 |
|
Іраномовні племена, що населяли територію України у ІX-VII ст. до н.е.
УКРАЇНА
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Природничо-гуманітарний ННІ
Кафедра історії України
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Тестові завдання
для самостійної роботи студентів
з дисципліни “Історія України”
Київ – 2007
УДК 93/94 477: (07)
Запропоновано тестові матеріали для самостійної роботи з дисципліни “Історія України” для студентів першого курсу усіх спеціальностей НАУ стаціонарного відділення.
Вміщено загальні положення, тестові завдання, розподілені відповідно визначених навчальних модулів, та список рекомендованої літератури.
Рекомендовано вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного аграрного університету.
Укладачі: кандидати історичних наук, доценти С.С.Коломієць, Н.П.Ісакова, Н.Б.Кравченко, О.М.Кропивко, С.М.Живора, кандидати історичних наук, асистенти В.О.Хвіст, Л.П.Лановюк, С.О.Білан.
Рецензенти: Завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кандидат історичних наук, доцент Пивоваров Сергій Федорович;
Кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та соціології Грабовський Олександр Володимирович
Історія України. Тестові завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни „Історія України”
Навчальне видання.
Укладачі: КОЛОМІЄЦЬ Сергій Сергійович
ІСАКОВА Наталія Петрівна
КРАВЧЕНКО Наталія Борисівна
КРОПИВКО Олена Михайлівна
ЖИВОРА Станіслав Михайлович
ХВІСТ Вікторія Олексіївна
ЛАНОВЮК Людмила Петрівна
БІЛАН Сергій Олексійович
Видання друкується в авторській редакції
Зав. видавничим центром А.П.Колесніков
| Підписано до друку 12.04.07 | Формат 60 х 84 1/16. |
| Ум. друк. арк. 6,8 | Обл.-вид. арк. 7,5 |
| Наклад 400 прим. | Зам. № |
Видавничий центр НАУ.
Вул. Героїв Оборони, 15, Київ-41, 03041. Тел.: 527-80-49
З М І С Т
| І. Загальні положення ...................................................................... | |
| ІІ. Тестові завдання для самостійної роботи ................................. | |
| Модуль І. Стародавня та середньовічна історія України ....... | |
| Модуль ІІ. Україна на порозі нового часу. Нова історія України (кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст.) ......................... | |
| Модуль ІІІ. Новітня історія України (1917-1945 рр.) ............. | |
| Модуль ІV. Новітня історія України (ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.) ........................................................... | |
| ІІІ. Список рекомендованої літератури ......................................... |
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Запровадження модульно-кредитної системи у вищих навчальних закладах зорієнтоване сьогодні на активізацію аудиторної та самостійної пізнавальної діяльності студента, підвищення рівня його теоретичної та практичної підготовленості Як форма організації навчального процесу система дозволяє, по-перше, конкретизувати та диференціювати програмний матеріал; по-друге, об’єктивно визначити та врахувати рівень знань і спроможностей студента в процесі автономного виконання ним різноманітних завдань; по-третє, формувати навички об’єктивної самооцінки знань і прагнення до підвищення рівня навчальних досягнень; по-четверте, сприяти системному та регулярному засвоєнню матеріалу.
Запропоновані тестові завдання для самостійної роботи студентів розроблені на основі типової та робочої навчальних програм з дисципліни “Історія України” та відображають зміст чотирьох модулів курсу. Тести являють собою репродуктивні, аналітичні завдання до кожного модуля: від простого відтворення дати, факту, історичного явища, імені історичного діяча до знання історичної теорії, концепції, історичного джерела та визначення причини, наслідку, характерної риси, особливості історичного явища чи події, причинно-наслідкового зв’язку, тенденції історичного розвитку та можливої альтернативи процесам і подіям.
Шкала оцінювання якості виконаних завдань у балах розробляється викладачем на власний розсуд.
Подані матеріали з курсу “Історія України” дають можливість проконтролювати рівень знань і творчого мислення студентів, що має важливе значення для подальшого становлення студента як у професійному сенсі, так і в набутті певного громадянського статусу.
ІІ. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
І МОДУЛЬ
СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
1. Історія України – це наука, яка вивчає:
а) минуле людей, що проживали на території сучасної України;
б) минуле землі, що зараз називається Україною;
в) минуле держави, яка зараз називається Україною;
г) життєдіяльність людського суспільства на українських землях з найдавніших часів і до сьогодення.
2. Історичні джерела – це (вибери найповнішу відповідь):
а) продукти людської діяльності в минулому, їх рештки, що дійшли до нас і дають змогу відтворити історію людини;
б) літописи, угоди, документи, закони;
в) народні пісні, перекази, легенди, приказки;
г) археологічні знахідки.
3. На території сучасної України стародавні люди з’явилися близько:
а) 2 млн. роки тому;
б) 1 млн. років тому;
в) 100 тисяч років тому;
г) 80 тисяч років тому.
4. Найдавніші сліди пралюдей (архантропів) на території України вперше знайдено на:
а) Донеччині; б) Закарпатті;
в) Київщині; г) Волині.
5. Давній кам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
6. Середній кам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
7. Новий кам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
8. Міднокам’яний вік – це:
а) неоліт; б) палеоліт;
в) енеоліт; г) мезоліт.
9. Фетишизм – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
10. Анімізм – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
11. Магія – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
12. Тотемізм – це:
а) віра у походження людини від одного пращура;
б) чаклування перед полюванням;
в) віра у надприродні властивості речей;
г) віра в душу, якою володіє кожен живий та неживий предмет.
13. Ознаками кризи первісного родоплемінного ладу і початку державної консолідації у східних слов’ян було (виберіть неправильну відповідь):
а) існування родової общини;
б) виникнення майнової нерівності;
в) поява знаті – групи людей, що претендують на управління общиною завдяки походженню;
г) виникнення приватної власності на майно і худобу.
14. Час існування на території України трипільської культури:
а) V-IV тис. до н.е.; б) IV-III тис. до н.е.;
в) II-I тис. до н.е.; г) III-V тис. до н.е.
