 |
|
Для підготовки до семінарських (практичних) занять
Дитяча психологія – це наука, яка вивчає факти і закономірності психічного розвитку дитини на різних вікових етапах.
Важко знайти подібну систему знань, яка була б такою орієнтованою на пізнання внутрішнього світу дитини. Дитяча психологія служить тому, щоб глибше розуміти світ дитини, ефективно здійснювати професійну діяльність, успішно взаємодіяти з іншими людьми, будувати з ними правильні стосунки. Дитяча психологія створює базу для осмисленого засвоєння педагогічних знань, забезпечує ефективність їх застосування.
Процес навчання у вищому навчальному закладі передбачає семінарські (практичні) заняття, призначені для поглибленого вивчення дисципліни. Основне завдання таких занять з дитячої психології – обговорити, закріпити і систематизувати навчальний матеріал, виробити у студентів навички та вміння застосувати здобуті знання для розв'язання практичних завдань, а також зробити процес вивчення дитячої психології в системі педагогічної освіти більш привабливим.
До кожного семінарського заняття додаються методичні рекомендації, які готують студентів до сприймання навчального матеріалу, його розуміння і осмислення. Тому перед тим, як почати виконувати запропоновані завдання, радимо обов’язково ознайомитися з поданими вказівками.
Основний зміст навчально-методичного забезпечення складають семінарські (практичні) заняття, які плануються до кожної теми всього теоретичного курсу з дитячої психології.
Відповідно до цього кожна тема містить:
1) тему, план, ключові поняття, стислий зміст лекції та основну літературу до неї;
2) тему, план семінарських занять з конкретними завданнями для студентів;
3) рекомендовану основну та додаткову літературу.
Усі завдання до семінарських (практичних) занять, пропоновані студентам у навчально-методичному комплекті, розподіляються на три категорії: теоретичні, індивідуально-практичні та завдання для самостійної роботи.
Завдання першої категорії потребують роботи студентів з фаховою літературою: опрацювання першоджерел, праць класиків та сучасних учених з проблем дитячої психології, матеріалів підручників та посібників, підготовка усних виступів на семінарських заняттях.
Завдання другої категорії вимагають практичного їх розв'язання та застосування теоретичних знань у практичній діяльності: виконання тестових завдань, розв'язування психологічних задач, дослідницька діяльність студентів у дошкільних закладах.
Завдання третьої категорії стимулюють студентів до самостійної творчої діяльності: виготовлення та підбір дидактичного матеріалу, виконання письмових робіт, підготовку рефератів, складання психологічної характеристики дитини.
Творчі завдання, включені у різні форми проведення занять, мають проблемний, науковий та дослідницький характер і покликані формувати у студентів інтерес і бажання засвоїти основні закономірності психічного розвитку дитини, використовувати отримані знання в реальному житті та професійній діяльності.
Під час семінарських занять і підготовки до них у студентів формуються елементарні навички науково-дослідницької роботи, уміння готувати усні виступи та реферативні повідомлення і виступати з ними перед аудиторією, здатність працювати одночасно з кількома літературними джерелами, аналізувати їх зміст, узагальнювати отриманий матеріал. Розвиток цих якостей студентів має особливо важливе значення для їх майбутньої практичної діяльності.
Серйозна підготовка до семінарів, у процесі якої студент вчиться критично осмислювати матеріал різних джерел, стежити за ходом розвитку думки авторів, за побудовою доведень та аргументації; виробляє свою точку зору з даного питання, в цілому сприяє формуванню самостійного творчого мислення студентів.
Підготовка до семінару складається з таких етапів:
1) прослуховування лекції з теми семінару;
2) підбір літератури;
3) вивчення та конспектування рекомендованої літератури;
4) складання тексту виступу (план, тези, доповідь);
5) виконання індивідуально-практичних завдань та завдань для самостійної роботи;
6) написання реферату та підготовка реферативного повідомлення (якщо є таке завдання).
Виступ бажано готувати за таким планом:
1) вступ;
2) глибоке аргументоване висвітлення питання;
3) невелике узагальнення - висновки або підсумки.
