Главная | Обратная связь

ПРО ЧУДОТВОРНУ ІКОНУ БОЖОЇ МАТЕРІ В ПІДКАМЕНІ

Милі Браття і Сестри! Почитання Божої Матері в українському серці так глибоко вкорінене і таке живе, як може в жадному іншому народі! Всіх ласк милосердя, всіх чудес Матері Божої на нашій землі не можливо зчислити. Тисячі з них ми розгубили в тяжкій історичній мандрівці, а інші тисячі залишились таємною справою між Пречистою Божою Матірю і тими, що Вона їм була ласкава помогти, що захоронила їх перед різнородними бідами і нещастями своїм святим омофором.

Пресвята Божа Мати ніколи нас не залишала; Вона йшла кривавими слідами нашого народу в татарську й турецьку неволю. Вона була разом з нами на невільничих ринках, потішала нас і в невольницьких темницях. Вона вислухувала гарячі прохання наших невольників, а їхній плач і стогін посилала з шумом вітру і морських хвиль в Україну, на Запорізьку Січ, – а звідтам приходила відсіч і поміч, і нещасні невольники повертались "на ясні зорі, на тихі води, у край веселий, у мир хрещений!"...

Пречиста Діва Марія являється правдивою Матірю чудової любови для українських синів і для всіх доньок українського народу.

Вона ,,больних посіщеніє і прибіжище грішників". Ось де ця таємна сила, що тисячі й тисячі народу притягала перед чудотворні ікони Божої Матері. Такою іконою поміж багатьма іншими іконами Божої Матері є чудотворна ікона Матері Божої в Підкамені, Брідського повіту. Підкамімь – містечко, що мало 3,300 мешканців, в тому 1,005 Українців католиків, 1,040 римо-католиків і 1,250 Жидів. Церква під покровом св. Параскевії. Відпусти відбувались особливо на Успення і Рождество Пресвятої Богоматері. Тоді з далеких околиць ішли прочани до чудотворної ікони Богоматері до Підкаменя. Та, на жаль, ця ікона не є в українській церкві, але наш нарід так ревно горнувся до Неї, що і в її честь виспівав одну з найгарніших пісень:

"Пречистая Діво Мати нашого краю

З Ангелами і святими Тя величаю.

Ти грішників з тяжкої муки

Через Твої спасаєш руки

Не дай пропасти!..".

Навіть польський шляхтич Станіслав Лєдоховський називає Підкаменецьку Чудотворну ікону Божої Матері: "Вельовладна Пані, руського краю!.."

Вже слова пісні в честь цієї чудотворної Підкаменецької ікони Божої Матері, у своїй першій стрічці підкреслюють, що Пресвята Діва, Божа Мати, у тій своїй чудотворній іконі особливо помагала грішникам розкаюватись і в той спосіб рятувала їх з тяжких мук, що є наслідком гріхів.

Пречиста Божа Мати була, отже, справжнім прибіжищем грішників у своїй чудотворній іконі в Підкамені. Вона все була готовою їх прийняти і приймала. Вона ніким не погорджувала, і в тій Брідській стороні; чудотворна ікона Божої Матері в Підкамені була отвореним захистом для всіх, не тільки для добрих, але і для злих, що до Неї прибігали й милости благали. Вона своїм щирим материнським серцем приймала навіть такого грішника, що його вже відтручували були від себе, а Вона не опустила його аж доки не привела його до поєднання з Справедливим Суддею, аж доки виєднала йому ласку розкаяння і доброї св. Сповіді. Ось чому в пісні до її чудотворної ікони в Підкамені, на першім місці так зворушливо співається.

,,Ти грішників з тяжкої муки

Через Твої спасаєш руки,

Не дай пропасти!.."

Так, це було святе місце розкаяння, на якому не один закаменілий грішник скроплював своїми сльозами розкаяння травичку, що зеленіла кругом церкви. То було таке місце розкаяння грішників, що пекло задрожало з переляку, як каже побожна легенда, диявол вив зі злости, що всі його люди, що пішли до чудотворної Ікони Підкаменецької Богоматері, вже більше не були його, бо прибіжище грішників, Мати Божа спасала їх з тяжкої муки і виєднувала їм прощення гріхів. Тоді диявол запалав жадобою завалити цю церкву, що в ній була чудотворна ікона Всеможної Цариці Неба, Божої Матері. І пішов диявол буревієм у верхи скалисті Бескиду, і вдарив громом у велику камяну скалу, і відвалив скелю, може заввишки на двадцять метрів високу, а вдвоє стільки широку, взяв у свої пазурі, й полетів вихром на Підкамінь. Вже видно церкву, вже й видно крізь вікна вічну лямпу, аж нараз запіяв когут і камінь висунувся з пазурів нечистого та й з таким лоскотом впав поміж церквою і приходством, що аж вікна задзвеніли в церкві. Так пізнала нечиста сила, що місце ласк Небесної Неньки у Підкамінецькій церкві, у чудотворній Її іконі – непереможне!

