 |
|
Політика сусідства та Східного партнерства Європейського Союзу щодо України.
Політика сусідства була запроваджена як реакція на розширення Союзу у 2004 р. Пропозиції щодо створення ширшої Європи шляхом реалізації політики сусідства виходили від Великої Британії, Швеції, Німеччини, Польщі.
Головною спрямованістю політики сусідства є створення навколо Євросоюзу периферійної інтеграційної зони, до якої увійдут\ь країни-сусіди. Для здійснення політики сусідства було запозичено досвід співпраці Євросоюзу з країнами Середземномор'я в рамках нової середземноморської політики Європейського співтовариства, проголошеної ще на початку 1990-х рр.
Механізм політики сусідства можна визначити як посилену співпрацю з ЄС, який може запропонувати країнам-сусідам максимальне наближення, окрім членства. А включені до цієї політики інструменти запозичені з політики підготовки до членства в ЄС. До них увійшли погоджені цілі реформ, плани дій, визначення умов для переходу на нові рівні співпраці, моніторинг.
Політика сусідства базується на спільних цінностях Союзу: права людини, верховенство права, законність, добросусідство, ринкова економіка, сталий розвиток, спільні цілі зовнішньої політики. На цій основі запропоновано концепції безпеки, стабільності і процвітання, які реалізуються через плани дій.
Принципами політики сусідства є партнерство і обумовленість. Обумовленість означає залежність рівня співпраці від проведення у країні-сусіді реформ.
Політику сусідства доповнює політика східного партнерства (ПСП). її було започатковано ЄС у 2009 р. за ініціативою Польщі і Швеції з метою створення нового формату відносин з європейськими країнами-сусідами Союзу, який мав відокремити їх від усіх інших каїн-сусідів і сприяти подоланню диспропорцій у рівнях співпраці між обома групами країн, коли Середземноморські країни-сусіди мали з ЄС угоди про асоціацію, а європейські країни-сусіди - лише угоди про партнерство і співробітництво.
Засадничі положення ПСП викладені у Спільній декларації Празького саміту східного партнерства, ухваленій 7 травня 2009 р. представниками держав-членів Союзу і Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Потенційною учасницею ПСП може стати Білорусь.
ПСП створює багатосторонній механізм співпраці сторін, який доповнює двосторонні угоди між ними. При цьому така політика має враховувати ситуацію в кожній країні - східному партнері і її вибір щодо відносин з ЄС.
Метою ПСП є створення умов для прискорення переходу до відносин у межах асоціації з ЄС. ПСП слугує так званою парасолькою для укладання угод про асоціацію з кожною окремою країною - східним партнером. Такі угоди мають включати створення поглибленої і широкої зони вільної торгівлі, гармонізацію внутрішнього законодавства цих країн з правом і стандартами Союзу і тим самим заохочувати інвестиції.
План дій Україна–ЄС.
21 лютого 2005 року в Брюсселі на спеціальному засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС підписаний План дій Україна – ЄС .
План був розроблений на основі Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) з урахуванням положень Європейської політики сусідства та встановлює комплексний перелік пріоритетів, як в рамках, так і поза рамками УПС.
План дій Україна – ЄС націлений на поглиблення політичних, безпекових, економічних та культурних відносин, включаючи транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та врегулюванні конфліктів.
Серед визначених в Плані пріоритетів:
- Подальше посилення стабільності та ефективності органів, що забезпечують демократію та верховенство права .
- Забезпечення демократичного проведення президентських (2004 р.) та парламентських (2006 р.) виборів в Україні у відповідності до стандартів ОБСЄ .
- Забезпечення поваги до свободи засобів масової інформації та свободи слова .
- Розвиток можливостей для поглиблення консультацій між Україною та ЄС у сфері врегулювання кризових ситуацій .
- Посилення співробітництва у сфері роззброєння та нерозповсюдження ядерної зброї .
- Вступ до СОТ .
- Поступова ліквідація обмежень та нетарифних бар’єрів, які перешкоджають двосторонній торгівлі, та реалізації необхідних регулятивних реформ .
- Податкова реформа, покращення функціонування Податкової адміністрації та ефективне використання державних коштів .
- Повна імплементація Меморандуму про взаєморозуміння щодо закриття Чорнобильської атомної електростанції, включаючи завершення будівництва та введення в дію ядерних реакторів Х2/Р4 відповідно до визнаних міжнародних стандартів щодо ядерної безпеки .
Варто зазначити, що згідно з завданням Плану дій Україна – ЄС щодо забезпечення ефективності боротьби з корупцією Головному управлінню державної служби України приділяється основна роль у сприянні прозорості та підзвітності органів державного управління шляхом реформування інституту державної служби на основі європейських стандартів.
В цілому План дій Україна – ЄС сприятиме і підтримуватиме мету України щодо подальшої інтеграції до європейських економічних та соціальних структур.
План дій Україна – ЄС охоплює часові рамки у три роки. Прогрес у виконанні зазначених пріоритетів буде контролюватись створеними згідно з УПС органами. Першу оцінку виконання Плану дій буде здійснено не пізніше ніж через два роки після його схвалення.
Для виконання прагнень України до Європейського співтовариства необхідно вирішити такі проблеми як:
- створення ефективної системи державного управління
- розвиток системи державної служби і вдосконалення механізму її кадрового забезпечення;
- запровадження стратегічного планування діяльності органів виконавчої влади;
- залучення громадськості до підготовки та аналізу виконання рішень
- забезпечення прямого правового врегулювання питань у сфері професійного навчання
- запровадження механізму моніторингу результативності та ефективності діяльності органів державної влади та їх посадових осіб.