 |
|
Опитувальник Г. Айзенка
1. Чи часто ви відчуваєте потяг до нових вражень, щоб відволіктися, відчути сильні відчуття?
2. Чи часто ви почуваєте, що маєте потребу в друзях, які можуть вас зрозуміти, висловити співчуття?
3. Чи вважаєте ви себе безтурботною людиною?
4. Чи дуже важко ви відмовляєтеся від своїх намірів?
5. Чи обмірковуєте ви свої справи не поспішаючи й волієте чи почекати, перш ніж діяти?
6. Чи завжди ви стримуєте свої обіцянки, навіть якщо це вам невигідно?
7. Чи часто у вас бувають спади й підйоми настрою?
8. Чи швидко ви зазвичай дієте й говорите й чи не затрачаєте багато часу на обмірковування?
9. Чи виникали у вас коли-небудь почуття, що ви нещасні, хоча ніякої серйозної причини для цього не було?
10. Чи вірно, що на спір ви здатні зважитися на все?
11. Чи бентежитеся ви, коли хочете познайомитися з людиною протилежної статі, що вам симпатична?
12. Чи буває, що, розлютившись, ви виходите з себе?
13. Чи часто ви дієте нерозважно, під впливом моменту?
14. Чи часто вас тривожить думка про те, що вам не варто було б чого-небудь робити або говорити?
15. Чи віддаєте ви перевагу читанню книг зустрічам з людьми?
16. Чи вірно, що вас легко зачепити?
17. Чи любите ви часто бувати в компанії?
18. Чи бувають у вас такі думки, якими вам не хотілося б ділитися з іншими людьми?
19. Чи вірно, що іноді ви настільки сповнені енергії, що все горить у руках, а іноді почуваєте сильну млявість?
20. Чи намагаєтеся ви обмежити коло своїх знайомств невеликим числом найближчих друзів?
21. Чи багато ви мрієте?
22. Коли на вас кричать, чи відповідаєте ви тим же?
23. Чи часто вас тривожить почуття провини?
24. Чи всі ваші звички гарні й бажані?
25. Чи здатні ви дати волю власним почуттям і щосили повеселитися в гучній компанії?
26. Чи можна сказати, що нерви у вас часто бувають напружені до межі?
27. Чи вважають вас людиною живою і веселою?
28. Після того як справа зроблена, чи часто ви вертаєтеся до неї подумки й думаєте, що могли б зробити краще?
29. Чи вірно, що ви звичайно мовчазні й стримані, коли перебуваєте серед людей?
30. Чи буває, що ви передаєте чутки?
31. Чи буває, що вам не спиться тому, що різні думки лізуть вам у голову?
32. Чи вірно, що вам часто приємніше й легше прочитати про те, що вас цікавить у книзі, хоча можна швидше й простіше довідатися про це в друзів?
33. Чи буває у вас сильне серцебиття?
34. Чи подобається вам робота, що вимагає пильної уваги?
35. Чи бувають у вас приступи тремтіння?
36. Чи вірно, що ви завжди говорите про знайомих вам людей тільки гарне, навіть тоді, коли впевнені, що вони про це не довідаються?
37. Чи вірно, що вам неприємно буває в компанії, де постійно жартують один над одним?
38. Чи вірно, що ви дратівливі?
39. Чи подобається вам робота, що вимагає швидкості дій?
40. Чи вірно, що вам нерідко не дають спокою думки про різні неприємності й «жахи», які могли б відбутися, хоча все скінчилося благополучно?
41. Чи вірно, що ви неквапливі в рухах?
42. Ви коли-небудь спізнювалися на побачення або на роботу?
43. Чи часто вам сняться кошмари?
44. Чи вірно, що ви такий любитель поговорити, що ніколи не упустите зручного випадку поговорити з незнайомою людиною?
45. Чи турбують вас які-небудь болі?
46. Засмутилися б ви, якби довго не могли бачитися зі своїми друзями?
47. Чи можете ви назвати себе нервовою людиною?
48. Чи є серед ваших знайомих такі, які вам явно не подобаються?
49. Чи легко вас зачіпає критика ваших недоліків або вашої роботи?
50. Могли б ви сказати, що ви впевнена у собі людина?
51. Чи важко вам одержати справжнє задоволення від заходів, у яких багато учасників?
52. Чи турбує вас почуття, що ви чимось гірше інших?
53. Зуміли б ви внести пожвавлення в нудну компанію?
54. Чи буває, що ви говорите про речі, у яких зовсім не розбираєтеся?
55. Чи турбуєтеся ви про своє здоров'я?
56. Чи любите ви жартувати над іншими?
57. Чи страждаєте ви безсонням?
