Здавалка
Главная | Обратная связь

ОМ. Верхов. Ради УРСР. - 1991. -№ 13. - Ст. 145.




Частина друга. Провадження у суді першої інстанції

- обмежені у дієздатності;

- визнані недієздатними;

- позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були пон -були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, при

ми батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиЯ| було скасовано або визнано недійсним (було припинено oniKJ вання чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинкл і і типу) з їхньої вини;

- перебувають на обліку або на лікуванні у психоневро ті г.
чи наркологічному диспансері;

-зловживають спиртними напоями або наркотичними іа< "

- не мають постійного місця проживання та постійного (доходу);

- страждають на хвороби, перелік яких затверджений Мі ні ством охорони здоров'я України;

- є іноземцями, що не перебувають у шлюбі, крім випадків іноземець є родичем дитини;

- були засуджені за злочин проти життя і здоров'я, волі 401 гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти мадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прек) і N а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 151і, 164, loft 169, 181, 187, 324, 442 КК, або мають непогашену чи не знят) к новленому законом порядку судимість за вчинення інших злочині!

- за станом здоров'я потребують постійного сторонньої о \о\

- є особами без громадянства;

- перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до закот і и бути усиновлювачем.

Не можуть також бути усиновлювачами особи однієї сіли і особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Реалізувати право звернення до суду з відповідною вимого явник має тільки особисто. Подання такої заяви через преле і анни допускається (ст. 223 СК). Не передбачено також звернення >■ ■ заявою про усиновлення органів та осіб, яким законом на іаі захищати права, свободи та інтереси інших осіб, в порядку, н ченому ст. 45 ЦПК.

Відповідно до ст. 251 ЦПК справи про усиновлення ро ti 11 ШЮІ судом за місцем проживання усиновлюваної особи. Місце при і ні фізичної особи визначається за правилами, закріпленими ст. 2і' І її


і і. киї XXXI. Справи про гміну правового статусу фізичної особи...

и. иіііовлено виключну підсудність судам України справ, що

... .ся усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на тери-

України, незалежно від того, громадянами якої держави є усинов-і і 77 Закону України «Про міжнародне приватне право»). и і про усиновлення подається до суду в письмовій формі і має і НІ і и и вимогам, встановленим цивільним процесуальним зако-і ікім (статті 119, 252 ЦПК). У заяві, з якою заявник звертається і.к зазначатися: найменування суду, до якого вона подається, Иіце, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновленої дитини, місце її im.ii 11 ія та відомості про стан здоров'я дитини. Крім того, з метою її' кипя таємниці усиновлення у заяві про усиновлення дитини .шиям заявника може міститися клопотання про зміну прізвища, по батькові, дати, місця народження дитини та клопотання про мишка (заявників) матір'ю або батьком дитини (статті 228-231 г і\овуючи, що подання заяви про усиновлення через представ-ІІі іопускається, вона має бути підписана особисто заявником.

ні про усиновлення повнолітньої особи додатково мають бути

• и і,mi про відсутність у цієї особи матері, батька або про те, що

її позбавлена їх піклування в дитинстві, а також згода особи

Иіювлення (ч. 6 ст. 252 ЦПК). При цьому звернення до суду із

і" про усиновлення не повинно зумовлюватися бажанням досяг-

... ч правових наслідків, ніж прийняття усиновлювачем у свою

"іон на правах дочки чи сина, тобто юридичного оформлення |МИХ зв'язків.

і і повідно до ч. 2 ст. 252 ЦПК до заяви про усиновлення дитини Імос 11 мають бути додані такі документи:

іія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого ■S кжя, засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним ружжя; і шчний висновок про стан здоров'я заявника;

..... «ідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія

г и и і про доходи;

і....... \ мент, що підтверджує право власності або користування

приміщенням; І) інші документи, визначені законом.

> оіічі шість подання до суду інших документів визначається на .ікону. Наприклад, виходячи з того, що за загальним правилом пня здійснюється за згодою зазначених у законі осіб, до інших


Частина друга. Провадження у суді першої інстанції

документів, які за їх наявності мають додаватися до заяви, слід ні сти:

а) нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (ст. 217 СК);

б) письмову згоду закладу охорони здоров'я або навчальною
кладу на усиновлення дитини, яка не має батьків і перебуває у ці.
закладі (ч. І ст. 222 СК);

в) письмову згоду опікуна або піклувальника на усиновлення
тини, над якою встановлено опіку або піклування або над баї 1.1.1
якої встановлено опіку або піклування (ч. 1 ст. 221 СК).