15. Уперше дослідив поселення носіїв трипільської археологічної культури:
а) С.Бібіков б) Я.Пастернак
в) В.Хвойка г) В.Петров
16. Трипільська культура – це культура доби:
а) мезоліту; б) неоліту; в) енеоліту; г) бронзи.
17. Характерні риси способу життя носіїв трипільської культури (виберіть неправильну відповідь):
а) виготовляли і користувалися мальованою керамікою;
б) мали житла типу куреня, вкриті шкурами тварин;
в) шанували найбільше богиню матір;
г) займалися мотичним землеробством.
18. Зміст “неолітичної революції” полягає у переході людини:
а) від збиральництва до мисливства;
б) від відтворюючого до привласнюючого господарства;
в) від привласнюючого до відтворюючого господарства;
г) від збиральництва до рибальства.
19. Перший суспільний поділ праці на території України відбувся в:
а) ІV тис. до н.е.; б) ІІІ тис. до н.е.;
в) ІІ тис. до н.е.; г) І тис. до н.е.
Іраномовні племена, що населяли територію України у ІX-VII ст. до н.е.
а) скіфи; б) таври;
в) кіммерійці; г) анти.
21. Племена, що населяли територію України у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.:
а) скіфи; б) кіммерійці;
в) авари; г) сармати.
22. Кіммерці в Україні заселяли степові землі від:
а) від Дністра до Дніпра; б) від Дністра до Дону;
в) від Дніпра до Дону; г) від Дніпра до Вісли.
23. Одним із основних занять племен сарматів було:
а) кочове скотарство; б) осіле землеробство;
в) осіле ремісництво; г) торгівля.
24. У середині VІ ст. у степах Північного Причорномор’я з’явилися орди:
а) готів; б) гунів;
в) аварів; г) хозарів.
25. Грецькі міста-держави існували в Північному Причорномор’ї та Приазов’ї у:
а) Х ст. до н.е. – І ст. н.е.; б) VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е.;
в) V ст. до н.е. – Х ст. н.е.; г) VІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.
26. Грецькі колоністи Дніпро називали:
а) Борисфеном; б) Тирасом;
в) Танаїсом; г) Ітіль.
27. Столицею Боспорського царства було місто:
а) Херсонес; б) Ольвія;
в) Пантікапей; г) Тіра.
28. Священним деревом слов’ян був:
а) бук; б)дуб;
в) граб; г) клен.
29. Етногенез – це:
а) походження держави; б) походження суспільства;
в) походження народів;г) походження релігії.
30. Праслов’янська етнічна спільність відокремилася у:
а) IІІ тис. до н. е.; б) II тис. до н.е.;
в) I тис. до н. е; г) І тис. н.е.
31. Розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини зумовилося:
а) несприятливими для життя природними умовами;
б) зростанням чисельності населення;
в) пошуком багатих пасовищ для худоби;
г) бажанням освоїти нові землі.
32. Найдавнішою концепцією походження слов’ян вважають:
а) Карпато-Дунайську; б) Вісло-Одерську;
в) Дунайську; г) скіфо-сарматську.
33. Вісло-Дніпровську теорію походження слов’ян сформулював на поч. ХХ ст.:
а) П.Шафарик; б) Л.Нідерле;
в) В.Петров; г) Нестор-літописець.
34. Автор дунайської теорії походження слов’ян:
а) Л.Нідерле; б) Нестор літописець;
в) М.Грушевський; г) В.Баран.
35. У вирішенні проблеми етногенезу слов’ян більшість дослідників дотримуються:
а). дунайської теорії б) скіфо-сарматської теорії
в) дніпро-одерської теорії г) вісло-дніпровської теорії
36. У писемних джерелах слов’яни вперше згадуються як:
а) венеди, склавини, анти; б) склавини, готи, алани;
в) алани, готи, анти; г) венеди, анти, алани.
37. Поділ слов’янської групи на три гілки: західну, південну і східну відбувся:
а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.;
в) у ІV-V ст.; г) у VІІ-VІІІ ст.
38. Основним заняттям слов’ян наприкінці І тис. до н.е. – на поч. І тис. н.е. було:
а) перегінне скотарство; б) мисливство та рибальство;
в) ремесло; г) орне землеробство і тваринництво.
39. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається:
а) перелоговою системою; б) трипіллям;
в) двопіллям; г) підсічною системою.
40. Систему дохристиянських релігійних вірувань слов’ян вчені називають:
а) магією; б) фетишизмом;
в) язичництвом; г) тотемізмом.
41. Племінний союз антів існував у:
а) ІІІ-IV ст.; б) IV-VII ст.;
в) V-VIII ст.; г) III-VII ст.
42. Назва „анти” у тогочасних джерелах не згадується від:
а) 588 р.; б) 882 р.;
в) 765 р.; г) 602 р.
43. Предками українців вважають:
а) венедів та антів; б) антів та склавинів;
в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.
44. Українці – це:
а) південні слов’яни; б) східні слов’яни;
в) північні слов’яни; г) західні слов’яни.
45. Так звана „норманська” теорія походження Київської Русі з’явилася у:
а) ІХ ст.; б) ХІV ст.;
в) ХVІІІ ст.; г) ХІХ ст.
46. Хозарську гіпотезу походження Київської Русі підтримав:
а) Нестор-літописець; б) М.Ломоносов;
в) О.Пріцак; г) М.Грушевський.
47. Київ виник на землях східнослов’янського союзу племен:
а) сіверян; б) древлян;
в) полян; г) хозарів.
48. Вчені вважають, що Київ засновано в:
а) І ст. н.е.; б) V ст. н.е.; в) VІІ ст. н.е.; г) ІХ ст. н.е.
49. Згідно з „Повістю минулих літ” засновниками Києва були:
а) Рюрик, Синеус, Трувор; б) Рюрик, Кий;
в) Щек, Хорив, Рюрик; г) Кий, Щек, Хорив.
