Главная | Обратная связь

Методи розрахунку валового внутрішнього продукту

Виробничий метод. За цим методом обсяг ВВП визначають як суму до­даних вартостей усіх виробничих одиниць-резидентів плюс чисті податки на виробництво та імпорт.

Відповідно до СНР випуск містить:

· усі товари незалежно від їх використання (як товари, поставлені іншим одиницям, які не є їх виробниками, так і товари, вироблені для власного кінцевого споживання або нагромадження, включаючи приріст запасів матеріальних оборотних засобів у виробника);

· послуги, надані іншим інституціопальним одиницям, зокрема неринкові послуги органів державного управління та некомерційних організацій;

· послуги домашніх господарств з проживання у власному житлі та домашні послуги, що надаються наймачами. Безкоштовні домашні послуги, що надаються членами домашнього господарства одне одному, не включаються до сфери виробництва в СНР.

Розрізняють два типи випусків: ринковий та неринковий.

Ринковий випуск містить такі товари і послуги:

· ті, що реалізуються за економічно вагомими цінами через продаж
або бартер;

· ті, що надаються працівникам як оплата праці в натуральній формі;

· вироблені однією частиною підприємства (підрозділом, який має самостійний баланс і с окремою обліковою одиницею) і надані Іншим частинам того ж підприємства для використання у виробництві в тому ж чи наступних періодах (наприклад, харчові продукти, передані підсобними господарствами підприємства до їдалень, дитячих закладів, будинків відпочинку, які належать цьому підприємству);

· готову продукцію та незавершене виробництво, що надходять до запасів матеріальних оборотних засобів у виробника і призначені для ринкового використання, тобто на вказані цілі.

Неринковий випуск містить такі товари і послуги:

· вироблені економічними одиницями для їх власного кінцевого споживання або нагромадження, наприклад сільськогосподарські та інші продукти фермерських або підсобних господарств для населення, будівництво господарським способом, послуги з проживання у власному житлі тощо;

· ті, що надаються безплатно або за цінами, що не мають економічної ваги, іншим інституціональним одиницям, включаючи послуги, що надаються суспільству в цілому (наприклад, безплатна освіта І медичне обслуговування, послуги державного управління тощо);

· готову продукцію та незавершене виробництво, призначені для неринкового використання, що надходять до запасів матеріальних оборотних засобів у виробника.

Ринковий випуск товарів і послуг рекомендується оцінювати в основних цінах або, якщо це можливо, в цінах виробника.

До податків на продукти належать:

· податок на додану вартість (ПДВ) і податки типу ПДВ;

· акцизи;

· податки на продаж, придбання, податок з обороту тощо;

· податки на окремі види послуг (транспорту, зв'язку, страхування, рекламу, ігри та лотереї, спортивні заходи тощо);

· податки на прибуток фіскальних монополій (кошти, одержані державними підприємствами, яким за законом надасться монополія на вироб­ництво і розподіл певних товарів і послуг, в результаті перевищення гра­ничного рівня рентабельності й стягнені в доход бюджету для підвищення доходів держави);

· податки на імпорт і експорт, мито.

Витрати на проміжне споживання містять:

· витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насіння, кормів (куплених та власного виробництва), харчових продуктів, медикаментів, канцелярських товарів, спеціального одягу тощо;

· оплату робіт і послуг, наданих іншими підприємствами й окремими
особами (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів,комунальні послуги, послуги реклами, банків, юристів та ін.);

витрати на відрядження у частині оплати проїзду і готелів.
Створений у результаті виробничої діяльності ВВП розраховується за формулою:

ВВП =ДВ=ВВ- ПС - ЧП,

 

де, ДВ - додана вартість;

ВВ - валовий випуск у порівнянних цінах;

ПС - проміжне споживання;

ЧП - чисті податки.

Але коли валовий випуск подається у ринкових цінах, ВВП розрахо­вується за формулою:

ВВП - ВВ - ПС + ЧП.

Виробничий метод є головним під час визначення обсягу ВВП. Цей метод застосовують державні органи статистики, і він найповніше забезпечений статистичною інформацією.

Розподільний метод. Величину ВВП цим методом можна визначити на стадії його первинного розподілу, використовуючи таку формулу:

ВВП=ПД+ДП,

де ПД- первинні доходи;

ДП - перерозподілені доходи.

До первинних доходів належать доходи, що створюються до моменту їх перерозподілу суспільством:

· оплата найманих працівників;

· чисті податки на виробництво та імпорт, які є податками на виробництво та імпорт за відрахуванням субсидій па виробництво та імпорт;

· валовий прибуток;

· валові змішані доходи.

Серед доходів, що створюються у процесах перерозподілу, можна на-заати такі:

· проценти, які отримуються за позиками і банківськими вкладами;

· дивіденди;

· податки;

· внески з соціального страхування;

· амортизаційні відрахування та ін.