Підведіть підсумки
Обробку тестування варто починати з визначення достовірності відповідей випробуваного за ключем.
| Показники властивостей темпераменту | Показник щирості відповідей | |
| Екстраверсія | Нейротизм | |
| 1. Так. 3. Так. 5. Ні. 8. Так. 10. Так. 13. Так. 15. Ні. 17. Так. 20. Ні. 22. Так. 25. Так. 27. Так. 29. Ні. 32. Ні. 34. Ні. 37. Ні. 39. Так. 41.Ні. 44. Так. 46. Так. 49. Так. 51. Ні. 53. Так. 56. Так. | 2. Так. 4. Так. 7. Так. 9. Так. П. Так. 14. Так. 16. Так. 19. Так. 21.Так.23.Так.26.Так.28.Так. 31. Так. 33. Так. 35. Так. 38. Так. 40. Так. 43. Так. 45. Так. 47. Так. 50. Так. 52. Так. 55. Так. 57. Так. | 6. Так. 12. Ні. 18. Ні. 24. Так. 30. Ні. 36. Так. 42. Ні. 48. Ні. 54. Ні. |
Якщо відповіді збігаються із зазначеними в ключі, то кожному з них приписується 1 бал. Якщо сума балів по показнику щирості відповідей становить 5 або 6, то отримані результати піддаються сумніву (можливо, випробуваний був при відповідях орієнтований лише на соціальне схвалення). Якщо сума балів більше 7, то дані тестування вважаються недостовірними і подальша обробка результатів не здійснюється. При сумі балів 0-4 відповіді достовірні.
Потім на чистому аркуші паперу викреслюються дві взаємно перпендикулярні осі екстравертивності й нейротизму, як це позначено на мал. 1, зі значеннями шкал 0-24. Точка перетинання осей відповідає значенню 12.
Після чого підраховується сума балів за показником екстраверсії-інтроверсії. Бали за відповіді по даному показнику нараховуються так само, як і по показнику «щирості відповідей» (за кожну відповідь, що збігається з показником екстраверсії в ключі опитувальника, присвоюється 1 бал).
Припустимо, що при підрахунку балів по показнику екстраверсії сума виявилася рівна 15. У цьому випадку через значення 15 на осі екстравертивності проводиться вертикальна лінія. Точно так само робиться підрахунок суми балів по показнику нейротизму. Нехай сума балів по цьому показнику склала 19. Через значення 19 на осі нейротизму проводиться горизонтальна лінія. Точка перетину горизонтальної й вертикальної ліній покаже місце випробуваного у двохфакторній моделі Г. Айзенка. У цьому випадку виявлений холеричний темперамент, як це позначено на мал. 1 вище.
Очевидно, що на малюнку (це ілюстрації Г. Айзенка) випробуваний - явний екстраверт із трохи вираженою емоційною нестійкістю.
За фактором екстравертивності (екстраверсія-інтроверсія) випробуваних можна розділити на дві групи. У випадку, якщо за показником екстравертивності випробуваний набрав суму менше 12 балів, йому властива скоріше інтроверсія. Якщо сума балів буде більше 12, то випробуваному властива екстраверсія. Значення балів від 0 до 12 відбиває ступінь виразності інтроверсії, від 12 до 24 - екстраверсії. При значенні більше або дорівнює 15 випробуваний - явний екстраверт; при значенні менше або дорівнює 9 - інтроверт; менше або дорівнює 5 - глибокий інтроверт.
Підрахунок балів по показнику нейротизму здійснюється аналогічно. При сумі балів менше 12 випробуваних відносять до представників, що відрізняються емоційною стійкістю (стабільністю). При сумі балів більше 12 випробуваних відносять до емоційно нестійких типів особистості. Показники 9-13 -середнє значення нейротизму; більше або дорівнює 15 — високий рівень нейротизму; більше або дорівнює 19 — дуже високий рівень нейротизму; менше або дорівнює 7 — низький рівень нейротизму (висока емоційна стійкість).
Інтерпретація результатів тестування припускає виявлення й соціально-психологічну характеристику випробуваного. А. И. Красило дає їй наступну інтерпретацію стосовно до чотирьох типів випробуваних у двохфакторній моделі Г. Айзенка:
Екстраверсія.Швидше за все ви соціально відкриті, «розгальмовані», добре зав'язуєте й підтримуєте емоційні контакти. Це може бути корисно в ситуаціях, де потрібна здатність брати ситуацію у свої руки. Наприклад, робота комерсанта, брокера, працівника торгівлі, журналіста. Вам властиві товариськість, ініціативність, гнучкість поведінки, уміння знайти своє місце в суспільстві й пристосуватися до його вимог. Ви більшою мірою схильні діяти під впливом раптового спонукання, чим по наміченій програмі. Вас, подібно магніту, притягають об'єкти зовнішнього світу.
