 |
|
СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
§ 1. Поняття та значення судового розгляду
Розгляд та вирішення цивільної справи є основною, центральне стадією цивільного процесу. На цій стадії розвитку цивільї процесуальної діяльності суд виконує завдання цивільного судочі ства, що були поставлені перед ним і полягають у справедливому, упередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних enj з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, св( чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтере( держави (ст. 1 ЦПК).
Судовий розгляд досягає своєї мети лише в тому випадку, якщо відбувається у суворій відповідності з вимогами цивільного процес ального законодавства, з дотриманням процесуальної форми, що є рантією здійснення правосуддя у цивільних справах і забезпечує захі прав та інтересів фізичних, юридичних осіб, державних та громадсы інтересів.
Згідно із ст. 158 ЦПК розгляд цивільних справ відбувається в судої му засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у сп| ві, але особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотаї про розгляд справи за її відсутності. Судове засідання проводиться в спе ціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань.
У літературі по-різному висвітлюється співвідношення понят «судовий розгляд» і «судове засідання». Одні автори вважають судої засідання формою судового розгляду, в якому відбуваються розглз і вирішення спору по суті. Інші гадають, що термін «судовий розгля; означає розгляд і вирішення справи по суті судом першої інстанції.
Уявляється, що перша думка є більш обгрунтованою, адже судові розгляд — це стадія цивільного процесу, що здійснюється у форг судового засідання. Судове засідання є зовнішньою формою стаді судового розгляду.
Стадія судового розгляду, як і інші стадії цивільного процесу, має специфічну мету. Ця мета полягає у повному, всебічному, об'єктивному
Глава XXVI. Судовий розгляд цивічьних справ
пі і фактичних обставин справи в судовому засіданні, у з'ясуванні
В3а< мовідносин сторін та інших осіб, які беруть участь у спра-
иі і обов'язків, а також у постановленні законних та обгрунто-
ІШень на підставі дотримання процесуального законодавства.
і.н вльним правилом розгляд справ у судах першої інстанції про-
і її шоособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду
ІК ЦИК). Але цивільне процесуальне законодавство передбачає
И нх шшадках розгляд справ колегією у складі одного судді і двох
і..... их шсідателів, які при здійсненні правосуддя користуються
■ І1 правами судді. Так, відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК деякі катего-і ирии окремого провадження, такі як: про обмеження цивільної
.... ості фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та
пня цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної и безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; І НИ я особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; і ікову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, розгля-кся судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
I її і час розгляду справи в суді першої інстанції головуючий керує
удового засідання, забезпечує додержання послідовності і по-іинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільно-Нроцесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спря-м\< судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та «їй пішого з'ясування обставин справи, усуваючи із судового роз-у все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі ИИКнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, ІКОЖ свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій голо-чоіо ці заперечення заносяться до журналу судового засідання І". їх прийняття чи відхилення постановляється ухвала суду. Голо-ючіііі вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіці належного порядку (ст. 160 ЦПК).
II піше цивільне процесуальне законодавство передбачає обов'язки
исутніх у залі судового засідання. Особи, присутні в залі судового
ідапня, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду
..... присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь
«праві, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, R8 іання, висновки, консультації тощо стоячи. Відступ від цього
вила допускається з дозволу головуючого. Учасники цивільного опесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, Дов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого,
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та муватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи при ються до відповідальності, встановленої законом. Питання про птягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирі ється судом негайно після вчинення порушення, для чого у судо засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва. Осо які беруть участь у справі, передають документи та інші матері.і їм головуючому через судового розпорядника (ст. 162 ЦПК).
Цивільне процесуальне законодавство встановлює форму звери ня до головуючого. Особи, які беруть участь у справі, свідки, пе кладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ванн» честь». У цьому виявляється повага до суду як до органу судової вл; що діє від імені держави.
У випадку, якщо хто-небудь із присутніх у судовому засіданні п рушує встановлений порядок, головуючий може застосувати до особи відповідні заходи, передбачені законом. Так. згідно із ст. 92 І \ до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або неви конання ними розпоряджень головуючого застосовується попере дження, а у разі повторного вчинення зазначених дій — видалення 11 зали судового засідання. У разі повторного порушення порядку під ч;н судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого перв^кладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.
Стадія судового розгляду характеризується і тим, що на цій ст найповніше реалізуються не лише завдання, а й принципи цивіль го судочинства, а саме: незалежність суддів і підкорення їх тілі» закону, здійснення правосуддя тільки судом, гласність, усність, без посередність, національна мова судочинства, рівність громадян перед законом і судом, диспозитивність, змагальність, процесуальна ріні к і правність тощо.
Таким чином, стадія судового розгляду — це центральнії. обов'язкова стадія цивільного процесу, що складається із сукуппосі і процесуальних дій суду та інших учасників процесуальної діяльно* ті, спрямованих (залежно від виду провадження) на з'ясування н;і явності чи відсутності прав і обов'язків, встановлення факту або стану, постанову законних та обгрунтованих рішень, а також на виконання функції суду з виховання громадян у дусі поваги до закон) та неухильного його виконання.
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
§ 2. Процесуальний порядок судового розгляду
Дії, що здійснюються судом та іншими особами, які беруть участь < праві, при розгляді та вирішенні цивільних справ, повинні викону-Ггись у чітко встановленій законом процесуальній формі, яка регла-
• иі \ гться цивільним процесуальним законодавством.
( удове засідання з розгляду та вирішення цивільних справ склада-
ЬСЯ з чотирьох частин: підготовчої, розгляду справи по суті, судових
• Dai і в, ухвалення та оголошення судових рішень.
