 |
|
РОЗДІЛ 1.Проблеми захворюваності населення України
1.1 Покращення здоров’я населення як одна із стратегічних цілей сталого розвитку України.
Забруднення довкілля України, поверхневих і підземних вод, повітря і земель, а також незадовільне матеріальне становище і недостатнє медичне обслуговування населення, відсутність у значної частини населення навичок здорового способу негативно вплинуло на здоров’я населення України.
Антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу1.
Особливу екологічну небезпеку в Україні спричинила аварія на Чорнобильській АЕС.
Україна тривалий час перебуває в стані демографічної кризи. Чисельність населення країни за всі роки незалежності продовжує зменшуватись. Так, на початок 2014 р. чисельність населення становила 45 млн. проти 52 млн. у 1991 р. Переважно, через низьку народжуваність та високий рівень смертності Україна за всі роки незалежності втратила майже 7 млн. людей. Щорічно держава втрачає більш як 700 тис. своїх громадян, причому третину з них становлять люди працездатного віку.
Прогнозні показники зроблені різними фахівцями свідчать, що населення України буде постійно продовжуватись зменшуватися. Так, чисельність населення України в 2016 р. складе 44,5 млн., у 2021 р. — 43,3 млн. і в 2026 р. — 42,2 млн. осіб2. За даними інших прогнозів: в 2020 р. — 42,6 млн., в 2030 р. — 40,5 млн. осіб [16].
В Україні зменшення народжуваності (у 2013 році кількість народжених дітей знизилася до 19,0 тис. осіб порівняно з 2012 роком) поєднується з різким погіршенням стану здоров’я населення, високим рівнем смертності, що призводить до депопуляції населення країни.
Демографічною проблемою України є висока смертність населення, яка становить 15,2, тоді як у країнах – членах ЄС 6,7 осіб на 1000 населення.
В структурі причин смерті населення в 2012 р. домінували наступні класи хвороб: системи кровообігу (66,3% від загалу померлих), новоутворення (13,9%), зовнішні причини смерті (5,9%), хвороби органів травлення (4,2%) і органів дихання (2,5%)1.
Рис.1.Причини смертності населення України (2012р.)
Рівень і динаміка показників смертності від основних хвороб системи кровообігу в Україні значно відрізняється від таких у розвинених країнах світу. Серцево-судинні захворювання у всіх розвинутих країнах є основною причиною смерті, однак рівень їх в Україні значно вищий, причому у відносно молодому віці, насамперед у чоловіків. В Україні особливо помітними є відмінності у показниках смертності від ішемічної хвороби серця: сучасний рівень смертності українських чоловіків утричі перевищує цей показник смертності чоловіків у розвинутих країнах.
На сьогодні смертність від хвороб системи кровообігу зросла порівняно з початком 90-х майже у 1,5 рази (1991 р. – 671,7 на 100 тис. нас., 2004 р. – 991,4, 2011 р. – 1015,8)4.
Рівень смертності внаслідок онкологічних захворювань за останні роки був відносно стабільним (2009 р. – 195,5; 2010 р. – 194,9; 2011 р. - 191,9 на 100 тис. населення)1. Однак викликає тривогу поширення онкологічних захворювань серед населення працездатного віку та значна частка захворювань, виявлених на пізніх стадіях.
Особливо сильно забруднення навколишнього середовища впливає на показники дитячої смертності, тому що діти менш всього адаптовані до навколишнього середовища [9].
За показником середньої тривалості життя Україна посідає 150-те місце серед 223 країн світу. Рівень середньої тривалості життя зростає дуже повільно, порівняно з 1990 р. (1990 р.: чоловіки – 65,7, жінки – 75,0; 2012 р: чоловіки – 66,1 рік, жінки – 76,0 років, Європа: чоловіки – 72,5 роки, жінки – 80 років).
Одночасно в Україні проблема депопуляції супроводжується погіршенням загального стану здоров’я населення.
За даними рейтингу країн за станом здоров’я громадян Україна займає 99-е місце зі 145 країн. При складанні рейтингу враховувалися: тривалість життя, дитяча захворюваність і смертність, причини смертності, поширення шкідливих звичок, екологічна ситуація. Характерно, що випередили Україну в рейтингу здоров’я її сусіди по колишньому СРСР: Грузія (71), Вірменія та Латвія (ділять 79 місце), Литва (81), Таджикистан (84), Узбекистан (85), Азербайджан (87), Білорусь (91), Росія (97)5.
У формуванні рівня здоров’я населення велику роль відіграють фактори ризику.