Відповідно до ч. 1 ст. 219 СК та ч. 2 ст. 220 СК усиновлення дк ни може бути проведене без згоди батьків та другого з подружжя, які вони визнані безвісно відсутніми, недієздатними, а також за наявно інших обставин, що мають істотне значення. Ураховуючи, що ви шли особи недієздатною або безвісно відсутньою здійснюється виключ у судовому порядку, на підтвердження зазначених обставин до заяі про усиновлення за наявності мають бути додані відповідні ріїнсн суду, які набрали законної сили.

До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є гро дянином іншої держави, крім загальних документів, має бути ю Я згода законного представника дитини та компетентного органу де~" ви, громадянином якої є дитина (ч. 4 ст. 252 ЦПК).

Невідповідність заяви зазначеним у законі вимогам є підстав для залишення заяви без руху, а в випадку неусунення недоліків — її повернення заявнику (ст. 121 ЦПК).

До заяви про усиновлення дитини іноземцями, крім загально переліку документів, мають додаватися:

а) дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади;

б) висновок компетентного органу відповідної держави про умо
їх життя і можливість бути усиновлювачами;

в) дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усип
люваної дитини та її постійне проживання на території цієї держави;

г) зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному норм
ку, про надання представникам дипломатичної установи України
кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілку
ня з дитиною (ч. З ст. 252 ЦПК).

На підтвердження фактів, з якими закон пов'язує можливість ус новлення дитини іноземцями, мають бути надані до суду належн чином оформлені документи. Передусім слід звернути увагу на не хідність їх легалізації в передбачених законом випадках.


Глава XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...

Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають • їм у встановленому законом порядку легалізовані у відповідній за-Кор іонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено і ж народними договорами України, згода на обов'язковість яких на-и;і Верховною Радою України. Зазначені документи мають бути рекладені українською мовою, а переклад нотаріально засвідчений І 5 ст. 252 ЦПК). Перелік документів, які не підлягають легалізації, іііачено у п. 1.4 Інструкції про порядок консульської легалізації офі-ніііих документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом Мі-кчерства закордонних справ України від 04.06.2002 р. № 113і. Певні Гяснення щодо визнання іноземних офіційних документів письмо-Ими доказами без їхньої легалізації надані Пленумом Верховного Суду країни у п. 11 постанови від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику засто-каиня судами законодавства при розгляді справ про усиновлення про позбавлення та поновлення батьківських прав»2.

Під час підготовки справи до розгляду суддя передусім має вирі-и питання щодо кола заінтересованих у розгляді справи осіб. Осо-а, яка звернулася до суду з вимогою про усиновлення, набуває про-суального статусу заявника. Зі сторони заявника можлива процесу-ьна співучасть, якщо з вимогою про усиновлення до суду звернуть-обидва подружжя. Крім заявника в розгляді справи заінтересовані інші особи. Перш за все заінтересованою особою у цих справах дитина, про усиновлення якої просить заявник. Участь дитини у про-иіч і має певні особливості, пов'язані з відсутністю у неї повної цивіль­ні»! процесуальної дієздатності. При цьому здійснення дитиною юри-іпчно значущих дій — висловлення думки щодо усиновлення в no­li і іку, визначеному законом, має суттєве значення для правильного розгляду справи та ухвалення законного й обгрунтованого рішення. І [ри розгляді справи про усиновлення повнолітньої особи її також слід ни шати заінтересованою особою, участь якої у розгляді справи згідно \ ч. 2 ст. 254 ЦПК є обов'язковою. Юридична заінтересованість зазна­чених осіб у розгляді справи пояснюється тим, що рішення по справі і\мовлює зміну правового статусу усиновителя та усиновлюваної пі і ини або повнолітньої особи, виникнення у них взаємних прав та Обов'язків. Уявляється, що залежно від конкретних обставин кожної < трави заінтересованими в її розгляді можуть також бути другий із їм- іружжя при усиновленні дитини одним з них, опікуни або піклу-

1 Офіц. вісн. України. - 2002. - № 26. - Ст. 1244.

2 Там само. -2004. -№3.


Частіша друга. Провадження у суді першої інстанції


 


вальники усиновлюваної особи, відповідні дитячі заклади, в яких пере­буває дитина.

Суддя згідно з ч. 1 ст. 253 ЦПК має також вирішити питання про участь у справі відповідного органу опіки і піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, — упов­новаженої о органу виконавчої влади. Таким органом є центральним орган виконавчої влади, до повноважень якого належать питання уси­новлення та захисту прав дітей. Центральний орган виконавчої влади до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей, надає дозвіл на усиновлення іноземцями дитини, яка є громадя­нином України. Усиновлення без попереднього одержання такого до­зволу є недійсним.

