 |
|
Родина Гіменохетові – Hymenochaetaceae.
ЛР та ЛРС, яка містить БАР
План лекції:
Каланхое перистее.
Очиток свіжий.
Чага.
Живокіст лікарський.
Квасоля звичайна.
Рицина звичайна.
Шоколадне дерево.
Горчиця звичайна.
Кавун звичайний.
Гречка звичайна.
Виноград культурний.
Розмарин лікарський.
Гвоздика запашна.
Пагони каланхое свіжі – Cormus Kalanchoes recens.
Каланхое перисте – Kalanchoes pinnata.
Родина Товстолисті – Crassulaceae.
Сировиною є рослини, які досягли 45-65 см. і мають злегка здерев’янілі нижні частини стебел, а також після появи у них верхніх перистих листків. Пагони зрізують ножем на висоті 3-4 см. від ґрунту. Збирають сировину тричі на рік. Перед переробкою її витримують сім днів у темному місці при температурі 5-10 оС.
Хімічний склад:
У наземній частині містяться: полісахариди, лектини, катехіни, флавоноїди, органічні кислоти (яблучна, щавлева, лимонна, оцтова), ферменти (дегідраза, карбоксілаза тощо), аскорбінова кислота, мікроелементи.
Застосування:
Сік каланхое має асептичну, протизапальну дію, сприяє регенерації тканин. Застосовують для лікування незагоюваних ран, пролежнів у хірургії, стоматології та акушерсько-гінекологічній практиці.
Трава очитку великого свіжа – Herba Sedi maximi recens.
Очиток великий – Sedum maximum.
Родина товстолистих - Crassulaceae.
«седарс» - в перекладі з латині означає утамувати біль.
Багаторічна трав’яниста сукулетна рослина. Стебла могутні прямі або дуговидно-зігнуті біля основи, вгорі розгалуджені, зелені або пурпурові, до 80см. в висоту. Листки соковиті, м’ясисті, плоскі, супротивні, іноді нижчі чергові або зближені по три, сидячі, видовжено-еліптичні, виразно-виїмчаті. Суцвіття – густа щитковидна волоть. Віночок квіток біло-рожевий, роздільнопелюстковий, пелюсток п’ять. Плід – складна листянка. Росте в лісах, в Поліссі та Лісостепу, Захід від Дніпра.
Хімічний склад:
Алкалоїди, флаваноїди, кумарини, фенілкарбонові кислоти, арбутин, дубильні речовини, органічні кислоти, вітамін С, полісахариди.
Застосування:
Біосед – вожний екстракт з консервованої свіжої трави, виявляє біостимулюючу, загальнотонізуючу і протизапальну дію.
Чага (Березовий гриб) – Fungus betulinus.
Стерильна форма фітопатогенного гриба трутовика косотрубчатого – Inonotus obliquus.
Родина Гіменохетові – Hymenochaetaceae.
Багаторічний паразитний гриб, що розвивається на стовбурах берези у вигляді наростів, форма яких залежить від характеру ушкодження, через яке заражається дерево. Тверді чорні нарости, які мають пагорбисту поверхню з численними неглибокими тріщинами. Частіше за все вони округлі, видовжені або кулясті з неправильними контурами. На розрізі видно три шари: зовнішній – чорний, дуже твердий завтовшки 1-2 мм., який сильно розтріскується, середній – щільний, буро-брунатий, із дрібними, різної товщини жовтими прожилками, кількість яких збільшується до внутрішньої частини наросту, внутрішній – трухлявий, бурий або жовтуватий, поширюється усередину дерева у вигляді гнилі деревини.
Заготовляють круглий рік, краще восени, навесні, коли гриб не маскується листям. Відсікають від рослини, видаляють трухляву середину, а все інше розрубують на куски до 10 см. і сушать.
Хім.склад:
Водорозчинні пігменти, утворюють хромогенний поліфенілкарбоновий комплекс, органічні кислоти, агарцинову кислоту, марганець, протипухлинну дію пов’язують з вмістом птеринів, похідних птеридину (франмент фолієвої кислоти).
Застосування:
Бефунгін – напівсинтетичний екстракт з додаванням солей кобальту. Використовують як загальнотонізуючий і болетамуючий засіб при хронічних гастритах, дискинезії, захворюваннях шлунково-кишкового тракту з явищами атонії, при виразковій хворобі шлунку. Призначають також онкохворим для покращення загального стану.