-вартісного аналізу як стосовно процесів КПВ, так і продукції, що проектується.
В розділі 2 слід охарактеризувати роль і місце експериментального цеху /художньої майстерні / в процесі КПВ та виробничій структурі підприємства. Необхідно проаналізувати організаційно-технічний рівень КПВ та її якість на підприємстві. Для цього має бути вивчена діюча організаційно-технічна схема процесу підготовки виробництва, асортимент продукції, рівень його оновлення; трудоємкість ведучих операцій підготовки; проаналізован діючий штатний розклад експериментального цеху, його обладнання по операціях; тиражі по моделях, їх якість та економічність, відповідність попиту тощо.
Доцільним є визначення витрат на КПВ по видах продукції, що може бути подано у вигляді таблиці.
В разі роботи підприємства за контрактами з іноземними партнерами, необхідно проаналізувати їх вплив на стан підготовки виробництва, трансформацію її функцій та ін.
Розділ має закінчуватись узагальнюючим висновком про стан КПВ на підприємстві.
В розділі 3 /математичному / відповідно до бази написання курсового проекту необхідно опрацювати один з поданих в змісті проекту варіантів, використовуючи стандартне програмне забезпечення.
В разі потреби зміст розділу 3 може бути змінено по узгодженню з керівником курсового проекту.
В розділі 4 мають бути представлені конкретні рекомендації по удосконаленню організації підготовки на підприємстві. Для цього доцільно порівняти діючий штатний розклад з тим, що буде визначений за нормативами, а також із штатним складом з урахуванням пропозицій курсового проекту.
При визначенні проектної чисельності працівників експериментального цеху / лабораторії, майстерні / слід використовувати наведені нижче формули:
I.Чисельність модельєрів:
(1.1.)
де n – кількість видів продукції, яку випускає підприємство;
ί – індекс виду продукції;
Мні – кількість нових моделей і-го виду;
Tmі – витрати часу на створення моделей і-го виду, год.;
T – річний фонд робочого часу виконавця:
(1.2.),
де Др – кількість робочих днів, дн.;
Тзм – тривалість зміни, год.;
– коефіцієнт невиходу на роботу з поважних причин / = 0.91/;
– коефіцієнт додаткового часу на виконання окремих суміжних робіт, який орієнтовно становить 1,4.
2.Чисельність конструкторів:
(1.3.)
де tкі – витрати часу на розробку власної або доопрацювання придбаної моделі і-го виду продукції, год.;
ηк – коефіцієнт додаткового часу конструктора, який дорівнює1,4.
3. Чисельність лаборантів по пошиттю зразків:
(1.4.)
де qi - кількість зразків, що виготовляють по кожній моделі і-го виду;
tлі - витрати часу на пошиття одного зразка по моделі і-го виду;
ηл – коефіцієнт додаткового часу, який дорівнює 1,2.
Розрахунки чисельності модельєрів, конструкторів та лаборантів доцільно представити у табл. 1.
Таблиця 1.
| Асортимент виробів | Кількість нових моделей за рік | Витрати часу на створення моделі, год. | Річний фонд робочого часу,год. | Всього часу на створення всіх моделей, год. | Чисель-ність модельєрів | Витрати часу на розробку або доопрацювання моделі, год.. | Всього часу, год. | Чисельність конструкторів | Витрати часу на пошиття зразка,год. | Кількість зразків | Річний фонд робочого часу,год. | Всього часу на пошиття всіх зразків моделі, год. | Чисель-ність лаборан-тів | |||
| Розрахункова | Прийнята | Розрахункова | Прийнята | Розрахункова | Прийнята | |||||||||||
4.Чисельність робітників, необхідних для розмноження лекал:
(1.5.)
де tроз і– витрати часу на виконання однієї розводкт лекал моделі і-го виду, год.;
Еі – кількість груп розміро-зростів / по 4-5 розмірам по моделі і-го виду;
ηроз – коефіцієнт додаткового часу, приймається на рівні 1,1.