50. Династія Києвичів перервалася внаслідок убивства Аскольда і захоплення Києва Олегом у ....:
а) 879 р.; б) 882 р.; в) 912 р.; г) 862 р.
51. Морський похід руських дружин 860 р. на Константинополь очолив князь:
а) Кий; б) Олег;
в) Ігор; г) Аскольд.
52. Напади печенігів на Русь припинилися внаслідок їх остаточного розгрому:
а) Князем Святославом; б) Князем Володимиром Великим;
в) Князем Ярославом Мудрим;
г) Князем Володимиром Мономахом.
53. Перший та другий дунайські походи у другій половині Х ст. були здійснені князем:
а) Олегом; б) Святославом; в) Ігорем; г) Києм.
54. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом управління в часи Київської Русі була (о):
а) віче б) дружина
в) ополчення г) боярська дума
55. Щорічний об’їзд у К.Р. князем з його дружиною власних володінь та підлеглих племен з метою збирання данини називається:
а) полюддя; б) погост;
в) оброк; г) ловище.
56. Християнство на Русі офіційно було прийняте:
а) у 955 р. за княгині Ольги;
б) у 988 р. за князя Володимира Великого;
в) у 1036 р. за князювання Ярослава Мудрого;
г) у 1120 р. за князювання Володимира Мономаха.
57. Для правління Володимира Великого характерне (виберіть невірну відповідь):
а) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі власних синів та довірених людей;
б) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;
в) організація численних завойовницьких походів;
г) підтримка церкви та місіонерської діяльності священників.
58. Княгиня Ольга встановила „уроки”. Це означало, що було:
а) запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель;
б) визначено розміри повинностей на користь київських князів;
в) створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту;
г) визначено грошовий податок з іноземних купців.
59. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів князя:
а) Володимира; б) Олега; в) Святослава; г) Ігоря.
60. Адміністративну реформу, за якою місцевих князів було замінено синами київського князя та вірними йому людьми, здійснено:
а) Святославом; б) Ярославом Мудрим;
в) Володимиром; г) Володимиром Мономахом.
61. Основними центрами ремісництва на Русі були:
а) села; б) міста;
в) монастирі; г) хутори.
62. Землі, на які у ХІ – ХІІІ ст. поширюється влада того чи іншого відгалуження роду, який володарює (землі у спадковому володінні), на Русі називали:
а) отчинами; б) волостями;
в) „причастям”; г) уділами.
63. Першим давньоруським писаним зведенням норм світського права, укладеним за князювання Ярослава Мудрого, вважають:
а)„Повість минулих літ”; б) „Руську правду”;
в) „Покон вірний”; г) „Слово про закон і благодать”.
64. Смерди у ХІ-ХІІ ст.:
а) займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом – грошима та відробляючи повинності;
б) займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу;
в) на власних землях і спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за „опіку”;
г) займалися приселищним тваринництвом на общинних угіддях, віддаючи общині частину продуктів.
65. Рядовичі – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
66. Закупи – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
67. Холопи та челядь – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
68. Віче – так на Русі називали:
а) зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах;
б) службовий апарат боярських вотчин;
в) керівництво давньоруського війська;
г) державний апарат.
69. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ ст. – у ХІІ ст. було:
а) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;
б) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві;
в) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі;
г) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.
70. Причини політичного роздроблення Київської Русі (виберіть неправильну відповідь):
а) розвиток вотчинного землеволодіння;
б) зростання політичної ролі боярства;
в) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового і політичного ослаблення;
г) великі розміри держави, що утруднювало економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення.
71. З’їзду князів у Любечі 1097 р.:
а) припинив усобиці між князями – нащадками Ярослава;
б) забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського;
в) закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава;
г) згуртував князів для спільної боротьби проти зовнішнього ворога.
72. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у:
а) 1236-1237 рр.; б) 1237-1238 рр.;
в) 1239-1242 рр.; г) 1240-1243 рр.
73. Стольний град Руської землі – Київ був здобутий монгольськими полчищами хана Батия:
а) взимку 1240р.; б) взимку 1241р.;
в) восени 1239р.; г) восени 1242р.
74. Святилища русичів, де приносили жертви язичницьким богам, називалися:
а) погостами; б) становищами;
в) капищами; г) молитовниками.
75. Особливостями встановлення золотоординського іга на Русі було (виберіть неправильну відповідь):
а) відсутність постійно діючого адміністративного апарату завойовників;
б) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства;
в) включення Руських земель безпосередньо до складу Золотої Орди;
г) сприяння князівським міжусобицям.
76. Ханських намісників в руських землях, які повинні були стежити за збереженням та зміцненням системи залежності називали:
а) тіунами; б) баскаками;
в) старостами; г) посадниками.
77. Ярлик – це:
а) грамота-дозвіл хана Золотої Орди руським князям на право князювання;
б) офіційний дозвіл ординських баскаків на збирання данини з руських земель;
в) офіційне запрошення хана Золотої Орди руським князям на курултай;
г) офіційна назва листа хана Золотої Орди руським князям з вимогою надати йому військову допомогу.
78. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:
а) Роман Мстиславович у 1199 р.; б) Ярослав Осмомисл у 1202 р.;
в) Мстислав Удатний у 1205 р.; г) Данило Галицький у 1208 р.
79. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства:
а) Холмщина; б) Київщина;
в) Чернігівщина; г) Закарпаття.
80. Коронація Данила Галицького відбулася у:
а) Львові 1256 р.; б) Холмі 1245 р.;
в) Володимирі 1238 р.; г) Дорогочині 1253 р.
81. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть неправильне.
а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;
б) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників;
в) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх “заходними людьми” (іноземцями);
г) прийняв королівську корону від Папи Римського, погодившись на церковну унію.
82. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:
а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.
83. Назва „Україна” вперше вживається в літописі у:
а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1204 р.; г) 1210 р.
84. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава припинила своє існування у:
а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.
