 |
|
Національні особливості застосування СНР ООН
Застосування СНР ООН країнами світу почалося з СНР-68, яка була рекомендована ООН у 1969 р. Раніше за інших перейшли на СНР-68 Канада, Швеція, Англія (1971), Австралія (1972), Норвегія, Туреччина, Нідерланди (1973), Данія, Франція, Люксембург (1974), США, Італія, Іспанія (1975). Проте багато країн ще не повністю перейшли на СНР, а тому вони не можуть подавати дані до Статистичного бюро ООН. Так, не всі країни складають зведений рахунок фінансування капітальних витрат, розробляють дані про валовий внутрішній продукт у порівнянних цінах з розбивкою за типами виробників і водночас за галузями економіки, як це рекомендовано СНР ООН. Крім того, ці країни не розподіляють валової доданої вартості в окремих галузях на прибуток і оплату праці. Існують також інші питання, які не реалізуються в практиці складання СНР окремими країнами.
Більшість країн - членів СНД постійно публікують оцінки ВВП у поточних цінах, однак здебільшого вони виконуються за допомогою перехідних таблиць, розроблених раніше Статистичним відділом ООН для вивчення зв'язків СНР та БНГ. Розрахунки ВВП у постійних ціпах розробляються за допомогою дефляторів, визначених для чистого матеріального продукту. Водночас робляться і спроби складання основних рахунків на експериментальній основі в порядку пристосування переглянутої СНР до умов країн СНД і до існуючих там джерел даних.
Спільною проблемою для країн СНД є те, що робота з упровадження СНР випереджає роботу в суміжних галузях, яка мала забезпечити основу для її практичного використання. Це стосується нової системи бухгалтерського обліку, міжнародних класифікацій, організації реєстрів підприємств, складання платіжного балансу. Різні відомства, відповідальні за цю роботу, не завжди координують свої зусилля. Це особливо помітно в країнах, які ще не схвалили національних програм перебудови статистики.
Україна почала складати основні рахунки СНР з 1989 р. Щорічно Держкомстат України публікує збірники з національного рахівництва. Перший статистичний збірник "Національні рахунки України за 1989 р." містив рахунки економічної діяльності України за 1989 р., які мали експериментальний характер.
У другому статистичному збірнику "Національні рахунки України за 1989 - 1992 рр." наведено основні рахунки економічної діяльності в Україні за 1990 - 1992 рр., а також найважливіші показники за 1989 р. У третьому збірнику "Національні рахунки України за 1993 р." додано відомості за 1993 р., а далі Держкомстат України перейшов на щорічний випуск такого збірника.
Методологічна робота щодо СНР у Держкомстаті України ведеться за напрямами освоєння:
· оперативних розрахунків;
· регіональних розрахунків;
· розрахунків показників основних рахунків у постійних цінах;
· секторних розрахунків.
Головна мета СНР - упорядкування інформації щодо різних аспектів економічного життя для виявлення загальної картини та головних наслідків економічного процесу, а також структури економіки. Це досягається за допомогою класифікацій.
До 2000 р. включно практично вся бухгалтерська і статистична звітність (крім форми № 1 - підприємництво) базувалась на загальному класифікаторі галузей народного господарства (ЗКГНГ) і всі статистичні розробки та публікації здійснювались відповідно до нього. Загальний класифікатор галузей народного господарства, розроблений ще у 1987 р., відповідав потребам балансу народного господарства і чітко розмежовував галузі економіки на виробничу та невиробничу сферу. З 2001 р. збирання, розробка та публікація даних здійснюються Держ-комстатом України за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).
У зв'язку з переходом на міжнародну класифікацію для відображення виробництва в СНР виникає необхідність здійснення розрахунків кінцевого використання домашніх господарств, сектора загальнодержавного управління та сектора некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, за відповідними класифікаціями СНР. До них.належать:
· класифікація індивідуального споживання за цілями (КІСЦ);
· класифікація функцій органів державного управління (КФОДУ);
· класифікація цілей некомерційних організацій (КЦНО), які обслуговують домашні господарства.
Метою застосування цих класифікацій є отримання статистичних даних для вирішення широкого кола аналітичних завдань.