 |
|
Бюджетні та контрольні повноваження ЄП
Європейський Парламент наділений значними повноваженнями у сфері контролю за діяльністю органівєс:Парламент бере активну участь у формуванні Європейської Комісії. Кандидат на посаду Голови Комісії висувається урядами країн-членів Європейського Союзу, проте він повинен отримати згоду Європейського Парламенту (процедура інвеститури). Уряди держав-членів, за погодженням із кандидатом на посаду Голови, висувають пропозиції щодо складу всієї Комісії. Парламент схвалює запропоновані кандидатури колегіально. Завершальним етапом формування Комісії є призначення Голови та членів Комісії, яке здійснюється за загальною згодою урядами держав-членів.
Європейський Парламент має право внести на розгляд питання винесення вотуму недовіри Комісії. Голосування з цього приводу є відкритим і проводиться не раніше, ніж за 3 дні після внесення на розгляд цього питання. Для прийняття відповідного рішення необхідно набрати більшість у дві третини поданих голосів. Наслідком винесення незадовільної оцінки діяльності Європейської Комісії є її розпуск (передбачено частиною 2 статті 201 Договору про Європейський Союз). Отже, Європейська Комісія несе лише колегіальну відповідальність перед Парламентом. Право винесення незадовільної оцінки діяльності конкретному члену Комісії не передбачене. Дотепер своїм правом винесення вотуму недовіри Парламент скористався лише кілька разів: було внесено 5 пропозицій розпуску Комісії, три з них поставлено на голосування та жодну не підтримано.
Бюджетні функції - Європейський Парламент також поділяє з Радою ЄС бюджетні повноваження . Щорічний бюджет ЄС затверджується спільно Парламентом і Радою ЄС . Парламентський комітет з контролю за бюджетом здійснює контроль за його виконанням, і щороку Парламент ухвалює рішення щодо затвердження виконання Комісією бюджету за попередній фінансовий рік . такий процес схвалення називається “дозвіл на виконання” .
Консультативний Характер повноважень ЄП
ЄП довгий час був суто консультативним органом але зараз (особливо з вступом в силу Лісабонського договору) набув ознак повноцінного законодавчого органу нарівні з Радою ЄС. Щодо консультативних повноважень то іх можна зустріти у зовнішньополітичний сфері діяльності парламенту: Передбачено окремі випадки, коли укладанню міжнародного договору передує отримання консультативного висновку Парламенту, а набуття чинності певних міжнародних угод залежить від їх схвалення. Наприклад, держава, що бажає приєднатися до Європейського Союзу, звертається з відповідною заявою до Ради. Відповідне рішення приймається Радою на основі принципу одноголосності після консультацій з Комісією і отримання висновку Європейського Парламенту (приймається абсолютною більшістю голосів від усього складу).