85. За оцінками українських вчених, метою політики польських королів у землях Галичини в ХІV-ХV ст. було:
а) утвердження її статусу як автономного „королівства Руського” в складі Польської держави;
б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави – Руське воєводство;
в) залучення її до військового союзу у боротьбі проти Литви;
г) використання її як провідного центру транзитної торгівлі зі Сходу на Захід.
86. Шлюбна угода, результатом якої стало посилення польських впливів у Великому князівстві Литовському, зокрема, й визнання католицької релігії державною, була укладена у:
а) Кракові в 1350 р.; б) Крево в 1385 р. ;
в) Вільно в 1410 р.; г) Любліні в 1388 р.
87. Серед литовських станів у ХІV ст. найпоширенішою була (и):
а) язичницькі вірування; б) католицька віра;
в) православна віра; г) уніатство.
88. Сукупність археологічних пам’яток, які належать до одного часу, певної території та мають певні особливості – це:
а) археологічна знахідка;
б) культурний шар;
в) матеріальне нашарування;
г) археологічна культура.
89. ВКЛ порівняно легко заволоділо руськими (українськими) землями тому, що:
а) литовці мали велику та добре підготовлену армію;
б) населення колишньої К.Р. було схильне до прийняття іноземного панування;
в) литовці не нав’язували своїх традицій та культури;
г) литовці були носіями більш високої культури і це їм допомогло асимілювати руське населення.
90. Кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, які узаконили станові привілеї землевласників та визначили правові підстави феодальної експлуатації селянства, відомі під назвою:
а) Литовські статті; б) Литовські устави;
в) Литовські статути; г) Литовські універсали.
91. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства, - 33 морги (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався:
а) привілей Казимира ІV; б) Устава на волоки;
в) ІІ Литовський статут; г) ІІІ Литовський статут.
92. ІІІ Литовський статут був прийнятий:
а) 1529 р.; б) 1557 р.; в) 1566 р.; г) 1588 р.
93. Мовою ділових документів Литовської держави в ХІV – ХV ст. була:
а) литовська мова; б) латинь;
в) польська мова; г) руська мова.
94. Основними соціальними верствами в Україні у ХVІ ст. були:
а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;
б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;
в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки;
г) князі та бояри, магнати, вільні селяни-общинники, міщани, козаки.
95. Люблінська унія між Королівством польським та Великим князівством Литовським була укладена:
а) у 1385 р.; б) у 1445 р.;
в) у 1569 р.; г) у 1596 р.
96. Результатом Люблінської унії було створення:
а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща і Литва зберігали свій суверенітет;
б) федеративної держави – Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо, судочинство;
в) унітарної держави – Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету;
г) української автономії у складі Речі Посполитої.
97. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці ХІV – ХV ст. було:
а) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади;
б) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства;
в) посилення політичного впливу православної церкви, її ролі у державному житті;
г) зміцнення політичного авторитету Великого князівства Литовського серед країн Західної Європи.
98. Право на самоврядування, що надавалося найбільшим містам називалося:
а) волоське право; б) магдебурзьке право;
в) німецьке право; г) руське право.
99. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста:
а) Галичини; б) Волині; в) Поділля; г) Київщини.
100. Магдебурзьке право – це норми, що регламентували:
а) дії власника міста – магната чи шляхтича;
б) життя християнської церковної общини;
в) життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста;
г) життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї.
101. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали:
а) фірман; б) дворище; в) фільварок; г) латифундія.
102. Збільшення товарообміну між містом та селом у Речі Посполитій у ХVІ ст. і зростання попиту на хліб та сировину для мануфактурної промисловості на ринках Західної Європи спричинилися в Україні до розвитку:
а) феодалами власних господарств і збільшення панщинних робіт для селян;
б) селянських господарств, які почали працювати на ринок, та зростання грошової ренти селян;
в) селянських господарств, більшу частину продукції яких селяни змушені були віддавати феодалам як продуктову ренту;
г) як селянських господарств, так і господарств феодалів, які активно почали працювати на ринок.
103. Стани в Литві та Польщі ХІV-ХV ст. це:
а) великі групи населення, що відрізняються своїм економічним статусом;
б) групи населення, які відрізняються своїм політичним статусом (правами й привілеями, які фіксують відповідні юридичні документи);
в) об’єднання ремісників однієї спеціальності в масштабах держави;
г) назва православного духовенства в межах держави.
104. Берестейська церковна унія була укладена:
а) 1569 р.; б) 1596 р.; в) 1599 р.; г) 1605 р.
105. Результатом Берестейської церковної унії було створення:
а) греко-католицької церкви; б) католицької церкви;
в) грецької церкви; г) протестанської церкви.
106. Згідно з умовами „Статей унії” Руська церква:
а) визнала догми католицизму та зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд і звичаї;
б) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмати віри, обряд та звичаї;
в) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догми віри та церковну організацію;
г) визнавала догми католицизму, але при цьому зберігалася зверхність православного митрополита.
107. Громадські об’єднання православних українців (міщан, духовенства, шляхти, козаків), які займалися господарською, благодійною та релігійно-просвітницькою діяльністю, називали:
а) цехами; б) братствами;
в) колегіями; г) магістратами.
108. Перші достовірні відомості про українських козаків припадають на:
а) кін. ХV ст.; б) поч. ХVІ ст.;
в) кін. ХVІ ст.; г) сер. ХVІ ст.
109. Основна причина утворення козацтва:
а) навала монголо-татар;
б) входження українських земель до Литви;
в) феодальні утиски і релігійний гніт українського населення;
г) небажання працювати.
110. Перша Запорозька Січ була заснована:
а) Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця;
б) Петром Сагайдачним на о. Томаківка;
в) Іваном Сірком на о. Базавлук;
г) Богданом Хмельницьким на о. Чортомлик.
111. На чолі Запорозької Січі стояв:
а) осавул; б) кошовий отаман;
в) курінний отаман; г) писар.
112. Козаки, набрані на королівську службу, називались:
а) низові; б) запорозькі;
в) реєстрові; г) городові.
