ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

В умовах перебудови економіки України, створення нових соціальних та економічних відносин у суспільстві важлива роль відводиться податковій політиці держави. Система оподаткування, як інструмент державного регулювання економічних і соціальних процесів має відображати інтереси держави, підприємницьких структур та громадян.

Метою роботи є розглянути і проаналізувати шляхи вдосконалення податкової політики України.

На жаль, поки що діюча система оподаткування є не зовсім досконалою і не повністю відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують неузгодженості та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків.

В Україні необхідно посилити соціальну складову при реалізації вітчизняної податкової політики, маючи на меті зменшення нерівності в розподілі доходів фізичних осіб. Потрібно акцентувати увагу на зміні порядку оподаткування доходів малозабезпечених сімей з урахуванням такого показника, як сукупний сімейний дохід із наданням пільги зі сплати податків у разі, якщо він є меншим від прожиткового мінімуму на одну особу[4].

Сплата податків має носити обов'язковий характер. Громадська думка у країні мають бути сформовані таким чином, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідні платникові, ніж вчасне виконання зобов'язань перед бюджетом.

В умовах економічної нестабільності, приховування прибутків та ухилення від сплати податків удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних варіантів врегулювання відносин між платником податків та державою. Поряд з цим одним з пріоритетних її напрямів має стати реальне полегшення податкового тиску на економіку за допомогою розширення переліку об'єктів оподаткування[3].

Важливе місце у здійсненні оптимальної податкової політики згідно із встановленем політичними векторами України посідає принцип фіскальної достатності, який полягає в здійсненні податкової політики, необхідної для забезпечення такої величини податкових надходжень, яка оптимально бажана з огляду на проголошену економічну доктрину.

В основі податкової системи повинні бути прямі податки. При оподаткуванні доходів фізичних осіб та прибутку юридичних осіб повинна використовуватись диференціація ставок податків в залежності від виду діяльності та розміру отриманого доходу[ 1 ].

Податкова реформа є одним із головних елементів стимулювання економічного зростання, заохочення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Зарубіжна теорія та практика значно розширяє коло впливу та використання податкової політики. У зарубіжних країнах , таких як США, Японії, Канаді, Англії переважають прямі податки. У Франції - непрямі: податки на споживання, акцизи, внески підприємців у фонди соціального страхування. Німеччина, Італія мають досить урівноважену структуру податків (частка непрямих податків у Німеччині - 45,2%, в Італії - 48,9%)[4].

Отже, відповідно до наявних проблем, основними завданнями податкової реформи в Україні має бути формування нового інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом; підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, тобто реалізація наступних напрямків податкової політики, таких як: фіскальний, економічний та соціальний, які при комплексному підході забезпечать стабільний соціально-економічний розвиток суспільства.

Список використаних джерел:

1.Податковий кодекс України N 2856-У! від 02 січня 2011 року

2.Інформаційно-аналітичні технології в адміністрування податків:Матеріали науково- практичного круглого столу.- Ірпінь: НУДПСУ, 2010 - 214 с.

3.М. Соколов. Сучасні тенденції в політиці оподаткування юридичних і фізичних осіб. /Соколов. М. /Економіка України. - 2011.- №2. - С. 33

4.Статистичні дані Європейської комісії. - [Електронний ресурс] - Доступний із: http//www.ligazakon.ua