5.Чисельність робітників для виготовлення лекал / еталонів та робочих / :
(1.6.),
де Мзі – загальна кількість моделей і-го виду продукції;
t лек .і - витрати часу на виготовлення одного комплекту лекал моделі і –го
виду , год;
li - кількість комплектів лекал кожної моделі;
mi - частота заміни лекал протягом року;
Ч - кількість лекал, які одночасно виготовляють /кількість шарів картону/;
hлек. – коєфіцієнт додаткового часу, який дорівнює 1,15.
6.Чисельність робітників для виконання експериментальних розкладок лекал:
(1.7.)
де t в.р.л.і. -затрати часу на виконання однієї розкладки лекал на модель і –го виду, год;
Сі - кількість сполучень розміро – зростів в наборах по видах виробів на
одну модель і –го виду продукції;
Рі - кількість розкладок за кожним сполученням;
Кш - кількість ширин тканини / полотен/, по яких виконуються розкладки;
hр.л – коефіцієнт додаткового часу, який дорівнює 1,3.
За поданою формулою визначають чисельність виконавців розкладок по тканині верху. Для визначення чисельності виконавців розкладок по підкладці та прикладу приймають 40% від чисельності виконавців розкладок по основному матеріалу верху.Таким чином, загальна чисельність за цією спеціальністю становить 1,4.
7. Чисельність робітників для вимірювання площі лекал:
(1.8.)
де tвпл.і - витрати часу на вимірювання площі комплекту лекал для тканини
верху, год.;
h пл. - коефіцієнт додаткового часу (1,05.)
Для вимірювання площі лекал деталей підкладки та прикладу чисельність виконавців приймають на рівні 40% від чисельності по основному матеріалу верху.Загальна чисельність на цій операції становить 1,40 від чисельності виконавців по основному матеріалу верху.
В разі використання трафаретів на підприємстві слід визначити чисельність виконавців і на цій операції. При цьому слід врахувати витрати часу на виготовлення трафарету, їх кількість на одну модель та кількість моделей, а також коефіцієнт додаткового часу, який дорівнює 1,05.
Якщо в структурі експериментального цеху є агрегат по виготовленню дослідних партій, доцільно визначити його чисельність, виходячи з трудомісткості пошиття та розмірів дослідних партій по моделях.
Чисельність нормувальників сировини, лаборантів з лабораторії дослідження сировини та інших можна приймати за штатним розкладом підприємства або рекомендаціями проектних та науково –дослідницьких організацій галузі.
Для операцій, по яких студент вносить конкретні пропозиції, необхідно виконати розрахунки чисельності з їх урахуванням.
Співставити результати розрахунків доцільно в табл.2.
Таблиця 2.
| № | Категорії праців-ників цеху. | Чисельність працівників, чол. | ||||
| за штатним розкладом | діючі умови за проектом | |||||
| розрах. | прийн. | розрах. | прийн. | |||
| 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. |
| Всього. |
Далі визначають виробничу площу цеху /або лабараторії, майстерні/ з урахуванням всіх дільниць цеху:
Sзаг= 
(1.9.), де S1 – загальна площа устаткування цеху / з урахуванням кількості його та
площі, що займає кожна машина /, м2;
η - коефіцієнт використання площі експериментального цеху / η =0,35 +0,4/;
S2 - площа лабараторії досліджень сировини /орієнтовано 30 – 40 м2/;
S3 - площа фотолабараторії / орієнтовано 8 – 10 м2/;
S4 - площа дільниці пошиття дослідних партій.
Розрахункові параметри площі співставляють з наявною площею. Доцільно оцінити ефективність пропозицій для підприємства.
Завершують курсовий проект висновками, які відображають результати аналізу, математичного розділу та результати проектних розрахунків, що характеризують вплив рекомендацій студента на діяльність експериментального цеху.
Для проведення аналізу КПВ на підприємстві студенти для виконання проекту повинні взяти на підприємстві таку основну інформацію:
1. Асортимент виробів, включаючи кількість моделей та випуск в натуральному та вартісному виразі по видах продукції;
2. Штатний розклад цеху з посадовими окладами;
3. Витрати часу або нормовані завдання по ведучих операціях цеху;
4. Сводка діючого устаткування по всіх дільницях цеху.
Література [ 1,10,12,16,17,19].