Вміст сухих розчинних речовин у коренеплодах цукрових ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
буряків: +18 …25%; 50…56%; 60… 75%; 80…83%.
82. Визначають вміст сахарози: хроматографом; +поляриметром; приладом Журавльової; термометром.
83. Процес інверсії – це: утворення краплиннорідкої вологи на поверхні продукції; утворення нерозчинних цукрі; збільшення вмісту азотистих речовин; +гідроліз сахарози під дією ферментів і її подальший розклад до моносахаридів.
84. Видобуток із складної речовини одного або декількох компонентів за допомогою розчинника, який має вибіркову здатність розчиняти тільки речовини, що піддаються екстрагуванню– це: +дифузія; дефекація; змішування; сатурація.
85. Не впливають на зміну вмісту інвертного цукру: умови зберігання цукрових буряків; заморожування і розморожування; різка зміна температури в кагатах; + розмір кагатів.
88. До нерозчинних компонентів хімічного складу цукрових буряків відноситься: +целюлоза, геміцелюлоза, протопектин, білкові речовини; фруктоза; сахароза; лактоза.
89. До пектинових речовин відносять: розчинні в соку цукри, які негативно впливають на вміст сахарози; високомолекулярні групи білкової природи; нерозчинні у воді жири, що легко гідролізуються під дією ферментів, кислот, підвищеної температури; +пектин та протопектин. 90. У партії коренеплодів буряків допускаються: в'ялі коренеплоди; почорнілі та приморожені коренеплоди; муміфіковані коренеплоди; + забрудненість.
91. Показник, який застосовується для характеристики якості клітинного соку буряків і всіх проміжних продуктів цукрового виробництва: вміст сухих розчинних речовин; вміст сахарози; вміст крохмалю. 92. Оптимальна температура для зберігання цукрових буряків у кагатах: +1…2°C; 8…10°C; 15…18°C; 20…25°C.
93. Оптимальна відносна вологість повітря для зберігання цукрових буряків: 45…50%; 54…58%; 70…80%; + 93…95%. 94. Заглиблена в землю залізобетонна ємність для зберігання невеликого запасу буряків– це: + бурячна; мийка; гідротранспортер; жолоб для подачі жому.
95. Розвантажують бурячні: дифузорами; вручну; + струменем води; кулачковими мийними машинами.
96. Обладнання, яке застосовують для відмивання цукрових буряків від забруднення землею: барабанні мийні машини; +кулачкові мийні машини; відцентрові мийні машини; домішки не відмивають.
97. Обладнання, яке застосовують для одержання бурякової стружки: апарат шнекового типу; кутери; вовчки; + центробіжні бурякорізки.
98. Подається добута бурякова стружка: у випарний апарат; + удифузійний апарат; у сушарку; у сатуратор.
99. Проводять процес дифузії за реакції середовища: сильно кислої; сильно лужної; + слабо кислої; слабо лужної.
100. Проводять екстрагування бурякової стружки: у мийних машинах; у варильних котлах; у парових плитах; +в апаратах шнекового типу.
101. Дифузійний сік – це: біла рідина приємного запаху; розчин сахарози з ледь помітними кристаликами; чистий сік, очищений від нецукрів; + каламутна рідина, яка швидко темніє на повітрі.
102. Сатурація включає етапи: попередня, завершальна; + перша, друга; основна, додаткова; початкова, заключна. 103. Колір дифузійного соку: темніє; + стає більш світлим і прозорим; стає каламутним; не змінює кольору. 104. Для знебарвлення та зменшення в’язкості відсатурований сік піддають: дефекації; сатурації; фільтрації; + сульфітації. 105. Сироп у цукровому виробництві – це: + концентрований сік із вмістом сухих речовин 65%; перенасичений розчин кристалів сахарози і міжкристальної рідини; відтік першого утфелю; відтік другого утфелю. 106. Густа і в’язка маса, яка складається з кристалів цукру і міжкристальної рідини з вмістом сухих розчинних речовин 92…93% : дефекат; + туфель; жом; меляса.
107. Перший утфель для відокремлення твердої фази від рідкої відправляють на: кристалізацію; випарювання; осадження; + центрифугування . 108. Міжкристальна рідина, що відокремлюється від кристалів І-го утфелю називається: біла патока; +зелена патока; меляса; сироп.
109. Рідина, що відділяється після пробілювання цукру – це: меляса; +біла патока; зелена патока; сік.
110. Клерування – це: відбілення кристалів цукру шляхом промивання їх гарячою водою; вивантаження з центрифуги білого цукру; +розчинення жовтого цукру соком 11-ї сатурації; уварювання зеленої патоки.
111. Відтік ІІ-го утфелю називають: + меляса ; зелена патока; жом; цукор-рафінад.
112. Вихід жому від маси перероблених цукрових буряків: 16…20%; + 75…80%; 56…60%; 50%. 113. Не може використовувати жом: сухий; +сульфітований; свіжий; кислий.
114. Вміст цукру у мелясі: у середньому 10%; + у середньому 50%; у середньому 30%; у середньому 90%.
115. Для одержання чистої сахарози використовують: + рафінування; сатурацію; сульфітацію; озонування.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|