Орган опіки та піклування надає висновок про доцільність усинов­лення та його відповідність інтересам дитини.

До висновку органу опіки і піклування мають бути додані:

1) акт обстеження умов життя усиновлювачів, складений за місцем їх проживання;

2) свідоцтво про народження дитини;

3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;

4) у випадках, передбачених законом, — згода на усиновлення батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини (ч. 4 ст. 253 ЦПК).

Крім надання висновку про доцільність усиновлення та відповід­ність його інтересам дитини на орган опіки та піклування покладено обов'язок здійснювати нагляд за дотриманням прав дітей, які усинов­лені і проживають в Україні (ч. 1 ст. 235 СК).

У разі необхідності суд може вимагати від заінтересованих у роз­гляді справи осіб подання інших документів, необхідних для всебіч­ного, повного і обгрунтованого з'ясування обставин справи, або ви­требувати їх з власної ініціативи (статті 235, 253 ЦПК).

Розгляд справ про усиновлення дитини проводиться судом колегі­ально у складі одного судді і двох народних засідателів (ч. 4 ст. 234 ЦПК). Відповідно до закону ці справи розглядаються з обов'язковою участю заявника (заявників). Разом з тим обов'язкова особиста участь у судовому засіданні особи, яка бажає усиновити дитину, не позбавляє її права мати при розгляді справи в суді представника. Обов'язковою при розгляді справ про усиновлення також є участь органу опіки і пі­клування. Орган опіки та піклування, як зазначалося, залучається до


Глава XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...

участі у справі для надання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини (ч. 2 ст. 253 ЦПК). При розгляді справ про усиновлення дитини іноземцями обов'язковою є участь центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей.

Дитина, яку усиновлюють, має брати участь у процесі, якщо вона у зв'язку з віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення. За­хист інтересів дитини в суді повинен здійснюватися законними пред­ставниками або особами, які виконують ці функції. Участь усиновлю-Ваної повнолітньої особи при розгляді справи відповідно до закону також є обов'язковою. Обов'язковість участі зазначених осіб при роз­гляді справи пов'язана з необхідністю заслухати їх особисті пояснення, що обумовлено характером вимоги, яка розглядається в суді, та фактів, що становлять предмет доказування у справі. Суду надане право з влас­ної ініціативи визнати обов'язковою участь інших заінтересованих у розгляді справи осіб та осіб, яких він визнає за необхідне допитати, і викликати їх у судове засідання.

Відповідно до ч. З ст. 254 ЦПК для забезпечення таємниці усинов­лення у випадках, встановлених СК, суд розглядає справу в закритому судовому засіданні. Забезпечення таємниці усиновлення здійснюється у способи, передбачені статтями 228-231 СК.

При міжнародному усиновленні принципове значення має обме­ження права іноземців на таємницю усиновлення дитини, яка є грома­дянином України. Так, ст. 285 СК передбачено, що усиновлення дити­ни, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, З якою Україна не має договору про надання правової допомоги, не є таємним, якщо в державі, в якій усиновлювач постійно проживає і в яку має переїхати дитина, усиновлення не є таємним. Зумовлюється це необхідністю забезпечення одного з основних прав дитини, про­голошених Конвенцією про права дитини 1989 p., — права знати своє походження та, наскільки це можливо, знати своїх батьків, а також збереження відповідно до ч. 6 ст. 283 СК за усиновленою дитиною громадянства України до досягнення нею вісімнадцяти років. Крім того, усиновлена дитина має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини та інших між­народних договорів.

Рішення у справах про усиновлення повинно відповідати вимогам, що пред'являються до судових рішень як актів правосуддя. Суд при розгляді справи має встановити наявність чи відсутність підстав, з яки-


Частина друга. Провадження у суді першої інстанції

ми закон пов'язує право заявника на усиновлення, та інші обстави які мають значення для розгляду справи. Отже, в судовому засідай; суд повинен установити певне коло юридичних фактів, що маюп. і тотне значення для вирішення справи по суті, зокрема:

а) доцільність усиновлення і його відповідність інтересам дні п;
оскільки усиновлення провадиться в інтересах дитини для забезпечу
ня стабільних та гармонійних умов її життя (ст. 207 СК);