Емоційна нестійкість
Емоційна стійкість
Рисунок 1. - Двохфакторна модель екстравертивності й нейротизму Г. Айзенка
Інтроверсія.Швидше за все ви скромні, не потребуєте постійної підтримки групи (самодостатні), можливо, зайво сковані в особистісних контактах і зазнаєте труднощів у спілкуванні. Ці риси можуть допомогти в тих ситуаціях, де потрібна зосередженість і виконання кропіткої роботи. Вам більше властиві схильність до самоаналізу, сором'язливість, соціальна пасивність. Вам нелегко включатися в процес групового вирішення завдань, і ви віддаєте перевагу індивідуальній роботі. Ваші інтереси спрямовані на внутрішній світ людини, що ви вважаєте більше значимим, ніж світ предметів і зовнішніх обставин, що
змушують зважати на їхнє існування.
Нейротизм.З великою часткою ймовірності можна сказати, що ви не задоволені своєю здатністю розв'язувати життєві проблеми й досягати бажаних результатів. Вам властива підвищена тривожність із приводу дрібних життєвих проблем. Можлива тривожність і із приводу свого здоров'я, що часто не має реальних підстав. Вам властиві висока чутливість і підвищена чуйність до небезпеки, тому ви схильні опиратися на думку більшості. Вас відрізняють розвинене почуття відповідальності, обов'язковість, постійні переживання за долю близьких. Почуття жалю й співпереживання може коливатися залежно від предмета прихильності. Ви схильні до сумніву, перевірці навіть добре зробленої роботи. Ваша самооцінка швидше за все занижена й не збігається із завищеним ідеальним образом «бажаного Я», якому ви вважаєте за необхідне відповідати. І в той же час у вас немає достатніх внутрішніх Спонукань, щоб дійсно захотіти досягти цього.
Емоційна стабільність.Ваша характеристика протилежна портрету людей, для яких характерний нейротизм. Ви не схильні до занепокоєння, поступливі стосовно впливів з боку оточуючих людей і обставин, схильні до лідерства, здатні розташувати до себе й викликати довіра в більшості навколишніх.
Визначивши місце випробуваного у двохфакторній моделі екстравертивності й нейротизму, можна робити припущення про наявність у нього певних рис характеру (мал. 2- «коло Айзенка)
На основі даних тестування експериментатор пише висновок, у якому відзначає ступеневі характеристики показників по кожному випробуваному й тип темпераменту. Даються рекомендації про шляхи самокорекції властивостей особистості, показники яких виявилися надмірно високими або занадто низькими. Показники темпераменту враховуються при професійній орієнтації, прийомі кадрів, формуванні робочих груп (команд), розподілі завдань і плануванні кар'єри.
Задача 2
Розрахувати долю ринка батонів та рівень проникнення, ексклюзивності та інтенсивності в динаміці. Зробити висновок.
Вихідні дані для аналізу динаміки долі ринку
| Значення показника | Показники в динаміці | |
| квітень | травень | |
| 1. Кількість батонів, куплених покупцями, батонів | 1400+і | 1500+j |
| 2. Кількість хлібобулочних виробів, куплених покупцями, батонів | 2600+і | 2650+j |
| 3. Кількість хлібобулочних виробів, куплених покупцями, хлібобулочних виробів | 3900+і | 4000+j |
| 4. Кількість покупців батонів | 90+і | 95+j |
| 5. Кількість покупців хлібобулочних виробів | 135+і | 135+j |
Методичні вказівки
де Др - доля ринку.
Рпр - рівень проникнення
Рекс - рівень ексклюзивності
Рінт - рівень інтенсивності
Qxx – кількість батонів, куплених покупцями батонів
Qcc – кількість хлібобулочних виробів, куплених покупцями хлібобулочних виробів
Qcx- кількість хлібобулочних виробів, куплених покупцями батонів
Kx –кількість покупців батонів
Kc - кількість покупців хлібобулочних виробів
Задача 3
Визначити обсяг перевезень автобусами в 2012 році та кількість поїздок одного жителя на всіх видах транспорту в 2012 році.
Встановлено, що чисельність жителів (Ж) змінюється у відповідності до
наступної залежності
Ж = (245400+100i) +(5770+10j)х (осіб),
де х – час в роках (початок відліку 1999 рік – тобто це перший рік).
Кількість поїздок одного жителя в рік на автобусі (Па) визначається як
Па = (287,1+i) – 23,7х + 4,88х2
Обсяг перевезень усіма видами транспорту (О) як
О = 94,61 – 5,68х + 1,47 х2 (млн. осіб).
Методичні вказівки
Обсяг перевезень автобусами:
Оа = Па × Ж,
де Па – число поїздок одного жителя в рік на автобусі;
Ж – чисельність жителів, осіб.
Число поїздок одного жителя в рік на усіх видах транспорту:
К = О / Ж,
де О – обсяг перевезень усіма видами транспорту, осіб.