Оплата праці складається з трьох компонентів:

· заробітна плата (що нарахована до утримання різних відрахувань і
податків) і добові за час відряджень;

· фактичні внески на соціальне страхування;

· умовно нараховані внески на соціальне страхування.

Податки на продукти утримуються пропорційно до кількості або вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих виробничою одиницею. До них належать: податки з обороту і продажу; податок на додану вартість; імпортні та експортні мита; акцизні збори; надбавки до цін на окремі товари.

Інші податки містять платежі підприємств і організацій до державного бюджету і позабюджетні фонди через використання ресурсів і отримання дозволів на специфічні види діяльності: плату за основний капітал і оборотні кошти; за трудові ресурси; за воду, отриману промисловими підприємствами; податок на приріст коштів на оплату праці; відрахування на геологорозвідувальні роботи; податки з власників будівель, транспортних засобів; земельний податок; державне мито; сільськогосподарський податок; ринковий збір; внески на дорожні роботи; внески на пом'якшення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; інші податки.

Метод кінцевого використання. За допомогою цього методу величину ВВП можна визначити на стадії його використання.

Після первинного розподілу ВВП піддається перерозподілу, в результаті якого розраховують доходи, які називаються вторинними або похідними. Процес перерозподілу закінчується створенням кінцевих доходів, тобто виробництво ВВП досягає стадії кінцевого використання, де за своїм цільовим призначенням поділяється на:

· споживання в домашніх господарствах;

· величину вартості державних закупок;

· інвестиції в національну економіку;

· чистий експорт або різницю між вартістю товарів за експортно-імпортними операціями.

Обчислення ВВП за напрямками кінцевого використання розраховується за формулою:

 

ВВП = КС + ВН + СЕІ,

 

де КС - кінцеве споживання;

ВН- валове нагромадження;

СЕІ - сальдо експорту та імпорту продуктів і послуг.

До показників кінцевого споживання належать витрати на кінцеве споживання:

· домашніх господарств;

· державних установ, що задовольняють як індивідуальні, так і колективні потреби населення;

· приватних некомерцІйних або громадських організацій, які обслуговують домашні господарства.

До витрат на кінцеве споживання домашніх господарств зараховують:

· споживання товарів і матеріальних послуг, придбаних у мережі державної та кооперативної торгівлі, у приватних осіб, малих і спільних підприємств, на ринках за рахунок особистого бюджету, виготовлених домашніми господарствами для особистого споживання, а також вартість електроенергії, води, газу, послуг пралень і фотолабораторій для побутових послуг;

· придбання ринкових споживчих нематеріальних послуг, у тому числі послуг страхування;

· умовно нараховану плату за проживання в особистих помешканнях.

До витрат на кінцеве споживання домашніх господарств не включаються витрати на такі потреби:

· обмундирування і харчування військовослужбовців;

· оплату продуктів і послуг для потреб проміжного споживання підсобного сільськогосподарського виробництва населення;

· оплату будівельних робіт і капітального ремонту (ці витрати належать до валового нагромадження основного капіталу);

· соціально-культурні послуги, надані підприємствами і організаціями своїм працівникам і членам їх сімей безоплатно або за зниженими цінами.

Виграти на кінцеве споживання органів державного управління і некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства, включають вартість:

· індивідуальних послуг, наданих цим одиницям безоплатно або за пільговими цінами приватним особам у галузях житлового господарства,охорони здоров'я, соціального забезпечення, спорту, освіти тощо;

· колективних послуг суспільству в цілому на утримання організацій фундаментальної науки, управління, оборони, а також вартість сільськогосподарських послуг, наданих бюджетними організаціями;

· товарів і послуг, отриманих державними органами та некомерційними організаціями для передачі домашнім господарствам без будь-якої трансформації.

 

Валове нагромадження складається з двох частин:

· валове нагромадження основного капіталу, до якого зараховують засоби виробництва тривалого використання; основні фонди; геологорозвідувальні й бурові роботи; капітальні роботи з меліорації земель; незавершене будівництво, оплачене замовником; капітальний ремонт; обладнання, інвентар; книги для бібліотек, придбані державними організаціями; спеціалізовані засоби програмного забезпечення ЕОМ;

· зміни запасів матеріальних оборотних коштів охоплюють виробничі запаси, незавершене будівництво, готову продукцію і товари, державні матеріальні резерви. Із приросту запасів, обчислених на основі бухгалтерських балансів, виключається збільшення вартості, яка пов'язана зі зростанням цін під час зберігання (холдингові прибутки).

Сальдо експорту та імпорту товарів - це зведений показник зовнішньоторговельного обороту, складеного за даними статистичних звітів зовнішньоторговельних об'єднань і відомостей вантажних митних декларацій. Вартісна оцінка товарів дається з урахуванням зовнішньоторговельних цін, передбачених контрактом.