Але Пречиста Божа Мати в чудотворній іконі Своїй у Підкамені давала і ласку виздоровлення всім, що про це Її благали. Найкращим свідоцтвом цього є ті численні вота, ті подарунки вдячности, що завішені кругом ікони, мерехтять у світлі лямпадок неземським блиском. Хоч Пресвята Божа Мати тому, що була захоронена від первородного гріха, не знала тілесних терпінь, ніяких слабостей, ба й Її смерть не була із-за недомагань, але із-за надмірної любови Всевишнього Бога і Її Єдинородного Сина, Ісуса Христа. Однак, Пресвята Божа Мати, з материнською ніжністю відчуває людські болі і терпіння, і все вислухує наші прохання про здоровя, якщо тільки це вийде нам на добро і не буде проти Божої волі. Це доказує пісня, зложена народом на честь і славу Богородиці в чудотворній іконі в Підкамені. Ось ті слова пісні:

"Хто ж не знає ласки Твоєй, Ти всіх спасаєш

В Підкамені всім потрібні ласки зсилаєш!

Темних хворих і уломних,

Очищаєш там притомних,

Прошу ж і мене!.."

Та не тільки притомних, тобто тих, що до Підкаменя приходять, але навіть тих, що з далека линуть почуттями серця до стіп чудотворної ікони і ласки благають, Мати Божа вислухує і приходить їм з чудотворною поміччю.

Ось ця правдива подія, що приключилася в селі Богданівка, повіт Скалат, підтверджує дослівно все щойно тут сказане. Минуло вже сьогодні поверх пів сотні літ, як поміж Жидами, що

були мешканцями цієї громади, була одна Жидівка, що довший час хворіла на очі. Лікарі, мабуть, уже не покладали надії, щоб зір хворої врятувати. Сиділа вона цілими днями коло вікна і роздумувала над своєю недолею. Та раз, якось уже над вечором стрепенулась від того, що вчула. Йшли саме прочани до Підкаменя – далека це дорога, може багато більше як три європейські милі, і саме, переходячи коло хати цієї Жидівки, співали якусь святу пісню, що мала дивні-чарівні слова:

,,Темних, хворих і уломних

Очищаєш там притомних,

Прошу ж і мене..."

Тут прочани пристали, мабуть, рішилися тут ночувати. Жидівка приступила до них і почала розпитувати: де йдуть, чому, що там таке є. І довідалася, що йдуть до Підкаменя, що там є така чудотворна ікона Божої Матері, яка вислухує й оздоровлює всякі людські недомагання, які хто має. Що там є глибока-глибока керниця на 75 метрів, та що в ній є чудотворна вода ліпша за всі людські лікарства. Жидівка слухає і плаче. Вкінці одну жінку просить, щоб набрала пляшечку води для неї і помолилася коло тієї чудесної, небесної Пані.

Минуло може з тиждень і рознеслася вістка по селі, що вже прочани вертаються з Підкаменя, та заночували на другім кінці того села. А жінка, що обіцяла Жидівці воду взяти, забула це зробити в Підкамені. Аж вже в дорозі пригадала собі та за порадою своєї товаришки вдорозі десь з якогось джерела води набрала... Та Жидівці сказала, що це вода з Підкаменя.

А Жиїдівка взяла воду і йде чим скоріше, а коли переходила коло церкви, приступила ближче, та й каже: ,,Мати Божа, ти знаєш, що я бідна Жидівка, маю дітей, маю бизнес, то що ж я темна пічну, я вірю в Тебе, що Ти Божа Мати, дай моїм очам здоровя". І помазала водою очі тричі! Та за третім разом радісно скричала і впала на землю з перестраху: вона відзискала зір – хоч і вода не була з глибокої керниці з Підкаменя, та сила чудотворної підкамінецької ікони Божої Матері її уздоровила. Ось так, навіть на віддаль діє Божа Сила!

Милі Браття і Сестри! Підкамінецька ікона Матері Божої стоїть на своєму місці в Підкамені. Полиньмо до неї через море глибокеє, через поле широкеє аж до Підкаменя. А там приладьмо чуттями нашого серця до стіп святої ікони і просім за себе, за свої родини, за нашу суспільність, за наш нарід! За тих, що в кайданах, що в тюрмах, що в карних таборах, що на Сибірі й у степах Казахстану: "Мати Божа зглянься над ними, над їх недолею, над їх горем! Висвободи їх і весь наш нарід з тяжкої неволі. Не опускай нас – молися за нами – покрий нас своїм святим омофором".