Ідеї українознавства і народної педагогіки в системі роботи школи
Науково-теоретичне осмислення, узагальнення, систематизація та наукова оцінка навчально-виховних можливостей ідей українознавства разом з демократичними і гуманістичними перетвореннями в Україні створили необхідні передумови для справжнього, а не декларованого покращення змісту, форм і методів роботи з учнями. Вивчення рідного краю, широке використання місцевих матеріалів, залучення творів духовної і матеріальної культури до справи виховання дітей - все це та багато іншого становить невіддільну частину системи роботи школи. Глибинне вивчення рідної мови, не препарованої і спотвореної рідної літератури, правдивої історії українського народу, його боротьби за самостійну і незалежну державність, географії і природи рідного краю - все це створює найбільші можливості для реалізації ідей українознавства в системі роботи школи. Ідеї педагогіки в системі роботи школи найбільш плідно реалізуються тоді, коли вивчення українознавства має систематичний, а не фрагментарний характер. Розглядаючи народну педагогіку як суму здобутих народом знань і вмінь у справі виховання і навчання, М. Г. Стельмахович виділяє такі провідні ідеї народної педагогіки: - народна педагогіка - це багатотомний усний підручник навчання і виховання, який зберігається в пам'яті народу, постійно ним використовується, систематично збагачується й удосконалюється; - народна педагогіка наймудріша, тому що вона створювалася протягом ряду століть, шліфувалася, перевірялася досвідом мільйонів людей багатьох поколінь; - народна педагогіка - це й колискова пісня, бабусина казка і дідусева бувальщина, які вчать жити і працювати, боротися і перемагати, захищати добро і ненавидіти зло. Найбільш актуальними ідеями народної педагогіки, які реалізуються в сьогоднішній школі, є ідеї інтелектуального розвитку учнів, формування творчого мислення і самостійності думки, кмітливості, винахідливості, спритності, витривалості та ін. Виховний вплив ідей народної педагогіки на формування особистості важко переоцінити. Діти і підлітки сприймають її легко, природно і просто, навіть не відчуваючи, що їх виховують. Очевидно, це й дало підставу великому українському педагогові К. Д. Ушинському сказати, що виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях. Вдале використання ідей українознавства в школах, засвоєння учнями народних національних традицій, фундаментальне вивчення рідної мови та правдивої історії українського народу, все це має запобігти історичному безпам'ятству, бездуховності, моральному збоченню, які ще мають місце в житті. Відцурання від української народної педагогічної мудрості, народних виховних традицій у навчально-виховному процесі школи, не лише збіднює цей процес, але й породжує ряд негативних явищ, серед них порушення спадкоємності поколінь, відречення від рідної мови, отупіння розуму, втрата совісті і честі. Саме тому ідеї українознавства разом з народно-педагогічними ідеями мають стати і вже стають фундаментом не лише національного відродження, але й ефективним засобом духовного розквіту. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|