б) можливість заявника бути усиновителем (досягнення заявник»
повноліття, його дієздатність, наявність необхідної різниці за віком мі
усиновителем і усиновленим; наявність відомостей про те, що заявим
не позбавлений батьківських прав, не перебуває на обліку в психонег
рологічному або наркологічному диспансерах, не знаходиться на лік)
ванні у зазначених установах, що він не зловживає спиртними напомг
або наркотичними засобами та з його вини не було скасовано усиної
лення або визнано недійсним, якщо він уже всиновлював раніше і и
тину; що він не має наміру отримати матеріальну або будь-яку інш
вигоду, що заявник має постійний заробіток або інші передбачені М
коном види прибутків та не страждає на певні хвороби; не був зас)
джений за злочин проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності,
тевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадсько
безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу нарко
тичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсори'.
а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 151і, 164, 166, 16
169, 181, 187, 324,442 КК, або має непогашену чи не зняту в установ
леному законом порядку судимість за вчинення інших злочинів тої
(статті 211, 212 СК) тощо;

в) наявність у заявника переважного права на усиновлення (ст. 21
СК);

г) наявність письмової згоди на усиновлення зазначених у зако
осіб, наданої у передбаченому законом порядку: батьків дитини, он і
куна, піклувальника, другого з подружжя, закладу охорони здоров'
чи навчального закладу (статті 217, 220, 221, 222 СК);

д) згода дитини на усиновлення, якщо інше не передбачено законо
(ст. 218 СК), згода усиновлюваної повнолітньої особи;

є) додержання встановленого порядку взяття на облік кандидаті в усиновителі, передбаченого статтями 214, 215 СК та Порядком п| вадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриман ням прав усиновлюваних дітей, затвердженим постановою Кабінеї Міністрів України від 8 жовтня 2008 р.


Глава XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...

Е

'хвалюючи рішення про усиновлення дитини, суд має враховувати здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити ну, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до вихован-іі 11 ни; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; іотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, ЯКЩО лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; особистість ні і мни та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її \. иііовити, тощо.

11ри вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи суд

н ре до уваги мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення,

іивість їх спільного проживання, їх сімейний стан та стан здоров'я

і і інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи

4)8; ч. 4 ст. 224 СК).

Установивши передбачені законом підстави усиновлення та здат­ність особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для її життя, суд ухвалює рішення про задоволення і ти із зазначенням у резолютивній частині про усиновлення дитини [бо повнолітньої особи заявником (заявниками). Якщо за клопотанням 11 кийка суд вирішує питання про зміну імені, по батькові та прізвища, 111 и та місця народження усиновленої дитини, про запис усиновителів її і.ками дитини, то це також вказується у рішенні. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, ЯІ і носяться на рахунок заявника (заявників). При розгляді справи в за-і і'іі тому судовому засіданні рішення не проголошуються прилюдно, .і оголошуються тільки особам, що беруть участь у розгляді справи.

Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду, тобто саме з цього моменту в усиновителя та усинов-існого виникають певні взаємні права і обов'язки. Одночасно усинов-іені діти втрачають особисті та майнові права і звільняються від обов'язків щодо своїх батьків та їх родичів. При усиновленні дитини І1 пік ю особою ці права і обов'язки можуть бути збережені за бажанням мі ері, якщо усиновителем є чоловік, або батька, якщо усиновитель — і шка.

Згідно із ч. 7 ст. 255 ЦПК для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішен­ий суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного і .ту за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей ню іємними громадянами — також до уповноваженого органу вико­навчої влади (центрального органу виконавчої влади, до повноважень


Частина друга. Провадження у суді першої інстанції

якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей і державної реєстрації актів цивільного стану України на піде і am ня суду вносять відповідні зміни до актового запису про наро і і видають нове свідоцтво про народження (ст. 233 СК). Ріпи у разі усиновлення дитини громадянином України вида( гься \ примірниках, у разі усиновлення іноземцями або громадянами ни, які проживають за межами України, — у чотирьох примірки

Суд, який прийняв рішення про усиновлення дитини, ви. і чене в установленому порядку рішення про усиновлення дім службі у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усинов м для здійснення нагляду за умовами проживання і виховання люваної дитини; службі у справах дітей, де дитина перебуваї НІ цевому обліку, — для зняття її з місцевого обліку; центральні і ну виконавчої влади, до повноважень якого належать питан 11 лення та захисту прав дітей у разі усиновлення дитини іноземним громадянами України, які проживають за її межами, — для зняті і ліку дитини, кандидатів в усиновлювачі та подання рішення Міністерства закордонних справ (п. 98 Порядку).

У випадку, коли батьки дитини відкликали свою згоду на її; лення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набраним законної сили, суд скасовує своє рішення, поновлює розгляд і п і ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви про усинон і У разі відкликання заяви заявником після ухвалення рішення про новлення, але до набрання ним законної сили суд скасовує свої ня і залишає заяву без розгляду (ст. 255 ЦПК).