Усі частини судового розгляду, кожна з яких має своє завдання,
11 чається з певних процесуальних дій суду та інших осіб, які беруть Часть у справі, має відповідний зміст, перебуває в тісному зв'язку іншими, і становлять у сукупності єдиний процес.
І Іідготовча частина судового засідання — це така частина, від на-іжного проведення якої залежить ефективність всього судового за-і і .шия по справі. У підготовчій частині суд з'ясовує і вирішує питан-и, що забезпечують можливість повного та правильного розгляду Прави по суті. Інакше кажучи, підготовча частина судового засідання і іідається із сукупності процесуальних дій, спрямованих на пере-иірку наявності умов, які необхідні для розгляду та вирішення справи
і.міому судовому засіданні. Ці процесуальні дії перш за все спрямо-
іі на з'ясування таких основних питань:
1) чи може бути справа розглянута за даного складу суду;
2) чи може бути розглянута справа за даної явки учасників просу;
3) чи може бути розглянута справа за наявності зібраних доказів і праві.
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває сущие засідання й оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар ювого засідання доповідає суду, хто із викликаних по справі осіб 'явився в судове засідання, чи вручені повістки та повідомлення тим, і<> не з'явився, і які є відомості про причини їх неявки, якщо вони іідомі.Суд встановлює особу тих, хто з'явився, а також перевіряє имшоваження представників.
Перевірка повноважень представників сторін і третіх осіб полягає і"исуванні, якою мірою вони відповідають вимогам закону. Зокрема, і повинен перевірити правильність оформлення повноважень пред-іавників і ознайомитись із колом їх повноважень.
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
У разі якщо представник сторони і третьої особи з'явився в суде засідання разом з тим учасником, інтереси якого він представляє, щ ставник може і не мати доручення. У цьому випадку фізична ос( може надати повноваження представникові за усною заявою, яка носиться до журналу судового засідання.
У випадку якщо в процесі бере участь перекладач, головую1 роз'яснює йому його права та обов'язки і попереджає під розписку кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і відмову без поважних причин від виконання покладених на ньс обов'язків. Після цього головуючий приводить перекладача до прис* згідно із якою перекладач присягається сумлінно виконувати обов'я: перекладача, використовуючи професійні можливості. Після прої шення присяга підписується перекладачем. Підписаний перекладач* текст присяги та розписка приєднуються до справи (ст. 164 ЦПК).
Цивільне процесуальне законодавство передбачає, що в судове засіданні свідки допитуються окремо. Так, у підготовчій частині суі вого засідання свідки видаляються із залу судового засідання у віді дені для цього приміщення. Судовий розпорядник вживає заходів того, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав (ст. 165 ЦПК).
Після видалення свідків із залу судового засідання головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи. Підстави для відводу, порядок вирішення відводу, що був заявлений, і наслідки задоволення заяви про відвід визначаються статтями 20-25 ЦПК.
Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він при попередньому розгляді даної справи брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, онук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч. З ст. 11і, яка передбачає, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється авто-
592
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
ш и нжаною системою документообігу суду. До складу суду не можуть п і п особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою Мі ЦПК). Крім того, відповідно до ст. 21 ЦПК не можуть брати in, у новому розгляді справи судом першої інстанції судді, які вже і іядали до скасування попереднього рішення або ухвали про за-іп і я провадження у справі, а також судді, які брали участь у виріши цієї справи у суді апеляційної або касаційної інстанції, а також и перегляді її Верховним Судом України. У судовому засіданні може бути заявлений відвід не лише судді чи і.ому складу суду, а й спеціалісту, експерту, перекладачу, секретарю юши о засідання. Ці особи не можуть брати участі в розгляді справи ні тягають відводу, якщо вони під час попереднього вирішення цієї прайм орали участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекла-'і. представник, секретар судового засідання; якщо вони прямо чи то заінтересовані в результаті справи; якщо вони є членами сім'ї плизькими родичами (чоловіком, дружиною, батьком, матір'ю, і мимом, мачухою, сином, дочкою, пасинком, падчеркою, братом, і рою, дідом, бабою, онуком, внучкою, усиновлювачем чи усинов-Іі ним, опікуном чи піклувальником, членом сім'ї або близькими ро-іми цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; іо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та нені редженості цих осіб. Експерти і спеціалісти, крім того, не можуть йрнти участь у розгляді справи, якщо вони перебувають або перебува-ін п службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у спра-і при з'ясуванні обставин, які мають значення для цієї справи, ви-пля і ь за межі сфери їх спеціальних знань. Участь секретаря судового и і іання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні при 11» «передньому розгляді даної справи відповідно як секретаря судового іання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх Йдводу (ст. 22 ЦПК).
При наявності перелічених підстав суддя, секретар судового засі-і.иііія, експерт, спеціаліст і перекладач зобов'язані заявити самовідвід. і их же підстав відвід вказаним особам можуть заявити особи, які ру і ь участь у справі. Відвід та самовідвід повинен бути мотивований і іаявлений до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх фказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього можна лише у ви-"і іках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо суду чи Особі, яка заявила відвід, після початку з'ясування обставин у справі пі перевірки їх доказами (ст. 23 ЦПК).
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
Цивільне процесуальне законодавство передбачає порядок шення заявленого відводу. Так, згідно із ст. 24 ЦПК у разі заяв і відводу суд повинен заслухати особу, якій заявлено відвід, якщо бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що глядає справу. Заява про відвід декільком суддям або всьому с суду вирішується простою більшістю голосів.
