ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ

ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ

З розвитком наукових знань виникає потреба створити назви новим науковим поняттям – новим технічним пристроям, відкритим законам, явищам суспільного життя тощо. Якими ж шляхами з`являються нові слова-терміни?

Перш ніж розглянути основні шляхи створення термінів, необхідно ознайомитися з пон. терміноелемент.

Поняття терміноелемент

Терміноелемент – це значуща частина терміна. Може бути як частиною слова [твірна основа, коренева або афіксальна морфема, символи, числа, графічні знаки у символо-слові (β – розпад, γ – частка)], так і залежним словом у словосполученні. Наприклад, хімічний термін «метанол» складається з трьох терміноелементів: 1) коренева морфема мет-; 2) суфікс – ан; 3) суфікс – ол. Причому кожний з суфіксів означає певне поняття в хімії (порівн. «метилен»). Технічний термін «коробка передач» складається з терміна «коробка» та терміноелемента «передач», що показує родо-видовий зв'язок між поняттями.

Терміноелементами є префікси «міні», «максі», «міді», гідро, гео, зоо тощо, що зараз стали початковою частиною багатьох термінів. За деякими афіксами (префіксами та суфіксами) у термінознавстві закріплюються певні значення у певній галузі наукових знань, наприклад, у хімії суфікс -аза- (амілази) вживається для позначення ферментів; суфікс -оза- – для позначення цукру (глюкоза); у технічних термінах суфікс -ість- має значення властивості матеріалів і процесів (надтривалість, текучість, повзучість, безмежність тощо).

У середині ХХ століття з’явився новий терміноелемент «трон», що має значення: 1) частка; 2) прискорювач, прилад. Сьогодні багато нових термінів утворюються за допомогою цього елемента, наприклад, «циклотрон», «дейтрон», «циклофазотрон» тощо.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ

1. ЗАПОЗИЧЕННЯ З ІНШИХ МОВ(термінисигнал, матриця, аналіз, космос, менеджер тощо).

На різних етапах становлення суспільства терміни запозичуються з різних мов, що зумовлюється різними історичними умовами. Так, музична та комерційна термінологія провідних європейських мов є, в основному, італійського походження (леґато, адажіо, анданте, банк, авізо, лоро, альпарі), театральна та поштова — французького (антракт, партер, афіша, кур’єр, бандероль), спортивна — англійського (футбол, спорт, чемпіон, ринґ). Навігаційна термінологія в українській, російській, англійській та деяких інших мовах складається, в основному, з голландських лексичних елементів (рос. киль, рубка, боцман). Загальнотехнічна, реміснича та військова термінологія багатьох слов’янських мов має численні запозичення з німецької мови (верстат).

При цьому запозичене слово може

- повністю асимілюватися, тобто пристосуватися до законів мови, до якої воно потрапило (до її фонетичних, морфологічних законів)

або

- - частково асимілюватися, тобто зберегти деякі особливості (фонетичні й граматичні) тієї мови, звідки воно запозичене. Наприклад, в українській мові деякі іншомовні слова (радіо, пабліситі, кенгуру тощо) не мають системи відмінювання; а ряд запозичених слів зберігає невластиве українській фонетиці зяяння голосних (поет, какао).

Різновидом запозичених термінів є ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ - терміни, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову (конституція, парламент, мітинг, капіталізм; алгебра, біологія, афікс, радіус;проект, радіо, інженер).

Варіантом запозичення слова є часткове запозичення, або КАЛЬКУВАННЯ, тобто буквальний переклад елементів слова з мови-продуцента мовою реципієнта.

Калька також буває повною або частковою.

Повна калька — це послідовний переклад всіх елементів слова з мови-продуцента; наприклад, переклад з латинської мови російською слова «hydrogenium» — «водород» (корінь-hydr- відповідає -вод-; корінь -gen кореню -род-).

Часткова калька — це переклад не всіх елементів слова, що надійшло з мови-продуцента; наприклад, переклад цього ж латинського слова українською: «hydrogenium» -«водень» (корінь -hydr-, як і в російській, відповідає ко-реню -вод-, а відповідника латинському кореню -gen-в українській мові немає, проте є свій суфікс -ень-).

Інколи запозичені терміноелементи стають продуктивними, тобто за їх допомогою будують нові терміни. В українській мові це, насамперед, стосується таких греко-латиських терміноелементів, як «авто-«, «агро-«, «анти-«, «архі-», «гідро-«, «полі-«, «синхро-«, «ультра-« та суфіксів «-ція», «-ізм», «-іст» тощо, які використовують для створення нових термінів одночасно з власне українськими терміноелементами — «антитіло», «агрегування».

