 |
|
Види екологічної політики.
Визначають наступні рівні екологічної політики.
Глобальна екологічна політика включає участь та проведення міжнародних, політичних і зовнішньо-економічних заходів та акцій з урахуванням екологічних обмежень у соціально-економічному розвитку, запасів наявних у світі ресурсів і їхнього розподілу між країнами.
Україна підписала понад 40 міжнародних правових документів, серед яких: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі і під водою; Конвенція ВОЗ про захист від іонізуючої радіації; Конвенція про трансграничне забруднення повітря на великій відстані; Протокол про обмеження викидів сірки; Віденська Конвенція про охорону озонового шару; Конвенція про біологічне розмаїття; Конвенція про захист Чорного моря від забруднення; Конвенція про зміну клімату і т.д.
Державна (національна) соціально-економічна політика, у тому числі міжнародна, побудована на розумінні ефектів і недоліків, пов’язаних з екологічним станом території й акваторії держави.
Наприклад, Чорне море в межах України відрізняється високим рівнем забруднення, тому стримує розвиток рекреації і туризму міжнародного рівня, а це - додаткові валютні надходження для країни. Тому, при вирішенні екологічних проблем, підвищиться соціально-економічна привабливість Причорномор’я і Приазов’я. Підсилиться їхня інвестиційна привабливість для тих країн і фірм, що займаються туристичним чи рекреаційним бізнесом.
Регіональна (місцева) екологічна політика – політика держави стосовно регіонів, а також екологічна політика, здійснювана самими регіонами.
Регіональна екологічна політика має визначатися виходячи з пріоритетності національних і регіональних інтересів, бути невід’ємною складовою державної екологічної політики.
Регіональна екологічна політика повинна підтримуватися на національному рівні через зміцнення і вдосконалення законодавчої і нормативної бази екологічного менеджменту, розробку національних стратегій, програм і планів, інтеграцію природоохоронних вимог у напрямі розвитку секторів економіки і соціальної сфери, розширення двосторонньої і міжнародної співпраці, залучення технічної допомоги та інвестицій.
Зміст регіональної екологічної політики розглядається в двох аспектах. Перший - це екологічна політика держави по відношенню до регіонів (державна регіональна екологічна політика), другий - екологічна політика, яка здійснюється регіонами. Перша реалізується центральними органами державної влади, друга - місцевими органами влади і самоврядування.
Екологічна політика на рівні підприємства. Підприємство слід розглядати як автономну екологічну систему, що основана на його господарській діяльності, яка здійснює суттєвий вплив на навколишнє середовище. Стратегію розвитку екологічної діяльності підприємства визначає його екологічна політика, яка направлена на забезпечення стійкого стану навколишнього середовища при здійсненні підприємством певної господарської діяльності.