Вирішення питання відносно заявленого відводу тягне за с певні процесуальні наслідки. У разі відмови у задоволенні заяви відвід справа розглядається у тому ж складі суду. Відповідно до С' ЦПК у разі задоволення заяви про відвід судді, яким справа ро и її ється одноособово, справа розглядається в тому ж суді іншим судде який визначається в порядку, встановленому ч. З ст. 11і ЦПК, а саш допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
У разі задоволення заяви про відвід судді або всього складу с якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається у ж суді тим же кількісним складом колегії суддів без участі відвед судді або іншим складом суддів. Якщо після задоволення відво, (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у ст. 21 ЦПК, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд поі новляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встанои леному ст. 116 ЦПК і передає справу на розгляд іншого суду.
У випадку задоволення заяв про відводи експерта, спеціали і | перекладача, секретаря судового засідання до участі у справі повниш бути залучені інші відповідні суб'єкти процесуальної діяльності.
Слід мати на увазі, що перелік осіб, яким може бути заявлено їй і від, є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає.
Право осіб, що беруть участь у справі, заявляти відводи спрямовані-на забезпечення об'єктивності розгляду справи, створює у сторін виси неність у тому, що справу буде розглянуто та вирішено в точній відпо відності з вимогами процесуального й матеріального законів, у точиш відповідності з дійсними правами і обов'язками цих осіб, а також є од нією з процесуальних гарантій захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права та інтересу, що охороняється законом.
Після розв'язання питання про відводи головуючий у порядку ст. 167 ЦПК роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права і обов'язки, що зазначається у журналі судового засідання.
Завдання, що стоять перед судом у стадії судового розгляду справи, визначають характер діяльності суду та осіб, які беруть участь у спра-
Глава XXVI. Судовий розгляд цивіїьішх справ
І п ож їх права та процесуальні гарантії цих прав. Для того щоб
v ги і вирішити справу, ухвалити законне та обгрунтоване рішен
ій необхідно дослідити всі докази у справі, встановити всі факти,
і ікггь значення для справи, вияснити правовідносини, що існують
• і кронами, встановити дійсні права та обов'язки осіб, які беруть
■ і. \ справі. Правильно і швидко здійснити все це суд може лише за
і участі в розгляді справи всіх заінтересованих осіб. Особи, які
11. \ часть у справі, мають комплекс прав на стадії судового розгляду
іп що забезпечується процесуальними гарантіями.
і Ііі ія роз'яснень сторонам та іншим особам, які беруть участь
і|> їм, їх прав і обов'язків судом розглядаються заяви і клопотання
• і к і беруть участь у справі.
Гак, згідно із ст. 168 ЦПК заяви і клопотання осіб, які беруть участь
іраві, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти
Юутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що
і вмовляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопо-
ія не перешкоджає повторному його заявлению з інших підстав.
ПІД клопотанням слід розуміти заяви, що подані до суду особами,
беруть участь у справі, з проханням про здійснення таких проце-
іі.них дій, без яких, на їх думку, справа не може бути правильно
пшена. Ці клопотання можуть заявлятися відносно неможливості
і і\ чііііня справи за даного складу учасників справи: особи, які беруть
п. у справі, можуть просити про притягнення до справи співвід-
Иішідачів, третіх осіб на стороні позивача чи відповідача, можуть
іувати на необхідність заміни позивача чи відповідача як неналеж-
... сторони тощо.
Клопотання осіб, які беруть участь у справі, можуть бути заявлені
іюсно того, що справа не може бути розглянута в суді через те, що
Нона не віднесена законом до юрисдикції загальних судів. Відповідно
.... і.ого особа, яка подала клопотання, може просити суд припинити
провадження у справі.
І Іарешті, клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у спра-
южуть бути заявлені відносно того, що дана справа не може бути
іухана за наявності поданих доказів у справі. У цих клопотаннях
може міститися прохання про виклик нових свідків, про витребування
письмових доказів, призначення експертизи тощо.
У підготовчій частині судового засідання суд може також обговорювати питання про можливість слухання справи при явці учасників Процесу і у зв'язку з неявкою кого-небудь з учасників процесу. При
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
цьому враховуються думки з цього приводу осіб, які беруть уч у справі. Так, наприклад, у разі неявки до судового засідання сві експертів, спеціалістів, перекладачів суд заслуховує думку оі ifi беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за їх відс ності і постановляє ухвалу про продовження судовою розгляду сіі| або про відкладення розгляду справи на певний сірок. Одночасні
вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціа.
перекладача, які не з'явилися (ст. 170 ЦПК).
Якщо у процесі бере участь експерт, то головуючий роз'я права та обов'язки експерта згідно із ст. 171 ЦПК і попереджаї п розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильнії висновок і за відмову без поважних причин від виконання покла;к и на нього обов'язків. Після цього головуючий приводить його до пр сяги. Текст присяги підписується експертом. Дія присяги поширим 11 ся і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошенні Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються справи. Якщо експертиза призначається під час судового розгля права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються і вуючим одразу після залучення їх до участі в цивільному проц Експертам, які працюють у державних експертних установа роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до прися здійснюються керівником експертної установи під час призначен особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. П писаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правим і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за ві мову без поважних причин від виконання покладених на ньо обов'язків, за завідомо неправильний висновок приєднуються до ос бової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих д кументів подаються на вимогу суду.
При необхідності залучення до справи спеціаліста головуючи роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки (ст. 172 ЦПК). Пр цьому цивільне процесуальне законодавство не передбачає привел' 11 ня спеціаліста до присяги та попередження його про криміналі.и відповідальність за неналежне виконання узятих на себе обов'язків.
Виконанням вищевказаних дій завершується підготовча частин судового засідання. Далі суд переходить до другої його частини — гляду справи по суті.
