Поняття та функції управління в галузі екології
Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і уповноважені нею органи, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій. Громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об'єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища. Види управління Чинне законодавство розрізняє: І. За суб’єктами управління:1. Державне управління 2. Громадське управління – 2. За територіальним масштабом діяльності державне управління поділяють на: Загальнодержавне . Місцеве
Екологічні функції управління – це види діяльності суб’єктів управління в екологічній царині. Державна екологічна політика реалізується через систему функцій державного управління у царині екології.
Функції державного управління: 1. створення системи органів управління і коордін2. нормотворчість (встановлення правових основи навколишнього середовища для забезпечення екологічеьзованія природних ресурсів); 3. управління природними ресурсами; 4. планування виконання охорони і поліпшення О5. екологічне нормування; 6. оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВО7. екологічна експертиза; 8. екологічне ліцензування; 9. екологічна сертифікація; 10. екологічне аудитування; 11. екологічний моніторинг; 12. екологічний контроль; 13. екологічне виховання та освіта і ін Функції виробничого управління: 1 . планування; 2. облік шкідливих впливів на навколишнє среду3. координація природоохоронної діяльності на П4. екологічний контроль; 5. локальне нормотворчість. Функції громадського управління: 1. участь громадян і громадських об'єднань у прийнятті екологічно значимих рішень; 2. громадська екологічна експертиза; 3. громадський екологічний контроль. Функції галузевого (відомчого) управління реалізуються таким чином. Державні функції управління втілюються через відповідні галузеві функції, а ці в свою чергу і виробничі можуть реалізовувати екологічні функції управління спільно з громадськістю.
35. Державне управління в галузі екології: поняття та характеристика Див. пит.35!! 36. 38 Система органів державного управління заг та спец. компетенції в галузі екології ( + див. 15) 37. Система органі ДУ загальної компет. В …. За спеціалізацією державні органи поділяються на: а) органи загальної компетенції (займаються усіма питаннями: і екологічними, і неекологічними у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці); б) органи спеціальної компетенції (займаються вузьким колом законодавчо визначених повноважень (міністерства та відомства). · Органи загальної компетенції: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України (уряд), Президент України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Їх повноваження визначаються Конституцією України, а також спеціальними Законами України: „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року, „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року, „Про Кабінет Міністрів України” від 21 грудня 2006 року тощо. Органи спеціальної компетенції поділяються на: а) спеціальні екологічні органи (виключно чи переважно займаються екологічними питаннями);
б) спеціальні неекологічні органи (для яких екологічна функція не є основною).
Спеціальні екологічні органи: · Міністерство охорони навколишнього природного середовища України– центральний спеціально уповноважений орган виконавчої влади з екологічних питань. Структурними підрозділами Мінприроди є: г) Державна комісія України із запасів корисних копалин Мінприроди ґ) Державна служба геодезії, картографії та кадастру Мінприроди координує і спрямовує діяльність поресурсових органів Див. питання 15 Спеціально уповноваженим державним органом, що відає питаннями енергозбереження є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України 1. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Органи охорони природних комплексів: · Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України · Державне агентство України з туризму та курортів
Органи забезпечення екологічної безпеки: + к перечисленнім выше и в 15 вопросе · Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій · Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|