З метою максимального захисту прав дитини законом пе| > і можливість позбавлення батьківських прав уеиновлювача. записаний матір'ю, батьком усиновленої дитини, за наявноеі і ті за якими можуть бути позбавлені цих прав батьки за походжч тягне такі самі правові наслідки (ст. 242 СК).

§ 5. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Віднесення до судової юрисдикції встановлення фактів, що юридичне значення, обумовлене необхідністю забезпеченим законних інтересів фізичних осіб. Виникнення суб'єктивних миіііи 748


І \ава XXXI. Справи про гиіну правового статусу фізичної особи...

С і их немайнових прав, їх зміну або припинення закон пов'язує

ми обставинами, які набувають статусу юридичних фактів. Дії

що є юридичними фактами, у передбачених законом випадках

іоі і, реєстрації або посвідченню, тому їх існування може бути

і же і іо відповідними документами. Разом з тим закон не ви-

обов'язкового посвідчення та реєстрації достатньо широкого

Ф'іі ін (наприклад, факту перебування особи на утриманні, факту

і ми.шия однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу

і Крім того, не завжди той чи інший факт, що має юридичне зна-

юже бути підтверджений відповідним документом у зв'язку

нрліою, знищенням тощо. У цих випадках встановлення фактів,

I по 11, юридичне значення, може відбуватися в судовому порядку.

їм судового захисту при розгляді справ про встановлення фак-

іають юридичне значення, є охоронювані законом інтереси,

і ісгом судової діяльності — встановлення юридичних фактів

... і ;.юезпечення реалізації заінтересованими особами належних

і мінних прав. Найчастіше заінтересовані особи звертаються \ і вимогою про встановлення юридичних фактів, коли відсутні

.... юкументи, що їх підтверджують, і поновити їх або отрима-

.іі-у'іовому порядку неможливо. і" юрисдикції суду згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК віднесено встанов-иорядку окремого провадження таких фактів, що мають юри-п.імення: і і родинних відносин між фізичними особами; і м убування фізичної особи на утриманні;

II каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержан-
Помої и по загальнообов'язковому державному соціальному стра­
шим

11 річ с грації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

| і проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

іалежності правовстановлюючих документів особі, прізвище,

и, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не

• иоться з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження

п. вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті;

І маро іження особи в певний час у разі неможливості державним

і реєстрації актів цивільного стану зареєструвати факт наро-

ІІІІИ.

мері і особи в певний час у разі неможливості органів реєстра-I цивільного стану зареєструвати факт смерті;


Частина друга. Провадження у суді першої інстанції

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що за їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певною ного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенною і родного характеру.

Наведений перелік фактів, які можуть бути встановлені в окремому провадженні, не є вичерпним. У судовому порядк \ И бути встановлені й інші факти, від яких залежать виникнення, або припинення особистих немайнових чи майнових прав фі іИЧ осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встанои ІСН

Крім зазначених у ч. 1 ст. 256 ЦПК фактів, у судовому поря новлюється, наприклад, факт визнання батьківства або материм у разі смерті особи, яка вважала себе батьком або матір'ю шиит умови, що запис вчинено за встановленими законом правилами (с?|

130, 132, 135 СК). Суд може встановлювати факти прийняття сіп...........

місця відкриття спадщини (статті 1221, 1268 ЦК), володіння о\ 11 на праві приватної власності (частини 2-4 ст. 331 ЦК) тощо.

Виходячи із специфіки цієї категорії справ, змісту ч. 2 ст. 256 11,1

правової природи окремого провадження, питання юрисдикційни.ч.......

важень суду про встановлення в порядку окремого провадження що мають юридичне значення, вирішується за наявності таких

По-перше, факти, що підлягають встановленню, повніш юридичне значення, від них мають залежати виникнення, змін • припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

По-друге, встановлення судом фактів, що мають юридичне

чення, можливе, якщо чинним законодавством не передбачено

порядку їх встановлення.

По-третє, встановлення факту, що має юридичне значення винно бути пов'язано з наступним вирішенням спору про пр

Інший порядок встановлення фактів, що мають юридичне ня, може встановлюватися спеціальними законами, що реї улю

певні правові відносини, із зазначенням відповідних органік, які

важні це здійснювати. Під відсутністю іншого передбаченою ЧИН законодавством порядку щодо встановлення судом фактін. щі юридичне значення, розуміють також випадки, коли заявиш іншої можливості одержати або відновити загублений чи шиш документ, який підтверджує такий факт. У пункті 2 постанови 11 му Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «При

практику в справах про встановлення фактів, що мають юри ш

чення» звертається увага на те, що при вирішенні питання при ц|


І кшсі XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної осоті...