Розгляд справи по суті — це основна, центральна частина судового засідання. У цій частині судового засідання судом з'ясовуються
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
чіп обставини справи. З'ясування фактичних обставин справи В дослідженні судом фактичного матеріалу з метою розв'язання справи. ти частині судового засідання дають свої пояснення сторони, треті , прокурор, якщо він звернувся до суду із заявою про захист інте-іг| >жави, прав та законних інтересів громадян, які за станом здоров'я (Інших поважних причин не можуть захищати свої права, допитують-і ни, здійснюються перевірка письмових доказів, огляд речових до-ucj іуховуються висновки експертів, спеціалістів тощо.
іяд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про і 1.1 явлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під
.... среднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи під-
позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та І і їжають сторони закінчити справу мировою угодою або зверну-і ія вирішення спору до третейського суду. У разі розгляду спра-I і і сутності відповідача головуючий доповідає про позицію остан-щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. При тому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій частині позов визнається (ст. 173 ЦПК).
ідповідно до ст. 176 ЦПК після доповіді у справі суд заслуховує
ні іісіііія позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні,
Н мі дача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також
тич осіб, які беруть участь у справі. Якщо поряд із стороною, тре-
обою у справі беруть участь їх представники, суд після пояс-
і юрони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників,
і і юпотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тіль-
Іірсдставник. Особи, які звернулись до суду за захистом прав та
Вол піших осіб, дають пояснення першими. Якщо у справі заявлено
;і вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть
і. v справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них. Якщо сто-
га інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко
їхніх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони об-
и 11 н чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб
н 11.1 ні мої відповіді — «так» чи «ні». Сторони та інші особи, які беруть
II 11, у справі, можуть ставити запитання один одному. Якщо у спра-
I • письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у спра-
I " и івуючий оголошує зміст цих пояснень.
( Юсовно ж співпозивачів чи співвідповідачів, то вони свої поясни ч чають разом — спочатку всі учасники сторони позивача, а потім часники сторони відповідача.
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, с \ також інші дії з дослідження доказів. З урахуванням думок беруть участь у справі, суд встановлює найбільш доцільний п( їх дослідження. Як правило, після пояснення осіб, які беру 11. \ у справі, суд допитує свідків.
Порядок допиту свідків визначений цивільним процесуаль конодавством. Так, згідно із ст. 180 ЦПК кожний свідок доїш і \ окремо. Свідки, які не дали ще показань, не можуть бути в залі дання суду під час розгляду справи. Такий допит свідків за
більшу достовірність їх показань, не дає можливості спілкуй; І
допитаних ще свідків із сторонами та іншими учасниками процеї) вже допитаними свідками. Крім того, видалення свідків із зал) і вого засідання виключає можливість впливу на свідків та їх пока стосовно того, що вони можуть побачити чи почути при поясненні які беруть участь у справі.
Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, ві занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими оси».їм які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не ИІЛ мовляється свідок віддавання показань. Стаття 63 Конституції по| бачає, що особа не несе відповідальності за відмову давати показанії! щодо членів сім'ї чи близьких родичів. Відмова від давання показав приймається судом шляхом постановления ухвали. Якщо переш: для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попе" джає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправди показання і відмову від давання показань та приводить його до nff сяги: «Я, (ім'я, по батькові, прізвище), обіцяю і підтверджую, згідно зі своєю совістю і честю буду говорити правду, нічого не пр( ховуючи і не спотворюючи». Після проголошення присяга підписуєт ся свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєдн ються до справи. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду ро повісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першо ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім іі особи, які беруть участь у справі. Суд має право з'ясовувати суть від повіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ста вити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беру і участь у справі. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть учас у справі, знімати питання, які поставлені свідку, якщо вони за зміст ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосую і ьв предмета розгляду. Кожний допитаний свідок залишається в залі суд
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
і іання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити • иі.тим свідкам залишити зал засідання суду до закінчення розтрави за згодою сторін. Свідок може бути допитаний повторно к або наступному засіданні за його власною заявою, заявою
.... а інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
•і к дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання «и, інші особи, які беруть участь у справі, суд. Суд може одно-ИО юпитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх по-иях.
I і .п тя 182 ЦПК передбачає окремий порядок допиту малолітніх
Ювнолітніх свідків. Малолітньою особою вважається фізична особа,
Ці юсягла чотирнадцяти років (ст. 31 ЦК), а неповнолітньою — фі-
іп і особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 32 ЦК).
Гак, допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх
іків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, купальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представив органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.
Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий і нсиює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не по-
гджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за ндомо неправдиві показання, і не приводить до присяги. Батьки, нюиителі, опікуни, піклувальники, представники органів опіки та (лування, а також служби у справах дітей можуть з дозволу суду за-
II и свідкові запитання, а також висловлювати свою думку стосовно
)би свідка, змісту його показань. У виняткових випадках, коли це
ібхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час до-
осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового їідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка >с участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового ідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість поставити йому запитання. Свідок, який не досяг шістнад-цмі ирічного віку, по закінченні його допиту видаляється із зали судо-
.. о засідання, крім випадків, коли суд визнав за необхідне присутність
цього свідка в залі судового засідання.
Відповідно до вимог принципу усності свідки повинні давати показання в усній формі, проте згідно із ст. 181 ЦПК свідок, даючи поїння, може користуватися письмовими записами в тих випадках, Коли його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до спр за ухвалою суду.
Показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в пори и безпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, у р відкладення розгляду справи або показання, дані ними у судовом сіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оі шені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено ріпи і якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні г неможлш Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє -лення до цих показань і дати щодо них свої пояснення (ст. 183 ЦІ" ' Не можуть бути використані як показання свідків письмові поясі і' фізичних осіб, у відповідних випадках вони приймаються суде письмові докази.