Перше місце за впливом на здоров’я населення в сучасних умовах відіграють фактори способу життя, на них припадає більше, ніж 50 відсотків.
Серед провідних факторів способу життя, що негативно впливають на здоров’я, слід назвати такі: паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем, шкідливі умови праці, стреси, гіподинамія, погані матеріально-побутові умови, вживання наркотиків; неміцна, неповна чи багатодітна родина; надмірний рівень урбанізації тощо.
Друге місце за впливом на здоров’я населення займають суто біологічні фактори – 20 відсотків: вік, стать, спадковість.
Третє місце посідають фактори навколишнього середовища (стан повітря, води, продуктів харчування, ґрунту, рівень радіації). Вплив цих факторів становить біля 20 відсотків.
І нарешті, суто медичні фактори – лікувально-профілактичні та санітарно-протиепідемічні заходи (щеплення проти інфекційних захворювань, якість лікування та обстеження хворих тощо) – лише на 10 відсотків визначають стан здоров’я.
Високою є поширеність серед населення України всіх захворювань (у 2011 р. –168170,1 на 100000 населення), тобто в середньому на кожну людину припадає 1,7 зареєстрованих хвороб.
Основними потенційними загрозами нашому здоров’ю є забруднення довкілля (вплив речовин, які діють на людину через їжу, повітря, воду), а також дія таких специфічних факторів, як спосіб життя (неякісне і нераціональне харчування, зловживання алкоголем та паління), соціально-економічні проблеми (нерівність, бідність, низькі доходи, відсутність належної достовірної інформації), старі та нові заразні хвороби.
В Україні загальне забруднення середовища зростає внаслідок збільшення обсягу побутових відходів, зростання міст як найбільш могутніх джерел забруднення, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Забруднення викликає зростання захворюваності.
Поряд з цим, однією з найгостріших проблем здоров'я населення України, на тлі значного поширення факторів ризику захворювань, є високий рівень захворюваності, інвалідності та смертності внаслідок хвороб системи кровообігу.
Аерозольне, хімічне забруднення атмосфери і смоги є основною причиною розвитку серцево-судинних захворювань. Серцево-судинні захворювання у всіх країнах світу займають серед причин смерті перше місце. В той же час, смертність від цього класу причин в Україні набагато вища, ніж в інших європейських країнах і, що особливо тривожно, збільшується протягом останніх 25-30 років, тоді як у цих країнах відбувається її безперервне скорочення [15].
Хвороби серця займають провідне положення серед серцево-судинних захворювань, визначаючи більше половини величини стандартизованого коефіцієнта смертності від усього класу серцево-судинних хвороб.
Смертність від хвороби судин мозку – другої основної групи серцево-судинних захворювань – безупинно зростає в Україні протягом останньої чверті XX ст. і початку XXI ст. У 2011 р. стандартизований коефіцієнт смертності від хвороби судин мозку в Україні був у 5-6 разів вище, ніж у європейських країнах. Несприятливі зміни смертності від порушення мозкового кровообігу спостерігалися в багатьох країнах Східної Європи. І в першу чергу це пояснюється недостатньою якістю медичного обслуговування людей похилого віку, серед яких дана патологія зустрічається найчастіше.
Забруднення атмосфери приводить до збільшення захворювань органів дихання. В Україні смертність від хвороб органів дихання в основному знижувалася протягом останніх 25-30 років. Поліпшення можна пояснити зменшенням забруднення повітря – завдяки різкому спаду в промисловій сфері.
Забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування канцерогенами приводить до поширення пухлинних процесів. Несприятлива еволюція характерна, зокрема, для тих захворювань, що були відносно благополучними по смертності в середині 60-х років, наприклад, для раку кишечнику і прямої кишки в обох статей, для пухлин верхніх дихальних шляхів і рака простати в чоловіків, рака молочної залози в жінок. Нинішній стан вказує на подальше збільшення смертності від пухлин в Україні.
Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу охопила більшість регіонів України. Найбільш уражені області, розташовані як на сході, так і на півдні країни (Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська, АР Крим). Саме ці регіони лідирують і за кількістю споживачів наркотиків, і за рівнем захворюваності на гепатит В (інфекції, яка має спільні з ВІЛ шляхи передачі).
Протягом останніх років рівень захворюваності на туберкульоз збільшився у 3 рази (з 31,9 у 1990 р. до 90,9 на 100 тис. населення у 2011 р.), рівень смертності від туберкульозу – в 2,8 рази (з 8,1 у 1990 р. до 22,4 на 100 тис. населення у 2011р.).