 |
|
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІВНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Загальні положення
4.1.1. Органічною складовою навчального процесу є систематичний, комплексний контроль й оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів у відповідності з вимогами державних стандартів освіти, а також адаптації до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS).
4.1.2. система контролю та оцінювання якості знань студентів з дисципліни «Потенціал та розвиток підприємства» розроблена згідно «Порядку оцінювання знань студентів», ухваленого Вченою радою Університету протоколом №9 від 28.05.2009.
4.1.3. Об’єктом загального оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на письмовому екзамені.
4.1.4. Об’єктом поточного оцінювання є знання студентами окремих складових робочої навчальної програми:
· матеріалу, викладеного на лекціях;
· питань, розглянутих та обговорених на семінарських та практичних заняттях;
· матеріалу, опрацьованого самостійно.
4.1.5. Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумування позитивних оцінок, отриманих студентом за роботу на семінарських (практичних) заняттях, виконання модульних контрольних робіт, за виконання завдань для самостійної роботи та інших завдань.
4.1.6. Робочою програмою дисципліни передбачено виконання модульних контрольних робіт:
· на денній та вечірній формах навчання після вивчення 1-3 та 4-10 тем дисциплін;
· на заочній формі навчання після вивчення всіх тем курсу.
4.1.7. Об’єктом підсумкового оцінювання є знання програмного матеріалу дисципліни у повному обсязі.
На екзамені оцінюванню підлягають:
· володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;
· здатність творчо мислити та синтезувати знання;
· уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань;
· точність виконання розрахунків тощо.
4.1.8. Підсумкова оцінка з дисципліни складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за екзамен. Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу дисципліни дорівнює 100 балам. За поточну успішність студент може отримати 50 балів і за екзамен – 60 балів (для денної та вечірньої форм навчання), 100 балів (для заочної форми навчання).
4.1.9. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.
4.1.10. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань доводяться до студентів на початку семестру.
4.1.11. Екзаменаційний білет містить 6 (для денної та вечірньої форм навчання), 10 (для заочної форми навчання) приблизно однакових за складністю завдань теоретичного та практичного характеру, що комплексно охоплюють весь матеріал дисципліни згідно з робочої навчальною програмою кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.
4.1.12. За формою і змістом завдання поділяються на два блоки. Перший блок іспитового завдання містить 3 (5) теоретичних запитання, другий блок – 3 (5) прикладні задачі.На теоретичні запитання вимагається змістовна письмова відповідь. Прикладні задачі потрібно розв’язати з приведенням формул й належними стислими поясненнями проведених розрахунків.
4.1.13. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно). В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).
4.1.14. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів і отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова кількість балів включає лише результати поточно-модульного контролю.
4.1.15. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточно-модульного контролю та іспиту з урахуванням вимог, що викладені в п. 3.23
4.1.16. Критерії оцінювання знань:
· на 10 балів оцінюється відповідь, яка характеризує повне і глибоке засвоєння студентом теоретичного матеріалу або задача повністю відповідає еталонному розв’язанню, методично правильно оформлена з належними стислими поясненнями проведених розрахунків з висновками. Для тестовій частині завдання модуля частка правильних відповідей становить не менше 80 %.
· На 8 балів оцінюється в цілому привільна відповідь, але неповна за змістом або має окремі неточності в формулюваннях, використанні розрахункових формул, помилками у визначенні проміжних й кінцевих результатів. Розв’язання задачі виконане не менше ніж на 50 %. Для тестової частини завдання за частину правильних відповідей у межах від 50 до 79 %.;
· на “6” балів оцінюється відповідь, яка свідчить про низький рівень знання матеріалу і розкриває зміст питання більше ніж на 50%, або не невірно розв’язані задачі або розв’язані менше ніж на 50%.
· на “0” балів оцінюється відповідь, яка свідчить про незадовільне знання матеріалу і розкриває зміст питання менше ніж на 50%, або не невірно виконані розрахунки при розв’язанні практичних завдань.
4.1.17. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточно-модульного контролю та іспиту.Оцінка за національною шкалою (4-х бальною) виставляється в відомість обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою в 100-бальній шкалі.
Оформлення результатів контролю знань в екзаменаційної відомості передбачає переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну 4-х бальну та шкалу за системою ECTS за параметрами таблиці:
| Оцінка за шкалою ECTS | Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ | Оцінка за 4-х бальною шкалою |
| А | 90–100 | 5 (відмінно) |
| В | 80-89 | 4 (добре) |
| С | 70–79 | |
| D | 66-69 | 3 (задовільно) |
| Е | 60–65 | |
| FX | 21-59 | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
| F | 0–20 | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
4.1.18. Для реєстрації оцінки за шкалою ECTS в екзаменаційних відомостях введена спеціальна графа — “Оцінка за шкалою ECTS”.
4.1.19. Ліквідація академічної заборгованості студентами бакалаврського та магістерського рівнів всіх форм навчання з дисципліни проводиться згідно ”Порядком ліквідації академічних заборгованостей студентів КНЕУ” (Ухвала Вченої ради під 30. 09. 2004р.), що затверджений наказом № 614 від 04. 10. 2004р. передбачає такій порядок:
·студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів (з врахуванням 30 і більше балів, що студент набрав на іспиті), після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою;
Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі, але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспити (востаннє).
·студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів (якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів то результати підсумкового контролю не враховуються) зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит. Студентам також дозволяється написати заяву на індивідуально – консультативну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності і в кінці семестру , згідно графіку затвердженому деканом, здати іспит.
Академічну заборгованість студент має право ліквідувати до закінчення навчання на бакалаврському циклі.