У тих випадках, коли сторона, третя особа, їх представники ляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особі; вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки. їх допит у такому разі проводиться за загальними правилами, встановленими для доми, свідків (ст. 184 ЦПК). У такому випадку їх показання підлягають оцінці поряд з іншими зібраними у справі доказами за загальними прани лами оцінки доказів.
Після допиту свідків суд переходить до дослідження письмонн доказів, якщо вони представлені у справі. Перевірка письмових [Q казів полягає в ознайомленні суду із змістом письмових доказів. І в відповідно до ст. 185 ЦПК письмові докази або протоколи їх огл складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказіи, оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомленим особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — тако і експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їч огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначений казів можуть ставитися запитання свідкам, а також експертам, спеців лістам. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення докумсш викликає сумнів із приводу його достовірності або є фальшивим, осо ба, яка подала цей документ, може просити суд виключити його змін ла доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
З метою охорони конституційного права громадян на таємницю особистого листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, закріпленого ст. 31 Конституції України, цивільне про-
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
дальнє законодавство передбачає особливий порядок оголошення ^слідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних юв, телеграм та інших видів кореспонденції. Так, відповідно до ■б ЦПК зміст особистих паперів, листів, записів телефонних роз-)И, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути шюшений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за ВОЮ осіб, визначених Цивільним кодексом України. Аналіз статей )3,306 ЦК дозволяє зробити висновок, що такими особами є фізичні Ви, між якими мало місце листування (особа, яка направила листи, ні рами, та адресат), власники особистих паперів, особи, між якими і її*, і. телефонні розмови. {міст даної правової вимоги дозволяє зробити висновок про те, що наявності такої згоди зміст особистих паперів, листів, записів теле-ііших розмов, телеграм та інших видів кореспонденції особистого іс іування та особистих телеграфних повідомлень фізичних осіб може ні оголошений і досліджений у закритому судовому засіданні. У процесі дослідження доказів суд також досліджує речові докази, 111. > і акі мають місце у справі. Таке дослідження відбувається шляхом огляду. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним ін-інм способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які цруть участь у справі, а в необхідних випадках — також експертам, ■ралістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення ре-mi докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, н іи'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання. І Іршоколи огляду речових доказів, складені за судовим дорученням або порядку забезпечення доказів під час огляду їх судом на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть пні и свої пояснення з приводу цих протоколів. Особи, які беруть участь і праві, можуть ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, й ішсож експертам, спеціалістам, які їх оглядали (ст. 187 ЦПК).
І їм вільне процесуальне законодавство передбачає можливість від-
... рення звукозапису, демонстрацію відеозапису і їх дослідження,
ікщо це має значення для встановлення фактів, які потрібно встановім и по справі з метою ухвалення законного та обґрунтованого рішенії ч Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться і.овому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготов-ііі иому для цього, з відображенням у журналі судового засідання осо-п іииостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. І Ііі і я цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація відеоз можуть бути повторені повністю або у певній частині. З м| з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах звуко- і відеозап а також у зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість судом м бути залучено спеціаліста або призначено експертизу. Під час від' рення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають припни харакгер, а також під час їх дослідження застосовуються правил;і m оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграф повідомлень (ст. 188 ЦПК).
Після встановлення фактичних обставин справи суд переходи 11 дослідження висновку експерта, якщо у справі була призначена пертиза.
Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести п дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висію на задані йому питання, а у разі необхідності роз'яснити його (сі ЦПК).
Згідно із ст. 189 ЦПК, яка встановлює процесуальний порядок слідження висновку експерта, висновок експерта оголошується в суі вому засіданні. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту м бути поставлені запитання. Першою ставить запитання експертові о< ба, за заявою якої призначена експертиза, та її представник, а потім ми особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за кло« потанням обох сторін, першим ставить запитання експертові пол і його представник. Суд має право з'ясовувати суть відповіді ексік на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питании експерту після закінчення його допиту особами, які беру 11, участь у сі ві. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнеї висновку приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК).
Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним і дом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається і самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерт І буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим мак ріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом м бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншом\ пертові (експертам) (ст. 150 ЦПК).
Цивільне процесуальне законодавство передбачає процесу;! ІЬНІ становище експерта, мету його участі в процесі тощо. Так, відпоні іна до ст. 53 ЦПК експертом є особа, якій доручено провести досліджений матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформації»» ир(1
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
мши справи, і дати висновок з питань, які виникають під час
справи і стосуються сфери їх спеціальних знань. Як експерт
і іучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом
цім «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру
її і их судових експертів.
іерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали
ронедення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь
і також іншими учасниками цивільного процесу, за винятком
ГЮіГя іаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості,
і пі йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідом-
і.-кому, крім суду, про результати експертизи. Експерт невід-
ИО повинен повідомити суд про неможливість проведення ним
и т через відсутність у нього необхідних знань або без залу-
I піших експертів. У разі виникнення сумніву щодо змісту та
юручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо
уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним
ртизи за заданими питаннями. Експерт не має права передору-
иронедення експертизи іншій особі. У разі постановления ухва-
і\ про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний
НО подати матеріали справи та інші документи, що використо-
іися для проведення експертизи. З метою належного виконання
...... них на експерта обов'язків він має право знайомитися з ма-
* міми справи, що стосуються предмета дослідження; заявляти
(6.... .шия про надання йому додаткових матеріалів і зразків; ви-
'■•ііі и у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення н і к і мають значення для справи і з приводу яких йому не були N гни ієні запитання; бути присутнім під час вчинення процесуальнії що стосуються предмета і об'єктів дослідження; ставити і шин особам, які беруть участь у справі, та свідкам; користува-иііііпми правами, встановленими Законом України «Про судову Ш рій іу». Експерт має право на оплату виконаної роботи та на • ми інлпію витрат, пов'язаних із проведенням експертизи і викли-(0 суду. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо ні ііому матеріали недостатні для виконання покладених на ньо-і і {ків. Заява про відмову повинна бути мотивованою. За за-ю неправдивий висновок або за відмову без поважних причин нконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримі-іі и\ відповідальність, а за невиконання інших обов'язків — від-и.ність, встановлену законом.
