Здавалка
Главная | Обратная связь

Облік відмінностей в якості



Основною метою міжнародних макроекопомічних порівнянь є перехід ВВП та інших агрегатів національних рахунків різних країн до єдиної ва­люти для забезпечення їх безпосередньої порівнянності.

Проведення міжнародних порівнянь макроекопомічних вартісних показників потребує вирішення двох основних проблем:

· уніфікації економічного змісту показників, що порівнюються;

· вибору методу перерахунку показників з національних валют в єдину
грошову одиницю, тобто вибору методу розрахунку результатів порівнянь.

Перша проблема вирішується на основі використання стандартних міжнародних класифікацій і застосування єдиної методології. Розв'язання другої (вибір формули розрахунку, ваг, способів агрегування часткових індексів тощо) залежить від економічного змісту, цілей і завдань порівняння, вихідної інформації (ступеня її деталізації, точності, порівнянності), аналітичних вимог до результатів.

Система валютних курсів, що склалася після Другої світової війни, починаючи з 60-х рр. і особливо після розпаду Бреттон-Вудської угоди на початку 70-х рр. і створення плаваючих та фіксованих валютних курсів, перестала забезпечувати задовільну точність порівнянь макроекономічних вартісних показників, оскільки система валютних курсів почала обслуговувати лише сферу зовнішньоекономічної діяльності. Сучасні валютні курси можуть коливатися протягом року, місяця і дня через різні політичні та кон'юнктурні причини, і в результаті такі коливання не відображають реальні зміни купівельної спроможності валют. Тому з середини 50-х рр. XX ст. перерахунок показників з національних валют в єдину порівнянну валюту здійснюється розрахунком паритетів купівельної спроможності (ПКС).

Паритет купівельної спроможності показує кількість грошових одиниць країни А, необхідних для купівлі певного стандартного набору товарів та послуг, який можна купити за одну грошову одиницю країни Б (або базисної країни) чи за одну одиницю умовної (загальної) валюти групи країн.

Значення показників, перерахованих з національних валют за допомогою ПКС у порівнянну валюту, мають назву "реальні обсяги". У той же час значення в національних валютах мають назву "номінальні обсяги".

Схема методу така. Вихідний показник розбивається на велику кількість однорідних первинних груп, в межах яких експертним шляхом підбирається певна кількість товарів-представників; потім на основі національних цін відібраних товарів-прсдставникІв обчислюються індивідуальні та ірупові паритети купівельної спроможності валют, які потім агрегують-ся різними методами у зведений ПКС, який і використовується для переоцінки показників у порівнянну валюту.

Проект міжнародних порівнянь (ПМП) ООН почав використовуватися з 1968 р. Першу доповідь про ПМП опубліковано в 1975 р. Кількість країн, які беруть участь у регіональних програмах порівняння, постійно зростає. 1993 р. - рік світового, глобального порівняння, протягом якого охоплено 86 країн: країни - члени ОЕСР (24 країни - Група І), країни Центральної та Східної Європи, Середньої ЛзІЇ (23 країни), Африки (22 країни), Східної Азії та Океанії (17 країн), включаючи обмежену участь Китаю. Україна, яка вперше брала участь у даній програмі, входила до другої європейської групи (Група II), яка, у свою чергу, складалася з чотирьох підгруп:

· 2А - Австрія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Хорватія, Болгарія, Білорусія, Росія, Україна;

· 2В - Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія;

· 2С - Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан, Туреччина;

· 2Д - Румунія, Молдова.

Країни групи 2А проводили двосторонні порівняння з Австрією, яка була центром та координатором.

Надійність порівняння реальних величин і паритетів купівельної спроможності значно залежить від порівнянності відібраних товарів і послуг. У разі їх невідповідності необхідно проводити коректування на якість.

За загальною думкою Групи II, процедура порівняння цін, яка ґрунтується на описах товарів, не завжди враховує всі відмінності в якості та інші вагомі для порівняння фактори. У зв'язку з цим країни Групи II вирішили в разі необхідності і по можливості проводити коректування на якість.

Позиція, що була в основі обліку якісних відмінностей у Групі П, актуальна для всіх етапів порівняння, що проводились до того часу, проте особливого значення набула в ході останнього етапу 1993 р. унаслідок виникнення ринкової економіки (або елементів ринкової економіки) і появи великого розмаїття товарів західного зразка в країнах Центральної та Східної Європи. Як виявилося, деякі споживчі інвестиційні товари в цих країнах неконкурентоспроможні на західних ринках, зокрема на австрійських. У разі непорівнянності, починаючи вже з вихідного переліку товарін-представників, можуть використовуватися різні процедури коректування.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.