(замість Х підставляємо число років, вважаючи рік початку відліку першим)
Задача 4
Використовуючи дані про динаміку продажу продукції компанії, розрахувати щомісячні прогнози реалізації:
1) застосувавши прийом рухомого середнього з тримісячним (квартальним) інтервалом;
2) з допомогою методу експоненційного згладжування.
Вихідні дані:
Таблиця 1 Динаміка продаж фірми за дванадцять місяців
| Місяць | Обсяг продажу, тис. шт. по варіантах (варіант визначається за останньою цифрою в заліковій) | |||||||||
| Січень | ||||||||||
| Лютий | ||||||||||
| Березень | ||||||||||
| Квітень | ||||||||||
| Травень | ||||||||||
| Червень | ||||||||||
| Липень | ||||||||||
| Серпень | ||||||||||
| Вересень | ||||||||||
| Жовтень | ||||||||||
| Листопад | ||||||||||
| Грудень |
Таблиця 2 Дані для розрахунку з допомогою методу експоненційного згладжування
| Варіант (остання цифра залікової книжки) | ||||||||||
| Початкова (прогнозна) оцінка продажу виробу на січень, тис. шт. | ||||||||||
| Константа згладжування | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,2 |
Методичні вказівки
Більшість кількісних методів прогнозування базується на використанні історичної інформації, представленої у вигляді часових рядів, тобто рядів динаміки, які впорядковуються за часовою ознакою. Головна ідея аналізу часових рядів полягає у побудові тренду на основі минулих даних і наступному екстраполюванні цієї лінії у майбутнє. При цьому використовуються складні математичні процедурі для отримання точного значення трендової лінії, визначення будь-яких сезонних або циклічних коливань. Для здійснення розрахунків, пов’язаних з аналізом часових рядів, звичайно використовуються спеціальні комп’ютерні програми. Перевага цього методу полягає у тому, що він базується на цифрових даних. Аналіз часових рядів доцільно використовувати тоді, коли в наявності є достатній обсяг “історичної інформації”, а зовнішнє середовище досить стабільне. Недоліком можна вважати те, що головне припущення, яке приймається при застосуванні аналізу часових рядів, може бути помилковим – майбутнє насправді може бути несхожим на минуле.
До кількісних методів прогнозування належать дві великі підгрупи методів: екстраполяції і моделювання. Методи екстраполяції – це прийоми найменших квадратів, рухомих середніх, експоненційного згладжування. До методів моделювання належать прийоми структурного, сітьового і матричного моделювання.
Під час формування прогнозів з допомогою екстраполяції звичайно спираються на статистично обґрунтовані тенденції зміни тих чи інших кількісних характеристик об’єкта. Екстраполяційні методи є одними з найбільш розповсюджених і розроблених серед усіх способів економічного прогнозування.
Найпростішим є метод рухомого середнього, який можна застосовувати, коли не потрібен дуже точний прогноз. У разі його використання прогноз будь якого періоду являє собою середній показник декількох результатів спостережень часового ряду. У загальному вигляді формула рухомого середнього виглядає так:
П t+1 = (Зt + З t-1 + З t-2 + … + З t-n-1) / n,
де П t +1 – прогноз для часового періоду t+1;
З t , … ,З t-n-1 – фактичні значення показника;
n – кількість періодів у часовому ряді.
Якщо, наприклад, необхідно вибрати рухоме середнє за три місяці, то прогнозом на квітень буде середнє значення показників за січень, лютий і березень.
Розрахунки з допомогою цього методу достатньо точно відображають зміни основних показників попереднього періоду. Іноді вони навіть ефективніші, ніж методи, основані на довгострокових спостереженнях.
Дещо складнішим, ніж рухоме середнє, є метод експоненційного згладжування, який забезпечує досить швидке реагування прогнозу на всі події, що відбуваються протягом періоду, який охоплюється часовим рядом. Основна ідея цього методу полягає в тому, що кожен новий прогноз отримується шляхом зсування попереднього прогнозу в напрямку, який би давав кращі результати порівняно зі старим прогнозом. Базове рівняння має такий вигляд:
П t +1 = a * З t + (1 – a) * П t,
де П t +1 – прогноз для часового періоду t+1;
З t – фактичне значення показника у момент часу t;
П t – прогноз, зроблений у момент часу t;
а – константа згладжування (0 < a > 1).
Константа згладжування є самокоригованою величиною.
Аналіз доводить, що жоден з існуючих методів не може дати достатньої точності прогнозу на тривалий термін.
Підведення результатів: оцінюється рівень знань студентів за запропонованими питаннями, а також активність участі в колективному обговоренні за бальною системою згідно з критеріями оцінювання знань студентів з дисципліни.
Виконання індивідуального завдання оформлюється у формі звіту і зараховується за результатами співбесіди з викладачем.