Чистина друга. Провадження у суді першої інстанції
Під час дослідження доказів суд може скористатися усними KQ таціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спецІ5 Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить запитан ба, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залуч клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим задає п спеціалістові позивач і його представник. Суд має право з'ясуват відповіді спеціаліста на питання осіб, які беруть участь у справі, а задавати питання спеціалісту після закінчення його опитування о які беруть участь у справі. Викладені письмово і підписані спеці роз'яснення приєднуються до справи (ст. 190 ЦПК).
Процесуальне становище спеціаліста визначається у ст. 54 відповідно до процесуального законодавства спеціалістом може особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застое* технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення цесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних і навичок. Спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному цесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної доп (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. помога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процес них дій не замінює висновку експерта. Спеціаліст зобов'язаний з'яви за викликом суду, відповідати на поставлені судом запитання, да усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на \а терні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати с технічну допомогу. Допомога спеціаліста не може стосуватися право питань. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, від витися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє відпон ними знаннями та навичками, з дозволу суду ставити запитання особи які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характер обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи Г| компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх докази головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у сі і ві, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити м ріали справи.
У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у сі і ві, суд може запитувати інших учасників цивільного процесу.
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
Нін-чухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому
.... і пня осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу
к мічення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і пі гь до судових дебатів.
іоні дебати — це наступна частина судового засідання. У цій
імиі судового засідання особами, які беруть участь у справі, під-
■ і і.ся підсумок проведеного дослідження обставин справи та до-
I І удові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь
ми, у яких вони висловлюють свою думку про те, як повинна бути
ІІСна справа, що розглядається, дають оцінку доказам, що досліді іись у судовому засіданні, роблять висновки про встановлення є іч ілновлення фактів, що мають значення для правильного розтрави. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і чі, які досліджувалися в судовому засіданні. і і повість виступу учасників судових дебатів визначена ст. 193 І І ;ік, у судових дебатах першим надається слово позивачеві та
.... іредставникові. Третя особа, яка заявила самостійні позовні ви-
11 пі і іредмет спору, та її представник у судових дебатах виступають • горін. На прохання зазначених осіб у судових дебатах можуть маги лише їх представники. Треті особи без самостійних вимог мають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть і. 5а клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть їм и лише їхні представники. Органи та особи, яким за законом Ю право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, висту-і. \ судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інте-яких відкрито провадження у справі. Суд не може обмежувати •чиї і їсть судових дебатів певним часом. Головуючий може спинити рОМовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розгляда-I і удом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обил і ися репліками. Право останньої репліки завжди належить им кічеві та його представникові. І її і час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про піііиімія позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір
і" і- чи III \ ВИМОГ.
Іозовну заяву від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги |0 предмета спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ІМіілою повертає заявнику.
II і по під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових
і. 11 u 111, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів,
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх до судові дебати проводяться у загальному порядку (ст. 194 ЦПК).
Судові дебати мають велике практичне значення. Вони допоїш ють суду правильно та всебічно оцінити докази у справі і встаноіИЙ дійсні права та взаємовідносини сторін і на підставі цього постанов ти законне та обгрунтоване судове рішення. Після судових дебаї їм < виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийн 11 судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголоси орієнтовний час його проголошення.
Ухвалення та проголошення судового рішення — це зак... і
частина судового засідання, де суд у колегіальному складі чи с\ одноособово вирішує справу по суті і проголошує судове рішений.
Під час ухвалення судового рішення ніхто не мас права переб) ініі в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під ч перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядаш ш судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорен й ухвалення рішення у нарадій кімнаті (ст. 196 ЦПК).
У нарадчій кімнаті суд у колегіальному складі чи суддя одноо бово вирішує такі питання фактичного і правового характеру: чи м місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (raff пуск строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішс ня справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини стор! випливають із встановлення обставин; яка правова норма підлягає стосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити а в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є п стави для скасування заходів по забезпеченню позову.
Усі питання, що виникають під час розгляду справи колегією судді вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з ного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голої вання та підписання рішення чи ухвали. Головуючий голосує останнім Суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окро думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, прік дії ється до справи і є відкритим для ознайомлення (ст. 19 ЦПК).
Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати буд яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншо процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, поновлює судовий роз гляд справи, про що постановляє ухвалу. 606
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
і ляд справи у такому випадку провадиться виключно в межах
пня обставин, що потребують додаткової перевірки.
еля закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його
татів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених
ин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або,
нчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому за-
мі ииявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення
in чи оголошує перерву (ст. 195 ЦПК).
1 ні ухвалюють рішення іменем України. Рішення суду ухвалю-| ч оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а у разі і м іьного розгляду — суддями, які розглядали справу. Постановлене в нарадчій кімнаті судове рішення оголошується v юному засіданні публічно, крім випадків, коли розгляд справи іішдився у закритому судовому засіданні. 1.1 ипальним правилом рішення повинно бути постановлене не-<> після розгляду справи. Проте цивільне процесуальне законодав-п передбачає можливість відкладення ухвалення мотивованого ріння { цивільної справи. Так, відповідно до ч. З ст. 209 ЦПК у ви-Ювих випадках залежно від складності справи складання повного ■ІННЯ може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів із дня Ніичення розгляду справи, але вступну і резолютивну частину суд проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд І-.пні. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, мі підписане всім складом суду і приєднане до справи. Проголошуючи судове рішення, головуючий повинен чітко поясні чаінтересованим особам зміст рішення, а також порядок і строк іо оскарження. Після цього судове засідання оголошується закритим і і по ні дно завершується така стадія цивільного процесу, як судовий
■і |Я і.
