 |
|
Заходи процесуального примусу (поняття, значення та види).
Заходами процесуального примусу є встановлені цим Кодексом процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.
Заходами процесуального примусу є:1) попередження;2) видалення із залу судового засідання;3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;4) привід.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме правопорушення.
Поняття судових доказів та засобів доказування. Предмет доказування. Визначення предмета доказування у конкретних цивільних справах.
Доказувавння - це діяльність суду і осіб, які беруть участі у справі, по збиранню, дослідженню те оцінці доказів, яка спрямована на встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірного правовідношення. Факти, які повинен встановиш суд, перш за все, є фактами юридичними, тобто такими, з яшми суд пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Такі факти встановлюються за допомогою доказів
Предмет. Для судового розгляду виключно важливе значення має предмет доказування. Правильне його визначення сприяє цілеспрямованості процесу, забезпечує повноту дослідження фактичних обставин справи. Предметом доказування э обставини, які обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, тобто юридичні факти. Обов’язок доказування і надання доказів розподіляється між сторонами за принципом: той, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення, повинен їх довести шляхом надання суду відповідних доказів.
Обов'язки доказування і подання доказів. Правові презумпції (поняття, значення).
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, за які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Серед юридичних фактів є такі, які не потрібно доказувати. До таких фактів відносяться:Загальновідомі, тобто визнані такими судом;. Преюдиційні - встановлені судовим рішенням або вироком, що
набрали законної сили; Правові презумпції - припущення, що відповідно до закону вважаються встановленими. Використовуючи презумпцію, суд має право визнати істинним існування певного юридичного факту (наприклад, походження дітей від осіб, що перебувають у шлюбі). На відміну від загальновідомих і преюдиційних фактів презумпції можна спростувати. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.