ро зі ляду справи до судової юрисдикції суди мають обов'язково

и\ вати норми законодавчих актів, якими передбачено позасудовий

ідої вс і ановлення певних фактів або визначено факти, що в даних

... і шосинах можуть підтверджуватися рішенням суду1.

І І.іириклад, згідно із ст. 9 Закону України «Про реабілітацію жертв • мігших репресій на Україні» питання, пов'язані з установленням і\ рінкуркулювання, вирішуються комісіями з питань поновлення |п мбілітованих обласних, міських та районних Рад народних .і і їв. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про громадянство» розгляд ми гань громадянства України здійснюється спеціально уповно-нм центральним органом виконавчої влади та підпорядкованими орі анами.

•жуть також розглядатися в окремому провадженні заяви про овлення факту належності до осіб, які постраждали внаслідок 'нільської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, прохо-н військової служби, перебування на фронті, у партизанських одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків вій-Т служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездат-ірупи інвалідності та часу її настання, про закінчення навчаль-н іаду і здобуття відповідної освіти, одержання урядових на-гощо. Відмова відповідного органу у встановленні такого факту п оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку ад-■ р.н ивного судочинства (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду пи під 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встанов-фактів, що мають юридичне значення»). і ві иіесено до судової юрисдикції розгляд справ про підтверджен-иості трудового стажу. У разі якщо документи про трудовий іоереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється ор-

..... її Існсійного фонду України відповідно до п. 2 Порядку підтвер-

.... і наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсут-

■ І і рудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого
.... >вою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р.

ІІІдповідно до ч. З ст. 256 ЦПК не підлягають судовому розгляду

юму провадженні справи про встановлення факту належності

-і паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні

1 Цосіанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової ді-м її н цивільних справах [Текст] / за заг. ред. В. Т. Маляренка ; Верхов. Суд

... К.: Юрінком Інтер, 2004. - С 229.

ііі'Р постанов Уряду України. - 1993.-№ 12.-Ст. 273.


Частіша друга. Провадження у суді першої інстанції

громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної р ції актів цивільного стану, оскільки ці питання вирішуються орі який видав відповідний документ.

Згідно із закріпленим у ч. 6 ст. 235 ЦПК загальним правши леним правовою природою окремого провадження, та ч. 4 сі у випадку виникнення під час розгляду справи в порядку окремі »і • І вадження спору про право суд має залишити заяву без ро і роз'яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати на загальних підставах, тобто справа має розглядатися в позовному вадженні. Якщо при відкритті провадження із заяви про встано! факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, і \ мовляє у відкритті провадження у справі (ч. 4 ст. 256 ЦПК).

Підсудність справ про встановлення фактів, що мають юрі значення, визначена законом з урахуванням інтересів заявника Мі виникнення або реєстрації факту, що має юридичне значення, ш > ває на визначення підсудності. Згідно із ст. 257 ЦПК ці сиріти глядаються судом за місцем проживання заявника. Місце про фізичної особи визначається за правилами, встановленими с і України. Певні особливості має визначення підсудності цієї кап і справ за заявою громадянина України, який проживає за її Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК підсудність справ за заявою гром,і

України, який проживає за її межами, про встановлення фак і \

юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалі ни Верховного Суду України.

Заявниками можуть бути фізичні особи, які заінтересовані \ новленні певних фактів, оскільки від цього залежить можливії 11 лізаціїїх суб'єктивних прав. Заінтересованість особи у встанои н |

факту, що має юридичне значення, зумовлюється, таким чі і ■■

станням правових наслідків, які норми матеріального права мои із цим фактом.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення.

відповідати як загальним вимогам щодо змісту і форми позовні встановленим ст. 119 ЦПК, так і спеціальним вимогам, які пер ні законом.

Відповідно до ст. 258 ЦПК у заяві має бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою

2) причини неможливості одержання або відновлення док> що посвідчують даний факт;

3) докази, що підтверджують факт.


XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...

І (усім необхідно зазначити мету встановлення відповідного і по має юридичне значення, яка мусить мати правовий характер.

I ікож обгрунтувати неможливість відновлення втрачених доку-

іі і підтверджують факт, встановлення якого вимагає заявник,

мпі на підтвердження цього відповідні докази, якими доводять-

и ш в заяві обставини. У випадку, коли заявник не має мож-

I № іати до заяви докази на підтвердження обставин, якими він

...... іує свої вимоги, суд за його клопотанням або з власної ініці-

і є їх витребувати (ч. 2 ст. 235 ЦПК).

