Здавалка
Главная | Обратная связь

ІІ. Опис приладів і методика вимірювання



Порівняння освітленостей проводиться візуально, яке грунтується на тому, що людське око добре визначає рівність освітленостей, але погано оцінює, у скільки разів освітленість однієї поверхні більша від освітленості іншої. При перпендикулярному падінні променів на поверхню освітленість її рівна, згідно з (6):

Е=І/R2, (9)

де І – сила світла точкового джерела. При рівності освітленостей двох поверхонь, що дотикаються, згідно з формулою (9) одержуємо:

І0/R02=І/R2, (10)

де І0 та І – сила світла еталонного та досліджуваного джерела, а R0 та R – їх відстані до поверхонь при рівності освітленостей. З формули (10) визначається сила світла досліджуваного джерела:

І= І0 R2/ R02. (11)

Установка складається з фотометричної лави, на кінцях якої розташовані еталонна лампа L1, сила світла якої при певній напрузі струму відома, і досліджувана лампа L2 (рис.3). Між ними міститься фотометрична головка. Для усунення впливу розсіяного світла з боку зовнішніх предметів на кінцях і в середині лави встановлені спеціальні екрани з отворами. Для визначення потужності електричного струму, який розжарює нитку лампи, використовують ватметр. Він вмикається в коло досліджуваної лампи за схемою, зображеною на рис. 3. R2– реостат, призначений для зміни розжарення нитки лампи.Для підтримання постійної напруги на еталонній лампі в її коло ввімкнено реостат R1, а напруга на ній контролюється вольтметром V.

Усі прилади закріплено на пересувних каретках, призначених для зміни віддалі між окремими частинами лави. Унизу каретки є штриховий індекс для відліку віддалі по шкалі лави.

Для фотометричних вимірів використовують фотометричну головку (рис.4). Світло, відбите поверхнями пластинки, направляється призмами 2 через фотометричний кубик 3 з контрастними полями в окулярну трубку головки 4. При фотометричній рівновазі, коли яскравість обох сторін приймальної пластинки головки однакова, видиме в окуляр поле має вигляд, зображений на рис.4, з правого боку.

На фоні рівномірної яскравості видно дві трапеції, трохи темніші, ніж фон.

Рис. 2. Рис. 3.

III. Хід роботи

1. Ввімкнути вимірювальну установку в електричну мережу.

2. Встановити реостат R1 так, щоб вольтметрV показував 220 В і весь час підтримувати ці покази сталими.

3. Встановити реостат R2 так, щоб ватметр показував максимальну потужність досліджуваної лампи (60 Вт).

4. Виміряти силу світла досліджуваної лампи при цьому значенні потужності. Для цього:

· встановити фотометричну головку на світлову рівновагу;

· відмітити по шкалі положення фотометричної головки S, еталонної R0 та досліджуваної R ламп;

· знайти віддалі від еталонної лампи до фотометричної головки (R=S-R0) та від досліджуваної лампи до фотометричної головки (R= R0 - S);

· Знайти силу світла досліджуваної лампи за формулою (11).

5. Змінюючи через кожні 20 Вт потужність на досліджуваній лампі від максимально допустимої до половини цього значення (100 Вт), щоразу визначити силу світла досліджуваної лампи, згідно з пунктом 4.

6. Визначити для кожного випадку питому потужність за формулою (8).

7. Побудувати графік залежності питомої потужності від сили світла.

Таблиця

Результати вимірювань та обчислень

U, В I, А E , лк R, Ом Р, Вт w,Вт/лк
           

IV. Контрольні питання

 

1.Якими є основні фотометричні одиниці, їх означення?

2. Вивести робочу формулу (11).

3. Дати означення питомої потужності електричної лампи.

4. Вивести закони освітленості.


Лабораторна робота № 101

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.