113. Підтримка і оборона Православної церкви стали для козаків моральним обов’язком:
а) з другого десятиліття ХVІІ ст.;
б) з кінця ХVІ ст.;
в) з початку виникнення козацтва;
г) з середини ХVІІ ст.
114. Козаки вирушали у морські походи, щоб:
а) захопити частину турецької території;
б) налагодити торгові стосунки з Туреччиною;
в) здобути собі здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників;
г) вдосконалити свою військову майстерність.
115. Козаки – це:
а) соціальна група українців, які мали низку особливостей у побуті та звичаях і були одночасно воїнами, вільними землеробами та промисловиками;
б) українські селяни-втікачі, які шукали кращої долі;
в) українські та литовські незаможні шляхтичі, які шукали пригод та військової слави;
г) бунтівники, що переховувалися за дніпровськими порогами.
116. Дике Поле – це:
а) незаселена степова смуга між кочів’ями татарських орд і землями Київщини, яка часто ставала ареною дрібних сутичок і великих битв між мусульманами та християнами;
б) необжиті осілим населенням степи, що простягалися на північний схід від Київщини;
в) південноукраїнські степи, де повноправними господарями були кримські татари;
г) південноукраїнські степи, які активно колонізувалися російськими дворянами.
117. У перекладі з тюркської козак означає:
а) залежна людина; б) жорстока людина;
в) небезпечна людина; г) вільна людина.
Козацька рада – це
а) виконавчий орган на Запорозькій Січі;
б) законодавчо-розпорядче зібрання на Запорозькій Січі;
в) зібрання козацької старшини на Запорозькій Січі;
г) судовий орган на Запорозькій Січі.
Гетьман – це
а) призначена старшинською радою особа на Запорозькій Січі, яка виконувала функції головнокомандувача;
б) призначена старшинською радою особа на Запорозькій Січі, яка виконувала представницькі функції під час дипломатичних зносин Січі з іноземними державами;
в) виборна особа на Запорозькій Січі, яка виконувала представницькі функції, функції головнокомандувача, мала вищу судову та виконавчу владу;
г) виборна особа на Запорозькій Січі, яка розпоряджалася військовим скарбом та зберігала символи козацької влади.
120. Реєстровці:
а) козаки, що осіли навколо Корсуня, Черкас, Канева та інших містечок порубіжних з Диким полем земель;
б) козаки, що перебували на королівській службі і були вписані у спеціальні списки;
в) козаки, що проживали нижче дніпровських порогів (між сучасними Дніпропетровськом і Запоріжжям);
г) переселенці-українці, що проживали на Слобожанщині.
121. Перших 300 козаків на державну військову службу польський король Сигізмунд ІІ Август набрав у:
а) 1570 р.; б) 1572 р.; в) 1575 р.; г) 1577 р.
122. Низовики:
а) козаки, що осіли навколо Корсуня, Черкас, Канева та інших містечок порубіжних з Диким полем земель;
б) козаки, що перебували на королівській службі і були вписані у спеціальні списки;
в) козаки, що проживали нижче дніпровських порогів (між сучасними Дніпропетровськом і Запоріжжям);
г) переселенці-українці, що проживали на Слобожанщині.
123. Причини поразки козацько-селянських повстань кін. ХVІ – перш. пол. ХVІІ ст. (виберіть невірну відповідь):
а) стихійність, погане озброєння;
б) віра у справедливість польського уряду;
в) локальний характер дій;
г) нечіткість програмних установок.
124. Територія, яку заселяли племена Трипільської культури:
а) від Пруту і Дунаю до Дніпра;
б) від Дністра до Дону;
в) від Дніпра до Дону;
г) від Случі до Дону.
125. „Тестем Європи” називають князя Київської Русі:
а) Володимира Великого;
б) Ярослава Мудрого;
в) Володимира Мономаха;
г) Мстислава.
126. У 1246 р. визнав себе васалом монгольського хана Батия князь:
а) Ярослав Осьмомисл;
б) Володимирко;
в) Данило Галицький;
г) Роман Мстиславич.
127. Грюнвальдська битва відбулася:
а) 1399 р.; б) 1401 р.;
в) 1410 р.; г) 1415 р.
128. Печеніги вперше біля південних кордонів Русі з’явилися за правління князя:
а) Олега; б) Ігоря;
в) Святослава; г) Володимира.
129. У 1494-1503 рр. Велике князівство Московське захопило:
а) Київщину; б) Чернігово-Сіверщину;
в) Волинь; г) Східне Поділля.
130. Тевтонський орден потерпів поразку під Дорогочином у 1238 р. від князя:
а) Романа Мстиславовича;
б) Данила Романовича;
в) Лев Данилович;
г) Юрій І Львович.
131. Софіївський собор у Києві був зведений на честь перемоги над:
а) печенігами; б) половці;
в) угри; г) торки.
132. Один із найбільших невільничих ринків причорноморського регіону, захоплений запорозькими козаками під проводом П.Сагайдачного в 1616 р., знаходився у місті:
а) Судак; б) Кафа;
в) Кодак; г) Очаків.
133. Першим руським митрополитом став:
а) Василь; б) Іларіон;
в) Костянтин; г) Гліб.
134. «Ординація Війська Запорозького реєстрового …» була затверджена сеймом Речі Посполитої у:
а) 1630 р; б) 1648 р;
в) 1635 р.; г) 1638 р.
135. Козацькі човни носили назву:
а) дракар; б) чайка;
в) лад’я; г) каторга.
136. Праслов’яни жили
а) первісними стадами та кочовими ордами.;
б) племенами, родами, патріархальними сім’ями;
в) племенами, сусідськими общинами, сім’ями;
г) первісними стадами та сім’ями.
137. Першого руського митрополита було обрано у:
а) 1050 р.; б) 1051 р.;
в) 1056 р.; г) 1059 р.
138. Битва на річці Калці відбулася у;
а) 1111 р.; б) 1123 р.;
в) 1200 р.; г) 1223 р.