і яка подана без дотримання зазначених у законі вимог, за-

і без руху з наданням заявникові строку для виправлення

III ні Якщо недоліки заяви не будуть усунені, заява вважається

II m по і повертається заявнику, що оформлюється мотивованою

• ■ \ їді.

і шдкриття провадження у справі суддя зобов'язаний провес-

ННІ підготовчі дії: з'ясувати коло осіб, які можуть бути заінтересо-

ииріїиенні справи і підлягають повідомленню або виклику в су-

н і і.иііія; визначити предмет доказування у справі, перевірити

11, і а допустимість наданих суду доказів та витребувати до-

|| и і.і ,и, які необхідні для розгляду справи.

• ми іаштересованих осіб у справах про встановлення фактів, що

....... і'іі нічне значення, залежить від мети встановлення юридич-

і) 11 йми можуть бути особи, правовідносини яких із заявни­кам, від факту, що підлягає встановленню (наприклад, у спра-Про in іановлення факту прийняття спадщини, про встановлення їй існування на утриманні померлої особи для отримання спад-• I пи кресованими особами будуть інші спадкоємці). Визначення ■її юказування у справах про встановлення фактів, що мають іичнс .начення, залежить від того, який саме факт потрібно вста-и 11.1 приклад, суд має право встановити факт належності право-іюіочих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце II11 м • іження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними і йми ні про народження або у паспорті. У цьому випадку суд може піп саме факт належності правовстановлюючих документів, іжність осіб, якщо в належних особі документах її прізвище,

........ батькові зазначені по-різному.

111 • 11 визначенні предмета доказування за цією категорією справ Необхідно враховувати норми матеріального права, що регулю-


Частіша друга. Провадження у суді пертої інстанції

ють правовідносини, потенційними суб'єктами яких мо,к\ 11 заявник та заінтересовані особи в разі встановлення судом юри го факту і реалізації заявником належного йому суб'єктивною Наприклад, встановлення факту перебування особи на утрнм.і мерлого має значення для одержання спадщини, призначенні або відшкодування шкоди у випадку втрати годувальника, ями мога, яка надавалася померлим, була для заявника постійним і ним джерелом засобів до існування. За загальним правилом 11 пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні чт-і померлого годувальника, які були на його утриманні (сі. < ' України «Про пенсійне забезпечення»). Коло суб'єктів, ям 11 до непрацездатних членів сім'ї померлого, визначені законом чені факти і становлять предмет доказування по цих справах залежно від мети встановлення факту перебування на утримай предмета доказування мають бути включені й інші факти. Ги встановлення факту перебування на утриманні з метою офор права на спадщину необхідно, щоб утриманець був неповно їм п непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на у і останнього не менше п'яти років незалежно від того, чи г він сім'ї померлого (статті 1264, 1265 ЦК). Для встановлення фак і \ бування на утриманні при відшкодуванні шкоди у разі втрат тд ника не має значення, чи перебував непрацездатний утримані іп динних чи шлюбних відносинах із годувальником та прогяюм терміну він перебував на утриманні. Відповідно до закону в pifl ті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непращ особи, які були на його утриманні або мали на день його емер 11 на одержання від нього утримання, а також дитина потерлі юі роджена після його смерті (ст. 1200 ЦК).

Рішення суду у справах про встановлення фактів, що мають дичне значення, за формою і змістом повинно відповідані іаі и и та спеціальним вимогам закону. Відповідно до загальних вимої р|Ц| ня суду про встановлення фактів, що мають юридичне значении бути законним та обгрунтованим, передусім ухваленим із дотрі і норм матеріального та процесуального права. Обгрунтованії:и. |)ІШ ня зумовлюється встановленням всіх обставини, від яких ш настання правових наслідків, пов'язаних із цим фактом. При ленні заяви в рішенні повинно зазначатися, який факт, що ма< юри і не значення, встановлено судом, мета його встановлення. ;м;і кази, на підставі яких суд встановив цей факт. Слід зазначш и, що


два XXX/. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...

Справ окремого провадження загальні правила про розподіл жират не застосовуються. При ухваленні судом рішення су­мм не відшкодовуються, якщо інше не передбачено законом ■ і !35 ЦПК).

юне рішення, яким встановлено факт, що підлягає реєстрації державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріаль­но, ш іменню, не замінює собою документів, що видають зазна-•I" тій, а є лише підставою для їх одержання після набрання рі-.іконної сили (ч. 2 ст. 259 ЦПК). Рішення, що не відповідають її ммм вимогам, можуть бути оскаржені та скасовані у передба-

і коном порядку.

