 |
|
Європейська Рада та її місце в системі органів Європейського Союзу.
Європейська Рада - вищий орган політичного керівництва Європейського Союзу. Його статус і призначення визначені безпосередньо в установчому договорі. Згідно ст. 15 (абз. 1 ) Договору про ЄС «Європейська Рада дає Союзові необхідні для його розвитку імпульси і визначає його загальні політичні орієнтири та пріоритети. Вона не виконує законодавчих функцій» Європейську Раду можна кваліфікувати як верховну інстанцію Союзу. Вона приймає найважливіші політичні рішення, визначаючі розвиток Союзу. На розгляд виносяться також питання, по яких не вдалося знайти взаємоприйнятне рішення в рамках Ради ЄС. Показовою в цьому відношенні формула, яка міститься в ст. 40 А. Ніццького договору, щодо концепції просунутого співробітництва. У ній записано, що член Ради може вимагати передачі спірного питання в Європейську Раду як у так звану «вищу інстанцію».
З 1 грудня 2009 року, згідно з Лісабонським договором, Європейська Рада стала повноправною інституцією ЄС з чітко визначеною роллю. Лісабонським договором запроваджено нову посаду Президента Європейської Ради, якого її члени обирають на термін до 5 років. Першим Президентом Європейської Ради обрано Германа Ван Ромпея, який до того обіймав посаду прем’єр-міністра Бельгії. Наявність посади Президента Європейської Ради надає діям ЄС більшої видимості та послідовності. Президент головує на засіданнях Ради, спрямовує її роботу та представляє ЄС на найвищому рівні за кордоном. До набуття Лісабонським договором чинності у Європейській Раді головували голови держав, які позмінно очолювали ЄС протягом шести місяців свого головування.
До складу Європейської Ради входять голови держав або урядів держав-членів, Голова Європейської Ради та Голова Комісії, яким допомагають міністри закордонних справ. Верховний представник Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки бере участь в її роботі. Зустрічі Європейської Ради зазвичай проводяться чотири рази на рік. Проте, за особливих обставин протягом одного-двох тижнів може скликатись позачергова, так звана надзвичайна Європейська Рада.
Європейська Рада визначає загальні напрями політичного розвитку ЄС. Вона не маєзаконодавчих повноважень. Одним з головних завдань Європейської Ради є визначення принципів та засад спільної політики в галузі закордонних справ і безпеки. Європейська Рада розробляє Спільну стратегію, яка повинна впроваджуватися ЄС в цілому, а не окремими державами-членами, у тих сферах,у яких держави-члени ЄС мають спільні інтереси. Спільна стратегія розробляється на підставі пропозицій, внесених до Європейської Ради Радою Міністрів. Європейська Рада затверджує стратегію, а Рада Міністрів відповідає за її впровадження (ст. 13 Договору про ЄС).
Амстердамський Договір дещо розширив повноваження Європейської Ради. Відтепер, якщо держава-член ЄС допускає серйозні порушення принципів свободи, демократії, поваги прав людини та верховенства права, Європейська Рада, за згодою кваліфікованої більшості та отримавши дозвіл від Європейського Парламенту, може призупинити певні права держави-члена, надані їй установчими Договорами.