Присутність інтернаціонального елемента в будь-якій мові значно полегшує спілкування між носіями різних мов. У галузевих термінологіях спільний лексичний фонд а) сприяє повсякденній комунікації; б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов; в) свідчить про культурно-історичні контакти між різними наро-дами тощо/

2. Унаслідок процесу ТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ– тобто переосмислення наявних у мові слів-нетермінів і надання їм термінологічного значення (супутник – спочатку позначало людину, що знаходиться поруч і супроводжує іншу людину – згодом стало терміном в астрономії.

До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:

а) слова із загальновживаної лексики;

наприклад, слово «муфта» (вид жіночого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном — «деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з'єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд»;

слово «утома» (стан людини) зараз також стало технічним терміном — «утома металів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо;

б) професіоналізми й професійні просторіччя - «кривошия» (сьогодні існують медичні терміни -- «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия». Раніше ці сполуки були професіоналізмами, тобто не мали офіційного статусу);

в) номенклатурні одиниці; наприклад, лампа «Юпітер» (зараз термін «юпітер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні – спочатку був назвою різновиду лампи);

г) власні імена - прізвище Ампер -- термін «ампер» (одиниця виміру сили електричного струму), прізвище Джоуль — термін «джоуль» (одиниця виміру енергії, роботи й кількості теплоти).

3. Унаслідок ТРАНСТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ.

Транстермінологізація – це процес утворення нового терміна шляхом перенесення вже наявного терміна з однієї терміносистеми в іншу з повним або частковим його переосмисленням. Унаслідок цього процесу стає поява міжгалузевих омонімів.

Нові технічні терміни переважно виникають на основі схожості функції, в деяких випадках – за зовнішньою схожістю, функціональною та зовнішньою схожістю, у поодиноких випадках – на підставі схожості об’єктів за кількістю складників, за місцем їх розташування, за властивістю, розміром, характером будови, принципом дії або за призначенням. Так, у галузі будівництва термін брандмауер позначає «глуху стіну з вогнетривкого матеріалу, яка розділяє два будинки або проведена всередині одного великого будинку з протипожежною метою», а в галузі комп’ютерної техніки – «систему чи комбінацію систем, яка для захисту створює границю між комп’ютером і мережею, двома або більше мережами, запобігаючи несанкціонованому потраплянню в мережу або попереджаючи про вихід із неї пакетів даних». Початковим є термін будівельної галузі, похідним, відповідно, – термін комп’ютерної техніки: переосмислення значення відбулося на підставі схожості функції.

Іще приклад: термін «хвиля» (в фізиці з гідравліки), «резонанс» (в ядерній фізиці з акустики), термін «мова» (в інформатиці з мовознавства).

4. Шляхом МОДИФІКАЦІЇ- побудова похідних термінів за допомогою деривативних афіксів – префіксів і суфіксів. Тобто йдеться про морфологічні способи словотвору):

- префіксальний (надвиробництво, підтекст)

- суфіксальний (центрування, комп’ютеризація, розмикач, парозмішувач, обігрівач, процесор)

- префіксально-суфіксальний (підшипник, піддонник)

- безафіксний (відкидання наявних суфіксів при утворенні нового слова) (наголос – від наголосити, напад, розбір, вибух)

При цьому у взаємодію можуть вступати

- український корінь і українські афікси

- український корінь й іншомовні афікси (антитіло, читабельний)

- іншомовний корінь і українські афікси (аґреґування),

Специфічним для термінотворення є закріплення за деякими суфіксами певних термінологічних значень, наприклад:

а) суфікс «ість» означає властивість; наприклад, «спрямованість», «намагніченість»;

б) суфікси «анн», «енн» — процес; наприклад, «кріплення», «скручування» тощо.)

6. СКЛАДАННЯ ОСНОВ терміноелементів (основоскладання)

світлотехніка, водочерпалка, аеродинаміка, радіоперешкода, електропередача, телевимірювання, тепловідвід, ультрафільтр, багатоламповий, в’язкотекучість, дрібнодиспе́рений, електрогенератор, енерговиробник, звукопоглинач, легкоплавкість, малорухомий, низькочастотність, новобудова, восьмибітовий .

7. СЛОВОСКЛАДАННЯ (держава-монополія, дієслово-зв`язка)

8. УТВОРЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ (потужність номінальна, капіталодефіцитні країни, частини мови, члени речення, радіолокаційні установки).

9. УТВОРЕННЯ АБРЕВІАТУР З НАЯВНОГО ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (ПК – персональний комп’ютер, ВВП – валовий внутрішній продукт, СЕЗ - спеціальні економічні зони, ТЕЦ – теплоелектроцентраль)

Різновидом абревіації є мішана - УВЧ-терапія, МГД-генератор магнітогідродинамічний