II пної сили рішення суду у справах про встановлення фактів, що

І юридичне значення, набирає в загальному порядку (ст. 223

іконна сила судового рішення — це його правова дія, що зво-

іо незмінності та виключності й тягне певні правові наслідки:

і овість, преюдиціальність та виконанність висновків суду1.

• им v справах окремого провадження, що набрали законної сили,
нюувають зазначених властивостей. Тому з моменту набрання
"им мі рішенням суду про встановлення факту, що має юридич-

і імі имя. воно не може бути скасовано або змінено судом, що його
пин, заявник не може повторно звернутися до суду із вимогою про
іення цього факту з тією ж метою, що свідчить про його не-
ин и, і а виключність.
її имя суду у справах про встановлення факту, що має юридичне
Ііня, у випадку, коли закон пов'язує з цим фактом різні правові
і и и набуває преюдиціального значення при розгляді інших справ
ю і их самих осіб щодо захисту їхніх прав. Установлення фак-
Иііііих відносин з метою, наприклад, отримання пенсії у зв'язку
о годувальника, за рішенням, яке набрало законної сили, звіль­
ни доказування факту родинних відносин при розгляді іншої
•ні що ю захисту її прав у суді, якщо закон пов'язує це з фактом
Іімих відносин. У цьому випадку факт, встановлений судовим рі­
чко набрало законної сили, не може оспорюватися та не по-

• п (ведення при розгляді іншої справи за участю тих самих осіб.

• ■■і- имя, що набрало законної сили, є загальнообов'язковим. Перш
цоііо є обов'язковим для заявника та заінтересованих осіб. Згід­
нії І Іроблемьі науки гражданского процессуального права [Текст] / под ред.

і і фона, Харьков : Право, 2002. - С. 208-210; Штефан, М. Й. Цивільне про-

.... право України: Академічний курс [Текст] : підручник / М. Й. Штефан. -

.... рн «Вид. Дім "Ін Юре"», 2005. - С. 420-422.


OBJICI

Частина друга. Провадження у суді першої інстанції

но зі ст. 14 ЦПК судові рішення, у тому числі й про встановлен факту, що має юридичне значення, які набрали законної си їй є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місій самоврядування, установ, підприємств, організацій, посадових Ч службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій територі України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, зго на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, — і межами. У разі встановлення в судовому порядку факту, який підля реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, ш орган має здійснити відповідний запис на підставі рішення суду.

Рішення, що набрало законної сили, як правило, підлягає виконай ню без застосування встановлених законом примусових механізм і и Виконання рішень про встановлення фактів, що мають юридичне ній чення, може здійснюватися шляхом їх реєстрації або іншим пері ченим законом способом та наступною реалізацією пов'язаних встановленими фактами суб'єктивних прав.



і Питання для самоконтролю

1. Які є підстави обмеження цивільної дієздатності фізнчн особи, визнання фізичної особи недієздатною?

2. Які експертизи можуть бути призначені у справах про меження цивільної дієздатності фізичної особи, визнанії фізичної особи недієздатною та поновлення дієзданп» фізичної особи?

3. Які особи мають право звернутися до суду у справах 11 обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнанм фізичної особи недієздатною та поновлення дієздапіи фізичної особи?

4. Якими є процесуальні особливості розгляду справ про меження цивільної дієздатності фізичної особи, визнанії фізичної особи недієздатною та поновлення дієздатно» | фізичної особи?

5. Які є підстави надання неповнолітній особі повної цивіль ної дієздатності?

6. Хто може бути заявником та заінтересованою особою \ справах про надання неповнолітній особі повної иивільї дієздатності?

7. За участю яких осіб суд розглядає справи про надання ні повнолітній особі повної цивільної дієздатності?


Глава XXXI. Справи про зміну правового статусу фізичної особи...

8. Які є підстави визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою?

9. Які підготовчі дії має здійснити суддя до початку розгляду справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою?

10. Які є правові наслідки появи фізичної особи, яку було ви­знано безвісно відсутньою або оголошено померлою?

11. Визначте підстави та умови усиновлення.

12. Які особи можуть звернутися до суду із заявою про усинов­лення?

13. У чому полягають особливості усиновлення дитини іно­земцями?

14. За яких умов справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами?

15. Які є правила підсудності справ та вимоги до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення?

16. Якими є порядок судового розгляду та зміст рішення у справах про встановлення фактів, що мають юридичне зна­чення?


Частина друга. Провадження у суді першої інстанції


J


 


Глава XXXII







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.