Теоретичні відомості
Електричним струмом називають усякий упорядкований рух електричних зарядів. Для появи й існування електричного струму необхідні: 1. Наявність у середовищі електричних зарядів, які могли б у ньому переміщатись на макроскопічні відстані. В металах такими зарядами є електрони, в електролітах (рідких провідниках) позитивні і негативні іони, у газі - позитивні іони та електрони. 2. Джерело неелектричних (сторонніх) сил, енергія якого витрачалася б на переміщення електричних зарядів. Електричний струм характеризують: сила струму та густина струму. Силою струму називають скалярну фізичну величину, яка дорівнює відношенню електричного заряду q ,що пройшов через поперечний переріз провідника до часу проходження: . Якщо сила стуму не змінюється з часом, то такий струм називають постійним. Густина струму - це вектор, напрямлений вздовж струму, що чисельно дорівнює відношенню сили струму до площі перерізу провідника, проведеного перпендикулярно до напряму струму: . Джерелом постійного електричного струму в даній роботі є акумуляторна батарея, в якій робота сторонніх сил переміщення зарядів виконується за рахунок енергії, яка виділяється при хімічних процесах розчинення електродів у електроліті. Акумулятор характеризується електрорушійною силою (ЕРС) та внутрішнім опором. Електрорушійна сила дорівнює відношенню роботи сторонніх сил по переміщенню зарядів до величини цього заряду. ЕРС вимірюється у вольтах . Якщо електричний струм постійний, а провідники, що його утворюють, нерухомі, робота сторонніх сил повністю витрачається на нагрівання провідників. Кількість теплоти що виділяється в провідниках, визначається законом Джоуля – Ленца. Кількість теплоти, що виділяє струм у провіднику, дорівнює добутку квадрата сили струму, опору провідника та часу його проходження. . Кількість теплоти, що виділяється в одиниці об’єму провідника за одиницю часу, називають густиною теплової потужності. Її величина визначається законом Джоуля - Ленца у диференціальній формі , де - питома електропровідність, Е - напруженість електричного поля, - питомий опір. Корисна потужність струму, яка виділяється в зовнішній частині кола на опорі R , . За законом Ома для замкненого кола сила струму , де - ЕРС джерела; r - внутрішній опір джерела струму, R - зовнішній опір кола. Тоді . Потужність джерела струму визначається кількістю теплоти, що виділяється не тільки у зовнішній частині кола, а й у самому джерелі струму. або . Корисна потужність залежить від опору зовнішньої та внутрішньої частини кола. Якщо опір зовнішнього кола дорівнює опору джерела, то корисна потужність найбільша . При практичному використанні джерел струму важлива не тільки потужність, а й ККД; оскільки струм проходить у середині джерела, то деяка потужність витрачається некорисно на виділення теплоти у середині джерела. ККД джерела струму дорівнює відношенню потужності, що виділяється в зовнішній частині кола, до потужності джерела: або . Залежність потужності і ККД від опору R зовнішньої частини кола зображена на рис. 1. При короткому замиканні (R=0) потужність, що віддає джерело, максимальна, але вона витрачається на нагрівання джерела струму, а тому =0. При R=r можна отримати найбільшу корисну потужність, що виділяється в джерелі, а тому =0,5. Коли ж ККД близький до одиниці, то корисна потужність N мала порівняно з максимальною, яку могло б розвинути дане джерело.
У випадку короткого замикання (R=0) уся потужність виділяється у середині джерела. Це призводить до перегріву внутрішніх частин джерела і виходу його з ладу. Тому короткі замикання потужних джерел (динамо машини, акумуляторної батареї) недопустимі. Опис установки
Джерелом струму є два лужних акумулятори. Опір акумуляторів малий (такого ж порядку, як і опір провідників, що з’єднують прилади), тому для створення можливості проведення експериментів внутрішній опір джерела струму штучно збільшено шляхом уключення між елементами резистора R. Зовнішній опір кола можна змінювати від 0 до 10 000 Ом, шляхом перемикання декадників у магазині опорів R. Струм вимірюється міліамперметром. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|