Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема 10. ШЛЯХИ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОТОВОГО ВИРОБНИЦТВА



Вступ

1. Роль організації виробничих процесів в підвищенні ефективності виробництва.

2. Характеристика форм організації потоків на підприємстві.

3. Організаційний розрахунок потоку та визначення його ефективності.

4. Проектування потоку із застосуванням ЕОМ.

Висновки

Література

Увступі необхідно показати місце потокового виробництва у загальному виробничому процесі, напрямки його вдосконалення у промисловості.

Розділ 1 має містити: поняття про організацію виробництва, як одного з ведучих факторів, що впливають на ефективність виробництва; принципи раціональної організації та позитивний вплив їх реалізації на техніко- економічні показники; характеристику методів організації, в т.ч.потокового методу, та їх порівняльну ефективність; класифікацію форм організації потокового виробництва.

В розділі 2 надається: характеристика всіх потоків, що діють на підприємстві, за матеріалами якого виконується курсовий проект. При цьому звертається увага на такі організаційні ознаки, як: напрямок та рівень спеціалізації, потужність за кількістю робітників у зміну та випуском продукції, секційність, форми організації виробництва в потоках /чи в окремих секціях/, транспортні засоби, розміри транспортних партій, ступінь ритмічності. У стислому виді цей матеріал подається у відповідній таблиці, яка потім супроводжується детальною характеристикою організаційних форм, що використовуються, й полягає в опису характерних рис, переваг та недоліків певної форми організації у порінянні з іншими.

Слід зробити зіставлення засобів організації потоків з тими, що містяться в галузевих рекомендаціях, спеціальній та науковій літературі.

На завершення розділу 2 обирається один з потоків, що буде розглядатися детальніше у 3-му розділі.

В 3 розділі виконується організаційний розрахунок потоку відповідно до прийнятої форми організації. Якщо поток секційний з комбінованою формою організації, розрахунок проводиться по кожній з секцій. Методика організаційного розрахунку для основних форм організації потоків наведена в підручниках (1,2). Розрахунок завершується визначенням обсягу незавершеного виробництва та тривалості виробничого циклу.

Мірою ефективності потоку є його техніко-економічні показники, що характеризують використання окремих елементів виробництва:

1. живої праці /продуктивність праці, коефіцієнти використання робочого часу, використання робітників за кваліфікацією,синхронізації/;

2. основних засобів /коефіцієнт використання обладнання, з’ьом продукції з 1 м2 виробничої пощі, фондовіддача/;

3. оборотних засобів /питоме незавершене виробництво; випуск продукції на грошову одиницю, вкладену в оборотні кошти/

Основна інформація для розрахунку наведених показників міститься у схемі розподілу праці. З методикою розрахунку цих показників можна ознайомитися в підручниках (1,2). Розрахунки супроводжуються аналізом факторів, що зумовили той чи інший рівень техніко-економічних показників, а наприкінці розділу формулюються пропозиції організаційного характеру, що можуть позитивно на них вплинути.

Розділ 4 має містити в собі викладення суті задачі проектування потоку на ЕОМ та оптимізації схеми виробництва /розподіл праці/ та організаційних проблем, які можуть розв’язуватись з ії допомогою; економіко-метематичних методів для ії вирішення, опис властивостей пограми, вимоги до вихідних даних та самі вихідні дані, підготовлені до введення у ЕОМ, результати розрахунку та їх аналіз.

Якщо при проектуванні були закладені сформульовані у розділі 3 пропозиції /наприклад: зміна форми організації чи потужності потоку, інший варіант поєднання вузлів у синхронному потоці тощо/, то слід оцінити результат за допомогою тих самих показників, що були розраховані для діючого потоку й виконати порівняльний аналіз.

Висновки констатують основні результати, отримані в роботі.

Вихідні дані: характеристика швейних потоків, що діють на підприємстві за спеціалізацією, потужністю, формою організації, трудомісткістю виробів, транспортними засобами; схема поділу праці в потоці, що обраний за об’єкт аналізу; зведення обладнання (класи, кількість, вартість); планова калькуляція собівартості виробу; незавершене виробництво по стадіях його формування в потоці.

Література: (1,2,10,14,20).







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.