Після виступу студент має бути готовим відповісти на запитання викладача або товаришів по суті свого виступу. Це вимагає глибокого вивчення матеріалу з кожного питання семінару.
Навчальний матеріал з дитячої психології засвоюється найбільш успішно, коли здійснюється зв'язок набутих теоретичних знань з розв'язанням практичних навчальних задач. Тому до кожного семінарського заняття підібрані психологічні задачі. Під час їх розв'язування студенти повинні насамперед зрозуміти ситуацію, описану в задачі, та об'єктивно її оцінити. Майбутній педагог повинен вміти:
1) проаналізувати структуру задачі (зміст, питання);
2) визначити психологічні категорії, поняття, про які йдеться в задачі;
3) назвати теоретичні положення, які лежать в основі змісту задачі або питання;
4) дати правильну відповідь на поставлене в задачі питання.
Розв'язання психологічних задач допоможе студенту орієнтуватися в ситуації, дасть йому можливість оперативно використовувати теоретичні знання.
Розв'язання великої кількості задач формує і особистісні якості студента: винахідливість, ініціативність, упевненість у знанні; розвиває у нього навички самоаналізу, рефлексії. Ці якості дуже потрібні майбутньому педагогу.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусіях, уміння ставити і давати відповіді на запитання, формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Реферативні повідомлення також займають належне місце під час проведення семінарського заняття. Реферат — невеликий цілісний виклад, в якому хоча й коротко, але з мотивуванням, визначеннями і висновками викладаються основні ідеї, положення статті або кількох статей, книг, інколи - визначається своє ставлення до них.
Під час роботи над рефератом або доповіддю студент повинен виявити ініціативу і самостійність у підборі літератури і джерел, у складанні плану роботи та її оформленні. Це необхідно не лише для розвитку вміння самостійно працювати над книгою та іншими джерелами, а й для розвитку думки, психологічної допитливості та мовлення студентів. Перш ніж приступити до написання реферату або доповіді, необхідно виконати таку роботу:
- підібрати до теми необхідну літературу і глибоко її вивчити;
- добре продумати і скласти детальний план роботи;
- поміркувати над правильністю і доказовістю висунутих авторами джерел тих чи інших тверджень;
- узагальнити вивчений матеріал відповідно до плану реферату чи доповіді;
- підготувати необхідні до роботи ілюстрації, вміло використати особистий досвід.
Сучасні вимоги до фахівців, підготовку яких ведуть вищі навчальні заклади, потребують сучасних методів проведення контролю знань та вмінь студентів з метою формування активного, самостійного засвоєння навчального матеріалу з подальшим використанням спеціальних знань у практичній діяльності.
Всесвітній досвід орієнтує на об'єктивний контроль знань студентів у вигляді рівневих тестів (від англійського слова testing - випробування, іспит, мірило, критерій).
Тестові завдання з дитячої психології розроблені до кожної теми
семінарських занять. Вони дозволяють викладачеві об'єктивно і за короткий
час забезпечити контроль знань та вмінь, У навчально-методичному забезпеченні містяться тести декількох видів: тести з єдиною правильною відповіддю; тести з кількома можливими правильними відповідями; тести на визначення відповідності.
Розроблені тести двох рівнів. Тести першого рівня - це тести, в яких необхідно відтворити засвоєні знання, розв'язати типові завдання з допомогою підказки у вигляді готових відповідей. Вони вимагають короткої відповіді - "так", "ні" (+,-).
Тести другого рівня - це тести для контролю засвоєння на рівні репродукції (тобто: засвоєння, яке дозволяє відтворити з пам'яті, розв'язувати типові задачі без опори на допомогу або підказку). У цих тестах навмисно пропущені фрази, слова або потрібно самостійно закінчити визначення, зробити певні доповнення, продовжити думку.
Тестування проводиться у формі письмового опитування з відповідними письмовими відповідями або з використанням ЕОМ і з встановленим оформленням відповідей для кожного студента.