139. Утворення Боспорського царства це:
а) ІV ст. до н.е.; б) V ст. до н.е.;
в) VІ ст. до н.е.; г) VІІ ст. до н.е..
140. Добування меду диких дбжіл у східних слов’ян називалося:
а) бортництво;
б) чанбарство;
в) кушнірство;
г) гуральництво.
141. Формування території Київської Русі завершилось у період княжіння:
а) Ігоря б) Святослава;
в) Володимира Великого; г) Ярослава Мудрого.
142. Впровадження християнства:
а) призвело до розколу суспільства на християн і язичників;
б) об’єднало населення руських земель навколо Києва;
в) сприяло швидкому політичному і культурному злету Київської Русі;
г) зростанню міського населення.
143. „Руська правда” Ярослава Мудрого захищала інтереси:
а) широких народних мас, насамперед селянства, яке потерпало від феодалів;
б) іноземців, які відвідували Київську Русь;
в) княжих дружинників і бояр-феодалів;
г) міське населення.
144. Перші руські монети зі срібла й золота почали карбувати за часів:
а) Ольги; б) Володимира Великого;
в) Ярослава Мудрого; г) Володимира Мономаха.
145. Козацько-селянське повстання під проводом М.Жмайла відбулося у:
а) 1620 р; б) 1625 р.; в) 1630 р; г) 1635 р.
146. Основними завданнями реєстрових козаків були (виберіть неправильну відповідь):
а) війна з турками та татарами;
б) охорона кордонів;
в) контроль за нереєстровими козаками;
г) усунення релігійного та національного гніту.
147. Вступ до запорозького товариства починався з питання:
а) „У Бога віруєш?”;
б) „Воювати вмієш?”;
в) „Грошей хочеш?”;
г) „Смерті боїшся?”.
148. Гетьман П.Сагайдачний разом з Військом Запорозьким вступив до:
а) Києво-Печерської лаври;
б) Києво-Могилянської колегії;
в) Київського братства;
г) Київського військового ордену.
149. Період „Золотого спокою” у Речі Посполитій припадає на:
а) 1630-1639 рр.;
б) 1638-1648 рр.;
в) 1635-1648 рр.;
г) 1640-1645 рр.
150. Столиця Золотої Орди – місто:
а) Ітіль;
б) Кафа;
в) Сарай;
г) Стамбул.
ІІ МОДУЛЬ
УКРАЇНА НА ПОРОЗІ НОВОГО ЧАСУ.
НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (кін. ХVІІІ – поч. ХХ ст.)
1. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.:
а) була закономірним явищем в історії України;
б) була результатом особистої ініціативи Б.Хмельницького;
в) була великою подією європейської історії;
г) була випадковим явищем в історії України.
2. Визначте факти, що відносяться до біографії Б.Хмельницького:
а) був наказним гетьманом;
б) був реєстровим козаком;
в) був у російському полоні;
г) заключив із Московією “Коломацькі статті”.
3. Епіцентром повстання під проводом Б.Хмельницького на початку 1648 р. став (ла):
а) хутір Суботів на Чигиринщині; б) Київ;
в) Запорозька Січ; г) Чернігів.
4. У лютому-березні 1648 р. Б.Хмельницький уклав угоду про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої із:
а) Швецією; б) Московською державою;
в) Кримським ханством; г) Валахією.
5. Рушійними силами Національно-визвольної війни не були:
а) католицьке духовенство; б) селянство;
в) козацтво; г) міщани; д) українська шляхта.
6. Соціальною базою Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького були:
а) селяни, козаки, шляхта;
б) селяни, козаки, міщани, шляхта, духовенство;
в) шляхта, міщани та духовенство;
г) козаки та селяни.
7. Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького це – :
а) 1648-1652 рр.; б) 1648-1654 рр.;
в) 1648-1657 рр.; г) 1648-1673 рр.
8. Переяславська рада відбулася у:
а) січні 1654 р. б) березні 1654 р.; в) січні 1655 р.; г) лютому 1656 р.
9. Чисельність козацького війська за Березневими статтями становила:
а) 50 тис. чол.; б) 60 тис. чол.;
в) 70 тис. чол.; г) 100 тис. чол.
10. Територія Української козацької держави за умовами Зборівського договору включала землі колишніх воєводств:
а) Київського, Чернігівського, Брацлавського;
б) Белзького, Брацлавського, Волинського;
в) Київського, Волинського, Брацлавського;
г) Руського, Чернігівського, Белзького.
11. Гетьманською резиденцією і столицею Української козацької держави було місто:
а) Зборів; б) Трахтемирів;
в) Київ; г) Чигирин.
12. Перша битва між українською повстанською армією і військом Речі Посполитої відбулася під:
а) Корсунем; б) Пилявцями;
в) Жовтими Водами; г) Берестечком.
13. Офіційна назва української держави часів Б.Хмельницького:
а) Козацька республіка; б) Військо Запорозьке;
в) Руське князівство; г) Гетьманщина
14. Суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва:
а) Запорозька Січ; б) братства;
в) Гетьманщина; г) паланка.
15. Козацько-гетьманська держава часів Б.Хмельницького була поділена на такі адміністративно-територіальні одиниці:
а)воєводства та повіти; б)полки та сотні;
в)губернії та сотні; г)полки та волості.
16. За формою правління держава Війська Запорозького була:
а) становою монархією, спадковий володар якої – гетьман, а дорадчий орган влади – рада козацької старшини;
б) становою республікою, повновладним головою якої вважався виборний гетьман, а найвищим органом влади – загальнокозацькі збори;
в) абсолютною монархією, вся влада в якій зосереджувалася у руках гетьмана, що передавав її у спадок;
г) обмеженою монархією.
17. Запорожський Кіш налічував куренів:
а) 25; б) 32; в) 38; г) 40.
18. Гадяцький договір між Річчю Посполитою та Україною був укладений:
а) 1654 р.; б) 1658 р.; в) 1660 р.; г) 1663 р.
19. Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та московським царством юридично оформило:
а) приєднання України до Московського царства;
б) поділ України на польську – Правобережну та московську – Лівобережну;
в) повернення всіх земель України піл владу польського короля;
г) об’єднання Лівобережної та Правобережної України в єдину державу.
20. „Вічний мир” між Річчю Посполитою та Московським царством був укладений:
а) 1667 р.; б) 1686 р.; в) 1699 р.; г) 1670 р.
21. Згідно умов Гадяцького договору Велике князівство Руське мало включати в себе такі воєводства:
а) лише Київське;
б) Київське, Чернігівське, Брацлавське;
в) Київське, Брацлавське, Руське;
г) Київське, Брацлавське
22. Після 1659 р. відносини між Козацькою державою (Гетьманщиною) та Московським царством регламентувалися:
а) „Березневими статтями”, укладеними за життя Б.Хмельницького. Козаки редагували їх, намагаючись зберегти суверенітет України;
б) „Статтями Б.Хмельницького”, підписаними його сином. «Даровані» іншим гетьманам, вони містили все більше обмежень української автономії;
в) „Московськими статтями” І.Брюховецького, які забезпечували цареві адміністративну, фінансову та судову залежність України, не дозволяли відносини гетьмана з іноземними державами;
г) „Глухівськими статтями” Д.Многогрішного, які забезпечували участь козацької старшини у внутрішніх справах України.
23. Наказним гетьманом був:
а) І.Мазепа; б) П.Полуботок;
в) І.Скоропадський; г) Д.Апостол.
24. „Вічний мир” між Річчю Посполитою та Московським царством остаточно закріпив:
а) поділ України по Дніпру та підпорядкування Києва і Запорожжя московському цареві;
б) поділ України по Дніпру та підпорядкування Києва московському цареві, а Запорожжя – польському королеві;
в) поділ України по Дніпру і незалежність Запорожжя;
г) поділ України по Дніпру та підпорядкування Києва польському королеві.
25. Вперше територія України була розділена на Лівобережжя та Правобережжя:
а) після другого гетьманування Ю.Хмельницького (1663 р.);
б) після укладення Андрусівського перемир’я (1667 р.);
в) після зречення влади гетьмана П.Дорошенка (1676 р.);
г) після укладення „Вічного миру” (1686 р.).
26. Втрата І.Виговським, Ю.Хмельницьким, П.Тетерею соціальної опори своєї влади та підтримки народу пояснюється:
а) їх пропольською орієнтацією та ігноруванням інтересів простих козаків, селян, міщан;
б) їх пропольською орієнтацією та ігноруванням інтересів української шляхти й козацької старшини;
в) їх проросійською орієнтацією та прагненням до одноосібної влади;
г) їх протурецькою орієнтацією та ігноруванням інтересів українського духовенства.
27. Генеральний писар у Гетьманщині:
а) відав фінансами війська та держави;
б) відав військовими справами держави;
в) відав дипломатичними зносинами;
г) виконував особливі доручення гетьмана.
28. Суспільство української Козацької держави (Гетьманщини) було:
а) громадським суспільством у якому всі верстви і групи населення мали рівні права;
б) цілком замкнутим становим суспільством, у якому переходи із одного стану в інший були практично неможливі;
в) становим, але не цілком замкнутим суспільством. Українське право визнавало можливість переходу з одного стану в інший;
г) чітко регламентованим становим суспільством.
29. Відомий роман про Чорну раду 1663 р. був написаний:
а) І. Нечуєм-Левицьким; б) Л. Українкою;
в) І.Франком; г) П.Кулішем.
30. Поразка під Чудновом російської армії В.Шереметьєва і згода Ю.Хмельницького на умови Слободищенського трактату в 1660 р. зумовили:
а) фактичне повернення всієї країни під владу поляків;
б) фактичний розпад України на промосковську Лівобережну і польську Правобережну;
в) вторгнення турецько-татарської армії, яка захопила Правобережну Україну;
г) закріплення за Україною статусу автономії у складі Росії.
31. Період доби „Руїни” припадає на:
а) 40-50-ті роки 17 ст.; б) 30-50-ті роки 17 ст.;
в) 60-80-ті роки 17 ст.; г) 70-80-ті роки 17 ст.
32. Суспільство Гетьманщини в другій половині XVII-XVIII ст. складалося з:
а) магнатів, шляхти, міщан, козаків, селян;
б) козацької старшини і знатного військового товариства, духовенства, козаків, міщан та селян;
в) дворян, духовенства, козаків, міщан та селян;
г) дворян, духовенства, шляхти.
33. Учасниками генеральних рад у Козацькій державі були:
а) козаки, духовенство, міщани;
б) дворяни, козаки, духовенство;
в) козаки, міщани, селяни;
г) дворяни та міщани.
34. Стан сільського господарства в Україні наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. характеризувався:
а) широким використанням дармової праці кріпаків у поміщицьких господарствах;
б) переведенням більшості кріпаків на грошовий оброк;
в) впровадженням нових методів господарювання та сільськогосподарської техніки;
г) відчутним зростанням врожайності та продуктивності скотарства.
35. Гетьманування І.Мазепи:
а) 1700-1710 рр.; б) 1690-1710 рр.;
в) 1701-1708 рр.; г) 1687-1709 рр.
36. І.Мазепа виражав інтереси:
а) запорожців;
б) українського селянства;
в) української козацької старшини;
г) польської шляхти.
37. Союз І Мазепи зі шведським королем Карлом ХІІ підтримали:
а) духовенство, частина козацтва;
б) частина козацької старшини та козаків, запорожці;
в) прості козаки, запорожці, частина міщан і селян;
г) частина міщан і селян, духовенство.
38. Гетьманування П.Дорошенка на Правобережній Україні:
а) 1657-1659 рр.; б) 1660-1663 рр.;
в) 1665-1676 рр.; г) 1668-1672 рр.
39. "Маніфест до малоросійського народу", підписаний Петром І у 1708 р., оголошував І. Мазепу:
а) головнокомандуючим російськими військами в Гетьманщині;
б) гетьманом Лівобережної і Правобережної Гетьманщини;
в) зрадником;
г) національним героєм України.
40. “Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького”, були укладені П.Орликом та його соратниками у:
а)1654 р; б)1688 р.; в)1709 р.; г)1710 р.
41. “Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького”, укладені П.Орликом та його соратниками в екзилі:
а) діяли в Україні в 1710-1742 рр.;
б) ніколи не діяли в Україні;
в) діяли в Україні в 1710-1711 рр.;
г) діяли в Україні в 1710-1725 рр.
42. Перша Малоросійська колегія діяла в Україні у:
а) 1720-1730 рр.; б) 1722-1727 рр.;
в) 1725-1727 рр.; г) 1726-1734 рр.
43. Малоросійська колегія, створена указом Петра І, була:
а) найвищим фінансовим та адміністративним органом Малоросії після ліквідації козацького самоврядування в Гетьманщині;
б) апеляційною установою в судових справах, які розглядалися в судах Гетьманщини, контрольним фінансовим органом, а пізніше й найважливішою фіскальною та адміністративною інстанцією, яка могла діяти без відома Генеральної канцелярії;
в) вищою судовою інстанцією Гетьманщини та контрольно-наглядовим органом, основним завданням якого було не допускати зносин козацької старшини з іноземними державами і попереджати антицарські змови;
г) контрольно-наглядовим органом Гетьманщини за діяльністю запорозьких козаків.
44. Правління гетьманського уряду – це:
а) колегіальний орган, створений Петром І для управління Козацькою державою (Гетьманщиною) і збирання податків у царську казну, який складався з російських військових та чиновників високого рангу;
б) колегіальний орган з росіян та українців, створений царем при гетьманові Д.Апостолові для контролю за його діяльністю та роботою місцевої адміністрації (полкової і сотенної);
в) колегіальний орган, створений царицею Анною Іванівною для управління козацькими землями (Гетьманщиною), що складався з представників російського уряду та козацької старшини;
г) колегіальний орган з росіян та українців, створений царицею Катериною ІІ для контролю за діяльністю гетьмана та козацької старшини.
45. Друга Малоросійська колегія, створена Катериною ІІ, управляла Україною в:
а) 1722-1724 рр.; б) 1762-1775 рр.;
в) 1764-1786 рр.; г)1776-1790 рр.
46. Останній наказний гетьман України:
а) К.Розумовський; б) П.Калнишевський;
в) Д.Апостол; г) П.Полуботок.
47. Запорізька Січ була остаточно ліквідована:
а) 1763 р.; б) 1770 р.; в) 1775 р.; г) 1778 р.
48. Останній кошовий отаман Запорозької Січі:
а) К.Розумовський; б) П.Калнишевський;
в) Д.Апостол; г) П.Полуботок.
49. Запорозька Січ була остаточна зруйнована російською царицею Катериною ІІ, тому що:
а) імператриця ненавиділа українців, а запорожці уособлювали в собі їхні кращі якості та були стійкими прихильниками української автономії;
б) вона перестала бути військовим захистом Півдня після занепаду Кримського ханства й Османської імперії, але зберігала свій демократичний устрій, була опорним пунктом „бунтівників” та перешкодою колонізації Північного Причорномор’я ;
в) вона була потенційною союзницею татар під час неминучих російсько-турецьких воєн за вихід до Чорного моря;
г) не сплачувала вчасно податки до царської казни.
50. Гетьманування Кирила Розумовського:
а) 1750-1764 рр.; б) 1754-1764 рр.;
в) 1748-1764 рр.; г) 1753-1768 рр.
51. Правління гетьманського уряду в Лівобережній Гетьманщині було створено після смерті гетьмана:
а) Івана Скоропадського; б) Івана Мазепи;
в) Данила Апостола; г) Павла Полуботка.
52. Прогресуюча феодалізація українського суспільства в Гетьманщині та на Слобожанщині наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. виявилася у:
а) зростанні старшинського та монастирського землеволодіння, посиленні особистої залежності селян від поміщиків, поступовому обмеженні „прав та вольностей” станів України та підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху;
б) зростанні старшинського і монастирського землеволодіння та посиленні особистої залежності селян від землевласників, впровадженні податків на козацький стан;
в) посиленні особистої залежності селян від поміщиків, руйнуванні станової демократії і концентрації влади в руках державної бюрократії та російських царів, впровадженні податків на козацький стан;
г) посиленні особистої залежності селян від поміщиків, впровадженні податків на козацький стан.
53. Гетьманування Д.Апостола:
а) 1709-1725 рр.; б) 1727-1734 рр.;
в) 1725-1735 рр.; г) 1729-1740 рр.
54. Характерні риси промислового розвитку України наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. (виберіть неправильну відповідь):
а) порівняно повільний розвиток мануфактурного виробництва і ремесел
б) швидке формування класу підприємців-капіталістів із міського бюргерства, козацтва та великих землевласників і класу найманих робітників – із збіднілих вільних селян та козаків
в) заснування мануфактур переважно поміщиками
г) використання на багатьох мануфактурах дармової праці кріпаків
55. На кін. ХVІІ ст. землі Правобережної України, які перебували в складі Речі Посполитої, були:
а) багатолюдним, економічно розвиненим, багатим та квітучим краєм;
б) майже безлюдним, економічно занедбаним та поруйнованим краєм;
в) густозаселеним, але економічно відсталим і бідним краєм;
г) слабозаселеним, але економічно розвинутим краєм.
56. Гетьманство була остаточно скасоване указом Катерини ІІ у:
а) 1763 р.; б) 1764 р.; в) 1775 р.; г) 1783 р.
57. Замість гетьмана, посада якого була скасована Катериною ІІ, управляти Малоросією почала (о):
а) Генеральна військова канцелярія;
б) Малоросійська колегія;
в) Правління гетьманського уряду;
г) Гетьманська комісія.
58. Царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні був прийнятий :
а) у 1760 р.; б) у 1762 р.; в) у 1781 р.; г) у 1783 р.