 |
|
Аналіз ХТ на комплексній основі.
Такий шлях аналізу доцільний у тому разі, коли твір невеликий за розміром або коли на його вивчення відведено небагато часу. Це такий спосіб аналізу, коли при розгляді одного твору застосовуються різні шляхи аналізу. Таке поєднання є науково і методично виправданим.
Жоден із шляхів аналізу ХТ не можна універсалізувати.
Кожний шлях аналізу ХТ має свої переваги і обмеження (“+” і “-“).
Ось основні недоліки, обмеження можливостей шляхів аналізу ХТ:
| Аналіз “за розвитком дії” | Учні часто замикаються в рамках одного епізоду і не бачать твору в цілому. Окремі яскраві епізоди гальмують процес цілісного сприймання твору, і тоді не завжди достатньо уявляється позиція митця. |
| Проблемно-тематичний аналіз | Іноді проблеми вичленовуються з живої тканини художнього твору і розглядаються учнями поза самим твором в цілому, поза комплексом проблем, авторських позицій і мистецької концепції твору в цілому – тобто, за розмовами про твір поза увагою залишається сама художня специфіка твору. |
| Композиційний аналіз | Доцільно практикувати у повному вияві тільки в старших класах, коли учні вже добре вміють аналізувати твір у єдності форми і змісту, і в них уже склалося достатнє поняття про композицію ХТ. Інакше такий шлях аналізу не буде результативним. |
| По образний аналіз | Концентруючи увагу на роботі з образами-персонажами, учням доводиться по кілька разів повертатися на одні й ті ж місця твору, епізоди (відшукуючи, скажімо, потрібні цитати до образу-персонажу). Від цього діти можуть просто втратити радість від спілкування з ХТ. Особливо коли на вивчення образів відводиться багато уроків. |
Вибір шляху аналізу залежить від таких факторів:
Ø характер твору. Кожен ХТ потребує своєрідного підходу до його вивчення В одних випадках краще покласти в основу аналізу проблемно-тематичний шлях – якщо твір багатопроблемний за своїм змістом, в інших – звернутися до по образного шляху і т. д.
Ø Вікові особливості учнів. Аналіз твору за розвитком дії можна практикувати в усіх класах, а композиційний і проблемно-тематичний – тільки в старших класах.
Ø Дидактичне завдання, мета, яку ставить вчитель, організовуючи роботу над твором.
Незалежно від шляху аналізу , вибраного вчителем, головне – досягнення бажаного результату. Таким результатом є сформовані у дітей в результаті вивчення твору чіткі уявлення про :
Ø Ідейно-художнє багатство твору;
Ø Систему групування персонажів;
Ø Своєрідність композиції;
Ø Особливості сюжету;
Ø Тему – тематику твору;
Ø Проблему-проблематику твору;
Ø Специфіку мови;
Ø Ідейно-естетичну концепцію автора тощо.
Всі перераховані елементи художньої структури твору тісно взаємопов’язані між собою. Розгляд одних неминуче викликає за собою розгляд інших. Проте ці елементи залежно від обраного шляху можуть розглядатися то великим, то середнім, то загальним планом. То ж, в основі кожного шляху аналізу ХТ лежить заглиблення в якийсь окремий елемент (одиниця) цілісної художньої тканини (структури) твору:
| Одиниці аналізу | Шлях аналізу |
| - епізод | За розвитком дії |
| - композиція | композиційний |
| - художній образ-персонаж | пообразний |
| - тема - тематика проблема - проблематика | Проблемно-тематичний |
| - творчий почерк художня манера автора | Структурн-стильовий |
| - поєднання різних одиниць | комплексний |