Главная | Обратная связь

Природа рішень Суду Європейського Союзу.

Юрисдикція Суду ЄС, як зазначалося, реалізується в процесуальних формах. Ними, власне, є провадження та рішення — остаточні акти судового розгляду. Даний теоретичний концепт є визначальним не лише для характеристики механізмів реалізації юрисдикції Суду ЄС, але відбиває і такий феномен судочинства, як розгляд справи у розумінні процесуальних гарантій належного та справедливого правосуддя, оскільки процедури судочинства та судові рішення як правові інструменти забезпечують не лише формальне вирішення того чи іншого юридичного питання, але й правову визначеність та правопорядок у цілому, тобто є гарантіями принципу res judicata.

Юрисдикція Суду ЄС значною мірою визначає специфіку актів, які ухвалюються ним. Він уповноважений видавати три види рішень: власне рішення, накази та висновки. Рішення та висновки ухвалюють-ся Судом у межах тих чи інших проваджень за результатами розгляду справ, а накази ухвалюються при вирішенні процесуальних питань або при з’ясуванні, що подібне питання вже було винесене в рамках іншого процесу або питання є явно очевидним, враховуючи вже існуючу практику. У такому випадку Суд виносить наказ, який відсилає до попереднього рішення або практики (ч. 3 ст. 104 Регламенту Суду ЄС).

Судовий розгляд по всіх процедурах, які належать до юрисдикції Суду ЄС, як правило, закінчується ухваленням рішення Суду.

Висновки Суд ЄС виносить за запитом держав-членів, Парламенту, Ради чи Комісії щодо відповідності міжнародних угод, які укладаються Союзом і третіми державами чи міжнародними організаціями, положенням установчих договорів (ст. 218 Договору про функціонування ЄС).

Рішення Суду ЄС також є остаточними, оскарженню не підлягають (чого не можна сказати про рішення Загального суду та Трибуналу), їх невиконання є підставою для притягнення до відповідальності, а це означає, що вони мають вищу юридичну силу

Правила, які встановлює Суд ЄС у своїх рішеннях, є обов’язковими для всіх судів держав-членів. Хоча між ними та Судом ЄС немає ієрархії, але це компенсується ієрархією європейської правової системи відносно національних правових систем.

Рішення набуває чинності з дня його винесення. Рішення Суду ЄС є остаточними, оскарженню не підлягають.

Щодо зупинення рішень судів ЄС, то ця можливість передбачена лише у випадку оспорювання рішення відповідного суду на вимогу третіх осіб, які не були учасниками по справі та правам яких це рішення завдає шкоди. У таких випадках на вимогу третіх осіб Суд ЄС, Загальний суд або Трибунал може зупинити виконання оскаржуваного

рішення шляхом винесення наказу.Крім того, Статут передбачає можливість перегляду рішень Суду ЄС.

Юрисдикційні акти видаються в чітко встановленій документальній формі.

Суди ЄС приймають єдине рішення як акт суду без жодних окремих думок суддів.