§ 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі
<;і иігальним правилом цивільного судочинства судове засідання ІОЗІ іяду цивільних справ повинно закінчуватися ухваленням судомі рішення, в якому суд повинен дати відповідь на заявлені вимоги Ивача і заперечення відповідача.
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
Однак у практиці розгляду і вирішення цивільних справ ши чимало випадків, коли при розгляді справи по суті виявляіоім • обставини, які відповідно до вимог закону не дають можливо* 11 ухвалити по справі рішення, а тягнуть за собою різні ускладнені цесу. Одними із таких ускладнень можуть бути відкладення справи та перерва в її розгляді.
Метою відкладення розгляду справи або перерви в її розглял безпечення умов для розгляду і вирішення її по суті. Підставами процесуальних дій можуть служити обставини, що перешкод) розгляду справи в даному судовому засіданні, однак вони можу м усунені судом або особами, які беруть участь у справі, до нас і \ і судового засідання.
Підстави відкладення розгляду справи визначені цивільним п цесуальним законом (статті 169, 170 ЦПК), і перелік їх є вичерпні Аналіз процесуальних норм, які передбачають підстави відкла и |(| розгляду справи, дозволяє зробити висновок про те, що ці їм и і можуть мати обов'язковий чи факультативний характер зобов'язаний відкласти розгляд справи у разі: неявки в судове засії ня однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у і ві, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; п< неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які руть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неяні які судом визнано поважними; першої неявки без поважних при1 належним чином повідомленого позивача в судове засідання або ш
повідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не малій
заява про розгляд справи у його відсутності; неможливості розі справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або зг ня до участі у справі інших осіб.
Суд може відкласти розгляд справи, якщо: визнає потрібним, сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала бисті пояснення; не з'явився представник у судове засідання без поїш них причин або не повідомив суд про причини неявки, а сторона заяі ла обгрунтоване обставинами справи клопотання про відкладення рі гляду справи; сторона залишить зал судового засідання; в судове ш дання не з'явився свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.
За наявності факультативних підстав вжиття такої процесуи ип< дії, як відкладення розгляду справи, залежить від судового ро З урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі.
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
і Суд відкладає розгляд справи у межах строків розгляду справи,
ниченнх ст. 157 ЦПК (ст. 169 ЦПК).
()і олосити перерву в розгляді справи суд може у разі неможливос-" і здовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання
... ш\ юказів. У даному випадку перерва оголошується на час, необ-
< шин іля надання цих доказів. Крім того, відповідно до ч. З ст. 162 і ПІ І суд оголошує перерву в розгляді цивільної справи для вирішення ті і липи про притягнення особи до відповідальності за прояв непо-ииі п до суду. Суд також оголошує перерву з метою заміни видаленого N "імлу судового засідання перекладача (ч. 2 ст. 92 ЦПК).
( Іуд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її роз-
| ілмді, призначає відповідно день нового судового засідання або його
продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного
Процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників цивільного
процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в про-
і. никликають у судове засідання на призначений день.
У разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її
і іяді суд на прохання особи, яка є учасникам цивільного процесу, іручає їй судову повістку безпосередньо в суді.
У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, ІКІ з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки Ні юпитуються і викликаються знову.
Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку.
разі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залу-
ц по інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу
іивість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення,
ічіювнити їх і поставити додаткові запитання (ст. 191 ЦПК).
Зупинення провадження у справі — це перерва в судовому роз-ілнді на невизначений строк у випадках, прямо вказаних у законі. Зупинення провадження у справі викликається обставинами, які перешкоджають розгляду справи по суті, але не можуть бути усунуті ні судом, ні сторонами, тобто вони не залежать від їх волі.
Зупинення провадження в справі істотно відрізняється від відкла-и пня розгляду справи та перерви в її розгляді. Розгляд справи відкла-і и і ься для вчинення судом або сторонами певних процесуальний дій. її зупиненням провадження у справі припиняється вчинення будь-яких процесуальних дій по даній справі, за незначними винятками (напри-
I, дій по забезпеченню доказів). Якщо при відкладенні розгляду прави суд обов'язково вказує день і час нового розгляду справи, то
III kv|K ищи п.п.но процесу 609
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
при зупиненні провадження такого строку не вказується. Поно провадження можливе лише при настанні умов, які передбачені ном. Відрізняються ці інститути і за своїми наслідками. Якщо ш і дення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді не шиї на перебіг строків позовної давності, то з моменту зупинення и дження у справі зупиняється і перебіг строку позовної давнос 11
Процесуальне законодавство передбачає два види зупинений вадження в справі: обов'язкове — за наявності однієї з підстав, її бачених законом, і факультативне — на розсуд суду, але також І явності підстав, вказаних у законі.
Відповідно до ст. 201 ЦПК суд зобов'язаний зупинити прова, і ня у справі у таких випадках: смерті або оголошення в установлен законом порядку фізичної особи померлою, яка була стороною у с ві, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; І тя, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була роною у справі; перебування позивача або відповідача у складі 36 них Сил України або інших утворених відповідно до закону війсь " формувань, що переведені на воєнний стан; неможливості розг. цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в пор конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи ністративного судочинства; для призначення або заміни закон представника сторони чи третьої особи; звернення із судовим д ченням про надання правової допомоги до іноземного суду або ін компетентного органу іноземної держави; надання сторонам у с про розірвання шлюбу строку для примирення.
