 |
|
Порядок формування та склад ЄК
До складу Комісії входять 27 чиновників, яких називають комісарами. Всі вони раніше обіймали політичні пости у країнах походження, багато хто були міністрами урядів, але як члени Комісії вони зобов’язані діяти в інтересах Союзу в цілому й не керуватися вказівкам урядів своїх країн Членами Комісії можуть бути тільки громадяни держав-членів. При цьому вона не може включати більше двох громадян від однієї країни (ст. 17.4 ДЄС). Члени Комісії призначаються на п'ять років з правом перепризначення на новий термін (ст. 17.3 ДЄС). Президент та члени Європейської Комісії призначаються на кожні п’ять років – через шість місяців після виборів Європейського Парламенту
Формування Комісії починається з визначення кваліфікованою більшістю Європейської ради особи для призначення на посаду голови Комісії. Таке призначення затверджується Європарламентом і має враховувати результати виборів до цього інституту, тобто на вибір кандидатури на голову Комісії впливає розстановка сил в Європарламенті. Потім Рада за погодженням з головою Комісії затверджує інших комісарів з кандидатів, запропонованих державами-членами. Європейський парламент схвалює таке призначення членів Комісії як колективного органу. Після цього голова і члени Комісії остаточно призначаються Європейською радою кваліфікованою більшістю голосів.
Згідно з Лісабонським договором, Президента Європейської Комісії обирає Європейський Парламент за поданням Ради ЄС, а члени Комісії обираються шляхом голосування у Раді за принципом кваліфікованої більшості. Щодо кількості єврокомісарів– згідно з новим договором від 1 листопада 2014 р. кількість єврокомісарів відповідатиме двом третинам кількості країн ЄС. Європейська рада одноголосно може змінювати такий кількісний склад Комісії.
Структура ЄК
Внутрішня організація Комісії як виконавчого органу представляє собою ієрархічну систему на засадах єдиноначальності, що має значні подібності зі структурою національнихурядів.
Керує роботою Комісії Голова, якому допомагають його заступники. Наступний рівень утворюють комісари, відповідальні за окремі сфери управління. Комісари, а в ряді випадків безпосередньо Голова та його заступники направляють роботу генеральних директоратів, які створені за галузевою ознакою і які за своїми завданнями і статусу схожі на урядові міністерства та відомства:
Генеральний директорат поділяються на директорати, а директорат - на відділи. Заступниками членів Комісії є генеральні директори відповідних галузевих генеральних директоратів.
Членам Комісії в їх діяльності допомагають помічники членів Комісії. Кожен член Комісії має свій особистий персонал - Кабінет, що складається з помічників. Зв'язок між комісаром і його генеральним директором носить, таким чином, двосторонній характер.
Крім генеральних директоратів в структурі Комісії існують і інші департаменти, в тому числі і юридична служба. Посадові особи та іншої персонал департаментів Комісії за своїм правовим статусом є міжнародними чиновниками.
Діяльність Комісії та її департаментів забезпечується Генеральним секретаріатом.
Голова - відповідальний пост, висуваючи високі вимоги до професійних та особистих якостей займає його особи.
Останнім часом спостерігається поступове розширення юридичних повноважень та фактичного впливу Голови на роботу Комісії та інших органів Союзу в цілому. Голова одноосібно визначає внутрішню організацію Комісії, розподіляє і перерозподіляє посадові обов'язки між її членами. Комісія має право також засновувати «особливі структури, відповідальні за виконання спеціальних завдань» (ст. 20 ВР). Прикладом такої «структури» служить Європейське відомство по боротьбі з фінансовими махінаціями,
Особливе місце серед підрозділів Комісії займає її Генеральний секретаріат. Як і в інших інститутах Союзу, Генеральний секретаріат є допоміжним органом Комісії в цілому.