 |
|
Ареометричним методом
Ареометричний метод визначення масової частки сухих речовинбазується на залежності густини розчину від вмісту в ньому сухих речовин, які визначають за допомогою ареометра. Дія ареометра заснована на гідростатичному законі Архімеда, згідно з яким тіло, що занурене в рідину, виштовхується силою, яка дорівнює масі рідини, що була витіснена. Ареометр являє собою тіло, що плаває в рідині. При одній і тій самій масі ареометра глибина його занурення і витіснений ним об'єм залежать тільки від густини досліджуваного розчину. Чим вище густина рідини, тим менше занурюється в неї ареометр і навпаки. Покази ареометру для світлих розчинів знімають за нижнім меніском, а темних – за верхнім.
Ареометр - це скляна циліндрична посудина, запаяна з обох кінців. Нижня, товста частина заповнена дробом, щоб ареометр плавав чітко у вертикальному положенні. У верхній частині міститься шкала з поділками. Шкалу ареометра градуюють залежно від призначення приладу. Ареометри загального призначення мають шкалу відносних густин і тому їх називають денсиметрами. Відносна густина і безрозмірною величиною і визначається відношенням густини досліджуваного розчину до густини стандартної речовини, за яку, як правило, приймають густину води при температурі 20о С і нормальному тиску.
Щоб визначити концентрацію СР, використовують ареометри, які градуйовані при температурі 20о С по розчинам чистої цукрози. Їх специфічна назва − цукромір. У нечистих цукрових розчинах вони вказують на видимий вміст СР у масових частках, %.
Прилади і посуд: ваги лабораторні загального призначення, хімічний стакан місткістю 100 см3, мірна колба місткістю 250 см3, цукромір, термометр, скляна паличка, лійка, циліндр місткістю 250 см3.
Техніка аналізу. Наважку меляси масою 65,00 г (2,5-нормальна) зважують в хімічному стакані. Гарячою дистильованою водою (температура 70-80о С) наважку повністю переводять у мірну колбу місткістю 250 см3. Стакан, лійку і скляну паличку ретельно обполіскують і змиви додають до розчину в мірну колбу. Після цього вміст мірної колби охолоджують до температури 20о С, доводять до мітки, перемішують та виливають у циліндр. Циліндр ставлять на рівну поверхню і в розчин занурюють цукромір. За верхнім меніском знімають покази. Якщо температура розчину дорівнює 20о С, то показ цукроміра вказує на концентрацію СР у розчині меляси. Коли температура розчину не дорівнює 20о С, вводять поправку на температуру (табл. 3). Цукромір тричі занурюють у розчин і для розрахунків беруть середнє значення.
Таблиця 3 – Поправки на температуру до показників цукроміра
| Температура, 0С | Покази цукроміра | ||||||||||
| Від значення показників цукроміра відняти | |||||||||||
| 0,20 0,16 0,12 0,08 0,04 | 0,21 0,18 0,13 0,09 0,05 | 0,24 0,19 0,15 0,10 0,05 | 0,25 0,20 0,15 0,10 0,05 | 0,26 0,21 0,16 0,11 0,05 | 0,26 0,22 0,16 0,11 0,05 | 0,27 0,22 0,17 0,11 0,06 | 0,28 0,23 0,17 0,12 0,06 | 0,30 0,23 0,18 0,12 0,06 | |||
| До значення показників цукроміра додати | |||||||||||
| 0,05 0,10 0,15 0,21 0,27 | 0,05 0,11 0,16 0,22 0,28 | 0,06 0,11 0,17 0,23 0,30 | 0,06 0,11 0,18 0,23 0,30 | 0,06 0,12 0,18 0,24 0,31 | 0,06 0,12 0,18 0,25 0,31 | 0,06 0,12 0,18 0,25 0,32 | 0,06 0,12 0,18 0,26 0,32 | 0,06 0,13 0,20 0,26 0,33 | |||
Знаючи вміст СР в нормальному розчині меляси, за даними табл. 4 знаходять їх вміст у вихідній нерозбавленій мелясі.
Таблиця 4 – Вміст СР у мелясі та в її нормальному розчині, % мас.
| Вміст СР | Вміст СР | ||
| у розчині | в мелясі | у розчині | в мелясі |
| 17,5 17,6 17,7 17,8 17,9 18,0 18,1 18,2 18,3 18,4 18,5 18,6 | 71,9 72,4 72,8 73,3 73,7 74,2 74,6 75,0 75,5 75,9 76,4 76,8 | 18,7 18,8 18,9 19,0 19,1 19,2 19,3 19,4 19,5 19,6 19,7 19,8 | 77,3 77,7 78,1 78,6 79,0 79,5 79,9 80,4 80,8 81,3 81,7 82,2 |