Стаття 218 ЦПК передбачає факультативні підстави для зупин провадження по справі, коли суд вирішує це питання залежно від кретних обставин справи. Суд може за заявою особи, яка бере уч у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у си у випадках: перебування сторони на строковій військовій службі альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання, я сторона веде свою справу особисто, без залучення представника; хворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що ви чає можливість явки до суду протягом тривалого часу, якщо сторон веде свою справу особисто, без залучення представника; перебувши ні сторони у тривалому службовому відрядженні, якщо сторона веде с справу особисто, без залучення представника; розшуку відпові/і.п І в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначеним судом експертизи; направлення судового доручення щодо збираннч
Глава XXVI. Судовий розгляд цивільних справ
и її в разі необхідності за межами територіальної підсудності суду,
|мі іглядає справу. Про іупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Учиала суду про зупинення провадження у справі може бути оскар-
і її релік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним
... шрсіїому тлумаченню не підлягає. Провадження у справі віднов-
і ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або
їм шви суду після усунення обставин, що викликали його зупи-
іи. Після відновлення провадження суд викликає сторін та інших
які беруть участь у справі на загальних підставах (ст. 204 ЦПК).
§ 4. Закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення
І Іри розгляді цивільних справ можуть виникнути і такі обставини,
іюрюють неможливість або недоцільність подальшого розгляду
ирнни по суті і ухвалення у справі судового рішення. У таких випад-
ирава закінчується в суді без винесення судового рішення шляхом
і риггя або залишення без розгляду.
1.1 к риття провадження у справі — це форма закінчення цивільної
прими без винесення судового рішення, наслідком якої є за загальним
и юм неможливість повторного звернення до суду з тотожним по-
і І І,я форма закінчення цивільних справ застосовується у випад-
ко пі суд незаконно прийняв справу до свого провадження або коли
і|ш юиження процесу стає явно неможливим або недоцільним.
І Іроцес у справі вважається таким, що виник незаконно, якщо Відню до ст. 122 ЦПК суддя помилково не відмовив у відкритті протії ня у справі. Ці підстави для закриття провадження у справі її., як правило, допроцесуальний характер. Вони пов'язані з від-I ніс по у заінтересованої особи права на звернення до суду і з по-ою судді, який неправильно відкрив провадження у справі. І К іаконність виникнення процесу може виявитися в тому, що до щншадження суду прийнята справа, яка не підлягає розгляду в поряд-іпіні іі.ного судочинства (п. 1 ст. 205 ЦПК). Указана підстава вклю-себе перш за все випадки, коли справа не віднесена до юрисдик-н і іьних судів, а також випадки звернення до суду з вимогою, яка підлягає правовому захисту. Крім того, справа не підлягає розгля-
*
Частина друга. Провадження у суді першої інстанції
дові в суді у випадку відсутності у позивача або відповідача проц альної правоздатності.
Відповідно до п. 2 ст. 205 ЦПК суд закриваг провадження у спри якщо є такі, що набрали законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У даному випадку процес також виник незаконно і внаслідок цього справа підлягає закриттю. Закриття провадження у справі на цій підставі можливе лише при наявності всіх трьох є п ментів, а саме, якщо збігаються сторони, предмет і підстави позові и Зміна хоча б одного з них не дає тотожності позовів і не перешкоджаї заінтересованим особам звертатися до суду з позовом.
Провадження у справі має бути закрито, оскільки виникло не конно, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, за винятком випадків, коли сул відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейської.-суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському с\ 11 виявився неможливим (п. 5 ст. 205 ЦПК). Заінтересовані особи можуть обирати різні форми захисту своїх суб'єктивних прав. Однак вибір однієї з форм захисту позбавляє заінтересовану особу можливості повторно звертатися до суду. І якщо суддя помилково порушив справу, то справа підлягає закриттю провадження у будь-якій стадії процесу. Рішення третейського суду за своїми властивостями прирівнюється до рішення загального суду і може бути виконане у примусовому поря і ку на підставі виконавчого листа, виданого загальним судом.
До підстав закриття провадження у справі належать смерть фізич ної особи, яка була однією зі сторін у справі, за умови, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а також ліквідація юридичної особи, яка була однією із сторін у справі (пп 6, 7 ст. 205 ЦПК). У цьому випадку процес у справі виник правильно, у судді М було підстав відмовляти у відкритті провадження у справі, однак вна слідок смерті однієї зі сторін, з особою якої пов'язані права і обов'язки у спірних правовідносинах, подальше продовження процесу стає не можливим. Неможливо також розглядати справу і у випадку ліквідації юридичної особи, оскільки після ліквідації правонаступництво неможливе.
Глава XXVI. Судовім розгляд цивільних справ
Окрему групу підстав складають обставини, які тягнуть за собою і.ікриття провадження у справі у зв'язку з тим, що подальше продов-Кення процесу стає недоцільним. Ці обставини пов'язані з розпорядчими діями сторін: відмовою позивача від позову і укладенням сторонами мирової угоди (пп. 3,4 ст. 205 ЦПК). Право закрити провадження у справі на цих підставах настає лише після того, як суд прийме відмову мі і швача від позову або затвердить мирову угоду сторін.
Закриття провадження у справі оформляється мотивованою ухва-ІОЮ, яка постановляється судом в нарадчій кімнаті. Ухвала суду може Рути оскаржена. Процесуальним наслідком закриття провадження і праві є те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, але наявність ухвали Про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача мі і позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до за вирішенням цього спору (ст. 206 ЦПК). Крім того, якщо про-іі і/кення у справі закривається з підстав того, що справа не віднесена і«» юрисдикції загальних судів, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено р