Глава XXXVIII __ ПРОВАДЖЕННЯ 1 страница
У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ —— § 1. Сутність та значення провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами У межах провадження у зв'язку з нововиявленими обставинам здійснюється перегляд рішень або ухвал, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судові накази. Такий перег. є одним із засобів перевірки правильності судових рішень, ухвал та дових наказів. Цей інститут сприяє належному здійсненню правосу у цивільних справах, постановлению законних та обгрунтованих рішень, ухвал і судових наказів, захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Однак він має специфічну мету, яка полягає у встановленні наявності або відсутності нововиявлених обставин. Інститут перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами сут- J тєво відрізняється від інших інститутів перегляду судових постанов. Різниця полягає у підставах перегляду, об'єктах перегляду, судових інстанціях, які здійснюють перегляд, строках звернення із заявою про перегляд тощо. У зв'язку з нововиявленими обставинами переглядаються тільки рішення, ухвали, якими закінчено розгляд справи (ухвали про закриття справи, про залишення заяви без розгляду), які набрали законної сили, судові накази. Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами здійснює суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. Підставами перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; скасу- Глава XXXVIII. Провадженіія у їв я М(у і іювовиявленими обставинами вання судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Крім того, розрізняють порядок провадження з перегляду та коло повноважень судових інстанцій, які переглядають судові постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами та в рамках інших видів перегляду. Сутність інституту перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами виявляється і в тому, що притаманним для такого перегляду є відсутність помилки суду, який постановив рішення, ухвалу чи постанову, яка переглядається. Сама перевірка судової постанови викликана не помилкою суду або порушенням закону, а виявленням невідомих заявникові обставин. _^^— § 2. Підстави перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і судових наказів може виникнути лише за наявності так званих ново-виявлених обставин. У зв'язку з цим виникає потреба визначити поняття нововиявлених обставин. Правильне вирішення цього питання має суттєве значення для судової практики. У судовій практиці мають місце істотні недоліки, бо в ряді випадків обставини визнаються ново-виявленими лише тому, що суд не знав про їх наявність, без з'ясування того, чи могли вони бути відомі заявникові. До них помилково належать нові, тобто ті, що виникли після постановления рішення, обставини чи виявлені після розгляду справи нові докази. Цивільне процесуальне законодавство не дає поняття нововиявлених обставин, але у науці цивільного процесуального права нововияв-лені обставини визначаються як юридичні факти, які існували в момент розгляду справи та мали істотне значення для його вирішення, але не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду. Таким чином, ново-виявлені обставини — це: 1) юридичний факт, який існував на час розгляду справи; 2) юридичний факт, який має істотне значення для справи, тобто тягне за собою виникнення, зміну, припинення правовідносин; 3) обставина, яка не була та не могла бути відома під час розгляду справи ні заявникові, ні суду, який розглядав справу. Частина третя. Оскарження та перегляд судових рішень Оскільки нововиявлені обставини — це факти, від яких залежать виникнення, зміна та припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі, то їх треба відрізняти від судових доказів, які призначені для встановлення цих фактів. Поява нових доказів може потягнути перегляд справ у порядку судового нагляду. Крім того, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, які виникли після розгляду справи та постановления рішення, ухвали або судового наказу, а також від обставин, які змінилися, тобто обставин, які були покладені в обгрунтування судових актів, але надалі змінилися. Як виникнення нових обставин, так і зміна обставин може послужити підставою для пред'явлення нового позову, але не для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Цивільне процесуальне законодавство встановило вичерпний перелік підстав для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, що набрали законної сили, та судових наказів. Згідно зі ст. 361 ЦПК ними є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Під передбаченими у п. 1 ст. 361 ЦПК істотними для справи обставинами слід розуміти факти, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які спорять. Потрібно, щоб ці факти існували під час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який її розглядає та вирішує. Тому і рішення було винесено без урахування цих юридичних фактів. Якщо б ці факти були відомі, то з їх урахуванням було б постановлене інше рішення. Як приклад можна навести випадок, коли громадянин звернувся до суду з позовом до свого брата про визнання права на половину спадкоємного майна, яке залишилося після смерті їх матері. У позовній заяві позивач посилався на те, що він та відповідач є спадкоємцями за Глава XXXVIII. Провадження у зв язку з нововнявленими обставинами законом і тому мають рівне право на спадщину. Суд постановив рішення, яким визнав за кожним із спадкоємців право на 1/2 частину спадкоємного майна. Після того як судове рішення по справі набрало законної сили, відповідачу стало відомо про те, що в нотаріальній конторі є заповіт, яким все своє майно мати заповідала йому. У даному випадку складення заповіту, що є юридичним фактом, буде нововияв-леною обставиною, при наявності якої відповідач по справі може звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у зв'язку з ново-виявленими обставинами. Рішення, у свою чергу, не може бути визнане правильним та підлягає перегляду. Пункт 2 ст. 361 ЦПК передбачає таку групу підстав перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, які пов'язані з недоброякісністю доказового матеріалу (завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, фальшивість документів або речових доказів), що потягли за собою постановления незаконного або необгрунтованого рішення. Крім недоброякісності засобів доказування до цієї групи підстав перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами п. 2 ст. 361 ЦПК відносить також і завідомо неправильний переклад, який не є засобом доказування, але може призвести до постановления незаконного або необгрунтованого рішення. Судові акти можуть бути переглянуті у тому випадку, якщо передбачені у п. 2 ст. 361 ЦПК підстави будуть встановлені вироком суду, що набрав законної сили. При вирішенні питання про перегляд суд повинен переконатися, що встановлені вироком суду обставини вплинули на правильність постановленого рішення, ухвали або судового наказу. Тому не може бути підставою для перегляду судової постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлений вироком суду факт недостовірності того чи іншого доказового матеріалу, якщо юридичні факти, які були покладені в підставу рішення, ухвали або постанови, підтверджуються іншими достовірними матеріалами. Підставою перегляду у зв'язку нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягає перегляду (п. З ст. 361 ЦПК). В основу цієї підстави покладена преюдиціальна залежність між актами правосуддя. Розглядаючи дану підставу, слід мати на увазі, що замість скасованого судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду, повинно бути постановлено нове, протилежне за змістом, судове рішення, яке набрало законної сили. Частина третя. Оскарження та перегляд судових рішень Підставою перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинамі є також встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону іншого правового акта чи їх окремого положення, застс сованого судом при вирішенні справи. Але слід мати на увазі, щ< скасувати судове рішення на цій підставі можливо тільки у тому випадку, якщо рішення, яке переглядається у зв'язку з нововиявленимі обставинами, ще не виконано (п. 4 ст. 361 ЦПК). —тшшшш— § 3. Процесуальний порядок перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами Цивільне процесуальне законодавство окреслило коло суб'єктів процесуальної діяльності, які мають право ставити передсудом питання про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і судових наказів. Такими суб'єктами є сторони та інші особи, які беруть участь у справі (ст. 362 ЦПК). Правонаступник сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, також може ставити питання про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судової постанови, оскільки процесуальне правонаступництво допускається у всіх стадіях процесу. Цивільне процесуальне законодавство встановило вимоги щодо змісту і форми заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами. Так, відповідно до ст. 364 ЦПК заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві зазначаються: найменування суду, якому адресується заява; повне ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи знаходження; інші особи, які брали участь у справі; дата ухвалення чи постановления і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву; нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.
Глава XXXVIII. Провадження у і« 'явку і нововиявленими обставинами Хоча прямої вказівки про наслідки недодержання вимог закону відносно форми і змісту даної заяви процесуальне законодавство не містить, однак такими мають бути наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК. Відповідні суб'єкти права звернення із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть звернутися з відповідною заявою до суду протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду (ст. 362 ЦПК). Зазначений термін на звернення до суду із заявою про перегляд судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється: 1) у випадках наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі заявникові, — з дня відкриття обставин, що мають істотне значення для справи; 2) у випадках встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою постановления незаконного або необгрунтованого рішення, — з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили; 3) у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду, — з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, які підлягають перегляду; 4) у випадках встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, — з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення (ст. 362 ЦПК). Якщо особи, які беруть участь у справі, пропустять строк подання заяви про перегляд судової постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами, то строк може бути поновлений, якщо він пропущений з поважних причин. Якщо судом, до якого звернулася особа, яка бере участь у справі, буде встановлено, що строк пропущений із неповажних причин, то заява повинна бути залишена без розгляду. Відповідно до ст. 363 ЦПК рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, у разі Частина третя. Оскарження та перегіяд судових рішень перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу. Заява або подання підлягає розгляду в одному провадженні із справою, по якій винесено судове рішення. Якщо справа не збереглася, заява може бути розглянута лише після відновлення судового провадження. У заяві можна ставити питання про перегляд рішення, ухвали або судового наказу по одній справі. У тих випадках, коли нововиявлені обставини стосуються судових рішень взаємозв'язаних справ, заява подається і розглядається по кожній справі окремо. Відповідно до ст. 365 ЦПК заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви. Заяви про перегляд судового акта розглядаються за правилами, які регулюють розгляд справи у судовому засіданні, з урахуванням особливостей даного питання. Особа, яка подала заяву, виступає у процесі як заявник, першою дає пояснення і виступає у дебатах; за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попереднє процесуальне становище. Особи, які беруть участь у справі, до розгляду справи та в судовому засіданні відповідно до принципу змагальності мають право подавати докази і обгрунтування або заперечення наявності підстав для відповідного перегляду. Ці докази досліджуються та оцінюються судом за загальними правилами цивільного судочинства. Слід мати на увазі, що оцінка доказів судом, який переглядає судове рішення чи ухвалу, обов'язково має місце в усіх випадках перегляду (як у апеляційному, касаційному, у зв'язку з винятковими обставинами, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами), але відрізняються характер, мета та наслідки такої оцінки. Характер завдань, які стоять перед судом у процесі його діяльності по здійсненню правосуддя, визначає і характер оцінки доказів. При перегляді рішень, ухвал або судового наказу у зв'язку з ново-виявленими обставинами суд оцінює докази, які підтверджують наявність або відсутність нововиявлених обставин. При перегляді рішень, ухвал і судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами подання доказів має метою підтвердити наявність або відсутність нововиявлених обставин і довести наявність або відсутність підстав для перегляду внаслідок цих обставин. Таким чином, подані до суду докази при перегляді у зв'язку з ново-виявленими обставинами оцінюються судом тільки з точки зору іс-938 Глава XXXIII/. Провадження у 38 яжу з нововиявленими обставинами нування або неіснування нововиявлених обставин, а також впливу цих обставин на правосудність ухваленого, такого, що набрало законної сили, рішення, ухвали чи судового наказу. При перегляді у зв'язку з нововиявленими обставинами суд не повинен оцінювати зібрані по справі докази з точки зору вирішення спору по суті, визначення прав та обов'язків сторін. Ці питання має вирішувати суд, який розглядає справу по першій інстанції. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з нововиявленими обставинами, або відмовляє в її задоволенні у разі необґрунтованості заяви. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими для даної категорії справ (ст. 365 ЦПК). Новий розгляд справи по суті проводиться в окремих судових засіданнях. Постановлениям ухвали про задоволення заяви або ухвали про відхилення заяви закінчується стадія перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, якими закінчується розгляд справи, що набрали законної сили, чи судового наказу. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена на загальних підставах. — Питання для самоконтролю 1. Дайте поняття та загальну характеристику перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. 2. Які існують підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами? 3. Які судові акти можуть бути переглянуті у зв'язку з ново-виявленими обставинами? 4. Зазначте вимоги закону щодо форми та змісту заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. 5. Визначте процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. 6. Які особи мають право на звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами? ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ. ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ
ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ У СТРУКТУРІ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ __ § 1. Виконання судових рішень як частина цивільного процесу Виконання судових рішень — заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Виконання рішень про присудження здійснюється в межах виконавчого провадження. Виконавче провадження характеризується тим, що воно може бути порушено і не у зв'язку із судовим розглядом справи, оскільки закон доручає органам виконання виконувати і акти інших органів (адміністративних органів, нотаріату, третейських судів та ін.). Виконавче провадження забезпечує досягнення матеріально-правової мети судової та несудової юрисдикційної діяльності. Зв'язок виконавчого провадження з попередніми стадіями судового процесу визначається єд-940 Глава XXXIX. Виконавче провадження у структурі цивільного процесу ністю цілей, які закріплені законом для всього судочинства в цілому і полягають у захисті прав та охоронюваних законом інтересів. Процес захисту права після постановления рішення і набрання ним законної сили продовжується у формі виконавчого провадження, що становить заключну стадію цивільного процесу. Примусове виконання судових рішень гарантує і завершує здійснення прав сторін, визнаних судом, та підтверджених ним обов'язків. Втім у літературі немає одностайності щодо вирішення питання про те, чи становить виконання судових рішень заключну стадію цивільного процесу. Більшість авторів розглядає виконання судових рішень саме як стадію цивільного процесу1. Поряд з цим існує й інша точка зору, згідно з якою виконавче провадження є самостійним видом провадження2. Так, на думку М. К. Юкова, відносини, що виникають у зв'язку З виконанням рішень юрисдикційних органів, є предметом регулювання самостійної галузі права — виконавчого права'. В. М. Шерстюк також вказує, що відносини, які виникають при виконанні рішень різних юрисдикційних органів, і цивільні процесуальні відносини не є однорідними. Вони мають різний суб'єктний склад, зміст, підстави припинення та інші елементи4. На наш погляд, виконання судових рішень є частиною цивільного процесу, його заключною стадією, зв'язок якої з попередніми обумовлений тим, що в рамках цивільного процесу відбувається реалізація норм матеріального права та самого суб'єктивного матеріального права, що випливає з цієї норми. Захист порушених прав передбачає не тільки декларацію певного правового становища у судовому рішенні, а й обов'язкову реалізацію висновків суду, в тому числі в межах провадження щодо примусового виконання. 1 Див.: Заворотько. П. П. Процессуальные гарантии исполнения судебного реше 2 Див.: Тертышников. В. И. Закон Украины «Об исполнительном производстве» 1 Юков, М. К. Теоретические проблемы системы гражданского процессуального права [Текст] : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / М. К. Юков. - Свердловск, 1982. 4 Див.: Шерстюк. В. М. Система советского гражданского процессуального права [Текст] / В. М. Шерстюк. - М., 1989. - С. 318. Частина четверта. Виконавче провадження. Відновлення втраченого...
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, визнана Україною як учасницею цієї Конвенції, вказує на те, що в розумний строк розгляду справи включається період із надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду. Згідно з п. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції провадження з виконання судових рішень є самостійною і невід'ємною частиною судового розгляду, невід'ємною стадією процесу правосуддя, про що зазначено в численних Рішеннях Суду, зокрема: у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 рЛ у справі Ромашов проти України від 27.07.2004 р.2, у справі Дубенко проти України від 11.01.2005 р.3 та ін. Так, рішення у справі Шмалько проти України було ухвалено 20 липня 2004 р. Заявник Анатолій Афанасійович Шмалько є громадянином України, народився у 1930 р. і проживає у м. Дніпропетровську. Він є пенсіонером, а також ветераном Другої світової війни. Заявник страждає на міастенію. У березні 1990 р. п. Шмалько подав до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (далі — районний суд) позов до Дніпропетровського міського відділу охорони здоров'я (далі — відділ охорони здоров'я) та Дніпропетровської міської лікарні № 1 (далі — лікарня) про компенсацію моральної шкоди і відшкодування матеріальних збитків. Заявник стверджував, що всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1303 згадані установи виявилися неспроможними забезпечити йому безоплатне отримання ліків (препарат калімін-60) у період з 1996 р. до 1998 p., і через це заявник був змушений купувати потрібні ліки у Москві, Німеччині та Великій Британії. Тому п. Шмалько вимагав відшкодувати йому кошти, витрачені на придбання ліків. 29 вересня 2000 р. районний суд ухвалив рішення, яким відмовив заявнику у задоволенні позову, пославшись, зокрема, на те, що відповідні органи не можуть відповідати за незабезпечення заявника ліками, яких не можна було придбати у Дніпропетровській області. 13 листопада 2000 р. Дніпропетровський обласний суд (далі — обласний суд) задовольнив касаційну скаргу заявника і скасував це рішення районного суду, направивши справу на новий розгляд. 1 Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. - 1999. -№3.-С. 133-135. 1 Вісн. Верхов. Суду України. - 2004. - № 11. - С 31-33. 3 Там само. - 2005. - № 4. - С 38-39. Глава XXXIX. Виконавче проваожотн у с 22 лютого 2001 р. районний суд знову ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, визнавши вимоги п. Шмалька необгрунтованими. 26 березня 2001 р. обласний суд вдруге задовольнив апеляцію заявника, скасував рішення районного суду від 22 лютого 2001 р. та направив справу на новий розгляд. 13 липня 2001 р. районний суд утретє відмовив заявнику у задоволенні позову. 10 жовтня 2001 р. заявник знову звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Дніпропетровської області (далі — Апеляційний суд) відповідно до нової процедури, запровадженої Цивільним процесуальним кодексом України 21 червня 2001 р. 29 листопада 2001 р. апеляційний суд задовольнив скаргу п. Шмалька частково, зобов'язавши відділ охорони здоров'я сплатити заявнику 722,70 грн на відшкодування матеріальних витрат і 750 грн як компенсацію моральної шкоди, а лікарню — сплатити йому 393,65 грн і 750 грн як компенсацію, відповідно, матеріальної і моральної шкоди та 22,25 грн — на відшкодування судових витрат. 19 квітня 2002 р. відділом Державної виконавчої служби Бабуш-кінського районного управління юстиції (далі — Державна виконавча служба) було відкрито виконавче провадження у справі заявника. 15 травня 2002 р. Державна виконавча служба зобов'язала відповіда 17 жовтня 2002 р. лікарня повернула Державній виконавчій службі виконавчий лист і платіжну вимогу з посиланням на відсутність у лікарні коштів, необхідних для сплати боргу. 21 жовтня 2002 р. Державна виконавча служба надіслала до Дніпропетровського обласного відділу казначейства запит про надання інформації щодо можливості отримання від лікарні коштів на виконання судового рішення. 26 листопада 2002 p., після того, як лікарня переказала на рахунок заявника відповідну суму боргу (загалом 1 165,9 грн), виконавче провадження у справі заявника щодо лікарні було закрите. 16 січня 2003 р. відділ охорони здоров'я сплатив на виконання ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|